1Справа № 324/1564/20 6/335/229/2026
27 травня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Непом'ящої Вікторії Андріївни, зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Вільнянський відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
14.04.2026 ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Непом'ящої В.А. звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні Вільнянського ВДВС Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України перебуває виконавче провадження №65653853 від 03.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, заробітку відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 25.11.2020 до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, про існування якого заявник знає та сплачує по ньому аліменти. При цьому, 22.03.2026 заявник дізнався з Автоматизованої системи виконавчого провадження, що на виконанні Вільнянського ВДВС перебуває ще одне ВП № 65254364 від 23.04.2021 за яким стягувачем також є ОСОБА_2 . Тобто ОСОБА_2 було отримано два однакові за змістом виконавчі листи з різними датами 09.04.2021 та 20.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь, на утримання доньки, аліментів на підставі одного і того самого рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 09.04.2021 та пред'явлено їх на виконання.
Таким чином, отримання ОСОБА_2 в Пологівському районному суді Запорізької області двох ідентичних виконавчих листів від 09.04.2021 та від 20.05.2021, з однією і тією самою резолютивною частиною рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 09.04.2021 та подальше пред'явлення їх на виконання до Вільнянського ВДВС порушує права боржника шляхом подвійного стягнення з нього боргу, а тому вважає, що виконавчий лист, що був отриманий нею вдруге 20.05.2021 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню на підставі ч.2 ст. 432 ЦПК України.
Крім того, враховуючи те, що за виконавчим листом № 324/1564/20 від 20.05.2021 відбувалося стягнення коштів на користь ОСОБА_2 , керуючись положеннями ч.4 ст. 432 ЦПК України просив суд стягнути їх з останньої на користь ОСОБА_1 , як безпідставно одержані.
17.04.2026 ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , у судове засідання викликані учасники справи.
28.04.2026 на запит суду Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя надано копію рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 09.04.2021 по цивільній справі № 324/1564/20.
25.05.2026 через електронну систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи адвоката Новікова О.П. надійшли пояснення на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з посиланням на те, що реалізовуючи своє законне право на своєчасне отримання коштів для утримання дитини, ОСОБА_4 (до шлюбу ОСОБА_5 ) одразу після ухвалення рішення отримала в суді перший виконавчий лист від 09.04.2021, який в подальшому був пред'явлений до органів державної виконавчої служби з метою реалізації припису про негайне виконання. На підставі цього документа Вільнянським відділом ДВС було відкрито виконавче провадження № 65254364 від 23.04.2021. Надалі, після того, як заочне рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 09.04.2021 набрало законної сили (12.05.2021), суд видав другий виконавчий лист від 20.05.2021, який охоплював повне виконання рішення. На підставі другого листа було відкрито виконавче провадження № 65653853 від 03.06.2021. Представник зазначив, що з боку стягувача не було жодних ознак маніпуляції, зловживання правом чи обману та ОСОБА_4 діяла абсолютно добросовісно, тому стягувач не заперечує проти задоволення заяви в частині визнання виконавчого листа № 324/1564/20, виданого 20.05.2021 Пологівським районним судом Запорізької області таким, що не підлягає виконанню. Крім того, вважає, що заява (у тому числі в редакції заяви про збільшення вимог від 09.05.2026) в частині стягнення зі стягувача на користь боржника грошових коштів у розмірі 650 045,00 грн є абсолютно незаконною і підлягає відхиленню, оскільки заявник не надав жодних належних доказів реального факту подвійного стягнення чи наявності переплати, його майнові вимоги є цілком надуманими. Більше того, за жодних обставин аліменти не можуть бути предметом фізичного повернення через інститут кондикції, а будь-які розбіжності в сумах (у разі їх доведення) мають враховуватися виконавцем як авансові платежі при розрахунку майбутніх нарахувань.
Ухвалою суду від 14.05.2026 витребувано у Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відомості щодо існування двох виконавчих проваджень № 65254364 від 23.04.2021 та № 65653853 від 03.06.2021, за одним і тим же виконавчим листом № 324/1564/20, розрахунок (в разі подвійного стягнення) безпідставно одержаної стягувачем суми.
25.05.2026 через електронну систему «Електронний суд» від Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про виконання ухвали суду від 14.05.2026.
Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Разом з тим, від представника заявника надійшла заява відповідно до якої, просила розгляд справи провести за відсутності заявника та його представника, вимоги заяви підтримала та просила задовольнити з урахуванням заяви про збільшення розміру стягнення від 09.05.2026.
Згідно з ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку:
Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду від 14.09.2022 року № 49/0/9-22 територіальна підсудність справ Пологівського районного суду Запорізької області визначена за Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.
Відповідно до Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», змінено найменування Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.
Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що судом на підставі одного рішення було видано два однакові за змістом виконавчі листи з різними датами 09.04.2021 та 20.05.2021 про стягнення з нього аліментів на утримання доньки, що на його думку, призводить до подвійного стягнення.
Проте суд не може погодитися з такими доводами заявника з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Судова практика допускає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав його помилкової видачі, якщо вже після видачі виконавчого листа по справі рішення суду було скасоване.
Як роз'яснено у Інформаційному листі, підготовленому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25 вересня 2015 року, необхідно звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 09.04.2021 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 25 листопада 2020 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На виконання рішення суду Пологівським районним судом Запорізької області було видано виконавчі листи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Особливість негайного виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивості виконання не з моменту набрання ним законної сили, а негайно, після його оголошення в судовому засіданні.
Отже, після оголошення рішення в судовому засіданні, в резолютивній частини якого міститься вказівка про його негайне виконання, суд зобов'язаний видати виконавчий лист, який є виконавчим документом.
У разі, якщо рішення суду підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчих документів і проводить відповідні виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відтак, у справах про стягнення аліментів цивільним процесуальним законодавством встановлено обов'язкове негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, згідно з наведених норм Пологівський районний суд Запорізької області правомірно видав виконавчий лист від 09.04.2021, у зв'язку з наявністю обов'язку боржника по сплаті аліментів, на підставі рішення суду, за яким передбачено негайне виконання без обов'язкової передумови набрання цим рішенням законної сили, у межах суми платежу за один місяць.
Тобто, після виконання судового рішення в частині негайного стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць за виконавчим листом від 09.04.2021, державний виконавець, відповідно до вимог пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», зобов'язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з його повним фактичним виконанням. Подальше примусове виконання рішення суду про стягнення аліментів у загальному порядку (до досягнення дитиною повноліття) має здійснюватися виконавцем у межах окремого виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 324/1564/20 від 20.05.2021, із обов'язковим зарахуванням та урахуванням уже стягнутих за першим виконавчим документом коштів, що випливає зі змісту частин 3, 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», а також зі статті 18 цього Закону, яка забороняє виконавцю виходити за межі визначеного судом розміру щомісячного утримання дитини та допускати подвійне стягнення за один і той самий період.
Після набрання судовим рішенням законної сили, 20.05.2021 судом було видано другий (основний) виконавчий лист для стягнення аліментів у загальному порядку до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 включно.
Таким чином, видача двох виконавчих листів у даній категорії справ обумовлена вимогами процесуального закону (ст. 430 ЦПК України), оскільки вони мають різний матеріально-правовий зміст, різні строки дії та різний обсяг стягнення (один місяць проти тривалого стягнення до повноліття). Факт помилкової видачі виконавчого листа № 324/1564/20 від 20.05.2021 відсутній.
Згідно зі статтями 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, обов'язок ОСОБА_1 щодо сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлений рішенням суду, є чинним, не припинився, не скасований та має виконуватися безперервно до досягнення дитиною 18 років. Заявником не надано жодних доказів припинення його матеріального обов'язку (наприклад, досягнення дитиною повноліття, оспорення батьківства тощо), що є обов'язковою умовою для застосування ст. 432 ЦПК України.
При цьому, задоволення заяви ОСОБА_1 та визнання виконавчого листа від 20.05.2021 таким, що не підлягає виконанню, призведе до повного позбавлення неповнолітньої дитини права на отримання аліментів у майбутньому, що суперечить інтересам дитини та нівелює сутність судового рішення, яке набрало законної сили.
Разом з тим, згідно з пунктом 1 частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», усі питання, пов'язані з правильністю обчислення розміру заборгованості, зарахуванням добровільно або примусово сплачених коштів, а також технічним усуненням подвійного нарахування за одним зобов'язанням, відносяться виключно до компетенції державного (приватного) виконавця на стадії примусового виконання судового рішення.
Таким чином, захист прав боржника від повторного стягнення вже сплачених коштів здійснюється інструментами виконавчого провадження через взаємодію з виконавцем, а не шляхом скасування або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вищевикладене, виконавчий лист від 20.05.2021 видано судом відповідно до закону, обов'язок боржника є чинним, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 430, 431,432 , та ч.2 ст. 247, ст. ст. 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Непом'ящої Вікторії Андріївни, зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Вільнянський відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н.І. Рибалко