91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
07.02.11 Справа № 9/31.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства "Луганськспецтехкомплект", м. Луганськ
до Луганської міської ради, м. Луганськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головне управління державного казначейства України в Луганській області
про стягнення 455 595,67 грн.
в присутності представників:
від позивача -Дубінін С.В., дов. № ЛС-1033 від 06.12.10, Зінов'єв О.А., дов. № ЛС-8 від 07.02.11;
від відповідача -Шинкарьова О.А., дов. № 01/03-30./5449/0/2-10 від 24.11.10
від 3-ї особи -не прибув
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з місцевого бюджету Ленінського району на рахунок позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 455595,67 грн., які було перераховано на рахунок місцевого бюджету.
У судовому засіданні 07.02.11 позивач звернувся із заявою про збільшення позовних вимог за № 82, якою просить стягнути з місцевого бюджету Ленінського району на рахунок позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 747995,56 грн., зважаючи на збільшення терміну сплати орендної плати.
Оскільки заява про збільшення розміру позову відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, суд приймає її до розгляду.
Відповідач, Луганська міськрада, відзивом на позовну заяву, поданому у судовому засіданні 07.02.11, з позовом не погодився через його необґрунтованість. Доводи відповідача полягають у наступному.
Пунктом 10 спірних договорів передбачено, що обчислення розміру річної орендної плати здійснюється з урахуванням й інших змін розмірів земельного податку, що відбувається протягом дії договору.
Пунктом 13 договорів передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, у т.ч. у випадку зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів тощо.
Позивачем не доведено факт неправомірності набуття коштів, сплачених ним в рахунок погашення орендної плати за спірними договорами, оскільки підставою такої сплати є договори та цільове призначення, визначене позивачем у платіжних дорученнях.
3-тя особа, ГУДК в Луганській області, відзивом на позовну заяву за № 14-07/1605, зданому у судовому засіданні, повідомила, що до ГУДК не надходило документів, на підставі яких можливо здійснити повернення платежів.
В обгрунтування позовної вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач, ЗАТ "ЛСТК", посилається на факт укладення між ним та відповідачем договору оренди землі від 11.05.07, держреєстрація від 29.08.07 за № 040740200145, щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, 9-й Лутугинський проїзд, 1-а, площею 2,7158 га під розміщені будівлі та споруди
та договору оренди землі від 11.05.07, держреєстрація від 29.08.07 за № 040740200146 щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, 9-й Лутугинський проїзд, 1-а, площею 07687 га під розміщені будівлі та споруди.
Відповідно до п. 4 вказаних договорів нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить відповідно 4503828,4 грн. та 1274796,71 грн., а за п. 16 розмір річної орендної плати за земельні ділянки становить відповідно 112595,7 грн. та 31869,93 грн.
На момент укладення спірних договорів діяла грошова оцінка земель міста Луганська, що була затверджена рішенням Луганської міської ради від 21.12.2000 № 22/4.
Відповідно до п. 33 вказаних договорів зміна їх умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Пунктом 9 договорів передбачена індексація річної орендної плати станом на 1 січня поточного року згідно з Порядком проведення індексації грошової оцінки земель, затв. постановою КМУ від 12.05.2000 № 783.
Позивач мав сплачувати щороку орендну плату з урахуванням коефіцієнтів індексації (за 2007 рік - 1,028, за 2008 рік -1,152), однак з 1 березня 2008 року орендна плата сплачувалась виходячи з нормативної оцінки землі, яка була затверджена рішенням Луганської міської ради від 28.12.07 № 28/10, що не відповідає умовам договорів.
Відповідач отримував грошові кошти, що перевищували розмір орендної плати та не зауважував на фактичну переплату, яка за період з 01.03.08 по 30.11.10 за двома договорами оренди станом на час розгляду справи склала загальну суму 747995,56 грн.
Позивач звертався до відповідача листом від 26.11.09 за № ЛС-892 з вимогою повернути вказану суму переплати підприємству або зарахувати її в рахунок наступних платежів, однак відповіді не отримав.
