33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"08" лютого 2011 р. Справа № 5019/102/11
Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу
за первісним позовом підприємця ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Авангард»
про визнання права власності на самочинну добудову.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Авангард»
до відповідача підприємця ОСОБА_1
про визнання права власності на самочинну добудову.
В засіданні приймали участь:
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився.
Від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Мельник В.В. (дов. б/н від 07.02.2011р.).
Підприємець ОСОБА_1 (надалі -Позивач) звернулася в господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Авангард»(надалі -Відповідач) в якій просить визнати за Позивачем право власності на самочинно збудовану добудову нежитлове приміщення (торговий зал, загальною площею 60 метрів квадратних, який є складовою частиною нежитлового приміщення -гаражного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та позначений в технічному паспорті літерою »). Судові витрати Позивач просить покласти на Відповідача.
Ухвалою господарського суду від 24 січня 2011 року (а.с. 1) порушено справу № 5019/102/11, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу на 8 лютого 2011 року на 14 годину 40 хвилин.
3 лютого 2011 року в місцевий господарський суд надійшов зустрічний позов (а.с. 15-17) в якому Відповідач просить суд визнати за Відповідачем право власності на самочинно збудовану добудову нежитлове приміщення (торговий зал, загальною площею 153,4 метрів квадратних, який є складовою частиною нежитлового приміщення -гаражного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та позначений в технічному паспорті літерою »). Судові витрати Відповідач просить покласти на Позивача.
Ухвалою суду від 4 лютого 2011 року (а.с. 31-32) прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом призначено на 8 лютого 2011 року на 14 годину 40 хвилин.
7 лютого 2011 року в господарський суд надійшло клопотання Позивача (а.с. 33), в якому Позивач: підтримав первісний позов у повному обсязі; заперечив проти зустрічного позову Відповідача повністю; просить суд розглянути справу по наявним в матеріалах справи доказам без участі Позивача.
Враховуючи вищевказане клопотання, господарський суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Позивача за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні від 8 лютого 2011 року представник Відповідача заперечив проти первісного позову та підтримав вимоги зустрічного позову з підстав, вказаних у зустрічному позові (а.с. 15-17).
Заслухавши пояснення представника Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що первісний позов не підлягає до задоволення, а зустрічний позов підлягає задоволенню. При цьому господарський суд Рівненської області виходить з наступного.
Судом встановлено, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24180326 від 19 жовтня 2009 року (а.с. 8), виданого комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації, власником цілого гаражного комплексу, який розташований у АДРЕСА_1 -є Відповідач.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що вказаний вище гаражний комплекс знаходиться на земельній ділянці площею 6000 метрів квадратних, яка перебуває у користуванні Відповідача та є погодженою начальником управління Держкомзему у місті Рівному.
Згідно довідки управління Держкомзему у місті Рівному про кількісну характеристику земельної ділянки (а.с. 26): земельна ділянка площею 6000 метрів квадратних, яка розташована на АДРЕСА_1 відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на якій розташований цілий гаражний комплекс, що знаходиться у власності Відповідача і розташована на землях транспорту; відповідно до індексно-кадастрового плану м. Рівного, затвердженого рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 20 січня 2004 року № 1, на дану земельну ділянку сформовано кадастровий номер 5610100000:01:011:0080 для внесення відомостей до АС ДЗК.
1 жовтня 2009 року Позивач та Відповідач уклали договір оренди (а.с. 21; надалі -Договір) нежитлового приміщення, що розташоване в гаражному комплексі Відповідача, загальною площею 65 метрів квадратних та прилеглу територію під літній майданчик.
Пунктом 4.1 Договору встановлено термін оренди, а саме з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року.
В свою чергу, пунктом 7.1 Договору Позивач взяв на себе ряд зобов'язань, в тому числі: Позивач зобов'язався здійснювати за власний рахунок поточний ремонт об'єкта, що орендується; Позивач зобов'язався не здійснювати без згоди орендодавця перебудову, добудову та перепланування об'єкта, що орендується; поліпшення та перебудови орендованого приміщення виконані Позивачем є власністю Відповідача.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Позивач здійснив самочинну добудову нежитлового приміщення -торгового залу до гаражного комплексу, що підтверджується проведеною Комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації поточною інвентаризацією, внаслідок якої у технічному паспорті на спірне приміщення було проставлено відмітку «Самовільно збудована добудова». Позивач, в свою чергу, стверджує, що отримав усну згоду Відповідача на здійснення прибудови до гаражного комплексу, проте не підтверджує цього факту жодними належними та допустимими доказами.
