Справа № 643/17130/25
Провадження № 3/643/97/26
28.05.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 465113 від 25.09.2025, водій ОСОБА_1 25.09.2025 о 22 год 05 хв у м. Харкові на вул. Бучми, буд. 6 керував ТЗ Geely МК ДНЗ НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП як порушення вимог п. 2.5 ПДР.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Водночас, доручив захист своїх інтересів адвокату Стеценко А.Ю., який подав до суду клопотання від 04.02.2026 про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив таке.
Як вказує захисник, поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 нібито у зв'язку з несправністю заднього стоп-сигналу (габаритного ліхтаря). Проте, на думку захисника, відеозаписи зі службових відеореєстраторів та внутрішня відомча переписка УПП в Харківській області ДПП об'єктивно засвідчують, що всі габарити транспортного засобу під час зупинки були справними, а капітан поліції Мілушин Ю. у ході ознайомлення ОСОБА_1 з відеодоказами підтвердив це. Захисник стверджує, що вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу визначено ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», і жодної з цих підстав у діях поліцейських не було. Як наслідок, усі подальші вимоги поліцейських, включаючи направлення на медичний огляд та складення протоколу, є похідними від незаконної зупинки і підпадають під доктрину «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree).
На переконання захисника, вказані в протоколі ознаки наркотичного сп'яніння - поведінка, що не відповідає обстановці, та зіниці очей, які не реагують на світло, - є безпідставними. Водій перебував у замкнутому автомобілі у нічний час доби, тому поліцейські, які знаходились назовні, фізично не могли спостерігати за реакцією його зіниць. Поведінка ж ОСОБА_1 являла собою законне та аргументоване заперечення проти незаконних дій поліцейських, а не симптом сп'яніння. Результати судово-токсикологічного дослідження сечі ОСОБА_1 (висновок фахівця № 16/32-Дм/25/п.п. судового експерта Голобородько О.І.) засвідчили відсутність барбітуратів, морфіну, кодеїну, опію, кокаїну, ефедрону та промедолу.
Захисник також наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від медичного огляду як такого, а заперечував виключно проти способу прибуття до закладу охорони здоров'я - у службовому автомобілі поліцейських, посилаючись на те, що жоден нормативно-правовий акт, у тому числі ст. 266 КУпАП та Інструкція № 1452/735, такого обов'язку не передбачає. Водій самостійно, в межах двогодинного строку, прибув до КНП ХОР ОКНЛ (вул. Ахієзерів, 18а), що підтверджується зверненням до «102», зареєстрованим 26.09.2025 за № 12637 в ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України». Наступного дня, 26.09.2025, ОСОБА_1 пройшов судово-токсикологічне дослідження в ДСУ ХОБСМЕ.
Окремо, захисник звертає увагу на те, що до ініціювання огляду на стан сп'яніння поліцейські безпідставно вимагали від ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , перевіривши його через інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України». Після відмови водія виконувати цю вимогу поліцейський ОСОБА_2 несподівано та без будь-якого попереднього пояснення запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, що захист розцінює як помсту за непідкорення. Відповідно до відповіді керівництва УПП в Харківській області ДПП від 08.12.2025 № 790аз/41/14/03-2025 та від 17.12.2025 № 834 аз/41/14/02-2025, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, у діях водія ОСОБА_1 не доведений, у зв'язку з чим провадження не може бути розпочате.
27.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення адвоката Стеценка А.Ю., в яких зазначено про направлення 14.05.2026 запиту до Верховної Ради України з метою отримання тлумачення положень КУпАП, що регулюють взаємовідносини водія та поліцейського при складанні протоколу за
ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Стеценко А.Ю. підтримав свої доводи, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі.
Також в судовому засіданні було переглянуто відеозаписи із нагрудних камер поліцейських, на яких відображені обставини зупинки транспортного засобу, подальшого спілкування поліцейських із водієм та складання протоколу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника, суддя зазначає наступне.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положенням п. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, встановлений обов'язок учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як встановлено п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Відповідно до п. 2, 4 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є, зокрема: поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло.
На переконання судді, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 465113 від 25.09.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення й особу, яка його вчинила;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 25.09.2025, зі змісту якого вбачається, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- відеозаписами зі службових відеореєстраторів (портативних відеореєстраторів 476113, 467609, 473196, 475936, а також службового відеореєстратора 70 mai 11130519225/25), дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких обставини, викладені у протоколі, знайшли своє підтвердження;
-рапортом інспектора Пальченкової П. від 25.09.2025, який узгоджується зі змістом протоколу та відеозаписами.
Надані докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі,
При цьому суддя відхиляє доводи сторони захисту як такі, що не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з таких підстав.
Щодо законності зупинки транспортного засобу суддя за зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який діє дотепер.
Відповідно до п. 5, 6, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану військове командування спільно з органами виконавчої влади уповноважене запроваджувати комендантську годину, особливий режим в'їзду та виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, а також перевіряти документи, проводити огляд транспортних засобів.
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, що визначені Конституцією України та законодавством про правовий режим воєнного стану. В силу положення п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцію покладено обов'язок забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
За таких обставин зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у нічний час доби в умовах воєнного стану для перевірки документів та технічного стану транспортного засобу не суперечить чинному законодавству. Твердження захисника про протиправність зупинки є безпідставними.
Щодо ознак наркотичного сп'яніння, то встановлення ознак сп'яніння є результатом візуального сприйняття працівниками поліції відповідних ознак зовнішності та поведінки особи, а відтак носить суб'єктивний характер. Наведене узгоджується з положеннями Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Доводи захисника про неможливість фіксації ознак сп'яніння у нічний час через зачинений автомобіль суддя відхиляє, оскільки зі змісту відеозаписів вбачається, що спілкування поліцейських з водієм відбувалось при відчиненому вікні, що забезпечувало можливість безпосереднього спостереження.
Стосовно результатів судово-токсикологічного дослідження сечі ОСОБА_1 , проведеного в Державній спеціалізованій установі «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи», суддя зауважує, що ОСОБА_1 притягається до відповідальності не за наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, а за відмову пройти в установленому законом порядку медичний огляд - з метою об'єктивного встановлення чи спростування такого стану. Саме ця відмова утворює об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Результати ж огляду, що відбувся поза встановленою процедурою, не можуть замінити встановленого законом порядку.
Також суддя вважає непереконливими доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від медичного огляду. Зі змісту відеозаписів та направлення на огляд від 25.09.2025 однозначно вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено порядок проведення огляду та наслідки відмови від нього. ОСОБА_1 висловив незгоду з прибуттям до закладу охорони здоров'я в службовому автомобілі поліцейських та відмовився сідати в цей автомобіль.
Водночас доводи захисника з посиланням на положення ст. 266 КУпАП суддя вважає необґрунтованими, оскільки зазначена норма не передбачає права водія самостійно визначати спосіб прибуття до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння.
Крім того, відповідно до п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, з метою забезпечення достовірності результатів огляду поліцейський забезпечує доставлення особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За наведених обставин вимога працівників поліції щодо слідування до закладу охорони здоров'я на службовому транспортному засобі у їх супроводі відповідає встановленому законодавством порядку проведення огляду та була обов'язковою для виконання. Відтак, у водія немає правових підстав самостійно визначати спосіб свого доставлення до медичного закладу або відступати від запропонованого поліцейськими порядку проходження огляду.
Посилання сторони захисту на звернення адвоката до Верховної Ради України щодо надання роз'яснення з питань застосування окремих положень законодавства про адміністративні правопорушення суд відхиляє, оскільки сам факт такого звернення не впливає на чинність нормативно-правових актів, не зупиняє їх дії та не звільняє осіб від обов'язку дотримуватися вимог законодавства, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Щодо доводів про провокацію та застосування принципу «плоди отруєного дерева».
Суддею не встановлено доказів, які б свідчили про провокацію чи помсту з боку поліцейських. Обставини здійснення працівниками поліції перевірки виконання водієм обов'язків як військовозобов'язаної особи були обумовлені наявними в інформаційних базах даними та становили окремий поліцейський захід, що проводився в межах наданих законом повноважень. Зазначені дії не перебували у причинному зв'язку з процедурою огляду на стан сп'яніння та мали самостійне правове підґрунтя.
Посилання захисника на доктрину «плодів отруєного дерева» є неналежним у цій справі, оскільки незаконність зупинки транспортного засобу судом не встановлена. Відповідно, підстав вважати зібрані докази недопустимими з цієї підстави немає.
Відповідь керівництва УПП в Харківській області ДПП щодо недоведеності складу правопорушення за ст. 121 КУпАП стосується іншого, самостійного правопорушення і жодним чином не спростовує встановленого факту відмови від медичного огляду за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушення вимог ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджена наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015), при складанні поліцейськими протоколу - судом не встановлено.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі.
Відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області, згідно облікових даних «ІПНП», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
За приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху суддею не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відтак, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Матеріали справи не містять даних про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а тому він підлягає стягненню.
Керуючись ст. 33, 35, 40-1, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.
Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081300; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).
Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова в частині накладення стягнення у виді штрафу набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в частині позбавлення права керування транспортним засобом - з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Повний текст постанови складено та підписано 02.06.2026.
Суддя Борис ЗАМІКУЛА