вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" червня 2026 р. Справа №911/1569/26
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнянської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСЕЛ-1»
про стягнення 1 289 771,54 гривень
установив:
28.05.2026 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Рокитнянської селищної ради (далі - селищна рада/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСЕЛ-1» (далі - ТОВ «БУСЕЛ-1»/відповідач) про стягнення 1 289 771,54 гривень безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:01:093:0002 за період з 01.03.2023 по 01.03.2026.
У змісті позовної заяви прокурором викладено, зокрема, такі обставини та доводи:
- з моменту набуття ТОВ «БУСЕЛ-1» права власності на нерухоме майно, яке розміщується на земельній ділянці з кадастровим номером 3223755100:01:093:0002, відповідач став фактичним користувачем такої земельної ділянки;
- саме з дати набуття права власності на нерухоме майно у його власника виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою та до моменту оформлення права на таку земельну ділянку кошти є безпідставно збереженими;
- для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2015 рік та за 2023- 2026 роки, а також орендна ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки відповідно до рішення 56-ї сесії VI скликання Рокитнянської селищної ради №1951 від 07.10.2015 та 6% від нормативної грошової оцінки відповідно до рішення 81-ї сесії VIII скликання Рокитнянської селищної ради № 4660-81-VIII від 21.11.2025;
- за результатами опрацювання запиту прокурора селищна рада у листі №03-12-459 від 26.02.2026 надала розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів за користування земельною ділянкою у сумі 1 289 771,54 грн за період з 01.03.2023 по 01.03.2026.
Посилаючись на відомості, надані селищною радою, зокрема вказані у листі числові значення НГО за 2015, 2023-2026 роки, прокурор у позові зазначив, що сума боргу відповідача складає 1 289 771,54 грн, у тому числі:
- 175 329,15 грн за період з 01.03.2023 по 31.12.2023;
- 235 652,38 грн за 2024 рік;
- 646 189,24 грн за 2025 рік;
- 232 610,77 грн за період з 01.01.2026 по 01.03.2026.
Означене вище, за доводами прокурора, свідчить про ознаки виключного випадку для прокурорського реагування - у зв'язку з бездіяльністю селищної ради щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою інтереси держави можуть бути поновлені в межах повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
У розрізі вказаного прокурор зазначив, що передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок повідомлення позивача дотримано та повідомлено селищну раду про звернення з відповідним позовом, що підтверджується листом-повідомленням №50/2-5242 вих-26 від 21.05.2026.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами статті 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
Згідно з пунктами 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема:
- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
В порушення приписів п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури та додані до неї розрахунки не містять пояснень стосовно:
- неузгодженості між відомостями, викладеними у позовній заяві, та розрахунком, наведеним прокурором в описовій частині позовної заяви, щодо розміру НГО земельної ділянки за 2015 рік, а саме: у змісті позовної заяви зазначено 4 976 396,91 грн, тоді як у розрахунку - 4 976 393,91 грн;
- неузгодженості між загальною сумою заявленої до стягнення заборгованості та арифметичним підсумком складових її частин, наведених за окремими періодами, а саме: за даними позовної заяви загальна сума боргу становить 1 289 771,54 грн, тоді як у розрізі періодів заявлено до стягнення 175 329,15 грн за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, 235 652,38 грн за 2024 рік, 646 189,24 грн за 2025 рік та 232 610,77 грн за період з 01.01.2026 по 01.03.2026, що у сукупності становить 1 289 781,54 грн.
З огляду наведеного суд звертає увагу на те, що:
- стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною і не може зводитись лише до подання будь-якого розрахунку заявлених до стягнення сум, без його обґрунтування обставинами та відповідними доказами;
- норми процесуального права передбачають обов'язок надати не просто розрахунок сум, що стягуються/оспорюються, а саме обґрунтувати його, тобто навести підстави визначення/обрання сум і періодів/дат у такому розрахунку;
- позиція щодо суті спору та реалізації особою права на здійснення нарахувань має бути однозначною та такою, яка б не змушувала суд тлумачити дії та волю сторони з подвійним змістом;
- згідно з викладеною у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 позицією господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується з огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України.
