20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 404/10017/24
провадження № 61-12306св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» - адвоката Терземана Дмитра Володимировича на постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2025 року в складі колегії суддів Чельник О. І., Дуковського О. Л., Мурашка С. І.
в справі за заявою Солом'янського відділу державної виконавчої служби ум. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник -Національний авіаційний університет, стягувач- ОСОБА_1 , третя особа (правонаступник) -Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут», про заміну сторони її правонаступником та
Короткий зміст заяви про заміну боржника
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою до Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
07 листопада 2024 року Фортечним районним судом м. Кропивницького (раніше - Кіровський районний суд м. Кіровограда) видано судовий наказ про стягнення з Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 86 529,01 грн та судовий збор у розмірі 302,80 грн.
24 січня 2025 року Солом'янський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
В обґрунтування заяви посилався на те, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження щодо боржника - Національного авіаційного університету, до складу якого входять 155 виконавчих проваджень на загальну суму боргу 5 445 044,69 грн, зокрема виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу № 404/10017/24, виданого 20 листопада 2024 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 86 529,01 грн. У процесі проведення виконавчих дій встановлено, згідно із заявою про заміну сторони її правонаступником в справі № 404/1602/24 Київський авіаційний інститут є правонаступником майна, прав та обов'язків Національного авіаційного університету на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2023 року № 921-р та згідно з розподільчим балансом. Боржником в судовому наказі зазначено Національний авіаційнийуніверситет. Вважав, що Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» є правонаступником майна, прав та обов'язків Національного авіаційного університетуу виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
22 квітня 2025 року ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького (раніше - Кіровський районний суд м. Кіровограда) відмовлено в задоволенні заяви Відділу про заміну сторони її правонаступником.
Змінено боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (зведене виконавче провадження № НОМЕР_2) - з Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університетуна Українську державну льотну академію.
Суд першої інстанції виснував про те, що вимоги Відділу про заміну боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з Національного авіаційного університету на Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» не підлягають задоволенню, оскільки борг за виконавчим провадженням виник у зв'язку з діяльністю Льотної академії Національного авіаційного університету, яка і є правонаступником у цьому виконавчому провадженні.
11 вересня 2025 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу Української державної льотної академії задоволено.
Ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького (раніше - Кіровський районний суд м. Кіровограда) від 22 квітня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву Відділу задоволено. Замінено боржника -Національний авіаційний університет у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (зведене виконавче провадження № НОМЕР_2) на Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут».
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб Національний авіаційний університет припинено, а Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» та Льотна академія Національного авіаційного університету є правонаступниками Національного авіаційного університету. Згідно з пунктом 8.3 розподільчого балансу заборгованість Національного авіаційного університету прийнята Державним некомерційним підприємством «Державний університет «Київський авіаційний інститут» станом на 01 жовтня 2024 року в частині кредиторської заборгованості із заробітної плати в розмірі 16 038 306,03 грн. Відповідно до пункту 14 розподільчого балансу Державне некомерційне підприємство Державний університет «Київський авіаційний інститут» є правонаступником Національного авіаційного університету в якості позивача та/або стягувача у всіх судових справах та виконавчих провадженнях.
Апеляційний суд зауважив, що Українська державна льотна академія не може бути правонаступником у судових та виконавчих провадженнях, з огляду на те, що на час ухвалення судом рішення по суті та відкриття виконавчого провадження боржником визначено Національний авіаційний університет, правонаступником якого у судових та виконавчих провадженнях є виключно Державне некомерційне підприємство Державний університет «Київський авіаційний інститут», оскільки згідно з пунктом 5 розподільчого балансу Українська державна льотна академія є правонаступником майна, прав та обов'язків відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2025 року представник Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» - адвокат Терземан Д. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2025 року, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд надав неправильну оцінку змісту положень розподільчого балансу.
Висновок апеляційного суду суперечить нормам статей 104-109 Цивільного кодексу України. Правонаступництво визначається в розподільчому балансі. Уповноважений орган юридичної особи спрямовує волю на передачу окремого майна, прав або обов'язків, або усієї їх сукупності.
Судом ухвалено судове рішення без урахування: висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 червня 2020 року в справі
№ 910/5953/17, висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 04 грудня 2019 року в справі № 757/16460/16-ц, від 07 жовтня 2020 року в справі № 219/5920/17, від 28 жовтня 2020 року в справі № 607/1860/16-ц, від 02 грудня 2020 року в справі № 757/15461/19-ц, від 13 травня 2021 року в справі № 761/22964/17,від 28 квітня 2023 року в справі № 904/5711/18 щодо правонаступництва.
Позиція інших учасників справи
Українська державна льотна академія 05 листопада 2025 року подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить поновити строк на його подання.
Верховний Суд висновує, що встановлений ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для Української державноїльотної академії (копію ухвали в електронному кабінеті отримано 29 жовтня 2025 року) спливав 10 листопада 2025 року, тому станом на дату подання відзиву - 05 листопада 2025 року такий строк пропущеним не був.
