Справа № 643/11495/26
Провадження № 1-кс/643/4579/26
02.06.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду у м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22026220000000174 від 03.02.2026,
02.06.2026 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло вказане клопотання прокурора, з якого слідує, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026220000000174 від 03.02.2026 з первинною правовою кваліфікацією вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період 2024-2025 років у месенджері Телеграм в проросійських чатах поширювала матеріали, що містять виправдовування збройної агресії РФ проти України.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період 2024-2025 років у месенджері Телеграм в проросійських чатах повторно поширювала матеріали, що містять виправдовування збройної агресії РФ проти України.
Разом з тим, встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювала поширення вказаної інформації, використовуючи номер оператора стільникового зв'язку НОМЕР_1 .
Згідно висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи 2-го сектору (з дислокацією в місті Харків) 3 відділу (з дислокацією в місті Дніпро) судової-експертної лабораторії 4 Центру спеціальних і судових експертиз ІСТЕ СБУ, № СЕ26-165/Л/3/2 від 27.04.2026, встановлено, що в матеріалах, які поширювала громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (користувач під ім'ям « ОСОБА_5 », ОСОБА_6 , ID НОМЕР_2 ) у месенджері «Telegram» міститься виправдовування збройної агресії РФ проти України.
01.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова проведено обшук за місцем фактичного проживання громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, в ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено:
1. Мобільний телефон марки «ОРРО» моделі А38, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 із картокою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 .
Вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , предмети містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.
Засоби мобільного зв'язку, комп'ютерна техніка можуть містити відомості про способи здійснення протиправної діяльності, а також інформацію про інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень та яким в подальшому може бути повідомлено про підозру.
Вказані предмети необхідні для проведення експертних досліджень за допомогою спеціаліста з метою отримання інформації, яка має значення для кримінального провадження.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення (здійснення спілкування з використанням технічних пристроїв) вилучення та дослідження саме вказаних речей є обґрунтовано необхідним для встановлення всіх обставин кримінального провадження.
01.06.2026 постановою слідчого вказаний предмет визнано речовим доказам у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, встановлено, що мобільний телефон, вилучений за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить ОСОБА_4 , оскільки остання в ході слідчої дії повідомила, що вказаний мобільний телефон вона використовує особисто. Вказана інформація зафіксована у протоколі обшуку.
Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані речі необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечував.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Вказані обставини стороною обвинувачення доведені.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Дане клопотання було подано 02.06.2026, тобто з дотриманням прокурором вимог ч. 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди вчиненого кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.
Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.
Відтак, всі обставини проаналізовані та досліджені в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.
Керуючись ст. 98, 131, 132, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування майном, з метою збереження речових доказів, у кримінальному провадженні № 22026220000000174 від 03.02.2026, на вилучене 01.06.2026 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки «ОРРО» моделі А38, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 із картокою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 .
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_7