вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" травня 2026 р. Справа№ 910/11204/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Рагімова Т.О.;
відповідач: Мельник І.В.;
від представника відповідача: Іванова Н.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг»
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026
у справі № 910/11204/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг»
до Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі Володимировича
про стягнення 1 724 000,31 грн
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/11204/25 заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на користь Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі Володимировича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 95 200,00 грн.
В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції, оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу адвоката відповідача, здійснивши аналіз доказів, поданих ними в обґрунтування даних витрат дійшов висновку, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню позивачем у розмірі 95 200, 00 грн на користь відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/11204/25 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Представник позивача вважає оскаржуване судове рішення незаконним, необгрунтованим та такими, що ухвалено із істотними порушеннями норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що розгляд заяви ФОП Мельник І.В. від 23.02.2026 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу було здійснено в порушення приписів частини 3 статті 221, частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України із постановленням додаткового рішення про її задоволення від 03.03.2026 без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Також скаржник звертає увагу, що у порушення вимог ч. 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції без наявності процесуальної підстави самостійно визначив «розумний» розмір витрат на правничу допомогу у сумі 95 200,00 грн.
Апелянт вважає, що сума за написання відзиву на позовну заяву 86 200,00 грн є завищеною. Також судове засідання 20.01.2026 тривало менше 10 хвилин, судове засідання 16.10.2025 тривало менше 30 хв., тому вважає, що штучно збільшена сума гонорару, який мав їй сплатити відповідач за надання правової допомоги на здійснення вказаного виду робіт і таким, що порушує вимоги статей 126, 236 та 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, а отже не підлягають задоволенню.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу представника позивача
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги у своєму відзиві, наданому до суду, представник відповідача зазначає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і додаткове рішення слід залишити без змін.
Крім того, представник відповідача зазначає, Господарський суд міста Києва мав законне право не проводити судове засідання та не повідомляти апелянта про розгляд цієї заяви та розглядати її без призначення судового засідання, оскільки згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору» від 18.06.2025 № 4508-IX було внесено зміни до положень частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Представник відповідача звертає увагу, що апелянт будучи обізнаним ще 23.02.2026 про наявність відповідної заяви, шляхом доставлення відповідної заяви о 16 год. 03 хв. 23.02.2026 в Електронний кабінет скаржника, проте, позивачем подано клопотання про зменшення судових витрат лише 03.03.2026.
Представник відповідача зазначає, що відзив на позовну заяву був також об'ємним з урахуванням додатків доданих до нього. Крім того, вказує, що судові витрати відповідача співмірні з урахуванням ціни позову - 1 724 000 грн. 31 коп.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/11204/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) - Майданевича А.Г., суддів Коротун О.М., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/11204/25 та розгляд справи призначено на 20.04.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/11204/25 відкладено на 25.05.2026.
У судовому засіданні 25.05.2026 заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів оголосила скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення.
Позиції учасників справи
Представниця позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 25.05.2026 наполягала на доводах апеляційної скарги, з підстав, викладених у у ній, просила її задовольнити, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/11204/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Представниця відповідача та ФОП Мельник І.В. у судовому засіданні апеляційної інстанції 25.05.2026 заперечували проти доводів апеляційної скарги позивача, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акустік Консалтінг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі Володимировича про стягнення 1 724 000, 31 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.
23.02.2026 від представника ФОП Мельник І.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/11204/25 заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на користь Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі 95 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування додаткових рішень суд першої інстанції, оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу адвоката відповідача, здійснивши аналіз доказів, поданих ними в обґрунтування даних витрат дійшов висновку, що понесені відповідачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню з позивача у розмірі 95 200, 00 грн на користь відповідача.
Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту статті 129 Господарського процесуального кодексу України випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують.
Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвокаткою надано: договір про надання правової допомоги №0310, укладений 03.10.2025 між адвокатом Івановою Наталією Сергіївною (далі-адвокат) та Фізичною особою-підприємцем Мельник Іллею Володимировичем (далі-клієнт), пунктом 1.1. якого адвокат приймає на себе обов?язки, представляти права і законні інтереси клієнта надалі , в суді та здійснювати діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника (захисника) в судовому спорі між ТОВ «Акустік Консалтінг» та клієнтом у справі №910/11204/25, розгляд якої здійснюється у Господарському суді м. Києва щодо стягнення з клієнта грошових коштів.
Адвокат зобов?язується надавати правову допомогу, в будь-яких установах, організаціях, на підприємствах незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності при вирішенні питань, пов?язаних з судовими справами; в усіх правоохоронних органах; в суді (першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційної інстанції) з усіма правами, які надано законом позивачу, заявнику, скаржнику, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред'явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення, ухвали, судового наказу; у відповідному відділі державної виконавчої служби з питань, пов?язаних з виконанням судових та інших рішень (пункт 2.1. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 03.10.2026 (п. 3.1 договору).
Згідно з пунктом 4.2. договору гонорар адвоката при виконанні робіт наведених у п. 1.1. та п. 1.2. цього договору вказаний в додатках до цього договору.
