07.02.11 Справа № 5021/24/2011.
за позовом Тростянецького районного центру зайнятості, м. Тростянець, Сумська область
до відповідача Селянського (фермерського) господарства «Світлана», с. Білка, Тростянецький район, Сумська область
про стягнення 3891 грн. 82 коп.
СУДДЯ Заєць С.В.
за участі секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко
За участю представників сторін:
від позивача: Немченко О.О., довіреність від 04.01.2011р.
від відповідача: Кулібаба О.А., довіреність № 2 від 02.01.2011р.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3891 грн. 82 коп. збитків по нарахуванням на заробітну плату працівника ОСОБА_1 за період дії договору № 5/07 від 02.02.2007р., укладеного між сторонами.
У відповідності до відзиву на позовну заяву (вхідний номер 1255 від 24.01.2011р.), відповідач зазначає про сплив строку позовної давності щодо розгляду даного спору, у зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представники сторін в дане судове засідання додаткових письмових пояснень по справі не подали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:
02.02.2007р. між Тростянецьким районним центром зайнятості та Селянським (фермерським) господарством «Світлана» був укладений договір № 5/07 про працевлаштування ОСОБА_1 на дотаційне робоче місце обліковця-комірника у господарстві відповідача. Дія зазначеного договору була припинена 09.08.2007р. у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади за власним бажанням. За період дії договору - з 02.02.2007р. по 09.08.2007р. позивачем було здійснено нарахування на заробітну плату працівника ОСОБА_1 у розмірі 3891 грн. 82 коп.
Як вбачається із статуту відповідача в новій редакції від 2005 року, ОСОБА_1. є членом діючого Селянського (Фермерського) господарства «Світлана».
У судовому засіданні представник позивача зазначав, що на момент укладення договору № 5/07 позивачу не було відомо про перебування ОСОБА_1 у складі СФГ «Світлана». При цьому позивач не надав доказів на підтвердження того факту, що про членство ОСОБА_1 у ФГ «Світлана» йому стало відомо у 2010р. від правоохоронних органів. В преамбулі договору № 5/07 від 02.02.2007р. зазначено, що керівник господарства Кулібаба А.О. діє на підставі статуту, а отже позивач мав можливість перевірити цей документ. Статут СФГ «Світлана» в новій редакції від 2005 року був доданий позивачем до позовної заяви, що свідчить про обізнаність його про членство ОСОБА_1 в СФГ «Світлана».
Крім того, рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 04.08.2010р. по справі № 2-4003/1г, доданого позивачем до матеріалів справи (а.с. 45) встановлено, що ОСОБА_1. на момент укладення договору № 5/07 від 02.02.2007р. не була безробітною, оскільки входила до складу членів відповідача у відповідності до статуту СФГ «Світлана». Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 07.09.2010р. рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 04.08.2010р. залишено без змін (а.с. 46-47).
Таким чином, ОСОБА_1. на момент дії договору № 5/07 була віднесена до категорії населення, яке має самостійно забезпечувати себе роботою, тобто не була безробітною.
У відповідності до відзиву на позовну заяву (вхідний номер 1255 від 24.01.2011р.), відповідач зазначає про сплив строку позовної давності щодо розгляду даного спору, у зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з довідки позивача № 109 від 03.02.2010р. (а.с. 21), останнє перерахування коштів на користь відповідача по відшкодуванню на заробітну плату працівника ОСОБА_1 було здійснене 15.10.2007р., а отже строк позовної давності звернення позивача до суду, з вимогою до відповідача про сплату 3891 грн. 82 коп., сплив 15.10.2010р. Позовна заява Тростянецького районного центру зайнятості № 793 датується 17.12.2010р., а до суду надійшла 05.01.2011р.
Статею 256 Цивільного кодексу України встановлено, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скористався своїм правом щодо застосування строку позовної давності, передбаченим ст. 267 ЦК України, у вирішенні даного спору, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом строку позовної давності звернення позивача для захисту свого права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову - відмовити.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ
Повне рішення складене 09.02.2011р.