вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
02 червня 2026 рокуСправа № 912/744/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №912/744/26
за позовом фізичної особи - підприємця Матвєєва Євгенія Ігоровича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" (25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 11)
про стягнення 94 124,12 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Матвєєва Євгенія Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" про стягнення 94 124,12 грн, з яких 71 572,06 грн - основний борг, 22 187,34 грн - пеня, 364,72 грн - 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу №19 від 22.12.2025 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою від 02.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/744/26 за правилами спрощеного позовного провадження; постановлено справу розглядати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; установлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачу - відзиву (п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі).
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з реєстрації електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", ухвала про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку.
Органом поштового зв'язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала від 02.04.2026) з відміткою "адресат відсутній", який направлявся на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 37-38).
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи викладене, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Господарський суд вжив заходів з повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 914/744/26 телефонограмою від 06.05.2026 за номером телефону, зазначеним у ЄДРЮОФОПГФ (а.с. 30-31, 36). За результатами цих заходів, за вказаним номером телефону не вдалося зв'язатися.
Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі від 02.04.2026 була надіслана 03.04.2026 відповідачу на його електронну поштову скриньку, зазначену в ЄДРЮОФОПГФ, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 35).
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень щодо заявлених позовних вимог.
Згідно з положеннями частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Дослідивши пояснення позивача, наведені в позовній заяві, та наявні у справі докази, господарський суд встановив обставини, які є предметом доказування у справі.
22.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" (Покупець) та фізичною особою - підприємцем Матвєєвим Євгенієм Ігоровичем (Продавець) укладено договір купівлі - продажу №19 (далі - Договір, а.с. 8), за умовами пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар в кількості та терміни, обумовлені таким: назва товару - соя урожаю 2025, у кількості 30 000 кг +/- 10%, термін передачі - до 26.12.2025, місце передачі - склад продавця, всього 30 000 кг +/- 10%.
Згідно пункту 1.2. Договору право власності на Товар переходить до Покупця з моменту оформлення накладної від Продавця.
Передача Товару у власність Покупцю здійснюється в заліковій вазі, яка відповідає приведеним в п. 4 показникам якості (пункт 1.3 Договору).
Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна Товару та вартість договору складає (включаючи ПДВ 14%):
- ціна за 1 кг без ПДВ, грн - 16,8421, вартість товару без ПДВ, грн - 505 263,00;
- ПДВ 14% за 1 кг, грн - 2,3579, сума ПДВ 14%, грн - 70 737,00;
- ціна товару за 1 кг з ПДВ, грн - 19,200, загальна вартість товару з ПДВ, грн - 576 000,00 грн.
За умовами пунктів 3.1., 3.2. Договору, оплата партії Товару проводиться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5-х банківських днів з моменту отримання від Продавця рахунку на оплату Товару. До виконання вимог щодо реєстрації Продавцем податкової накладної на Товар в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1. ПК України, Покупець сплачує Продавцю грошову суму коштів в розмірі 86% вартості Товару. Залишок суми сплачується на протязі 5 банківських днів після реєстрації податкової накладної.
Даний договір набуває сили з дати його підписання. Відносини за цим Договором вважаються скінченими після виконання зобов'язань Сторін і проведення повних взаєморозрахунків. У випадку взаємного невиконання сторонами своїх зобов'язань по Договору (повна відсутність руху по договору), він втрачає силу без настання правових наслідків (пункти 9.1., 9.3. Договору).
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору від 22.12.2025 позивачем здійснено поставку товару відповідачу сою врожаю 2025 в кількості 30 340,00 кг на загальну суму 582 801,06 грн, що підтверджується видатковою накладною № 61 від 23.12.2025. Видаткову накладну підписано сторонами та скріплено печатками (а.с. 9).
Факт поставки Товару на склад Покупця підтверджується товарно-транспортною накладною №22/12/25-1 від 22.12.2025 (а.с. 10).
Згідно з платіжною інструкцією № 59 від 22.12.2025 відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши грошові кошти в сумі 511 229,00 грн (а.с. 11).
Також позивач здійснив реєстрацію податкової накладної № 9 від 22.12.2025 на суму 582 801,06 грн з ПДВ (а.с. 12-13).
