Справа № 127/5244/26
Провадження № 3/127/1086/26
28 травня 2026 року місто Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 16.02.2026 о 00:35 год. у м. Вінниця на вул. М. Оводова, 62, керував транспортним засобом ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився на місці зупинки.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, оскільки не довіряв працівникам поліції, але від огляду у лікарні не заперечував. Крім того, зазначив, що не заперечує факт своєї відмови від проходження огляду та пояснює, що під час спілкування із працівниками поліції, останні його путали, тому огляд не пройшов.
Захисник Луценко О.І. у судовому засіданні зазначив, що відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , останній не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, крім того, працівник поліції не вбачав ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , однак все одно склав протокол про адміністративне правопорушення, також не надано ОСОБА_1 звернутись за правової допомогою, працівниками поліції складено адміністративні матеріали із помилками, разом з тим, працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про причини його зупинки. Враховуючи вказане, захисник Луценко О.І. вважає, що відсутні докази для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому справа підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Допитаний у судовому засідання лейтенант поліції ОСОБА_2 зазначив, що перебував у складі наряду «Юнкер - 104» та під час несення служби отримали повідомлення від іншого наряду про те, що у комендантську годину зупинено водія із ознаками сп'яніння, тому потребують допомоги для оформлення адміністративних матеріалів. Прибувши на місце події було оцінено ситуацію, обставини, запропоновано водію пройти огляд на місці зупинки або у медичному закладі, на що водій відмовлявся, тому було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , вказав про те, що протокол про адміністративне правопорушення ним було складено у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння, якби він даних ознак не вбачав, протокол відповідно б і не складав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до 2.5. Правил дорожнього руху вбачається, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592440 від 16.02.2026 слідує, що ОСОБА_1 16.02.2026 о 00:35 год. у м. Вінниця на вул. М. Оводова, 62, керував транспортним засобом ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився на місці зупинки.
Верховний Суд в постанові від 27.05.2021 (справа № 824/1164/18-а) виснував, що притягнення до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з абз. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Отже, протоколом серії ЕПР1 № 592440 від 16.02.2026 підтверджується наявність події адміністративного правопорушення, вказаний протокол був складений у чіткій відповідності до вимог КУпАП.
Згідно з рапортом працівника поліції Гончар А., 16.02.2026 о 00:35 год. під час несення служби спільно із лейтенантом поліції Мудлою В.І. у складі екіпажу «Юнкер-104», за адресою: м. Вінниця на вул. М. Оводова, 62, було зупинено транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Здійснюючи перевірку документів та спілкуючись з громадянином у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння відповідно наказу МОЗ/МВС 1452/735, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я в присутності лікаря-нарколога, на що останній усвідомлюючи всю відповідальність відмовився. В результаті даної події було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дана подія Фіксувалась на постійну зйомку портативних відеореєстраторів № 470730, № 470728.
Крім того, у матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.02.2026 о 00:38 год., у якому зазначені наступні ознаки сп'яніння в результаті проведення поліцейським огляду, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 8.12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що 16.02.2026 огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Результатом оглядом є відмова.
Також, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 під час комендантської години зупинили працівники поліції, під час розмови, останній спочатку відмовлявся представитись, згодом просив працівників поліції зачекати аби його знайомий здзвонився із представниками поліції, однак під час даного спілкування у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. Тоді водій о (00:18) повідомив, що пройде огляд у медичному закладі, однак варто зазначити, що під час усього спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 постійно розмовляв із кимось по телефону. Згодом ОСОБА_1 о (00:34) все-таки після неодноразових запитань працівників поліції чи пройде він огляд на стан сп'яніння, відмовляється проходити огляд як на місці зупинки так і в медичному закладі у повній мірі, тоді останньому було роз'яснено його права та наслідки відмови від проходження огляду.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм Закону.
Спростовуючи заперечення захисника ОСОБА_3 щодо відсутності доказів про факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що останнього було зупинено під час комендантської години на староміському мосту, а як загально відомо у м. Вінниця мости перекриваються під час комендантської години, під час якої пересування містом заборонено, крім того, місце зупинки ОСОБА_1 одразу біля перехрестя із круговим рухом, що дає зрозуміти, автомобіль очевидно не міг бути припаркованим чи просто стояти, перешкоджаючи рух транспортним засобам.
Щодо аргументів захисника Луценка О.І. про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, варто зазначити, що на відеозаписі із бодікамер поліцейський чітко вбачається, як водій о (00:34) відмовляється проходити огляд як на місці зупинки та і в медичному закладі, тобто таким чином вчиняє адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу, що заперечення захисника про те, що ОСОБА_1 не було надано можливості скористатись правовою допомогою є безпідставними, оскільки на відеозаписах чітко зафіксовано, як останній весь час від початку його зупинки до закінчення розмови із поліцейськими спілкується із невідомою особо, яка його консультує з приводу даної ситуації, тобто ОСОБА_1 мав змогу скористатись допомогою адвоката, дане право особи жодним чином не було порушено працівниками поліції.
Як зазначив працівник поліції у судовому засіданні, що ним було складено протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння, якби він даних ознак не вбачав, протокол відповідно б і не складав.
Крім того, як зазначає захисник Луценко О.І. у своїх запереченнях, про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про причини його зупинки, однак останнього було зупинено під час комендантської години, отже це вже є очевидною причиною зупинки у воєнний стан.
З урахуванням вище викладеного, а також аналізуючи поведінку ОСОБА_1 у її сукупності, суд доходить висновку про наявність достатніх та узгоджених доказів, що підтверджують відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, суд дійшов висновку, що його вина цілком доведена. Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була зафіксована відповідними належними доказами, які узгоджуються між собою та жодним чином не спростовані.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень у майбутньому, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3 місяці.
Суддя: