ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"03" червня 2026 р. Справа № 918/932/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Павлюк І.Ю.
судді Розізнана І.В.
судді Поліщук П.Я.
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"
про застосування наслідків недійсності правочинів
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг"
про стягнення грошових коштів в сумі 3 865 935,35 грн
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24 затверджено мирову угоду від 28.11.2024, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" у редакції поданій сторонами (мирова угода у справі №918/932/24 від 28.11.2024). Закрито провадження у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" про застосування наслідків недійсності правочинів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арма Факторинг" про стягнення грошових коштів в сумі 3 865 935,35 грн.
Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Кулаковський Олексій Олександрович звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі № 918/932/24. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24 скасувати та ухвалити нове, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Розгляд справи провести за участю уповноваженого представника ОСОБА_1 .
29.05.2026 на адресу суду надійшли матеріали справи №918/932/24.
01.06.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження у справі №918/932/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої від його імені адвокатом Кулаковським О.О., в яких заявник зазначає, що апелянтом не наведено поважних, об'єктивних та обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24, а тому просить Суд зважити на вищевказане та відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, наявні у справі матеріали, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 ст.256 ГПК України унормовано, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
В силу ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За правилами ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Таким чином, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, пропущений процесуальний строк може бути поновлено виключно у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
При цьому апеляційний господарський суд вказує, що реалізація права на апеляційне оскарження не може залежати від моменту, коли сторона фактично вирішила скористатися таким правом. Протилежний підхід означав би можливість довільного у часі перегляду судових рішень, що суперечить природі процесуальних строків як інструменту забезпечення ефективності та завершеності судового розгляду.
Забезпечення права на доступ до суду не є абсолютним і повинно здійснюватися у розумному балансі з іншими складовими верховенства права, зокрема принципом правової визначеності. Встановлення чітких процесуальних строків та наслідків їх пропуску є легітимним засобом досягнення такого балансу, а їх дотримання необхідною умовою довіри до судової системи.
Встановлений ч. 2 ст. 261 ГПК України річний строк на апеляційне оскарження є присічним, тобто таким, що обмежує саме існування процесуального права на апеляційне оскарження після його спливу. На відміну від загальних процесуальних строків, цей строк не підлягає поновленню з підстав поважності причин його пропуску, а може бути подоланий виключно у випадках, прямо передбачених законом. Такий підхід спрямований на забезпечення стабільності судових рішень.
Після спливу присічного річного строку питання поважності причин пропуску строку втрачає правове значення, оскільки законодавець пов'язує можливість відкриття апеляційного провадження виключно з наявністю спеціальних обставин, передбачених п.п.1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України. Отже, дослідженню підлягає не загальна поважність причин, а виключно наявність або відсутність визначених законом винятків.
Обов'язок доведення наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню з апеляційною скаргою, покладається саме на скаржника. Такий обов'язок включає не лише наведення відповідних доводів, але й подання належних, допустимих та достатніх доказів їх існування. Непідтверджені припущення або загальні посилання на складні обставини не можуть вважатися виконанням цього обов'язку та не створюють підстав для відступу від імперативних приписів процесуального закону.
Оскаржена ухвала суду першої інстанції була постановлена 29.11.2024 та в цей же день було складено її повний текст, а тому, з урахуванням норм ст. 256 ГПК України, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане судове рішення було 09.12.2024.
Проте, як вказано вище, апеляційна скарга була зареєстрована судом 19.05.2026, тобто більш ніж через рік, після постановлення судом першої інстанції ухвали в цій справі.
Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявник зазначає, що представник ОСОБА_1 (апелянт) із оскаржуваною ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 ознайомився лише 29.04.2026 в приміщенні Господарського суду Рівненської області, що підтверджується клопотанням про ознайомлення з матеріалами даної справи та відміткою, тобто двадцятиденний термін для подання апеляційної скарги завершується 18.05.2026 включно. Крім того зауважує, що ОСОБА_1 не брав участі в даній справі та не є учасником даної справи, а відтак не знав про наявну справу. У зв'язку з чим вважає за необхідне звернутись додатково з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та просити суд визнати вказані обставини поважними, оскільки ОСОБА_1 тривалий час перебуває за кордоном, а саме з грудня 2019 року, про що свідчить відмітка у закордонному паспорті, та договір оренди житла у Республіці Польща.
