Номер провадження 22-ц/821/1469/26 Справа № 705/2839/26
01 червня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
суддя-доповідач Фетісова Т. Л.
судді Василенко Л. І., Новіков О. М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Фетісової Т. Л., Василенко Л .І. від розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2026 про передачу на розгляд Ірпінського міського суду Київської області цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Державного податкового університету про скасування наказу про відрахування студента та поновлення на навчанні,
19.05.2026 автоматизованою системою документообігу Черкаського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2026 у цій цивільній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Фетісова Т. Л., судді - Василенко Л.І., Новіков О. М.
01.06.2026 до Черкаського апеляційного суду надійшли заяви ОСОБА_2 про відвід від розгляду даної справи суддів Василенко Л. І. і Фетісової Т. Л., які обгрунтовані тим, що подібна апеляційна скарга вже перебувала на розгляді в провадженні Черкаського апеляційного суду у 2025 році, а саме у справі № 705/289/25. Апеляційне провадження у вказаній справі було завершене постановою від 30.04.2025, ухваленою у складі колегії суддів: головуюча Василенко Л.І., судді Фетісова Т.Л., Сіренко Ю.В. Згаданою постановою апеляційного суду у задоволенні апеляційної скарги у справі № 705/289/25 було відмовлено з мотивів того, що спір між учасниками справи не має характеру спору про захист прав споживачів. Зважаючи на те, що судді Василенко Л.І., Фетісова Т. Л., приймаючи участь у розгляді апеляційної скарги у справі № 705/289/25, не висловили окрему думку щодо неї, ОСОБА_2 вважає, що вказані судді вже мають власне переконання щодо того, що така категорія спорів не є спорами про захист прав споживачів. Тому вважає, що і ця апеляційна скарга буде вирішена за аналогією з попередньої, без будь- якого іншого мотивування чи відхилення аргументів апелянта.
Вказує, що наведені фактичні обставини є підставою для оголошення відводу вказаним суддям в зв'язку з тим, що є інші обставини, що викликають сумнів в їх об'єктивності (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
Надаючи оцінку заявленому відводу, апеляційний суд враховує таке.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36-37 ЦПК України.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).
Частинами 1-3 статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення Європейського Суду з прав людини «Білуха проти України»).
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
За об'єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Перевіривши доводи заяви про відвід та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заявленого відводу немає, адже обставини, на які вказує заявник як на підставу відводу судді, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими підставами для відводу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Доказів на підтвердження заінтересованості, упередженості та необ'єктивності суддів, яким заявлено відвід, заявник не надав, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд вважає за необхідне питання про відвід, заявлений суддям Василенко Л.І., Фетісовій Т. Л. передати на розгляд іншому судді в порядку, визначеному ч.3 ст.40 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, апеляційний суд,
відвід, заявлений суддям Василенко Л.І., Фетісовій Т. Л. - визнати необґрунтованим.
Передати вирішення питання про відвід згідно заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Фетісової Т. Л., Василенко Л .І. від розгляду його апеляційної скарги на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.05.2026 у цій цивільній справі судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді