ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2026Справа № 910/2940/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ"
до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "ЮНЕКС БАНК"
про стягнення 473400,00 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 473400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю отриманих відповідачем коштів у розмірі 473400,00 грн за банківською гарантією, наданою Акціонерним товариством "ЮНЕКС БАНК".
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху.
26.03.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 25.03.2026.
Ухвалою від 01.04.2026 Господарський суд міста Києва прийняв вказану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, визнав справу №910/2940/26 малозначною, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, постановив позивачу надати письмові пояснення з приводу необхідності залучення до участі у справі Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" як третьої особи.
09.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові пояснення від 08.04.2026 щодо необхідності залучення до участі у справі Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" як третьої особи.
16.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від 15.04.2026.
27.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від 24.04.2026.
28.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 30.04.2026 Господарський суд міста Києва постановив залучити до участі у справі №910/2940/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "ЮНЕКС БАНК".
15.05.2026 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Позиція позивача.
Позивач на обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання укладеного між сторонами договору №2308000080 про закупівлю робіт від 22.08.2023 позивач виконав в повному обсязі будівельні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3в) на загальну суму 8926115,67 грн.
На виконання п.7.3.20 договору підрядником було надано банківську гарантію (забезпечення виконання договору) №2023/1/805/V від 15.08.2023 (з урахуванням змін згідно із додаткових угод №1 від 26.09.2024 та №2 від 21.01.2025 до договору на приєднання №2023/1/805/V до публічної пропозиції на укладання договору про надання банківських гарантій АТ "ЮНЕКС БАНК" (про надання гарантії) від 09.08.2023), строком дії - до 16.11.2025.
06.11.2025 позивач отримав повідомлення від Акціонерного товариства "ЮНЕКС БАНК" про надходження вимоги АТ "УКРТРАНСГАЗ" щодо сплати всієї суми гарантії, яку відповідно до умов гарантії та її незалежного характеру банк був зобов'язаний виконати незалежно від правомірності вимоги за основним зобов'язанням.
10.11.2025 позивач перерахував на рахунок АТ "ЮНЕКС БАНК" 473 400,00 грн та відповідно АТ "ЮНЕКС БАНК" здійснило платіж на користь АТ "УКРТРАНСГАЗ", що підтверджується платіжними інструкціями №4523 від 10.11.2025 та №403 від 10.11.2025.
Позивач зазначає, що АТ "УКРТРАНСГАЗ" допустило істотне порушення умов договору, які полягали у ненаданні погодженого фронту робіт, відсутності узгоджених істотних умов щодо обсягів та технічних характеристик виконання робіт, а також у невжитті належних заходів реагування на повідомлення підрядника щодо необхідності виконання додаткових робіт, що унеможливило належне та своєчасне виконання зобов'язань.
У зв'язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" звернулося до суду з метою пролонгації строку дії договору шляхом укладення відповідної додаткової угоди, однак рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/12499/25 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" відмовлено.
Позивач зазначає, що за встановлених судом у справі №910/12499/25 обставин, перешкоди у виконанні робіт виникли виключно з об'єктивних причин, пов'язаних з діями (бездіяльністю) замовника, і тому підрядник діяв правомірно та добросовісно, зупинивши роботи до усунення цих перешкод. Внаслідок цього перебіг строку виконання робіт має бути відкоригований відповідно до часу, витраченого на врегулювання замовником своїх обов'язків, а саме до 14.01.2026 без будь-яких претензій до підрядника щодо порушення строків чи якості робіт.
Водночас, позивач завершив виконання будівельних робіт достроково, а саме 24.12.2025.
Позивач стверджує, що за відсутності встановленого судом факту порушення з боку підрядника та неправомірності дій замовника, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для звернення до банку з вимогою про виплату коштів за банківською гарантією.
За таких обставин, позивач зазначає, що грошові кошти у розмірі 473400,00 грн набуті відповідачем без достатньої правової підстави.
