ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"03" червня 2026 р. Справа № 906/499/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Самборської Галини Миколаївни на рішення Господарського суду Житомирської області від 12 травня 2026 року у справі №906/499/25 (повний текст складено 12 травня 2026 року, суддя Соловей Л.А.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Самборської Галини Миколаївни
до Андрушівської міської ради
про визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12 травня 2026 року у справі №906/499/25 відмовлено в позові фізичної особи-підприємця Самборської Галини Миколаївни до Андрушівської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Самборська Г.М. звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до 01 серпня 2026 року, скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 12 травня 2026 року у справі №906/499/25 та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Водночас, згідно з положеннями частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 12 травня 2026 року у справі №906/499/25 скаржнику необхідно сплатити 3633,60 грн. судового збору.
Всупереч вказаним нормам законодавства, позивачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Разом з тим, по тексту апеляційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до 01 серпня 2026 року.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що скаржник перебуває у складному матеріальному становищі, яке, за її твердженням, зумовлене тривалим спором з Андрушівською міською радою, фактичною неможливістю здійснення підприємницької діяльності за місцем розташування торговельних місць, відсутністю стабільного доходу від господарської діяльності та загальною складною економічною ситуацією в державі в умовах воєнного стану. Крім того, скаржник зазначає, що предмет спору фактично стосується можливості подальшого здійснення нею підприємницької діяльності, а тому відстрочення сплати судового збору, на її думку, необхідне для забезпечення права на апеляційний перегляд судового рішення та доступу до судового захисту.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено умови, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зокрема, така процесуальна можливість може бути реалізована, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або якщо позивач належить до визначених законом категорій осіб, або якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас саме на заявника покладається обов'язок належним чином обґрунтувати подане клопотання та надати суду докази, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору.
Однак фізичною особою-підприємцем Самборською Галиною Миколаївною до апеляційної скарги не додано доказів, які б підтверджували розмір її річного доходу за попередній календарний рік та давали суду можливість перевірити, чи перевищує судовий збір 5 відсотків такого доходу.
Також скаржником не надано доказів належності до осіб, визначених пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, предметом спору у цій справі є вимога про визнання права постійного користування земельною ділянкою, тобто спір не належить до категорії справ щодо захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров'ю.
Сам по собі статус заявника як фізичної особи-підприємця не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору. Відстрочення сплати судового збору є правом, а не обовязком суду, і застосовується лише за умови належного підтвердження заявником обставин, з якими закон повязує можливість такого відстрочення.
Оскільки скаржником не наведено належних обґрунтувань та не подано доказів на підтвердження наявності передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав для відстрочення сплати судового збору, клопотання фізичної особи-підприємця Самборської Галини Миколаївни задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що скаржником не виконано вимоги статті 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю Самборській Галині Миколаївні у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 12 травня 2026 року у справі №906/499/25.
2. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Самборської Галини Миколаївни на рішення Господарського суду Житомирської області від 12 травня 2026 року у справі №906/499/25 - залишити без руху.
3. Запропонувати скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання головуючим суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Бучинська Г.Б.