Ураховуючи вказане, суд зауважує, що звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі позивача, як і надання позивачем певних розрахунків боргу, не звільняє самого прокурора від процесуального обов'язку щодо належного оформлення позовної заяви, у тому числі і належного обґрунтування розрахунку заявлених до стягнення сум.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, в порушення приписів пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України, позовна заява прокурора не містить пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин:
- визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:01:093:0002 за 2015 рік;
- офіційного оприлюднення рішення селищної ради №4660-81-VIII від 21.11.2025.
Водночас прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, у тому числі і витягу з технічної документації про НГО, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
У розрізі вказаного суд звертає увагу прокурора на те, що:
- приписи ст. ст. 73, 74, 164 ГПК України не звільняють позивача та/або прокурора, у разі самого лише посилання на певні обставини, від обов'язку надати докази на підтвердження викладених у заяві обставин;
- з огляду на ст. ст. 14, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання;
- відсутність у особи, яка звертається до суду, певних доказів не звільняє таку особу від дотримання передбаченої процесуальним кодексом процедури отримання таких доказів та подання їх у належним чином засвідченій копії;
- самі лише суб'єктивні міркування особи про доцільність подання доказів на підтвердження викладених у позові обставин, не є підставою для звільнення особи від обов'язку виконати покладені на неї процесуальні обов'язки.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зокрема, вказано, що:
- підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва;
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Так, до позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури долучено повідомлення про представництво інтересів в суді №50/2-5242 вих-26 від 21.05.2026, адресоване Рокитнянській селищній раді, попри те як позовна заява прокурора не містить пояснень стосовно направлення вказаного повідомлення такому органу перед зверненням до суду.
Водночас прокурором не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів направлення перед зверненням до суду означеного вище повідомлення, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановлені судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Висновуючи про залишення відповідного позову без руху судом враховано, що:
- передбачена статтею 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд особи, яка звертається з позовом, не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов'язків щодо форми та змісту позовної заяви;
- на стадії відкриття провадження у справі суд наділений правом перевірити і встановити відповідність позовної заяви таким процесуальним вимогам;
- доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу;
- встановлені процесуальними приписами вимоги до змісту позову покладено в основу засад господарського судочинства з метою: спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду та направлено на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами;
- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи, що у зворотному перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та ускладнить вирішення спору і розгляд справи загалом.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнянської селищної ради без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
1) письмових пояснень стосовно:
- неузгодженості між відомостями, викладеними у позовній заяві, та розрахунком, наведеним прокурором в описовій частині позовної заяви, щодо розміру НГО земельної ділянки за 2015 рік, а саме: у змісті позовної заяви зазначено 4 976 396,91 грн, тоді як у розрахунку - 4 976 393,91 грн;
- неузгодженості між загальною сумою заявленої до стягнення заборгованості та арифметичним підсумком складових її частин, наведених за окремими періодами, а саме: за даними позовної заяви загальна сума боргу становить 1 289 771,54 грн, тоді як у розрізі періодів заявлено до стягнення 175 329,15 грн за період з 01.03.2023 по 31.12.2023, 235 652,38 грн за 2024 рік, 646 189,24 грн за 2025 рік та 232 610,77 грн за період з 01.01.2026 по 01.03.2026, що у сукупності становить 1 289 781,54 грн;
2) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3223755100:01:093:0002 за 2015 рік та/або стосовно неможливості подання таких доказів, у тому числі і витягу з технічної документації про НГО разом з позовною заявою;
3) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують викладені у позові обставини офіційного оприлюднення рішення селищної ради №4660-81-VIII від 21.11.2025, та/або стосовно неможливості їх подання таких доказів разом з позовною заявою;
4) письмових пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження обставин направлення перед зверненням до суду на адресу Рокитнянської селищної ради повідомлення про представництво інтересів в суді №50/2-5242 вих-26 від 21.05.2026 та/або стосовно неможливості подання таких доказів разом з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема