21.01.11
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 67-28-47
Іменем України
20 січня 2011 року справа № 12/104/7
Позивач: Державна інноваційна фінансово-кредитна установа,
вул. Б. Хмельницького, 65Б, м. Київ, 01601
Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин",
вул. Дружби Народів, 44, м. Прилуки, Чернігівська область, 17507
Предмет спору: про стягнення заборгованості 7940416,68 грн.
Суддя Лавриненко Л.М.
від позивача: Трубенок А.А. довіреність № 96 від 05.01.2011 року, представник
від відповідача: Карпенко В.К., довіреність № 503 від 08.07.2010 року, представник
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 5 552 304,64 грн. заборгованості по основному платежу за період з 31.07.2010 року по 31.10.2010 року, 756 180,54 грн. заборгованості по нарахованих відсотках (7%) за користування кредитними коштами в період з 31.07.2010 року по 31.10.2010 року, 502 054,23 грн. пені за період з 31.07.2010 року по 31.10.2010 року, 3% річних в розмірі 94 082,03 грн., нарахованих в період з 31.07.2010 року по 31.10.2010 року, 445 890,78 грн. збитків від інфляції, нарахованих в період з 31.07.2010 року по 31.10.2010 року, згідно Договору № 07-0011/К про надання кредиту від 25.10.2007 року та Додаткової угоди до нього.
Ухвалою суду від 11.01.2011 року було прийнято заяву позивача, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, про збільшення позовних вимог до 7940416,68 грн. та відповідно стягнення з відповідача 5 333 456,96 грн. заборгованості по основному платежу за період з 31.07.2010 року по 31.12.2010 року, 1 141 022, 40 грн. заборгованості по нарахованих відсоткам (7%) за користування кредитними коштами в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року; 827 064,24 грн. пені за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року; 156 987,19 грн. - 3% річних нарахованих за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року; 481 885,89 грн. збитків від інфляції нарахованих за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, оскільки вона не протирічила діючому законодавству та не порушувала нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також подання такої заяви є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 20.01.2011 року за клопотанням представника відповідача здійснювалась технічна фіксація судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2011 року надав письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, а саме з протоколом судового засідання від 11.01.2011 року, оскільки 11.01.2011 року було розпочато судовий розгляд даної справи по суті.
Клопотання представника відповідача було задоволено судом, оскільки ознайомлення з матеріалами справи є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та безпосередньо в судовому засіданні було надано представнику відповідача для ознайомлення протокол судового засідання від 11.01.2011 року.
Представник відповідача надав письмове клопотання про зупинення провадження по справі на підставі Господарського процесуального кодексу України та надав копію апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.01.2011 р. про повернення зустрічної позовної заяви та копію позовної заяви до господарського суду м.Києва за позовом ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин» до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про зобов»язання вчинити дії.
Усно представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2011 року пояснив, що даний спір не може бути вирішений по суті до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.01.2011 р. про повернення зустрічної позовної заяви та розгляду господарським судом м. Києва позову ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин» до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про зобов»язання вчинити дії, а саме про визнання укладеним з 01.11.2010 року договору про задоволення вимог іпотекодержателя між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою та ПАТ Прилуцький завод «Білкозин» в забезпечення виконання договору про надання кредиту № 07-0011/К від 25.10.07р. за рахунок заставленого майна: житловий будинок, розташований в м.Ялта смт. Ореанда, вул. Без назви, буд.52 та зобов»язати Державну інноваційну фінансово-кредитну установу прийняти в забезпечення виконання договору про надання кредиту № 07-0011/К від 25.10.07р. заставне майно: житловий будинок, розташований в м. Ялта смт. Ореанда, вул. Без назви, буд.52.
Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, представник позивача покладається на розсуд суду.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі відхилено судом у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки відповідно до ч. 1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов»язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Відповідачем не надано доказів порушення господарським судом м. Києва провадження за позовом ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин» до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про зобов»язання вчинити дії, та прийняття Київським апеляційним господарським судом до розгляду апеляційної скарги ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.01.2011 р. про повернення зустрічної позовної заяви. Також відповідач належним чином не обґрунтував як чином результати розгляду його позовної заяви вплинуть на результати прийняття рішення по даній справі .
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Представник відповідача проти суми боргу не заперечував, та зазначив про те, що у зв»язку з тяжким фінансовим станом підприємства, заборгованість має бути погашена за рахунок заставного майна.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.07.2010 року по справі № 14/88 за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Публічного акціонерного товариства “Прилуцький завод “Білкозин”, за участю у розгляді справи прокурора відділу прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про стягнення 8 275 466 грн. 81коп., згідно Договору про надання кредиту №07-0011/к від 25.10.07р., було встановлено наступне :
25.10.2007р. між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (кредитор) та Відкритим акціонерним товариством “Прилуцький завод “Білкозин” (позичальник), правонаступником якого є позивач, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №114575, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію -31.05.2010р., було укладено договір № 07-0011/К про надання кредиту, відповідно до п. 1.1. якого, кредитор (позивач по справі) на підставі протоколу конкурсної комісії від 10.10.2007р. №8 за умови надходження грошових коштів від Державного агентства України з інвестицій та інновацій за кодом програмної класифікації видатків 6241050 “Надання кредитів на реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів у галузях економіки, у першу чергу з впровадження передових енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива” зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України надати позичальнику (відповідачу по справі) кредит в сумі 32 951 318,00грн., з метою впровадження та реалізації інвестиційного проекту “Розробка комплексної технології виготовлення і організація промислового випуску кільцевої білкової (колагенової) оболонки для потреб харчової промисловості України”, а позичальник по кредитному договору зобов'язувався за користування кредитом сплачувати кредитору 7% річних, нарахованих на залишок заборгованості по кредиту, щомісячно, у строки та в розмірах, що передбачені Графіком повернення кредиту (п.п. 2.2., 2.3. Договору № 07-0011/К про надання кредиту від 25.10.2007 року).
Додатковою угодою № 2 від 12.11.2007 року до Договору №07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р.) сторонами було підписано Графік повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, згідно якої сума кредиту становить 32 951 318,00грн., відсоткова ставка за користування кредитом 7% річних, початок нарахування відсотків 12.11.07р., початок сплати відсотків 30.11.07р., початок сплати кредиту (основного боргу) 30.11.09р.
Судом також встановлено факт надання банком кредиту позичальнику платіжним дорученням № 25 від 12.11.2007р. на суму 32 951 318,00грн., та факт невиконання позичальником своїх зобов'язань за Договором № 07-0011/К про надання кредиту від 25.10.2007 року (з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 12.11.2007 року до Договору №07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р.), щодо сплати заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитом, пені за прострочення сплати основного платежу та відсотків за користування кредитом, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, і було відповідно стягнуто з відповідача 7079609 грн. 28коп. заборгованості по кредиту за період з 30.11.2009 року по 30.06.2010 року, 574282 грн. 86коп. заборгованості за відсотками за період з 30.11.2009 року по 30.06.2010 року, 429937грн. 11коп. пені за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року, 63158грн. 31коп. три проценти річних за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року, 121972грн. 42коп. збитків від інфляції за період з 01.12.2009 року по 30.06.2010 року, 25500грн. 00коп. держмита та 235грн. 81коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2010 року, рішення господарського суду Чернігівської області від 22.07.2010 року по справі № 14/88 залишено без змін. Таким чином, рішення господарського суду Чернігівської області від 22.07.2010 року по справі № 14/88 набрало законної сили 18.10.2010 року.
Відповідно до п. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач просить стягнути з відповідача 5 333 456 грн. 96 коп. заборгованості по основному платежу в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року та 1 141 022 грн. 40 коп. заборгованості по нарахованим відсоткам (7%) за користування кредитними коштами в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).
Згідно ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно п.5.6 Договору №07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р., позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити усі нараховані відсотки за користування ним в строк, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну передбаченого Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно Графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом (додаток № 2 до договору), відповідач зобов'язаний був в період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року сплатити основний борг в сумі 890576,16 грн.; в період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року сплатити основний борг в сумі 890576,16 грн.; в період з 01.09.2010 року по 30.00.2010 року сплатити основний борг в сумі 890576,16 грн.; в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року сплатити основний борг в сумі 890576,16 грн.; в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року сплатити основний борг в сумі 890576,16 грн.; в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року сплатити основний борг в сумі 890576,16 грн., всього 5343456,96 грн.
Відповідач свої зобов»язання щодо повернення кредиту виконав частково, сплатив 06.10.10 року лише 10000 грн., що підтверджується наданою позивачем випискою з рахунку.
Таким чином заборгованість по кредиту, який він повинен був повернути в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, становить 5333456,96 грн.
Відповідно до п. 5.5. Договору №07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р., позичальник повинен сплачувати відсотки за користування кредитом, які нараховуються на залишок заборгованості по кредиту. Такі відсотки за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість днів у періоді (місяці), виходячи з розрахунку 365 (366) днів у році і сплачуються у строки, вказані в Графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. У разі дострокового повернення кредиту (його частини) позичальником, сума відсотків за користування ним підлягає сплаті відповідно до кількості днів фактичного користування кредитом, виходячи з розрахунку 365 (366) днів у році.
За період користування кредитними коштами з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, відповідач зобов»язаний був сплати відсотки в сумі 1161022,39 грн., зокрема за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року відсотки в сумі 195634,82 грн. повинен був сплатити до 31.07.2010 року; за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року відсотки в сумі 189324,22 грн. повинен був сплатити до 30.09.2010 року; за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року відсотки в сумі 195586,87 грн. повинен був сплатити до 31.10.2010 року; за період з 01.11.2010 року по 31.11.2010 року відсотки в сумі 189266,49 грн. повинен був сплатити до 30.11.2010 року; за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року відсотки в сумі 195575,37 грн. повинен був сплатити до 31.12.2010 року.
Відповідач свої зобов»язання щодо сплати відсотків також виконав частково, сплатив 05.10.10 року - 10000 грн. та 08.10.10 року - 10000 грн., що підтверджується наданою позивачем випискою з рахунку.