Позиція відповідача.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не доведено обставини, з якими закон пов'язує підстави повернення коштів (ст.27 Закону України "Про публічні закупівлі", ст.1212 ЦК України) у взаємозв'язку з умовами банківської гарантії, а матеріали справи підтверджують порушення позивачем зобов'язань по договору. На обґрунтування заперечень відповідач посилається на такі обставини:
- станом на 06.11.2025 позивач не виконав свої зобов'язання (роботи) згідно договору у повному обсязі, чим допустив прострочення своїх зобов'язань за договором та у відповідача були всі підстави для стягнення коштів за банківською гарантією;
- факт виконання робіт поза межами строку, встановленого п.5.1 договору (на момент звернення з вимогою про сплату коштів за банківською гарантією) та поза межами строку дії банківської гарантії, підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №9 від 12.12.2025 та №10 від 24.12.2025;
- посилання позивача на встановлені обставини у справі №910/12499/25 не є преюдиційними для розгляду справи №910/2940/26, оскільки спір у цій справі стосується стягнення грошових коштів згідно банківської гарантії, яка є безумовною і безвідкличною та забезпечує належне виконання усіх умов договору, в тому числі щодо строку дії гарантії;
- принципал не вносив змін до умов банківської гарантії щодо продовження строку її дії після внесених змін №2 від 21.01.2025 до банківської гарантії №2023/1/805/V від 15.08.2023, а тому АТ "УКРТРАНСГАЗ", в межах строку дії гарантії, у максимально можливий для надання відповідачу строк (визначений договором) для завершення робіт, звернувся до гаранта про стягнення 473000,00 грн, у зв'язку із порушенням відповідачем строку виконання зобов'язань (неналежним виконанням);
- прострочення виконання робіт є самостійним видом неналежного виконання договору, що виключає можливість визнання такого виконання належним, незалежно від подальшого фактичного завершення робіт, та є підставою для застосування заходів забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі гарантії);
- факт подальшого виконання договору після спливу строку, встановленого договором не створює правових підстав для повернення суми банківської гарантії;
- звернення відповідача з вимогою до банку про стягнення 473000,00 грн згідно банківської гарантії у зв'язку із наявністю гарантійного випадку, вказує на відсутність підстав для застосування позивачем ст.1212 ЦК України.
Позиція третьої особи.
АТ "ЮНЕКС БАНК" у поясненнях по суті спору зазначає, що банк не наділений правом перевіряти наявність чи відсутність порушення основного зобов'язання між принципалом і бенефіціаром та зобов'язаний здійснити платіж за першою вимогою бенефіціара. Спір щодо правомірності звернення бенефіціара про повернення сплачених коштів має вирішуватися виключно між ТОВ "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" та АТ "УКРТРАНСГАЗ" та не впливає на зобов'язання АТ "ЮНЕКС БАНК" щодо виконання банківської гарантії.
23.08.2023 між Акціонерним товариством "УКРТРАНСГАЗ" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" (підрядник, позивач) укладений договір про закупівлю робіт №2308000080 (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик виконати відповідно до умов цього договору роботи по об'єкту "Ізоляційні роботи (Ремонт АПО газу КЦ №3 ДКС Більче-Волиця)", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1., п.1.2. договору)
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 01.11.2024, в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення зазначених у розділі 6 гарантійних строків, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань (п.13.1 договору).
Додатковою угодою №1 встановлено строк дії договору до 17.02.2025 та внесли зміни до графіку виконання робіт, відповідно до якого строк виконання робіт становить 516 календарних днів після отримання від замовника допуску на об'єкт.
Додатковою угодою №2 сторони продовжили строк дії договору до 16.10.2025 та встановили строк виконання робіт - 755 календарних днів після отримання від замовника допуску на об'єкт (з врахуванням днів зупинки виконання робіт).
Ціна договору становить 9468000,00 грн, в тому числі ПДВ 1578000,00 грн (п.3.1. договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом строку, зазначеного у графіку виконання робіт, після отримання від замовника допуску до виконання робіт на об'єктах замовника.
У випадку зупинки робіт строк їх виконання продовжується в межах строку дії цього Договору на строк, еквівалентний строку зупинки робіт (пп.5.5.7. п.5.5. договору).
Підпунктом 5.9.1. п.5.9. договору передбачено, що приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3).
Згідно з п.5.11. договору, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та виконавцем без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за цим договором.
У підпункті 7.3.20. пункту п.7.3. договору відповідно до проведення процедури закупівлі, зазначеної в п.7.2.9. договору, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 473400,00 грн, що становить 5% від суми договору.
Між АТ "ЮНЕКС БАНК" (банк) та ТОВ "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" (принципал) укладено договір на приєднання №2023/1/805/V до публічної пропозиції на укладання договору про надання банківських гарантій АТ "ЮНЕКС БАНК" (про надання гарантії) від 09.08.2023, на виконання якого АТ "ЮНЕКС БАНК" видало банківську гарантію №2023/1/805/V від 15.08.2023 (зі змінами, внесеними додатковими угодами №1 від 26.09.2024 та №2 від 21.01.2025) на суму 473400,00 грн на користь бенефіціара - Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" для забезпечення виконання зобов'язань принципала за договором №2308000080 від 22.08.2023.
Відповідно до умов банківської гарантії банк надав АТ "УКРТРАНСГАЗ" безвідкличну та безумовну гарантію і прийняв безвідкличне та безумовне зобов'язання сплатити бенефіціару будь-яку суму, в розмірі (UAH/980) 473 000,00 грн (чотириста сімдесят три тисячі гривень 00 коп.) протягом 5 робочих днів після одержання письмової вимоги бенефіціара (далі - вимога) про сплату коштів за гарантією, без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.
Умовами гарантії передбачено, що вимога бенефіціара про здійснення виплати має бути виписана на бланку бенефіціара та має містити:
- посилання на номер і дату цієї гарантії;
- повідомлення про невиконання/неналежне виконання принципалом зобов'язань за договором, забезпечених цією гарантією;
- підписи уповноважених осіб бенефіціара та відбиток печатки бенефіціара, посилання на номер і дату цієї гарантії;
- платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати за гарантією.
Строк дії гарантії встановлений до 16.11.2025 (зі змінами №2 від 21.01.2025).
На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 8926115,67 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме: актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 19.04.2024; актом №2 приймання виконаних будівельних робіт від 25.10.2024; актом №3 приймання виконаних будівельних від 30.01.2025; актом №4 приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2025; актом №5 приймання виконаних будівельних робіт від 27.08.2025; актом №6 приймання виконаних будівельних робіт від 25.09.2025; актом №7 приймання виконаних будівельних робіт від 15.10.2025; актом №8 приймання виконаних будівельних робіт від 14.11.2025; актом №9 приймання виконаних будівельних робіт від 12.12.2025; актом №10 приймання виконаних будівельних робіт від 24.12.2025.
При цьому між сторонами відсутній спір щодо обсягу та якості виконаних за договором робіт.
Згідно із матеріалів справи, 06.11.2025 АТ "УКРТРАНСГАЗ" звернулося до АТ "ЮНЕКС БАНК" з письмовою вимогою №1001ВИХ-25-6020 від 06.11.2025 за банківською гарантією №2023/1/805/V від 15.08.2023 (зі змінами №1 від 26.09.2024 та №2 від 21.01.2025) про перерахування грошових коштів за банківською гарантією у розмірі 473000,00 грн
10.11.2025 ТОВ "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" перерахувало на рахунок АТ "ЮНЕКС БАНК" грошові кошти у сумі 473400,00 грн з призначенням платежу сплата вимоги за банківською гарантією забезпечення виконання зобов'язання №2023/1/805/V (платіжна інструкція № 4523 від 10.11.2025).
Також 10.11.2025 АТ "ЮНЕКС БАНК" перерахувало на користь АТ "УКРТРАНСГАЗ" оплату згідно банківської гарантії №2023/1/805/V від 15.08.2023 у сумі 473400,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 403 від 10.11.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушення виконання зобов'язання за договором, оскільки позивач завершив виконання будівельних робіт достроково, а саме 24.12.2025.
Позивач зазначає, що зважаючи на порушення відповідачем умов договору, він звернувся до суду з позовом про визнання укладеною між сторонами додаткової угоди №3 до договору про закупівлю робіт №2308000080 від 22.08.2023 та визнання укладеною у новій редакції додатку №2 "Графік виконання робіт" до договору про закупівлю робіт №2308000080 від 22.08.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 у справі №910/12499/25 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" відмовлено.
Однак, за висновками суду у справі №910/12499/25 "строк виконання підрядником робіт правомірно зупиняється до виконання замовником своїх зобов'язань з визначення фронту робіт, передачі його підряднику та надання відповіді на попередження підрядника про обставин, які загрожують якості та/або придатності результату роботи, що свідчить про відтермінування строку виконання робіт за договором з 16.10.2025 по 14.01.2026 (тобто строк виконання робіт продовжується на строк, який був витрачений замовником для виконання ним вказаних зобов'язань)".
Позивач вказує, що у разі відсутності гарантійного випадку через виконання позивачем основного зобов'язання (відсутності порушення), сплачені кошти за банківською гарантією вважаються такими, що отримані відповідачем поза межами домовленостей, не на виконання основного договору та договору банківської гарантії, незважаючи на те, що сплачені у зв'язку із цими правочинами, а відтак, за відсутності правової підстави, а отже підлягають стягненню за статтею 1212 ЦК України.
Оскільки відповідач суму банківської гарантії не повернув, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на свою користь 473400,00 грн безпідставно отриманих коштів за банківською гарантією.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
За умовами договору про закупівлю робіт №2308000080 від 23.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" взяло на себе зобов'язання виконати роботи по об'єкту "Ізоляційні роботи (ремонт АПО газу КЦ №3 ДКС Більче-Волиця)".
У графіку виконання робіт (в редакції додаткової угоди №2 від 11.02.2025) строк виконання робіт з ремонту АПО газу КЦ №3 ДКС Більче-Волиця 755 календарних днів (з врахуванням днів зупинки виконання робіт) після отримання від замовника допуску на об'єкт.
Як підтверджено матеріалами справи та зазначено сторонами, позивач мав виконати роботи до 16.10.2025.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, на виконання умов укладеного договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з ремонту АПО газу КЦ №3 ДКС Більче-Волиця, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 від 19.04.2024, №2 від 25.10.2024, №3 від 30.01.2025, №4 від 31.03.2025, №5 від 27.08.2025, №6 від 25.09.2025, №7 від 15.10.2025, №8 від 14.11.2025, №9 від 12.12.2025 та №10 від 24.12.2025.
Отже, відповідно до укладеного між сторонами договору позивачем у повному обсязі виконані прийняті на себе зобов'язання щодо виконання робіт з ремонту АПО газу КЦ №3 ДКС Більче-Волиця.
Водночас, позивачем допущено прострочення виконання робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт №8 від 14.11.2025, №9 від 12.12.2025 та №10 від 24.12.2025.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).
Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
При цьому відповідно до пункту 2 глави 4 розділу II Положення одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком - гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
У постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов'язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.
Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 Цивільного кодексу України), слугує меті ідентифікації порушення зобов'язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов'язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв'язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.
Отже, кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов'язанням, так і за незалежною від цього зобов'язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов'язанням, то, пред'явивши вимогу гаранту, отримає виконання.
Як встановлено судом вище, виконання умов договору було забезпечено банківською гарантією №2023/1/805/V від 15.08.2023, виданою АТ "ЮНЕКС БАНК".
10.11.2025 ТОВ "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" перерахувало на рахунок АТ "ЮНЕКС БАНК" грошові кошти у сумі 473400,00 грн з призначенням платежу сплата вимоги за банківською гарантією забезпечення виконання зобов'язання №2023/1/805/V, що підтверджується платіжною інструкцією № 4523 від 10.11.2025.
10.11.2025 АТ "ЮНЕКС БАНК" перерахувало на користь АТ "УКРТРАНСГАЗ" оплату згідно банківської гарантії №2023/1/805/V від 15.08.2023 у сумі 473400,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 403 від 10.11.2025.
Поряд з цим, порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання.
