ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
03.06.2026Справа № 910/6318/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
про встановлення факту, що має юридичне значення
Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення,в якій просить суд встановити юридичний факт втрати контролю засновника - Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» над Дочірнім підприємством «Кримавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та його філіями; визначити, що факт втрати корпоративного та операційного контролю, а також неможливість здійснення управлінських функцій, доступу до майна, активів і первинної документації ДП «Кримавтодор» та його філій триває з 20 лютого 2014 року у зв'язку з тимчасовою окупацією території російською федерацією.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Так, обґрунтовуючи заявлені вимоги заявник зазначає, що у зв'язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що триває з 20.02.2014 року, заявник позбавлений можливості здійснювати корпоративний, управлінський та операційний контроль над ДП «Кримавтодор» та його філіями. Починаючи з 20.02.2014 року Компанія фактично позбавлена доступу до первинної бухгалтерської, кадрової, технічної та управлінської документації підприємства; доступу до рухомого та нерухомого майна, виробничих баз, спецтехніки та інших активів; можливості отримувати фінансову, податкову та статистичну звітність; можливості здійснювати управління корпоративними правами та контролювати господарську діяльність дочірнього підприємства.
Подання цієї заяви обумовлено необхідністю захисту майнових та корпоративних прав держави і заявника, а також необхідністю належного ведення бухгалтерського обліку, фінансової звітності, аудиту та реалізації прав щодо активів, розташованих на тимчасово окупованій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
За змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
З огляду на положення ст. 20 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Отже, предметом розгляду господарського суду є спір про право або інша справа, прямо віднесена законом до юрисдикції господарських судів.
Разом із тим подана заява не містить вимог про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а фактично спрямована на встановлення юридичного факту втрати корпоративного та операційного контролю над підприємством.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 918/662/21 дійшла висновку, що вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень господарських судів не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення; встановлення відповідних обставин може бути предметом доказування при вирішенні спору про право.
Аналогічний правовий підхід викладено Верховним Судом у справі № 910/10764/19, у якій суд зазначив, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, а судовий захист має здійснюватися у належний та ефективний спосіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 також звернула увагу на те, що встановлення фактів, що мають юридичне значення, допускається лише у випадках та порядку, прямо передбачених процесуальним законом, і не може бути способом абстрактного підтвердження певних обставин поза межами відповідного спору про право.
Господарський процесуальний кодекс України не передбачає розгляд господарським судом заяв про встановлення факту втрати корпоративного чи операційного контролю над підприємством у порядку окремого провадження.
Таким чином, заявлені вимоги не належать до юрисдикції господарських судів та не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
Відмовити у відкритті провадження за заявою Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 03.06.2026
Суддя І.О. Андреїшина