Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
"13" січня 2011 р. Справа № 10/162/8
За позовом: Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, вул. Жилянська, 75, м. Київ
В особі: Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”,
вул. Горького, 23, м. Чернігів
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія ”Дженералі Гарант”, провулок Ново-Печерський 19/3, м. Київ, 01042
В особі: Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія”Дженералі Гарант”, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1 Каланчацький район, Херсонська область
Предмет спору: про відшкодування збитків в сумі 6306,20грн.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
Від позивача: Павлович В.І., довіреність № б/н від 11.06.2010р., гол. юрисконсульт
Відповідач: Коваленко Ю.В., довіреність № 2198-1/14 від 14.09.2010р., юрисконсульт
Третя особа: не з”явився.
Рішення оголошується після перерви в судовому засіданні оголошеної 23.12.2010 року на підставі ст. 77 Господарсько процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 13.01.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, в особі Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” подано позов до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія ”Дженералі Гарант”, в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія”Дженералі Гарант” про відшкодування збитків в сумі 6306,20грн. Позовні вимоги обґрунтовані правом позивача на відшкодування збитків в розмірі страхового відшкодування в сумі 6306,20грн, виплаченого страхувальнику в результаті пошкодження застрахованого позивачем за договором добровільного страхування транспортного засобу, іншим транспортним засобом, застрахованим відповідачем.
Ухвалою суду від 24.11.10р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1 -водія транспортного засобу, який є винним у ДТП, в результаті якого був пошкоджений застрахований позивачем автомобіль ВАЗ 21150, держ. номер НОМЕР_1.
Третя особа в судове засідання не з"явилась, ухвала суду від 09.12.10р. про відкладення розгляду справи була отримана особисто .
Представник позивача в судовому засіданні 09.12.10р. заявив усне клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 5796,20 грн., в зв'язку зі сплатою відповідачем зазначеної суми, що підтверджується платіжним дорученням № 635 від 29.11.10р. в сумі 5796,20грн. та просив суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 510 грн.
Представник відповідача підтримав усне клопотання представника позивача про припинення провадження справи в частині стягнення 5796,20грн. за відсутністю спору між сторонами в цій частині.
Представник відповідача проти стягнення 510,00грн. збитків заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов, а саме, відповідач зазначає, що розмір франшизи становить 510грн., а згідно ст. 9 Закону України “Про страхування”, франшиза, це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -
У відповідності до довідки ДАІ № 20 від 14.01.2010 року (а.с. 75-76), 26.11.09р. о 13-15 водій-ОСОБА_1., керуючи в м. Чернігові по пр. Миру,137 транспортним засобом марки „Фіат”, державний номерний знак № НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху та дистанції, чим порушив п. 12.1, 13.1 ПДР України та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21150, держ. номер НОМЕР_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 05.01.2010р. у справі № 3-74/10, 26.11.09р. встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 27).
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Цивільно -правова відповідальність власника транспортного засобу марки „Фіат ”, державний номерний знак № НОМЕР_2 була застрахована Відкритим акціонерним товариством “Українська страхова компанія ”Дженералі Гарант” ( відповідачем) за полісом обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1059197, зі строком дії з 12.04.2009 року по 11.04.2010 року. Забезпеченим транспортним засобом за цим полісом є автомобіль марки „Фіат ”, державний номерний знак № НОМЕР_2. (а.с. 52).
Внаслідок вищезазначеної дорожньо - транспортної пригоди, було пошкоджено автомобіль ВАЗ 21150, держ. номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та був застрахований Чернігівською обласною дирекцією Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта»( позивачем) згідно договору добровільного страхування транспортного засобу № 95 від 06.10.09р. зі строком дії з 06.10.09р. по 05.12.10р.
За заявою страхувальника (ОСОБА_2.) до позивача про страхову виплату від 26.11.09р. (а.с.17), було проведено автотоварознавче дослідження автомобіля ВАЗ 21150, держ. номер НОМЕР_1, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу у наслідок його пошкодження у ДТП.
Відповідно до звіту № 030-10 від 14.01.10р. про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ВАЗ 21150, держ. номер НОМЕР_1, зокрема, розрахунку розміру страхового відшкодування,- сума страхового відшкодування до виплати становить 6306,20грн. (а.с. 18-24).
Відповідно до п. 1.3 Договору № 95 від 06.10.09р., франшиза за ризиками ДТП становить 1,0% (а.с. 12-15).
Виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 5796,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 635 від 29.11.10р. (а. с. 53).
Позивачем було надіслано відповідачу претензію за № 01-07/1130 від 08.07.10р. про стягнення 6306,20грн. в порядку регресу разом із страховим актом №028-10 (регрес) від 15.01.2010 року (а.с.28-29), претензія була отримана відповідачем 12.07.10р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням в матеріалах справи (а.с. 10,11).
Відповідачем 27.05.10р. було складено страховий акт №95994/1008413.(а.с. 54), відповідно до якого вказана подія визнана страховою, а розмір збитку визначено в сумі 5796,20 грн. за мінусом 510грн. франшизи згідно умов укладеного між відповідачем та страхувальником ОСОБА_1. договором обов»язкового страхування цивільно -правової відповідальності власника транспортного засобу від 12.04.09р. , зі строком дії до 11.04.2010р.( а.с.52). Відповідно до тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_3, застрахований транспортній засіб марки „Фіат ”, державний номерний знак № НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1. ( а.с.80).
Статтею 27 Закону України “Про страхування” , на яку посилається позивач, визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ч. 2 п. 12.1. ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Отже, сума відшкодування має встановлюватися з урахуванням 510грн. франшизи, передбаченої полісом № ВС/1059197.
Право набуття позивачем зворотної вимоги до відповідача у сумі 5796,20грн. (з урахуванням франшизи) визнане останнім та після порушення провадження у даній справі, відповідачем було перераховано позивачу зазначену суму платіжним дорученням № 635 від 29.11.10р. в сумі 5796,20грн.( а.с.53).
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що відповідачем після порушення провадження у справі погашена заборгованість в сумі 5796,20грн. (за мінусом франшизи 510грн.), суд доходить висновку про задоволення клопотання сторін про припинення провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору .
Позивач просить стягнути з відповідача 510грн. у відшкодування суми сплаченої потерпілому.
Між тим, вирішуючи спір в цій частині , суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про страхування”, франшиза, це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Враховуючи приписи ч. 2 п. 12.1. ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а також те, що згідно з умовами укладеного між відповідачем та страхувальником ОСОБА_1. договором обов»язкового страхування цивільно -правової відповідальності власника транспортного засобу від 12.04.09р., встановлена франшиза в сумі 510 грн., суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення з відповідача 510грн. у відшкодування суми сплаченої потерпілому.
При цьому суд звертає увагу позивача на приписи п. 37.5 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з яким обов»язок щодо компенсації суми франшизи у повному обсязі потерпілому, покладено на страхувальника або на особу, відповідальність якої застрахована.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідач сплатив 5796,20грн. після порушення провадження у справі, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача державного мита в сумі 93,75грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216,91грн.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5796,20 грн. припинити.
2. В іншій частині позову відмовити .
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія ”Дженералі Гарант”( провулок Ново-Печерський 19/3, м. Київ, 01042, код 16467237) в особі: Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія”Дженералі Гарант”( вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, код 21390910) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”( вул. Жилянська, 75, м. Київ) в особі: Чернігівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”(вул. Горького, 23, м. Чернігів, р/р 26508935086200, Київська міська філія АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 02311075) 93,75грн. державного мита, 216,91грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17.01 .2011р.
Суддя І.Г. Мурашко
17.01.11