26 травня 2026 року
м. Київ
справа № 243/2719/24
провадження № 61-6797ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у справі за позовом керівника Краматорської окружної прокуратури, який діє в інтересах Донецької обласної державної військової адміністрації до Черкаської селищної ради, повноваження якої виконує Черкаська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області, ОСОБА_1 , треті особи: Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки у власність держави,
У квітні 2024 року керівник Краматорської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Донецької обласної державної військової адміністрації звернувся до суду із позовом про усунення перешкод Донецькій обласній державній адміністрації в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 1424280300:01:000:0046, площею 2,0000 га шляхом визнання незаконним та скасування рішення Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області від 21 квітня 2021року № 8/7-206; усунення перешкод Донецькій обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 1424280300:01:000:0046 шляхом скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речового права приватної власності на неї ОСОБА_1 ; усунення перешкод з боку ОСОБА_1 шляхом повернення (витребування) земельної ділянки на користь держави в особі Донецької обласної державної адміністрації; визнання права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 1424280300:01:000:0046 за державою в особі Донецької обласної державної адміністрації.
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області рішенням від 11 грудня 2025 року позов задовольнив частково.
Усунув перешкоди Донецькій обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 1424280300:01:000:0046 площею 2,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області від 21 квітня 2021 року № 8/7-206 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1424280300:01:000:0046 площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 .
Усунув перешкоди Донецькій обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою із кадастровим номером 1424280300:01:000:0046 площею 2,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58244762 від 20 травня 2021 року, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1424280300:01:000:0046 площею 2,0000 га (номер відомостей про речове право 42044286).
Усунув перешкоди з боку ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні Донецькою обласною державною адміністрацією земельною ділянкою із кадастровим номером 1424280300:01:000:0046 площею 2,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області, шляхом повернення (витребування) земельної ділянки з кадастровим номером 1424280300:01:000:0046 площею 2,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області, на користь держави в особі Донецької обласної державної адміністрації. У задоволенні іншої частини вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
20 травня 2026 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року в указаній справі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини
і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка
є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності
у цивільних правовідносинах.
Предметом позову у цій справі є вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, повернення (витребування) земельної ділянки.
Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що згідно Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12 березня 2024 року, оціночна вартість земельної ділянки кадастровий номер 1424280300:01:000:0046 площею 2,0000 га становить 25 403,55 грн.
Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн) та становить 25 403,55 грн.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права
на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії).
Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов'язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (пункт 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно положень ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року у справі за позовом керівника Краматорської окружної прокуратури, який діє в інтересах Донецької обласної державної військової адміністрації до Черкаської селищної ради, повноваження якої виконує Черкаська селищна військова адміністрація Краматорського району Донецької області, ОСОБА_1 , треті особи: Департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки у власність держави.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко