61022, м. Харків, пр. Науки, 5
02.06.2026 Справа №905/20/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
у справі
за позовом керівника Покровської окружної прокуратури, м.Покровськ Донецької області
в інтересах держави в особі: 1) Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області,
2) Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області
до відповідачів: 1) Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», м.Київ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Донбас», с.Єлизаветівка Покровського району Донецької області,
3) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе», с.Єлизаветівка Мар'їнського (нині - Покровського) району Донецької області
про: - визнання недійсними договорів №106-1/2021-ПР від 26.04.2021 про виконання сільськогосподарських робіт та №107-1/2021-Ф від 26.04.2021 поставки зерна майбутнього врожаю;
- зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 454,50га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1423381500:08:000:0409
Керівник Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, 2) Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1) Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Донбас», 3) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жовтневе» про: визнання недійсними договорів №106-1/2021-ПР від 26.04.2021 про виконання сільськогосподарських робіт та №107-1/2021-Ф від 26.04.2021 поставки зерна майбутнього врожаю; зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 454,50га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1423381500:08:000:0409 за адресою: Донецька область, Мар'їнський (нині - Покровський) район, м.Курахове (позов поданий засобами поштового зв'язку).
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 договір №106-1/2021-ПР від 26.04.2021 про виконання сільськогосподарських робіт та укладений між відповідачем-1 та відповідачем-3 договір №107-1/2021-Ф від 26.04.2021 поставки зерна майбутнього врожаю є удаваними правочинами, вчиненими з метою приховування фактично укладеного договору оренди землі всупереч вимогам цивільного та земельного законодавства, що відповідно до ст.ст.203, 215, 235 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України є підставою для визнання договорів недійсними. Наведене прокурор вважає підставою для звільнення земельної ділянки площею 454,50га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 1423381500:08:000:0409 за адресою: Донецька область, Мар'їнський (нині - Покровський) район, м.Курахове. Крім того, прокурор зазначає про порушення відповідачем-1 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення договору №106-1/2021-ПР від 26.04.2021.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 (суддя Лейба М.О.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2023, у задоволенні позовних вимог у справі №905/20/23 відмовлено повністю.
Ухвалою від 10.01.2024 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу №905/20/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв'язку з необхідністю відступити від висновків, викладених у п.п.74, 76 постанови Верховного Суду у складі судової колегії палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №918/351/21(918/672/21) щодо того, що положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права надавати земельну ділянку в тимчасове користування.
У постанові від 15.11.2024 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала про відсутність підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові від 29.09.2022 у справі №918/351/21(918/672/21), зазначивши, що положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, в тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій; скасувала рішення Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 та направила справу №905/20/23 на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.05.2025 (суддя Паляниця Ю.О.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025, позовні вимоги у справі №905/20/23 залишені без задоволення.
У постанові від 25.11.2025 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним (нікчемним) унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст.216 ЦК України, оскільки використання майна - «річ» безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо, адже відповідач де-факто отримав у користування орендоване майно і таке користування вже ним реалізоване, водночас інша сторона удаваного договору оренди земельної ділянки отримала плату (яка у зазначений спосіб є насправді компенсацією вартості того, що одержав позивач за користування об'єктом оренди) за землю, і законодавець у ст.21 Закону України «Про оренду землі», що є спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах, прямо встановив, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Таким чином, фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності (нікчемності) проведення між сторонами двосторонньої реституції. Враховуючи викладене, Верховний Суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що заявлення позовної вимоги про визнання виконаного / частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту.
Верховний суд також не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що для задоволення позовної вимоги про зобов'язання звільнити земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні, тобто фактично передати її законному користувачу, відповідач-1 повинен перебувати в статусі позивача у справі, оскільки прокурор заявив вимогу не про повернення земельної ділянки, а про її звільнення. На відміну від «повернення», яке передбачає передачу об'єкта законному володільцю, вимога «звільнити» передбачає обов'язок припинити використання ділянки. Така вимога зводиться до припинення порушення і спрямована не на відновлення володіння, а на припинення незаконної діяльності.