Таким чином, заборгованість по відсотках за користування кредитом з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року становить 1141022,39 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.п. 5.7., 5.8. Договору № 07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р., пеню за прострочку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року в розмірі 827 064 грн. 24 коп.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.7. Договору № 07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р. сторони передбачили, що у разі порушення строків погашення кредиту, визначених Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується за несвоєчасно погашену частину кредиту за фактичну кількість прострочених днів, виходячи з розрахунку 365 (366) днів у році, починаючи з визначеної Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такої заборгованості.
Відповідно до п.5.8 Договору № 07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р., у разі порушення строків сплати відсотків по кредиту, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасно погашені відсотки за користування кредитом за фактичну кількість прострочених днів, виходячи з розрахунку 365 (366) днів у році, починаючи з визначеної Графіком повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом дати погашення і до дати повного погашення цих відсотків, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такої заборгованості.
Позивач просить сягнути з відповідача також три проценти річних в сумі 156 987,19 грн. за період з 31.07.2010 року по 31.12.2010 року та 481 885,89 грн. збитків від інфляції за період з 31.07.2010 року по 31.12.2010 року.
Пунктом 8.1. Договору № 07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р. передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачем на час розгляду справи в суді не подано належних та допустимих доказів відсутності своєї вини у несвоєчасному виконанні зобов'язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами прийнятого відповідно до Договору про надання кредиту №07-0011/К від 25.10.07р., а також не подано доказів виконання рішення господарського суду Чернігівської області по справі № 14/88 за позовом за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Публічного акціонерного товариства “Прилуцький завод “Білкозин”, за участю у розгляді справи прокурора відділу прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про стягнення 8 275 466 грн. 81коп., згідно Договору про надання кредиту №07-0011/к від 25.10.07р.
Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Окрім того, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ст. 255 Цивільного кодексу України).
Дослідивши наведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум пені, трьох процентів річних та збитків від інфляції суд встановив, що позивачем безпідставно не прийняті до уваги приписи ст.253, 255 Цивільного кодексу України, та при проведенні нарахування вказаних сум в період, коли не настала з боку відповідача прострочка виконання зобов'язання, а саме позивачем здійсненні нарахування пені, трьох процентів річних, інфляційних за дні, які визначені сторонами в Додатку №2 від 12.11.2007р., як дата щомісячного повернення кредиту, дата нарахування та сплати відсотків.
Враховуючи вище викладене, проаналізувавши наведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 824257,42грн. за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., в частині стягнення трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню у сумі 156452,57 грн. за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., в частині стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 480138,36грн. за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. Врешті позовні вимоги в частині стягнення пені, трьох процентів річних, збитків від інфляції задоволенню не підлягають, як безпідставно нараховані.
Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення вимог діючого законодавства взяті на себе зобов'язання згідно Договору № 07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р., Додаткової угоди №2 від 12.11.2007 року до Договору №07-0011/К про надання кредиту від 25.10.07р. не виконав і вимоги позивача не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані та підлягають стягненню в частині 5 333 456 грн. 96 коп. заборгованості по кредиту, 1 141 022 грн. 39 коп. боргу по нарахованих відсоткам, 824257 грн. 42 коп. пені, 156452 грн. 57 коп. 3% річних, 480138 грн. 36 коп. інфляційних збитків. В решті позову відмовити.
Посилання представника відповідача на те, що у зв»язку з тяжким фінансовим станом підприємства, заборгованість має бути погашена за рахунок заставного майна, судом до уваги не може бути прийнято, оскільки звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов»язком кредитора.
Оскільки спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 25483,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,85 грн.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Прилуцький завод “Білкозин”, вул. Дружби Народів, 44, м. Прилуки, Чернігівська область, 17507 (р/р 260080011065 у АТ (публ.) “Український банк реконструкції та розвитку” м. Київ, МФО 380883, р/р 26008300063569 в АКБ “Форум” м. Київ, МФО 322948, код 00418604) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, вул. Б.Хмельницького, 65Б, м. Київ, 01601, (р/р 35237001004442 у УДК Шевченківського району ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, ЄДРПОУ 00041467) 5 333 456 грн. 96 коп. заборгованості по кредиту.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Прилуцький завод “Білкозин”, вул. Дружби Народів, 44, м. Прилуки, Чернігівська область, 17507 (р/р 260080011065 у АТ (публ.) “Український банк реконструкції та розвитку” м. Київ, МФО 380883, р/р 26008300063569 в АКБ “Форум” м. Київ, МФО 322948, код 00418604) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, вул. Б.Хмельницького, 65Б, м. Київ, 01601 (р/р 265030031061 у АТ (публ.) “Український банк реконструкції та розвитку” м. Київ, МФО 380883, код 00041467) 1 141 022 грн. 39 коп. боргу по нарахованих відсоткам, 824257 грн. 42 коп. пені, 156452 грн. 57 коп. 3% річних, 480138 грн. 36 коп. інфляційних збитків, 25483,66 грн. держмита та 235,85грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Суддя Лавриненко Л.М.
Повне рішення підписано 21.01.2011 року.