вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2026 р. Справа № 910/8193/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Руденко М.А.
Ходаківської І.П.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державної митної служби України
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 (повне рішення складено 09.12.2025)
у справі № 910/8193/25 Господарського суду міста Києва (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Державної митної служби України
про стягнення коштів
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної митної служби України (далі - ДМС України, відповідач) про стягнення 22 596,92 грн.
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов договору № 14-5470/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2023 (далі - Договір) у частині оплати поставленого природного газу, у зв'язку із чим у відповідача виникла основна заборгованість у розмірі 11 587,69 грн. Також позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 6 189,40 грн пені (за поставкою березня 2024 року за період з 16.05.2024 по 15.11.2024 та за поставкою квітня 2024 року за період з 18.06.2024 по 17.12.2024); 3 957,18 грн інфляційних втрат (за поставкою березня 2024 року за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 та за поставкою квітня 2024 року за період з 01.07.2024 по 31.03.2025); 862,65 грн 3 % річних (за поставкою березня 2024 року за період з 16.05.2024 по 25.04.2025 та за поставкою квітня 2024 року за період з 18.06.2024 по 25.04.2025).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/8193/25 позов задоволено повністю та стягнуто з ДМС України на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" основний борг у сумі 11 587,69 грн, пеню у сумі 6 189,40 грн, інфляційні втрати у сумі 3 957,18 грн, 3 % річних у сумі 862,65 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не надав доказів належної оплати вартості поставленого позивачем товару (природного газу), у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з ДМС України основного боргу в сумі 11 587,69 грн судом задоволено.
Здійснивши власний розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив, що розмір пені, нарахований відповідно до п. 7.2 Договору, становить 6 189,40 грн, інфляційних втрат - 3 957,18 грн та 3 % річних - 862,65 грн, тобто у розмірах, заявлених позивачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/8193/25, ДМС України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
За доводами скаржника, обов'язок відповідача з оплати обмежується погодженою у п. 4.3 Договору сумою, зокрема загальною вартістю Договору на дату його укладення в розмірі 165 538,90 грн з ПДВ.
Також скаржник наголошує на неправильно зробленому розрахунку штрафних санкцій, вказуючи, що розрахунок штрафних санкцій мав би здійснюватися виключно з урахуванням суми фактичної заборгованості в розмірі 35 673,66 грн і лише за період до дати її повної оплати.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДМС України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/8193/25; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 06.02.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у довготривалій відпустці з 17.02.2026 по 18.03.2026 та з 19.03.2026 по 17.04.2026, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026 для розгляду справи № 910/8193/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 апеляційну скаргу ДМС України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/8193/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 задоволено заяву судді Євсікова О.О. про самовідвід від розгляду справи № 910/8193/25 за апеляційною скаргою ДМС України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/8193/25; відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Євсікова О.О. від розгляду справи № 910/8193/25; матеріали справи № 910/8193/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/8193/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Руденко М.А., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 апеляційну скаргу ДМС України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/8193/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Ходаківська І.П., Руденко М.А.
Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вказуючи, зокрема, що відповідач у березні та квітні 2024 року фактично спожив природний газ в обсязі більшому, ніж було узгоджено сторонами відповідно до п. 2.1 Договору, що підтверджується актами приймання-передачі за березень та квітень 2024 року, відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС та самим відповідачем у відзиві на позовну заяву; позивачем правильно визначено заборгованість відповідача за спожитий природний газ у березні 2024 року та здійснено розрахунок штрафних санкцій.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 30.12.2023 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та ДМС України в особі Одеської митниці (споживач) був укладений договір № 14-5470/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2023 (Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період із січня 2024 року по 15 квітня 2024 року (включно), в кількості: січень 2024 - 4,0 тис. куб. м; лютий 2024 - 3,5 тис. куб. м, березень 2024 - 2,5 тис. куб. м; квітень 2024 - - тис. куб. м, всього - 10,0 тис. куб. м.
Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору (підп. 2.1.1 п. 2.1 Договору).
Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п. 3.1 Договору).
Згідно з п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до підп. 3.5.1 п. 3.5 Договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (підп. 3.5.3 п. 3.5 Договору).
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (підп. 3.5.4 п. 3.5 Договору).
Всього ціна газу за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 165 538,90 грн.
Згідно з п. 5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.
Даний Договір набирає чинності з "01" січня 2024 року і діє в частині поставки газу до "15" квітня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 13.1 Договору).
У період із січня 2024 року по квітень 2024 року позивач поставив відповідачу природний газ на суму 177 126,59 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 12.02.2024, від 11.03.2024, від 10.04.2024, від 10.05.2024, які направлені відповідачу на електронну пошту odes-bo@naftogaztrading.com.ua.
