Справа № 643/11335/26
Провадження № 1-кс/643/4503/26
02.06.2026 Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025220000000957 від 23.09.2025, -
До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова 01.06.2026 надійшло вищезазначене клопотання про арешт майна, яке обґрунтоване тим, що СВ УСБУ в Харківській області за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025220000000957 від 23.09.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні 29.05.2026 було проведено обшук на робочих місцях ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за юридичною адресою ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «ЛІЦЕЙ ПРОФЕСІЙ»: місто Харків, вулиця Європейська, буд. 3, в ході якого було виявлено та зафіксовано відомості про обставини кримінального правопорушення, відшукано предмети та речі, які мають відношення до встановлення обставин кримінального правопорушення, які у подальшому вилучено та визнано речовими доказами. Відповідно до клопотання, власниками вилученого в ході обшуку майна є ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Прокурор зазначає, що вилучені під час обшуку речі зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Арешт майна необхідний з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі.
У судове засідання прокурор не з'явився, разом із клопотанням подав заяву, в якій клопотання підтримав та просив розглянути без його участі.
Власники майна у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі. До клопотання прокурором долучено заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , в якій останні просять розглядати клопотання без їх участі.
Підстав для визнання явки учасників провадження обов'язковою, слідчий суддя не вбачає, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно із ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вивчаючи правову підставу для арешту майна слідчий суддя зауважує, що у даному випадку стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, проведення обшуку та вилучення майна відповідало меті та обставинам події даного кримінального провадження, майно має статус тимчасово вилученого, визнано речовим доказом, а відповідна постанова не ставилась під сумнів заінтересованими особами.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить до переконання у необхідності накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення з таким майном слідчих дій.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативні наслідки арешту майна, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна.
Що стосується клопотання заявника про визначення місця зберігання майна, слід зазначити, що вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції сторони обвинувачення. Більше того, розгляд даного питання не передбачений ч.5 ст.173 КПК України при задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене 29.05.2026 у ході обшуку на робочих місцях ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за юридичною адресою ПРИВАТНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «ЛІЦЕЙ ПРОФЕСІЙ»: місто Харків, вул. Європейська, буд. 3, майно, а саме:
-особистий ноутбук ОСОБА_9 сірого кольору марки Asus, моделі IdeaPad (серійний номер: S/N PF53BPY9);
-особистий мобільний телефон ОСОБА_9 (пароль доступу комбінація цифр: НОМЕР_1 ) марки IPhone, модель 12, imei: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 з вмонтованою сімкарткою Vodafone ( НОМЕР_4 );
-особистий мобільний телефон ОСОБА_8 (без паролю) марки Samsung, модель GalaxyS24FE, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 з вмонтованими сімкартками Vodafone ( НОМЕР_7 ); Lifecell ( НОМЕР_8 ).
У задоволенні клопотання стосовно визначення місця зберігання вилученого майна - відмовити.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1