Верховний Суд визнав передчасними та суперечливими висновки суду апеляційної інстанції про те, що прокурор не навів та не обґрунтував, які саме права держави відновляться у разі задоволення заявлених ним позовних вимог, хоча апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду, що з урахуванням того, що спірна земельна ділянка є державною власністю, діями відповідачів, які мали наслідком використання земельної ділянки без належних правових підстав, фактично були порушені інтереси держави.
Колегія суддів також зазначила, що у випадку, коли після подання позову прокурора про визнання недійсним договору та зобов'язання звільнити земельну ділянку відповідачі уклали додаткову угоду про розірвання оспорюваного договору, в якій домовились про припинення усіх зобов'язань за таким договором, вказане могло б бути підставою для закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору в частині позовних вимог про звільнення земельної ділянки із задоволенням вимоги про визнання договорів недійсними, оскільки розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення з позовом про визнання такого договору недійсним.
Верховний Суд скасував рішення Господарського суду Донецької області від 05.05.2025 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2025, направивши справу №905/20/23 на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для нового розгляду справи №905/20/23 обрано суддю Шилову О.М.
Врахувавши положення ст.15 та ч.ч.2-4 ст.247 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України; характер спірних правовідносин, предмет доказування та зміст постанови Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №905/20/23; введення з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, значну активізацію бойових дій на Харківщині, а також приписи, що містяться в Розпорядженні №4-р від 28.05.2024 голови Господарського суду Донецької області «Про визначення алгоритму дій під час повітряної тривоги», прийнятому у зв'язку із загостренням небезпечної ситуації в м.Харків, яка є загрозою життю, здоров'ю та безпеці працівників і відвідувачів суду, в п.п.1, 2 якого установлено під час повітряної тривоги утримуватись від проведення судових засідань до сигналу «Відбій повітряної тривоги» і негайно пройти до найближчого укриття; вживаючи заходів, спрямованих на захист життя і здоров'я всіх учасників судового розгляду, суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Керуючись ст.ст.15, 165, 166, 176, 234, 235, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти справу №905/20/23 до свого провадження. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
2. Визначити сторонам строк для подання заяв із запереченнями щодо розгляду справи №905/20/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін - протягом 15-ти днів з дня отримання цієї ухвали.
3. Запропонувати учасникам справи протягом 20-ти днів з дня отримання цієї ухвали:
- письмово висловити свою позицію у справі з урахуванням викладеного у постанові Верховного Суду від 25.11.2025;
- подати всі наявні письмові докази, що мають значення для вирішення спору по суті, які ще не подані до суду;
- направити всі додатково подані документи іншим учасникам справи (зокрема, до електронних кабінетів), докази направлення представити суду.
4. Запропонувати прокуратурі протягом 20-ти днів з дати отримання цієї ухвали надати суду копію повного тексту листа №56/3-1616вих-21 від 21.12.2021 прокуратури до відповідача-1 (до позову додано два перших аркуші листа без підпису автора) з доказами направлення копії повного тексту учасникам справи (зокрема, до електронних кабінетів).
5. Запропонувати відповідачам-1 та -2 протягом 20-ти днів з дати отримання цієї ухвали надати суду копію належної якості рахунка №46 від 22.10.2021 (до спільного відзиву відповідачів додано копію, яку майже неможливо прочитати) з доказами направлення копії належної якості учасникам справи (зокрема, до електронних кабінетів).
6. Суд враховує, що всі учасники справи мають кабінети в системі «Електронний суд», до яких ухвалу буде доставлено автоматично; крім того, ухвалу буде направлено учасникам справи на наявні в матеріалах справи адреси електронної пошти.
7. Попередити учасників справи про те, що в умовах дії режиму воєнного стану, враховуючи приписи ст.3 Конституції України (людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю), а також факт розташування Господарського суду Донецької області у місті Харків, яке з 24.02.2022 регулярно перебуває під ворожими обстрілами, розгляд справи може бути здійснений поза межами передбаченого ГПК України 60-денного строку.
Відомості про рух справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, вебпорталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua).
З матеріалами справи можна ознайомитись через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).
Суддя О.М. Шилова
надр. 1 прим. - у справу