Суд зазначає, що визначені п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі відсутні.
По-перше, скаржник у заяві зазначає, що не брав участі в даній справі та не є учасником даної справи, а відтак не знав про наявну справу.
Колегія суддів встановила, що у цій справі сторонами є тільки позивач/відповідач за зустрічним позовом ТОВ "Арма Факторинг" і відповідач/позивач за первісним позовом ТОВ "Прод Майстер".
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не є учасником справи.
Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.03.2026 у справі №922/5241/21: "10.9. Відповідаючи на питання про те, що є рішенням суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення".
Водночас, ні в мотивувальній, ні в резолютивній частинах ухвали суду від 29.11.2024 не містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначає, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вони не містять чіткої аргументації в частині безпосереднього впливу на ОСОБА_1 оскаржуваної ухвали суду.
Отже, в контексті п.п. 1 ч. 2 ст. 261 ГПК України ОСОБА_1 не є особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, а тому пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження з цих підстав не може бути поновлено.
По-друге, з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.
Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Як стверджує сам скаржник в апеляційній скарзі, остання була подана у двадцятиденний термін після ознайомлення представника скаржника із ухвалою суду.
Матеріалами справи підтверджується, що представник скаржника ознайомився із матеріалами справи 29.04.2026 згідно із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи та подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 19.05.2026.
Водночас, скаржник не наводить причин пропуску 10-денного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Крім того, суду залишається незрозумілим яким чином заявнику стало відомо про наявність (існування) ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24, та загалом справи №918/932/24, якщо останній зазначає, що не знав про наявну справу та перебував з 2019 року закордоном.
Вказане ставить під сумнів доводи скаржника про те, що останній довідався про оскаржувану ухвалу суду 29.04.2026.
Суд звертає увагу, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвала Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 була оприлюднена 03.12.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Отже, скаржник не був позбавлений ознайомитися із судовими рішеннями щодо наявності спору, учасників справи, предмету спору тощо з Єдиного державного реєстру судових рішень, враховуючи наявність судового розгляду справи № 569/22011/18 за позовами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер" про визнання недійсними договору відступлення права вимоги за Генеральною кредитною угодою № 014/89-07/560 від 28.09.2007, кредитним договором № 014/89-07/564 від 28.09.2007 та кредитним договором № 014/89-07/1094/980 від 24.11.2009, укладеним 16.12.2016 між ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер"; визнання недійсним договору про відступлення прав за договором поруки (№ 014/89-07/560/2 від 28.09.2007), укладеного 16.12.2016 між ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер"; визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки № 014/89-07/560/1 від 28.09.2007, укладеного між ТОВ "Арма Факторинг" і ТОВ "Прод Майстер" 16.12.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О. М., зареєстрованого в реєстрі за № 1557.
Посилання скаржника на перебування за межами України не свідчить про наявність об'єктивних перешкод для подання апеляційної скарги, з огляду на функціонування системи електронного судочинства та можливість дистанційного звернення до суду. Доказів неможливості використання відповідних технічних засобів або обмеження доступу до них заявником не надано.
Отже, на переконання суду, скаржник не надав жодних переконливих доказів існування обставин непереборної сили, які зумовили реальну наявність у нього перешкод для реалізації права на апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанцій виснує, що несвоєчасне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24, а саме з пропуском присічного строку, не зумовлене обставинами, які пов'язані із поданням апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, а також не зумовлене обставинами, які об'єктивно є непереборними, незалежними від волевиявлення особи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Колегія суддів враховує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити з урахуванням преамбули Конвенції, у відповідній частині якої верховенство права оголошується частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 46- 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 , пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
За таких обставин, у даному випадку на апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24 поширюється встановлений ч. 2 ст. 261 ГПК України присічний річний строк на апеляційне оскарження, що, у свою чергу, має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 260, 261 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні клопотання особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24 відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29.11.2024 у справі №918/932/24.
3. Справу №918/932/24 повернути Господарському суду Рівненської області.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Поліщук П.Я.