Відповідач отриманий газ оплатив частково - у сумі 165 538,90 грн, про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав про порушення відповідачем умов Договору в частині оплати поставленого природного газу, у зв'язку із чим у відповідача виникла основна заборгованість у сумі 11 587,69 грн (177 126,59 грн - 165 538,90 грн).
Також позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 6 189,40 грн пені (за поставкою березня 2024 року за період з 16.05.2024 по 15.11.2024 та за поставкою квітня 2024 року за період з 18.06.2024 по 17.12.2024); 3 957,18 грн інфляційних втрат (за поставкою березня 2024 року за період з 01.06.2024 по 31.03.2025 та за поставкою квітня 2024 року за період з 01.07.2024 по 31.03.2025); 862,65 грн 3 % річних (за поставкою березня 2024 року за період з 16.05.2024 по 25.04.2025 та за поставкою квітня 2024 року за період з 18.06.2024 по 25.04.2025).
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що позивач помилково визначив ДМС України відповідачем у справі, оскільки договір на постачання природного газу був укладений ДМС України в особі Одеської митниці, а тому саме ця філія є належним відповідачем у справі. Також, не заперечуючи наявність боргу в сумі 11 587,69 грн, вказав, що відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти додаткову угоду на вказану суму поставленого газу, проте дана пропозиція була залишена позивачем без відповіді. Крім того, відповідач зауважив про неправильний розрахунок штрафних санкцій та матеріальних втрат.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин сторін і до 28.08.2025) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами у справі Договір за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 714, 655-697 ЦК України та ст. 264-271 ГК України.
Згідно із частиною другою статті 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором (частина перша статті 12 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу) постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.
Як встановлено місцевим господарським судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів та перевірено судом апеляційної інстанції, у період із січня по квітень 2024 року позивач поставив відповідачу природний газ на суму 177 126,59 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 12.02.2024, від 11.03.2024, від 10.04.2024 та від 10.05.2024, які були направлені відповідачу на електронну пошту odes-bo@naftogaztrading.com.ua.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за період січень - квітень 2024 року у письмовій формі відповідно до підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору.
У свою чергу, відповідач сплатив вказану поставку газу частково - у сумі 165 538,90 грн, про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача.
За змістом пункту 2 частини другої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу (пункт 12 розділу ІІ Правил постачання природного газу).
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Відповідач свої зобов'язання з оплати вартості природного газу виконав лише частково у сумі 165 538,90 грн, про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача.
Суд апеляційної інстанції відхиляє за неспроможністю доводи скаржника, що обов'язок відповідача з оплати обмежується погодженою у п. 4.3 договору № 14-5470/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2023 загальною вартістю Договору на дату його укладення в розмірі 165 538,90 грн з ПДВ, з огляду на таке.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (частини перша та друга статті 692 ЦК України).
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
За змістом пункту 21 розділу II Правил постачання природного газу споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договорами.
Згідно з пунктом 19 розділу II цих Правил постачальник має право отримувати від споживача своєчасну оплату за природний газ відповідно до умов договору.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 27.06.2024 у справі № 910/17359/23 та від 19.02.2025 у справі № 910/6198/24, в яких Суд зазначив, що оплата за фактично поставлений природний газ відповідає положенням ЦК України, Закону України "Про ринок природного газу" та Правилам постачання природного газу. Відповідні умови договору не становлять вкрай невигідного (кабального) характеру для позивача, а є загальноприйнятими правилами про те, що поставлений товар має бути оплачений.
Крім того, сторони в п. 5.1 Договору також погодили строк здійснення споживачем остаточного розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ.
Оскільки відповідач не обмежив власне споживання газу в межах замовленої потужності та обумовленої ціни Договору, в нього виник обов'язок з оплати фактично переданого йому і спожитого ним обсягу газу.
Відтак, доводи скаржника щодо необхідності здійснення розрахунку штрафних санкцій з урахуванням договірної ціни, за якою сума заборгованості становила 35 673,66 грн, а не суми заборгованості за фактично спожитий газ, яка становила 47 095,81 грн, відхиляються судом апеляційної інстанції за неспроможністю.
Встановивши ці обставини, суд першої інстанції підставно визнав позовну вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11 587,69 грн доведеною та обґрунтованою.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач, не виконавши зобов'язання у строк, допустив порушення зобов'язання, що є підставою для притягнення його (відповідача) до відповідальності, встановленої Договором та законодавством.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань з оплати вартості поставленого йому позивачем у березні 2024 року та у квітні 2024 року природного газу позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача у цій справі 6 189,40 грн пені, 3 957,18 грн інфляційних втрат та 862,65 грн трьох процентів річних.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що такий здійснено арифметично правильно, а відтак, відповідні позовні вимоги є обґрунтованими.
З урахуванням зазначеного вище, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі є правильним.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державної митної служби України залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі № 910/8193/25 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді М.А. Руденко
І.П. Ходаківська