Враховуючи загальну вартість поставленого Товару (582 801,06 грн), неоплачений залишок становить 71 572,06 грн.
Суд установив, що строк оплати вказаного залишку згідно з пунктом 3.2. Договору сплив 29.01.2026, однак зобов'язання відповідач не виконав.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 06.02.2026 про погашення боргу та нарахування пені, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с. 17).
Посилаючись на порушення відповідачем узятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 94 124,12 грн, з яких 71 572,06 грн - основна заборгованість, 22 187,34 грн - пеня, 364,72 грн - 3% річних.
Відповідач відзив на позов не надав, обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не заперечив і не спростував.
Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Укладаючи договори поставки сторони погодили всі їх істотні умови.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положення статті 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Суд установив, що між ТОВ "НІК ОІЛ" та ФОП Матвєєвим Євгеном Ігоровичем укладено договір купівлі - продажу від 22.12.2025 №19, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 582 801,06 грн, що підтверджується копіями видаткової накладної, товарно - транспортної накладної, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2 статті 692 Цивільного кодексу України).
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Суд установив, що реєстрація податкової накладної відбулася 22.01.2026, а визначений договором 5-денний строк на оплату залишку вартості товару закінчився 29.01.2026, суд констатує, що строк виконання грошового зобов'язання відповідача в частині сплати 71 572,06 грн є таким, що настав.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд установив, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" утворилася заборгованість у загальній сумі 71 572,06 грн.
Відповідач доказів повної оплати поставленого за договором товару не надав.
Отже, наявність обов'язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 71 572,06 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 364,72 грн за період з 30.01.2026 по 01.04.2026, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, вважає його арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення 364,72 грн 3% річних за період з 30.01.2026 по 01.04.2026 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 22 187,34 грн пені за період з 30.01.2026 по 01.04.2026, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У пункті 6.2. Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання зобов'язань від суми боргу, але не більше 10% від суми фактично проведеної продавцем поставки в грошовій формі.
Сторони у пункті 6.8. Договору погодили, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується на 3 (три) роки.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочення виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 30.01.2026 по 01.04.2026 у розмірі 22 187,34 грн, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суд зазначає, що умовами Договору купівлі - продажу №19 від 22.12.2025 передбачено, що за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання зобов'язань від суми боргу, але не більше 10% від суми фактично проведеної продавцем поставки в грошовій формі.
Водночас, незалежно від того в якому розмірі визначено пеню в договорі, розмір її стягнення не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Абзац другий частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 09.01.2025, введеного в дію 28.08.2025, передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Тобто сторонам надано можливість визначити у договорі розмір пені менший, ніж визначено законом. Тож у випадку, коли у договорі встановлено розмір пені більший, ніж у ч. 3 ст. 549 ЦК, то стягненню в судовому порядку підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Суд перевірив нарахування пені та встановив, що її розмір, обчислений у межах подвійної облікової ставки НБУ, становить 3 647,23 грн.
Тому розмір пені, який підлягає стягненню в межах періоду розрахунку позивача, становить 3 647,23 грн.
У іншій частині в сумі 18 540,11 грн пеня нарахована позивачем безпідставно, тому стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати із сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2 672,47 грн (75 584,01 х 3328 : 94 124,12).
Позивач також заявив про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
На підтвердження надання правничої допомоги, позивач надав суду ордер на надання правової допомоги серія ВА №1144932 від 24.03.2026 (а.с. 23), копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №260/Н від 05.02.2007 (а.с. 24), договір про надання правничої (правової) допомоги від 24.03.2026 (а.с. 20-21), акт надання послуг від 01.04.2026 (а.с. 22).
Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню, крім витрат із сплати судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція, викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
За умовами договору про надання правничої допомоги від 24.03.2026 (далі - Договір) сторони узгодили таке:
- Адвокат має право: подавати та підписувати від імені Клієнта будь-які заяви та клопотання (як письмові, так і усні), що стосуються виконання даного Договору, в тому числі позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, заяви про перегляд рішень за нововиявленими та/або виключними обставинами, відзиви, відповіді на відзиви, пояснення, заперечення на позовні заяви та скарги; подавати та підписувати заяви про відмову позивача від позову, заяви про визнання позову, укладати мирові угоди; отримувати дозволи, довідки, рішення компетентних органів, дублікати документів, їх копії, відповіді на запити, скарги, заяви, витяги та копії судових рішень і інших документів, що є в матеріалах справи та отримання яких дозволяється законом, а також інші документи - в разі виникнення такої потреби; отримувати та здавати поштові відправлення (офіційні повідомлення, судові повістки тощо); розписуватися від імені Клієнта в межах цього Договору; знайомитися з матеріалами справи (в тому числі у суді та інших правоохоронних органах); брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні; давати усні та письмові пояснення компетентним установам (органам) в разі виникнення такої необхідності; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що можуть виникнути в ході реалізації повноважень за Договором (у тому числі при здійсненні судочинства); оскаржувати дії органів та посадових осіб у позасудовому чи судовому порядку (в тому числі у вищестоящому органі, у керівника, в судових органах будь-якої з ланок, - з усіма правами та обов'язками, передбаченими процесуальним законодавством для будь-якого із учасників процесу); здійснювати необхідні платежі, в тому числі сплачувати судовий збір, та нести інші витрати (у т.ч. судові) при виконанні Договору; користуватися всіма правами, передбаченими Законом України "Про виконавче провадження" включаючи, але не обмежуючись, пред'являти до виконання виконавчі документи; підписувати та подавати заяви: про відкриття виконавчого провадження, про закінчення виконавчого провадження, про скасування арешту майна, про накладання арешту на майно, про повернення виконавчого документа стягувачу; знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії; подавати додаткові матеріали; заявляти клопотання; брати участь у проведенні виконавчих дій; давати усні і письмові пояснення в процесі здійснення виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного та/або приватного виконавця; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, для виконання даного Договору (пункт 3 Договору);
- сторони погодили, що консультування Клієнта щодо порядку подання позовної заяви та необхідного переліку документів щодо підготовки позовної заяви, підготовка позовної заяви, подання позовної заяви до суду, участь в судових засіданнях в суді першої інстанції в незалежності від кількості судових засідань, становить - 15 000,00 грн (пункт 6 Договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 (дванадцяти) наступних календарних місяців.
Договір підписано сторонами та скріплено печаткою Замовника.
Згідно з актом наданих послуг від 01.04.2026 Адвокат надав послуги згідно з договором №1 про надання правничої (правової) допомоги від 24.03.2026, а саме: консультування Клієнта щодо порядку подання позовної заяви та необхідного переліку документів щодо підготовки позовної заяви, підготував позовну заяву, подав позовну заву до суду, а Клієнт прийняв такі послуги та зобов'язався їх оплатити в сумі 15 000,00 грн протягом 10 банківських днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надав адвокат Кулібаба Михайло Іванович на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ВА №1144932 від 24.03.2026 та договору про надання правничої допомоги від 24.03.2026.
Як убачається з матеріалів справи, умовами угоди сторони чітко визначили, що вартість обслуговування згідно з договором становить 15 000,00 грн.
Отже, у цьому випадку встановлення сторонами в умовах угоди про надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Дослідивши надані суду копії договору про надання правничої допомоги, акта наданих послуг від 01.04.2026, ураховуючи складення та підписання позовної заяви, суд дійшов висновку про реальність надання адвокатом Кулібабою М.І. правничої допомоги позивачу у цій справі.
На підставі вищенаведеного, враховуючи розумність суми витрат та їхню співмірність із складністю справи, відповідність суми витрат критеріям реальності і розумності, з урахуванням предмету позову у справі, відсутність клопотання відповідача про їх зменшення та результат вирішення спору у справі (часткового задоволення позову), суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 12 045,37 грн (75 584,01 х 15 000 : 94 124,12).
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК ОІЛ" (25014, м.Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 11, код ЄДР 36466372) на користь фізичної особи - підприємця Матвєєва Євгенія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 71 572,06 грн основного боргу, 364,72 грн 3% річних, 3 647,23 грн пені, а також 2 672,47 грн судового збору та 12 045,37 грн витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу до електронного кабінету, відповідачу засобами поштового зв'язку: 25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, буд. 11 та на електронну пошту: NIK_OIL_LLC@PROTONMAIL.COM.
Повне рішення складено 02.06.2026.
Суддя Б.М. Кузьміна