Водночас, в силу дії статті 33 Господарського процесуального кодексу України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ж частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України: обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не наданого жодного доказу погодження на здійснення прибудови до гаражного комплексу з боку Відповідача. За таких обставин (відсутність доказу відповідного погодження з боку Відповідача), в справі відсутній будь-який належний та допустимий доказ того, що у Позивача виникло право проводити вчинені ним будівельні роботи.
Водночас, з урахуванням вищевказаного, дії Позивача по своїй суті суперечать пункту 4.1 Договору.
Усе вищевказане у даному судовому рішенні повністю кореспондується із вимогами статті 778 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником; частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи усе вищевказане, вимоги Позивача за первісним позовом не підтверджуються обставинами справи, жодними належними та допустимими доказами в розумінні статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а відтак не підлягають до задоволення.
В свою чергу, Відповідач, скориставшись правом передбаченим статтею 60 Господарського процесуального кодексу України, подав до господарського суду зустрічний позов до Відповідача в якому Відповідач просить суд визнати за Відповідачем право власності на самочинно збудовану добудову нежитлове приміщення (торговий зал, загальною площею 153,4 метрів квадратних, який є складовою частиною нежитлового приміщення -гаражного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та позначений в технічному паспорті літерою »).
Як вказано вище у даному судовому рішенні, господарський суд Рівненської області вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими та підлягають до задоволення. До такого висновку місцевий господарський суд прийшов виходячи з наступного.
Як встановлено судом, Відповідач здав в оренду для Позивача нежитлове приміщення загальною площею 65 метрів квадратних та прилеглу територію під літній майданчик, що знаходиться в АДРЕСА_1
Внаслідок самочинної добудови до вказаного гаражного комплексу, який належить Відповідачу було створено новий об'єкт нерухомості, а саме нежитлове приміщення -торговий зал, загальною площею згідно відомостей Комунального підприємства Рівненське міське бюро технічної інвентаризації -153,4 метрів квадратних.
Згоди на здійснення вказаної добудови до гаражного комплексу Відповідач Позивачу не надавав. Вказаного твердження Позивач за первісним позовом не спростував жодним належним та допустимим доказом.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України: власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В силу дії статті 778 Цивільного кодексу України: наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником; частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 2 статті 319 Цивільного кодексу України втановлено, що: власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
В силу дії частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України: право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 Цивільного кодексу України: право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі; право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Враховуючи: факт не надання Відповідачем Позивачу згоди на добудову до гаражного комплексу, що знаходиться у АДРЕСА_1; факт того, що саме Відповідач є власником основного приміщення (цілого гаражного комплексу); факт користування Відповідачем на законним підставах земельною ділянкою під самочинно збудованим приміщенням -господарський суд вважає, що вимоги зустрічного позову відповідають вимогам Закону, є обґрунтованими у відповідності до статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі суд покладає на Позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні первісного позову підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Авангард»(33016, м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 7а, код 36565297) про визнання права власності на самочинно збудовану добудову нежитлове приміщення (торговий зал, загальною площею 60 метрів квадратних, який є складовою частиною нежитлового приміщення -гаражного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та позначений в технічному паспорті літерою ») - відмовити.
2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Авангард»(33016, м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 7а, код 36565297) до підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_2 код НОМЕР_1) про визнання права власності на самочинно збудовану добудову нежитлове приміщення (торговий зал, загальною площею 153,4 метрів квадратних, який є складовою частиною нежитлового приміщення -гаражного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та позначений в технічному паспорті літерою ») -задоволити.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Авангард»(33016, м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 7а, код 36565297) право власності на самочинно збудовану добудову нежитлове приміщення -торговий зал, загальною площею 153,4 метрів квадратних, який є складовою частиною нежитлового приміщення -гаражного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та позначений в технічному паспорті літерою ».
4. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, 33000, АДРЕСА_2 код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія Авангард», 33016, м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 7а, код 36565297 -126 (сто двадцять шість) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оформлено та підписано 09.02.2011р.
Суддя Василишин А.Р.