Як погоджено сторонами у додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №0310 від 03.10.2025, попередня консультація, написання відзиву на позовну заяву, формування додатків до нього та подання його до суду та іншим учасникам становить 86 200 (вісімдесят шість тисяч двісті) грн.00 коп.; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції становить 4 500,00 грн за кожне судове засідання.
Оплата проводиться клієнтом або уповноваженою ним особою готівковим або безготівковим шляхом на рахунок адвоката впродовж 5 (п?яти) днів з дня виставлення рахунку на плату послуг включно при цьому вищезазначена оплата може вноситись частинами або одним платежем.
Відповідно до акту надання послуг від 23.02.2026 виконавцем були виконані наступні роботи:
- попередня консультація, написання відзиву на позовну заяву формування додатків до нього та подання його до суду та іншим учасникам у справі №910/11204/25 вартість - 86 200,00 грн;
- участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 16.10.2025 (справа №910/11204/25) вартість 4 500,00 грн;
- участь у судовому засіданні в Господарському суді м. Києва 20.01.2026 (справа №910/11204/25) вартість 4 500,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 02.03.2026 через систему Електронний суд подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача, яке помилково не було враховано судом першої інстанції.
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач посилався на те, що розмір гонорару адвоката не відповідає критеріям дійсної необхідності його понесення та розумності, а саме: при підготовці наданих відповідачем документів не потребувалось збирання значного об'єму доказів у спростування заявлених позовних вимог, а також аналізу великої кількості законодавства, зазначена сума 95 200,00 грн не відповідає доданим до заяви документам на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, саме у такому розмірі. Вважає обґрунтованим розмір зазначених витрат 1 500,00 грн.
Крім того, матеріали справи містять рахунки на оплату: №1610 від 16.10.2025 вартістю 4 500,00 грн; №0310 від 03.10.2025 вартістю 86 200,00 грн; №2001 від 20.01.2026 вартістю 4 500,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Так, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/11204/25 заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на користь Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі 95 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Колегія суддів не погоджується з такими висновками та вважає такий розмір судових витрат неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатами роботою (наданими послугами), з огляду на таке.
У доданому до заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення акті надання послуг від 23.02.2026 наведено перелік послуг наданих відповідачу та загальна їх вартість у розмірі 95 200,00 грн.
Обґрунтовуючи розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції представник відповідача посилався, зокрема, на: написання відзиву на позовну заяву, формування додатків до нього та подання його до суду та іншим учасникам у справі №910/11204/25 вартість - 86 200,00 грн, що є занадто завищеним, оскільки відзив викладений на 6 сторінках та не потребував збирання значного об'єму доказів, а також аналізу великої кількості судової практики.
Крім того, колегія суддів зазначає, що така послуга представника відповідача як участь у судових засіданнях вартістю - 9 000,00 грн ( 4 500,00 грн за судове засідання 16.10.2025 і 4 500,00 грн за судове засідання 20.01.2026) є занадто завищеною, не відповідає критерію реальності та співмірності, оскільки загальний час судових засідань не перевищує години.
Враховуючи викладене, з врахуванням наведених вище обставин, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом Івановою Н.С. документів, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, доцільність та необхідність виконання даних робіт (надання послуг), їх значення для спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також враховуючи заперечення позивача щодо витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що розумною та співмірною є компенсація витрат відповідачу у розмірі 15 000,00 грн (попередня консультація, написання відзиву на позовну заяву формування додатків до нього - 8 000,00 грн; участь у судовому засіданні 16.10.2025 -3 500,00 грн; участь у судовому засіданні 20.01.2026 - 3 500,00 грн).
В іншій частині заявлені представницею відповідача витрати на професійну правничу допомогу у справі №910/11204/25 не відповідають критеріям їх реальності та розумності, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що розгляд заяви ФОП Мельник І.В. від 23.02.2026 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу було здійснено в порушення приписів частини 3 статті 221, частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України із постановленням додаткового рішення про її задоволення від 03.03.2026 без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи, з огляду на таке.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку розподілу судових витрат та судового збору» від 18.06.2025 № 4508-IX було внесено зміни до положень частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України на порушення якої посилається апелянт.
Так, ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, Господарський суд міста Києва правомірно розглянув заяву ФОП Мельник І.В. від 23.02.2026 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Усі інші доводи та міркування сторін, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі №910/11204/25 слід змінити, задовольнивши частково заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акустік Консалтінг" на користь Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі Володимировича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
В іншій частині додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 240, 244, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Акустік Консалтінг» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/11204/25 задовольнити частково.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2026 у справі № 910/11204/25 змінити, викласти резолютивну частину додаткового рішення у наступній редакції:
«Заяву представниці Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі Володимировича, адвоката Іванової Наталії Сергіївни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 95 200,00 грн, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акустік Консалтінг" (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, 33а; реєстраційний номер 44585391) на користь Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви представниці Фізичної особи-підприємця Мельника Іллі Володимировича, адвокатки Іванової Наталії Сергіївни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
4. Матеріали справи №910/11204/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 02.06.2026.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім