01 червня 2026 рокусправа № 380/23428/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій, -
встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
зобов'язати власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , (адреса: АДРЕСА_2 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст., по АДРЕСА_3 , на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.
В обґрунтування позову зазначив, що Стрийською окружною прокуратурою Львівської області встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_3 (охоронний №2026-М) є пам'яткою архітектури місцевого значення, відповідно до рішення Львівської обласної ради Народних депутатів №280 від 21.05.1991. У вказаному будинку розташовано три квартири, одна з яких, а саме квартира АДРЕСА_4 на праві власності належить ОСОБА_1 . На запит прокуратури від 15.04.2024 Департаментом ЛОДА надано інформацію про те, що до Департаменту не надходило звернення від власника квартири АДРЕСА_1 щодо укладення охоронного договору на вказану пам'ятку. На адресу власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 19.05.2023 скеровано лист, в якому наголошено на необхідності виконання вимог статті 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини» щодо зобов'язання укласти з відповідним органом культурної спадщини охоронний договір. Повторно аналогічного змісту лист на адресу ОСОБА_1 скеровано 21.05.2024. Зазначені листи відповідачем проігноровано, охоронний договір на об'єкт культурної спадщини за вказаною адресою не укладено, жодних дій, спрямованих на його укладення не вчинено. Вказане зумовило звернення до суду з даним позовом.
Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації надано пояснення, суть яких полягає у тому, що ОСОБА_1 не звертався у визначеному чинним законодавством порядком за оформленням охоронного договору на вказаний об'єкт культурної спадщини. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 25.11.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечує повністю. Зазначає, що позивач до матеріалів справи не долучив будь-яких письмових доказів складання на об'єкт нерухомості, що розташований за адресою АДРЕСА_3 передбаченої законодавством облікової документації. Також відсутні будь-які документи, які би підтверджували факт фіксації та визначення історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності цього об'єкту, а в долученому рішенні виконавчого комітету Стрийської міської ради народних депутатів Львівської області №159/1 від 20.04.1989 чітко зазначено, що даний будинок підлягав зносу. Станом на 25.11.2024 об'єкт за адресою АДРЕСА_3 не зареєстрований в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що житловий будинок по АДРЕСА_3 , зокрема кв. АДРЕСА_4 (охоронний №2026-М) включений до Переліку об'єктів культурної спадщини як пам'ятка архітектури місцевого значення, відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів “Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» №280 від 21.05.1991. Крім цього, інформація про те, що будинок по АДРЕСА_3 є пам'яткою архітектури місцевого значення ІІ пол. ХІХ ст, неодноразово надавались на запити прокуратури про надання інформації Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, який є органом охорони культурної спадщини та функціонує виключно у межах повноважень, визначених Конституцією України та Законами України.
Щодо твердження відповідача про наявність рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради Народних депутатів Львівської області, що по вул. Б.Хмельницького,25 в м. Стрию, Львівської області №159/1 від 20.04.1989, що об'єкт нерухомості підлягав зносу та необхідність призначення у справі експертизи з метою визначення цінності пам'ятки місцевого значення, то зазначає, що відповідачем не долучено до справи рішення Львівської обласної ради народних депутатів щодо затвердження (надання згоди) вищевказаного рішення в частині зносу житлового будинку АДРЕСА_3 . Після винесення рішення №159/1 від 20.04.1989, житловий будинок по АДРЕСА_3 , зокрема кв. АДРЕСА_4 (охоронний №2026-М) включений до Переліку об'єктів культурної спадщини як пам'ятка архітектури місцевого значення, відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів “Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність» №280 від 21.05.1991.
Щодо призначення експертизи з метою визначення цінності пам'ятки місцевого значення, слід зазначити, що рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №280 від 21.05.1991 не оскаржувалось, є чинне, а відтак твердження відповідача є необґрунтованими.
Крім того, відповідно до чинного законодавства України існує порядок виключення пам'ятки з переліку, оскільки Законом підтверджено статус об'єкта-житлового будинку ІІ пол. ХІХ ст. по АДРЕСА_3 , як пам'ятки архітектури місцевого значення, однак такого порядку не дотримано. Просить позовні вимоги задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.051991 №280 “Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» до Переліку об'єктів культурної спадщини включений як пам'ятка архітектури місцевого значення “Житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст.» по АДРЕСА_3 .
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №386686752 від 12.07.2024 ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Відділом охорони культурної спадщини та дизайну міського середовища управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Стрийської міської ради 29.03.2024 проведено обстеження та складено акт візуального обстеження пам'ятки культурної спадщини, в якому вказані факти порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Під час візуального обстеження виявлено факт проведення ремонтно-будівельних робіт з опорядженням частини головного фасаду на пам'ятці архітектури по АДРЕСА_3 без дозволу на проведення робіт та погодження науково-проектної документації відповідного органу охорони культурної спадщини.
Стрийська окружна прокуратура 15.04.2024 скерувала на адресу Департаменту архітектури та містобудування ЛОДА запит, у якому просила інформувати:
- чи відомо Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про вищевказані порушення;
-чи звертались ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини місцевого значення по АДРЕСА_3 (житловий будинок поч. ХХ ст.).
Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 19.04.2024 повідомив окружну прокуратуру про те, що про факт порушення пам?яткоохоронного законодавства, вказаний у листі від 15.04.2024, було повідомлено департамент листом Стрийської міської ради від 01.04.2024 №75.02.19-122/24.
Відділом охорони культурної спадщини та дизайну міського середовища Стрийської міської ради, в межах наданих повноважень, було проведено візуальне обстеження зазначеного об'єкта культурної спадщини та по факту порушення видано припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини.
Станом на день звернення прокурора до Департаменту від власників квартир не надходило звернень щодо укладення охоронного договору на вищезазначену пам'ятку.
Стрийською окружною прокуратурою 17.05.2024 направлено на адресу Стрийської міської ради лист №14.57/05 з проханням інформувати окружну прокуратуру про те, чи надсилались ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 акт обстеження та припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини рекомендованим листом з повідомленням.
Виконавчий комітет Стрийської міської ради у відповідь скерував на адресу першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури листи від 24.05.2024 №03-17/41-2 та від 01.10.2024 №03-17/73-2 про направлення всім власникам квартир будинку АДРЕСА_3 двічі рекомендованих листів з повідомленням щодо виконання вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини: від 19.05.2023 №03-13/404; від 21.05.2024 №03-13/396 та від 09.09.2024 №03-13/689.
Стрийською окружною прокуратурою 16.10.2024 скеровано лист на адресу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації у якому, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» повідомлено, що Стрийською окружною прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом пред'явлення у Львівський окружний адміністративний суд позову в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти охоронний договір.
Вважаючи, що відповідач по справі протиправно не вчиняє жодних дій щодо укладення охоронних договорів на об'єкт культурної спадщини, що викликає сумніви у його збереженні без покладення на відповідача законодавчо встановлених обов'язків, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
У відповідності до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України “Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ).
Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-IIІ культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Так, згідно з частиною 1 статті 6 Закону №1805-III та Положення про департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, що затверджене розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 04.09.2020 №745/0/5-20, до компетенції департаменту належить, зокрема повноваження щодо укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ визначено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.
Згідно з підпунктом “б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам'ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку об'єкта культурної спадщини за умови, що він відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що буд.25 по вул. Б.Хмельницького, у м. Стрий Львівської області рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 21.051991 №280 “Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівну цінність» включений до Переліку об'єктів культурної спадщини як пам'ятка архітектури місцевого значення “Житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст.»
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 у цьому будинку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №386686752 від 12.07.2024.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1805III порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768 охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 Порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Системний аналіз наведених норм Закону №1805III та Порядку №1768 дає підстави стверджувати, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2019 у справі №806/1536/18 сформулював висновок про те, що укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III охоронний договір є адміністративним договором.
У постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15 Верховний Суд вказав, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Вказані правові висновки Верховного Суду враховані судом при розгляді цієї справи.
Матеріали справи не містять звернень ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору.
Щодо тверджень відповідача про відсутність облікової документації та фіксації цінності об'єкта, то такі судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст. 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини», статус пам'ятки архітектури виникає з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. Житловий будинок за вказаною адресою був взятий під охорону держави як пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний №2026-М) на підставі Рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №280 від 21.05.1991. Вказане рішення є чинним, у судовому порядку не оскаржувалось та не скасовувалось.
Відсутність або втрата окремих елементів облікової документації в архівах органів виконавчої влади не позбавляє об'єкт статусу пам'ятки та не звільняє її власника від виконання обов'язків щодо її збереження.
Щодо рішення Стрийської міської ради №159/1 від 20.04.1989 про “знос» будинку, то суд зазначає, що рішення міської ради від 1989 року буде прийняте раніше ніж рішення Львівської обласної ради №280 від 21.05.1991. Включення будинку до Переліку пам'яток у 1991 році свідчить про те, що держава в особі (обласної ради) переглянула статус будівлі, визнала її культурну цінність та взяла під особливий правовий захист, що фактично нівелювало будь-які попередні наміри щодо його демонтажу.
Щодо незареєстрованості станом на 25.11.2024 пам'ятки в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України, то суд зазначає, що відповідно до “Прикінцевих положень» Закону України “Про охорону культурної спадщини», об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до законодавства УРСР, визнаються пам'ятками до внесення їх до Реєстру. Державна реєстрація у новому Реєстрі є тривалим адміністративним процесом, проте відсутність пам'ятки у базі даних електронного Реєстру не припиняє її правового статусу, набутого раніше. Спадщина залишається під охороною держави, а обов'язки власника щодо укладення охоронного договору зберігаються у повному обсязі.
Зважаючи на вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо укладення охоронного договору для забезпечення збереження пам'ятки.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити повністю.
Ураховуючи положення частини 2 статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 262, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури місцевого значення - житловий будинок, ІІ пол. ХІХ ст. по АДРЕСА_3 , на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна