номер провадження справи 5/89/26
01.06.2026 Справа № 908/1258/26
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 26.05.2026 про вжиття заходів забезпечення позову
За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави -
Позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69126; код ЄДРПОУ 04053915)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМЕРЗ» (вул. Перемоги, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 34718170)
про стягнення 1 773 039,79 грн.,
26.05.2026 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави - Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМЕРЗ» про стягнення 1 773039,79 грн.
26.05.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1258/26 розподілено судді Проскурякову К.В.
Також 27.06.2026 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява від 26.05.2026 про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.05.2026 вказану заяву передано на розгляд судді Проскурякова К.В.
Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1258/26 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/89/26 та підготовче засідання призначено на 24.06.2026 об 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнано обов'язковою.
В заяві від 26.05.2026 за вих. №52-103-4788вих26 про забезпечення позову у цій справі заступник керівника прокуратури просить суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймерз» (вул. Перемоги, 2, м.Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 34718170), яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 27, а саме: гараж літ.В, загальною площею 193,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 1958242723101, у межах суми ціни позову 1 773 039,79 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заступник керівника прокуратури посилається на те, що за результатами опрацювання відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ТОВ «Праймерз» на праві власності було зареєстровано нерухоме майно:
-будівля складу матеріалів літ. Б загальною площею 1489.8 кв.м (підстава набуття права власності: договір купівлі-продажу від 22.01.2007 № 99);
-склад-модуль літ.Д загальною площею 1127.9 кв.м (підстава набуття права власності: рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2008 у справі № 22/39/08-8/123/08);
-адміністративна будівля літ.А-2 загальною площею 78.1 кв.м (підстава набуття права власності: рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2008 у справі №22/38/08-8/124/08 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.09.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08);
-гараж літ.В загальною площею 193.5 кв.м (підстава набуття права власності: рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.09.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08);
-склад закритий літ.Г-2 загальною площею 1091.7 кв.м (підстава набуття права власності: рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2008 у справі №22/38/08-8/124/08 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.09.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08).
Вищевказане майно знаходилося на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 площею 2,4741 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 27.
За відомостями з Державного земельного кадастру зазначена земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (код 11.03); дата державної реєстрації земельної ділянки: 03.05.2023; форма власності: комунальна власність.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з'ясовано, що відомості про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 відсутні.
Відповідно до інформації, наданої листом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19.12.2025 № 11685/5/08-01-04-01-05, за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 площею 2,4741 га за період 2023-2025 роки плата за землю не декларувалась та не сплачувалась.
Вищенаведені обставини свідчать, що ТОВ «Праймерз» безпідставно використовує вищевказану земельну ділянку, не сплачуючи при цьому обов'язкових платежів у встановленому законом розмірі.
Станом на 2026 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:0169 становить 25 857 066,51 грн (відповідно до витягу від 29.10.2025 № НВ-2300716412025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок).
Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунки недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Праймерз» земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:02:018:0169) 2,4741 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 27 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 04.05.2023 по 31.10.2025.
Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за вказаний вище період становить 1 773 039,79 грн.
Враховуючи, що ТОВ «Праймерз» у вищезазначений період часу користувалось вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, через що відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 04.05.2023 по 31.10.2025 у розмірі 1 773 039,79 грн.
У зв'язку з цим, заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі заступник керівника прокуратури вважає наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Водночас, накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити майновий стан останніх, у той час як накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, щодо яких, станом на день звернення із заявою про забезпечення позову, відсутні обтяження, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність.
Отже, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Прокурор зазначив, що вказаний захід забезпечення позову не матиме наслідком припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.
Отже, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.
Забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заступник керівника прокуратури зазначив, що застосування заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на частину об'єктів нерухомості належних на праві власності Відповідачеві, не завдасть шкоди останньому, а тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, прокурор посилається на наступне.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Праймерз» зареєстровано 06.11.2006, має зареєстрований статутний капітал у розмірі 33 375 грн, що у понад 50 разів менше, ніж сума заявлених до відповідача позовних вимог.
Відповідно до даних відкритого та загальнодоступного веб-ресурсу «Опендатабот» (https://opendatabot.ua/c/34718170) щодо ТОВ «Праймерз», фінансові показники товариства свідчать про наступне: дохід товариства за 2025 рік становить 665 000 грн, за 2024 рік - 574 600 грн, за 2023 рік - 318 400 грн.
Чистий прибуток товариства є мінімальним: 100 грн у 2025 році, 200 грн у 2024 році, а у 2023 році має від'ємне значення «-100 грн». При цьому вартість активів товариства за 2025 рік становить 676 400 грн. За 2024 рік активи становили 637 800 грн, а за 2023 рік - 378 100 грн, що також є істотно меншим за суму позову.
Вказане свідчить, що поточні фінансові показники ТОВ «Праймерз», зокрема розмір доходу та чистого прибутку за останні роки, є істотно нижчими за суму позову, що може ускладнити реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог без застосування заходів забезпечення позову.
За результатами опрацювання відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ТОВ «Праймерз» на праві власності зареєстровано нерухоме майно: будівля складу матеріалів літ. Б загальною площею 1489.8 кв.м (підстава набуття права власності: договір купівлі-продажу від 22.01.2007 № 99); склад-модуль літ.Д загальною площею 1127.9 кв.м (підстава набуття права власності: рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2008 у справі № 22/39/08-8/123/08); адміністративна будівля літ.А-2 загальною площею 78.1 кв.м (підстава набуття права власності: рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.09.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08); гараж літ.В загальною площею 193.5 кв.м (підстава набуття права власності: рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.09.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08); склад закритий літ.Г-2 загальною площею 1091.7 кв.м (підстава набуття права власності: рішення Господарського суду Запорізької області від 30.07.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 22.09.2008 у справі № 22/38/08-8/124/08).
