26 травня 2026 року
м. Київ
справа № 740/4456/22
провадження № 51-4916км25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 вересня 2025 рокущодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лашківка та жителя АДРЕСА_1 ,
виправданого у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 111-1 КК і
Короткий зміст прийнятих судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2023 року ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 111-1 КК у зв'язку із недоведенням, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року вирок місцевого суду залишено без змін.
ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення у тому, що він 16 березня 2022 року на території свого домогосподарства в присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб публічно заперечував здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що апеляційний суд:
- не взяв до уваги показання допитаних свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , які хоч і не вказали точну дату, коли ОСОБА_6 висловлювався на підтримку РФ, однак зазначали, що така подія мала місце у березні 2022 року;
- не надав належну оцінку показанням свідка ОСОБА_10 , яка вказала, що подія відбулася 16 березня 2022 року, як і показанням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які зазначали, що ОСОБА_6 підтримував РФ у своїх висловлюваннях;
- не зазначив яким чином попередній конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спростовує винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
Захисник подав до Суду заперечення на касаційну скаргу прокурора, в яких просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
У запереченнях на касаційну скаргу захисник вказав, що не бажає брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули, причин своєї неявки Суду не повідомили.
Мотиви Суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, при розгляді касаційної скарги прокурора суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Суд вважає за необхідне додатково нагадати, що кримінальним законом встановлена відповідальність за колабораційні діяння вчинені не лише на окупованій території. Залежно від форми колабораціонізму відповідальність може наставати й за дії, які вчинені на території України.
Так, у цьому провадженні особі, яка перебувала на території, що не була окупованою, було інкриміновано колабораціонізм у формі, передбаченій ч. 1 ст. 111-1 КК, і за наявності ознак складу цього кримінального правопорушення й належних, допустимих та достатніх доказів, публічне заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України на території, яка не є окупованою, могли б становити цей склад кримінального правопорушення.
Вочевидь основними доказами у такому провадженні зазвичай є свідчення свідків, які чули, бачили факт таких висловлювань. До того ж немає значення чи свідки фіксували або ж не фіксували шляхом аудіо- або відеозаписів процес висловлювань і їхній зміст. Суд не вважає, що винуватість у вказаному кримінальному правопорушенні може доводитися результатами проведення такої слідчої дії як обшук. Винуватість особи цілком може підтверджуватися показаннями свідків. Проте зміст таких показань, сукупність показань різних свідків повинні братися судом до уваги для доведення винуватості особи поза розумним сумнівом.
У цьому провадженні сторона обвинувачення представила своїх свідків, а сторона захисту - свідків захисту. Частина свідків обвинувачення мали попередній побутовий конфлікт з фігурантом справи, тому суд поставив під сумнів їхні показання.
Так, місцевий суд встановив, що між фігурантом та свідком ОСОБА_8 був конфлікт з приводу обливання фарбою паркану та нецензурних висловлювань (з цього приводу ухвалено постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 листопада 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП).
У цьому провадженні суди оцінили як показання свідків, які в суді першої інстанції свідчили про те, що чули як фігурант висловлювався на підтримку держави-агресора та її президента, так і показання свідків захисту, які стверджували, що не чули з боку фігуранта висловлювань на підтримку РФ.
Сам виправданий у суді першої інстанції заперечував вчинення інкримінованого йому діяння, стверджував, що вважає себе українцем і гордиться цим, а його сини служать в ЗСУ.
Суди попередніх інстанцій за вказаних умов прийшли до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого діяння.
Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що всі свідки обвинувачення стверджували у суді першої інстанції про вчинення дій, про які йдеться у цьому провадженні, після початку повномасштабного вторгнення (кінець лютого - початок березня).
В ході розгляду апеляційної скарги сторони обвинувачення апеляційним судом було задоволено клопотання прокурора про повторне дослідження доказів та було допитано свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які не змогли конкретизувати час таких висловлювань.
Як наслідок, суди констатували, що з показань свідків обвинувачення не встановлено, що подія мала місце у середині березня.
Колегія суддів звертає увагу на цей факт, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» від 03 березня 2022 року № 2108-IX КК набрав чинності 15 березня 2022 року. Саме ним КК було доповнено статтею 111-1 - колабораційна діяльність, ч. 1 якої була інкримінована ОСОБА_6 у цьому провадженні.
З огляду на викладене у колегія суддів погоджується із тим, що постановлення у цьому провадженні виправдувального вироку є правильним.
Зміст ухвали апеляційного суду містить відповіді на усі аргументи апеляційної скарги сторони обвинувачення, у ній наведено належний правовий аналіз мотивів, з яких виходив цей суд під час апеляційного перегляду вироку місцевого суду.
Таким чином, за результатами касаційного розгляду колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому оскаржувані судові рішення потрібно залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 24 вересня 2025 рокущодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора- без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3