Верховний Суд приймає до розгляду відзив, мотивований тим, що суд апеляційної інстанції правильно визначився із нормами права, які підлягають застосуванню, надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам і зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, яка переглядається, не є подібними, виходячи із встановлених у цій справі конкретних обставин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 листопада 2024 року Кіровським районним судом м.Кіровограда видано судовий наказ про стягнення з Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної платив сумі 86 529,01 грн та судового збору в розмірі 302,80 грн.
18 грудня 2024 року до Відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 про примусове виконання рішення та судового наказу № 404/10017/24.
Постановою державного виконавця від 20 січня 2025 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 13 жовтня 2023 року № 1249, виданим на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2023 року № 921-р «Про реорганізацію Національного авіаційного університету», Національний авіаційний університет було реорганізовано шляхом поділу його на Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (ЄДРПОУ 45853942) та Українську державну льотну академію (ЄДРПОУ 45826348) з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Постановою державного виконавця Відділу Цапенко С. М. від 20 січня 2025 року приєднано виконавче провадження № НОМЕР_1 до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Постановою державного виконавця Відділу Цапенко С. М. від 01 серпня 2025 року виконавче провадження № НОМЕР_1 виведено зі зведеного виконавчого провадження.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, якою врегульовані питання процесуального правонаступництва.
За частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва потрібно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року в справі № 369/13444/20).
Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальних правовідносинах її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку із вибуттям особи зі спірних матеріальних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша
статті 104 ЦК України. У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов'язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов'язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106-109 ЦК України) прав і обов'язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 30 червня 2020 року в справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20),
в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 756/16730/13-ц та інших.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) сформульовано висновок про те, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
За змістом статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Подібні висновки викладені внаведених заявником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, що не враховані апеляційним судом.
Частиною першою статті 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Апеляційний суд виснував про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) - Національного авіаційного університету на Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут»як правонаступника сторони у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, з посиланням на те, що боржником у виконавчому листі є Національний авіаційний університету з якого на користь ОСОБА_1 стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 86 529,01 грн, а відповідно до пункту 14 розподільчого балансу Державне некомерційне підприємство Державний університет «Київський авіаційний інститут» є правонаступником Національного авіаційного університету в якості позивача та/або стягувача у всіх судових справах та виконавчих провадженнях.
Однак матеріали справи не містять повного тексту розподільчого балансу Національного авіаційного університету, лише 5 і 8.3 його пункти, за змістом яких:
- Українська державна льотна академія є правонаступником майна, прав та обов'язків відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету та отримує все майно, зобов'язання і кошти, які перебували на балансі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету (а. с. 39);
- заборгованість Національного авіаційного університету прийнята Державним некомерційним підприємством «Державний університет «Київський авіаційний інститут» станом на 01 жовтня 2024 року, зокрема, в частині кредиторської заборгованості із заробітної плати в розмірі 16 038 306,03 грн (а. с. 184 - зворот).
Пункту 14 розподільчого балансу, за яким апеляційний суд встановив, що Державне некомерційне підприємство Державний університет «Київський авіаційний інститут» є правонаступником Національного авіаційного університету в якості позивача та/або стягувача у всіх судових справах та виконавчих провадженнях, у матеріалах справи немає.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях(частина шоста статті 81 ЦПК України).
Крім того, у запереченні на заяву про заміну боржника Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» наводило зміст пункту 8.4 розподільчого балансу, де вказано, що заборгованість Національного авіаційного університету прийнята Українською державною льотною академією станом на 01 жовтня 2024 року, зокрема, в частині кредиторської заборгованості із заробітної плати в розмірі 22 187 948,85 грн та нарахування на зарплату - 1 530 178,13 грн (а. с. 129 - зворот).
Апеляційний суд належним чином не дослідив ні питання припинення юридичної особи, ні порядку виділу частини майна за розподільчим балансом, передчасно та без посилань на відповідні докази правонаступництва виснував про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Залишилися невстановленими обставини про те, у зв'язку з чиєю діяльністю - Української державної льотної академії чи Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» - виник борг за виконавчим провадженням про стягнення на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченоїзаробітної платив сумі 86 529,01 грн; до штатного розпису якої із новоутворених установ увійшла ОСОБА_1 ; яким чином між Українською державною льотною академією та Державним некомерційним підприємством «Державний університет «Київський авіаційний інститут» розподілено кредиторську заборгованість із заробітної платита хто є правонаступником у спірному виконавчому провадженні.
Верховний Суд є судом права, а не судом факту, позбавлений можливості самостійно встановлювати обставини справи, не встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також досліджувати докази справи, змінюючи їх оцінку відповідно до статті 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноважень Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400
ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.
У справі належним чином не досліджено повний текст розподільчого балансуНаціонального авіаційного університету, не встановлено на підставі такої оцінки обсяг відповідальності правонаступників Національного авіаційного університетуза виконавчими провадженнями про стягнення заробітної плати, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 389, 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» - адвоката Терземана Дмитра Володимировича задовольнити частково.
Постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 вересня 2025 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
І. М. Фаловська