Вартість вище перелічених об'єктів нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зазначено.
З урахуванням вищезазначеного та з метою дотримання принципу співмірності, прокурором для визначення приблизної вартості нерухомого майна, яке перебуває у власності ТОВ «Праймерз», використано Єдину базу даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua), держателем якої є Фонд державного майна України.
Так, відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 08.05.2026 № 201-20260508-0011664989, сформованої за допомогою Єдиної бази даних звітів про оцінку, оціночна вартість будівлі складу матеріалів літ. Б, загальною площею 1489,8 кв.м, яка розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, вул. Теплична, буд. 27, становить 16 531 065,65 грн.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 08.05.2026 №201-20260508-0011665030, оціночна вартість складу-модуля літ. Д, загальною площею 1127,9 кв.м, який розташований за цією ж адресою, становить 12 515 363,77 грн.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 08.05.2026 №201-20260508-0011665061, оціночна вартість адміністративної будівлі літ. А-2, загальною площею 78,1 кв.м, становить 866 610,44 грн.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 08.05.2026 №201-20260508-0011665435, оціночна вартість гаража літ. В, загальною площею 193,5 кв.м, становить 2 147 107,80 грн.
Відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 08.05.2026 №201-20260508-0011665508, оціночна вартість закритого складу літ. Г-2, загальною площею 1091,7 кв.м, становить 12 113 682,62 грн.
З огляду на викладене та з метою дотримання принципу співмірності прокурором не ініціюється накладення арешту на всі об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності відповідача, оскільки їх загальна вартість істотно перевищує розмір заявлених позовних вимог.
Водночас, співмірним заходом забезпечення позову є накладення арешту на гараж літ. В, загальною площею 193,5 кв.м, оціночна вартість якого становить 2 147 107,80 грн, що є найбільш наближеним до ціни позову та достатнім для забезпечення можливого виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про заборони відчуження щодо майна ТОВ «Праймерз» відсутні, що свідчить про можливість вільного розпорядження відповідачем належним йому нерухомим майном.
Отже, ненакладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Таким чином, накладення арешту у межах суми ціни позову 1 773 039,79 грн на належний ТОВ «Праймерз» об'єкт нерухомого майна - гараж літ. В, загальною площею 193,5 кв.м, розташований за адресою: Запорізька область, Запорізький район, вул. Теплична, буд. 27, оціночна вартість якого становить 2 147 107,80 грн, є співмірним заходом забезпечення позову про стягнення коштів у розмірі 1 773 039,79 грн.
Розглянувши заяву заступника керівника прокуратури про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Частиною 4 статті 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з позовної заяви заступника керівника прокуратури на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 125, 206 ЗК України, заявлені позовні вимоги про:
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймерз» (вул. Перемоги, 2, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 34718170) на користь Запорізької міської ради (пр.Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 04.05.2023 по 31.10.2025 у розмірі 1 773 039,79 грн.
Оцінюючи надані заявником докази та запропоновані заходи забезпечення позову, суд виходить з того, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд виходить з того, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі “Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішення ЄСПЛ від 18.05.2004 у справі “Продан проти Молдови» наголошено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст.ст. 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складового якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає зазначеним судовій практиці ЄСПЛ та Верховного Суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20 та від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17. Також, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду за результатами розгляду справи № 910/1040/18 (постанова від 16.08.2018) виснував, що під час вжиття заходів забезпечення позову у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду знайшли своє підтвердження постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19 від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20, від 13.08.2021 у справ № 902/1264/20.
З огляду на викладене, суд констатує, що на підставі поданий прокурором документів суд дійшов висновку, що чистий прибуток ТОВ «Праймерз» у порівнянні з сумою заявлених позовних вимог є незначним, що може ускладнити реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог без застосування заходів забезпечення позову, а отже запропоновані заступником керівника прокуратури заходи забезпечення позову у справі № 908/1258/26 у вигляді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: гараж літ.В, загальною площею 193,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 1958242723101, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 27, який, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Праймерз» (вул. Перемоги, 2, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 34718170) в межах суми 1 773 039,79 грн, заявленої до стягнення безпосередньо стосуються предмету позову у цій праві. Вони є співмірними та адекватними відносно до заявлених позовних вимог та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору.
Отже, запропоновані заходи забезпечення позову в цій справі перебувають у зв'язку з предметом позовних вимог, є адекватними заявленим вимогам та співвідносяться з правом, про захист якого просить заступник керівника прокуратури, а з огляду на предмет позову вбачається існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави у разі задоволення позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви забезпечення позову у цій справі та її задоволення.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області № 53-103-4788вих26 від 26.05.2026 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1258/26 задовольнити.
2. З метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймерз» (вул. Перемоги, 2, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 34718170), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 27, а саме: гараж літ.В, загальною площею 193,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 1958242723101, у межах суми ціни позову 1 773 039,79 грн.
Стягувачем за даною ухвалою є: Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м.Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 02909973)
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМЕРЗ» (вул. Перемоги, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 34718170)
3. Оригінал ухвали направити на адресу заявника.
4. Ухвалу суду направити до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС прокурора, позивача та на поштову адресу відповідача.
5. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
6. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та відповідно до ч. 8. ст. 140, ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано: 01.06.2026.
Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 01.06.2029.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Згідно з ч. 8. ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову.
В ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.