Посилаючись на ст. 1212 ЦК України та з урахуванням того, що відповідач не повернув надмірно сплачені кошти з орендної плати, незважаючи на заявлену вимогу, позивач вважає, що відповідач безпідставно збагатився на суму, що перевищує розмір орендної плати.
Оцінивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача та вислухавши доводи відповідача, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позивач звернувся з цим позовом, оскільки вважає, що його інтерес та право щодо внесення орендної плати за спірними договорами у розмірі, який встановлено пп. 9.4.1 п. 9 вказаних договорів, було порушено відповідачем.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 11.05.07, держреєстрація від 29.08.07 за № 040740200145, щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, 9-й Лутугинський проїзд, 1-а, площею 2,7158 га під розміщені будівлі та споруди
та договір оренди землі від 11.05.07, держреєстрація від 29.08.07 за № 040740200146 щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, 9-й Лутугинський проїзд, 1-а, площею 07687 га під розміщені будівлі та споруди.
Відповідно до п. 4 вказаних договорів нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить відповідно 4503828,4 грн. та 1274796,71 грн., а за п. 16 розмір річної орендної плати за земельні ділянки становить відповідно 112595,7 грн. та 31869,93 грн.
На момент укладення спірних договорів діяла грошова оцінка земель міста Луганська, що була затверджена рішенням Луганської міської ради від 21.12.2000 № 22/4.
Відповідно до п. 33 вказаних договорів зміна їх умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Пунктом 9 договорів передбачена індексація річної орендної плати станом на 1 січня поточного року згідно з Порядком проведення індексації грошової оцінки земель, затв. постановою КМУ від 12.05.2000 № 783.
Коефіцієнт індексації за 2007 рік склав 1,028, за 2008 рік -1,152.
Позивач мав сплачувати щороку орендну плату з урахуванням зазначених коефіцієнтів, однак з 1 березня 2008 року орендна плата сплачувалась виходячи з нормативної оцінки землі, яка була затверджена рішенням Луганської міської ради від 28.12.07 № 28/10.
Відповідач отримував грошові кошти в рахунок погашення орендної плати, яка за період з 01.03.08 по 30.11.10 за двома договорами оренди за період з 01.03.08 по 30.11.10 за двома договорами оренди станом на час розгляду справи склала загальну суму 747995,56 грн., про що надані відповідні розрахунки, що містяться в матеріалах справи.
Позивач вважає, що він мав сплачувати щороку орендну плату в меншому розмірі з урахуванням зазначених договорами коефіцієнтів, тому звернувся до відповідача листом від 26.11.09 за № ЛС-892 з вимогою повернути вказану суму переплати підприємству або зарахувати її в рахунок наступних платежів, однак відповіді не отримав.
Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 14/99пд, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.06.10, позов ЗАТ "Луганськспецтехкомплект" до Луганської міської ради задоволено частково, визнано недійсним положення пункту 14 договорів оренди землі від 11.05.07, державна реєстрація від 29.08.07 № 040740200145 та від 11.05.07, державна реєстрація від 29.08.07 № 040740200146, укладених сторонами у справі, щодо визначення, що у разі зміни розміру земельного податку протягом терміну дії договору, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін договору.
Касаційну скаргу Луганської міської ради на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.06.10 у справі №14/99пд Вищий господарський суд України постановою від 05.10.10 залишив без задоволення.
Відповідач отримував гроші, що перевищували розмір орендної плати та не звернув уваги на фактичну переплату, яка за період з 01.03.08 по 31.09.09 за двома договорами оренди станом на 16.11.09 склала 409363,42 грн., за період з грудня 2009 року по листопад 2010 року -520287,73 грн.
Позивач звертався до відповідача листом з вимогою повернути суми переплат за двома договорами оренди землі підприємству, однак отримав відповідь від відповідача від 15.12.09 про відмову у зв'язку з відсутністю такою переплати з посиланням на рішення Луганської міської ради від 28.12.07 № 28/10.
Вирішуючи цей спір, суд виходив з таких правових позицій.
Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Рішенням господарського суду Луганської області у справі № 14/99пд, залишеним в силі постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.06.10, позов ЗАТ "Луганськспецтехкомплект" до Луганської міської ради задоволено частково, визнано недійсним положення пункту 14 спірних договорів щодо визначення, що у разі зміни розміру земельного податку протягом терміну дії договору, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін договору.
Касаційна скарга Луганської міської ради Вищим господарським судом України залишена без задоволення.
Рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі № 14/99пд щодо недійсності частини положень п. 14 спірних договорів оренди обґрунтована, тим, що стаття 30 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що діяла на момент укладенні договорів оренди землі) передбачає можливість зміни умов договору оренди землі лише за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди -у судовому порядку.
З огляду на результати розгляду справи № 14/99пд, викладені у рішенні господарського суду Луганської області від 27.05.10, постанові Луганського апеляційного господарського суду від 22.06.10, постанові Вищого господарського суду України від 05.10.10, суд дійшов висновку, що зміна рішенням відповідача нормативної грошової оцінки не призводить до автоматичної зміни обсягу зобов'язань позивача щодо внесення орендної плати за земельні ділянки. Отже, збільшенню розміру орендної плати мало передувати внесення змін до договорів оренди землі відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, є істотними умовами договору оренди землі (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Спірні договори щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, 9-й Лутугінскій проїзд, 1-а площею 2,7158 га під розміщені будівлі та споруди, та від 11.05.07, державна реєстрація від 29.08.07 № 040740200146 щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, 9-й Лутугінскій проїзд, 1-а площею 0,7687 га під розміщені будівлі та споруди, укладені у письмовій формі та нотаріально посвідчені.
Сторонами не надано суду договорів, додаткових угод, тощо, укладених сторонами спору у встановленій законом формі, які б вказували на наявність між ними домовленості про збільшення розміру орендної плати з урахуванням нової нормативної оцінки землі, яка була затверджена рішенням Луганської міської ради від 28.12.07 № 28/10. Також, суду не представлено рішень суду, які вступили у законну силу, про внесення змін до договорів оренди в частині збільшення розміру орендної плати, відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ч. 3 ст. 653 ЦК України.
Крім того, п. 13 договорів оренди землі передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, в тому числі, в наслідок інфляції. Таким чином, наступні зміни розміру орендної плати суперечать положенням договору (п. 13 договорів оренди землі).
За таких обставин, позивачем надмірно сплачено орендну плату за період з 01.03.08 по 30.11.10 у розмірі 747995,56 грн. Втім, ця обставина не може бути підставою для задоволення позовних вимог, з огляду на наступну правову позицію.
Після затвердження рішенням Луганської міської ради № 28/10 від 28.12.07 нормативної грошової оцінки земель міста Луганська, позивач починаючи з 01.03.08 отримував від повноважних осіб Луганської міської ради довідки з вказаним розміром нормативної грошової оцінки землі (яка є складовою у розрахунку орендної плати) для самостійного розрахунку розміру орендної плати за займану ним земельну ділянку згідно умов вказаного вище договору, після чого, використовуючи вказані в цих довідках дані нормативної грошової оцінки землі, визначеної відповідачем у відповідності до вказаного рішення № 28/10 від 28.12.07, самостійно розраховував орендну плату та сплачував її на протязі спірного періоду, позивач грошові кошти сплачував як орендну плату за користування земельною ділянкою по вказаному договору, про що свідчить графа "Призначення платежу" у наданих ним суду платіжних дорученнях.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Договорами оренди землі від 11.05.2007р. не встановлено неможливості виконання позивачем зобов'язання по орендній платі на перед.
Таким чином, позивач вносив грошові кошти відповідачу як орендну плату, та вважав правовою підставою для внесення орендної плати договори оренди землі від 11.05.07, у зв'язку з чим, посилання позивача на те, що кошти отримані відповідачем без достатньої правової підстави, безпідставні. Правова позиція позивача, яка ґрунтується на положеннях ст.1212 ЦК України положення, є хибною, та вказує на обрання позивачем помилкового способу захисту своїх прав.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 08.02.11.
Суддя А.Г.Ворожцов