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Отже, неналежне виконання зобов'язання - це порушення умов, визначених змістом зобов'язання (виконання зобов'язання з певними недоліками, дефектами). При неналежному виконані боржник виконує обов'язок, але з порушенням певних умов, які складають зміст договору або визначені законом.
Відтак, підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання договору, а не певне порушення строків його виконання.
Такі висновки повністю узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 01.04.2019 у справі №910/2693/18 та від 27.01.2020 у справі №911/1867/18.
Як встановлено судом вище, позивачем було виконано обумовлені договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт.
Отже, враховуючи умови договору та додатків до нього, зокрема додатку №2 (графік виконання робіт), роботи за договором підрядником виконані у повному обсязі, проте із порушенням строків.
У контексті спірних правовідносин, з огляду на законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує встановлені у справі №910/12499/25 (справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" до Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про визнання укладеними додаткової угоди та додатку) обставини щодо правомірності зупинення строку виконання підрядником робіт та як наслідок відтермінування строку виконання робіт за договором з 16.10.2025 по 14.01.2026.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19.
Аналогічні висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, від 25.03.2025 у справі № 910/11352/24, від 15.01.2025 у справі № 910/2024/24, в яких Верховний Суд дійшов таких висновків:
"До того ж до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України "Про публічні закупівлі", відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору. При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання".
За висновками Верховного Суду підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання позивачем (принципалом) договору, а не певне порушення строків його виконання. Водночас відповідач (бенефіціар) не позбавлений права вжити передбачених законом та договором заходів задля поновлення свого порушеного права внаслідок несвоєчасного виконання постачальником своїх договірних зобов'язань (постанови Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №910/12114/23, від 25.03.2025 у справі №910/11352/24).
З огляду на наведене нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, оскільки підрядник у повному обсязі виконав роботи за договором (хоча із простроченням), що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписані сторонами без заперечень та зауважень та не заперечується відповідачем, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про наявність підстав для повернення суми банківської гарантії у розмірі 473400,00 грн.
Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах по справі №910/12200/25 від 14.05.2026.
Надаючи оцінку доводам позивача, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України, яка регулює загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без правової підстави, передбаченої законом, іншими правовими актами чи правочином.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Системний аналіз положень ч.1, п.1 ч.2 ст.11, ч. 1 ст.177, ч. 1 ст.202 та ч. 1 ст.1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.
Враховуючи те, що у відповідача були відсутні підстави для звернення до гаранта (АТ "ЮНЕКС БАНК") для виплати суми за гарантією, грошові кошти у розмірі 473400,00 грн було набуто відповідачем без достатньої правової підстави.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача отриманих за банківською гарантією коштів у розмірі 473400,00 грн.
Водночас суд зазначає, що відповідач не позбавлений права вжити передбачені законом та договором заходи задля поновлення свого порушеного права внаслідок несвоєчасного виконання підрядником своїх договірних зобов'язань. При цьому умовами договору про закупівлю, зокрема п.8.4., передбачена відповідальність підрядника за порушення строків виконання робіт.
З огляду на наведені вище висновки суду та обставини справи, висновки Верховного Суду, оскільки неповернення сплаченої суми гарантії можливе лише у разі невиконання учасником умов договору, суд відхиляє доводи відповідача, що у нього відсутній обов'язок повернути суму банківської гарантії в розмірі 473400,00 грн у зв'язку із тим, що позивач допустив прострочення виконання зобов'язання в частині своєчасного виконання робіт.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За встановлених вище обставин, враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, за встановлених вище обставин наявності у відповідача обов'язку повернути суму банківської гарантії в розмірі 473400,00 грн, у зв'язку із виконанням позивачем у повному обсязі зобов'язання за договором, наявні підстави для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 473400,00 грн.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що у п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" про стягнення з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" 473400,00 грн безпідставно отриманих коштів за банківською гарантією.
За приписами ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладаються на відповідача.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 5680,80 грн.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБУДІНЖИНІРИНГ" (03142, Україна, місто Київ, вулиця Академіка Кримського, будинок 27-А, ідентифікаційний код 43062217) безпідставно отримані кошти за банківською гарантією в сумі 473400 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 5680,08 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 02.06.2026.
Суддя С.О. Турчин