Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "03" лютого 2011 р.
Справа № 1/1679
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Бобровича В.М.
судді
за участю представників сторін
від позивача Безноско С.В. - довір. від 09.08.10р.
від відповідача Куликівський Р.Л. - довір. від 01.01.11р.
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (м.Житомир)
до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 (м. Житомир)
про стягнення 42133,34 грн.
Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача 40808,25грн. основного боргу за надані послуги, 788,13грн. пені, 152,52грн. 3% річних та 384,44грн. інфляційних нарахувань, а всього 42133,34грн.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд про сплату відповідачем частини боргу в розмір 2900грн., у зв'язку з чим сума основного боргу на дату розгляду справи становить 37908,25грн. Решта суми позову залишилася без змін.
Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю з урахування суми часткової сплати боргу, подав заяву від 03.02.11р. про зменшення штрафних санкцій пославшись на часткове здійснення розрахунків та тяжке фінансове становище підприємства.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
17 серпня 2009 року між ТОВ "Грінко-Житомир" (позивачем) та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством №1 (відповідачем) було укладено договір про надання послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів №272/ж-09 (далі по тексту - договір).
У відповідності із п. 1.1 договору, замовник (відповідач), доручає та оплачує, а виконавець (позивач), надає йому послуги по вивезенню твердих побутових відходів (далі - ТПВ) і подальшій їх утилізації чи захороненню, в порядку та в строки, визначені цим договором (а.с. 9,10).
Згідно п. п. 3.3, 3.5 договору в редакції додаткової угоди №2 від 01.06.2010 року про зміни до договору, середньомісячна вартість надання послуг за 1 (один) календарний місяць - стандартний період, складає 14983,85 грн. в тому числі ПДВ, а вартість вивезення одного кубічного метру ТПВ, складає 21,92 грн. в тому числі ПДВ. Сторони розуміють і погоджуються, що сума до оплати за рахунком може дещо відрізнятися від середньомісячної, враховуючи різну кількість днів у місяцях кількість вивозів, у місяць згідно графіку, додаткових замовлень тощо.
Відповідно до п. п. 2.4, 2.5 договору, виконавець складає акт виконаних робіт на підставі та керуючись графіком вивезення, що вказаний в п. 2.3 цього договору, додаткових замовлень. Акт виконаних робіт підписується протягом 3 (трьох) днів по закінченню місяця роботи (стандартного періоду оплати за договором). Жодна із сторін не вправі відмовитися від підписання актів виконаних робіт. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують акт із зазначенням фактичних розбіжностей. Розбіжності повинні бути підтвердженими виключно актами про невиконання виконавцем своїх зобов'язань згідно договору складених за участю уповноваженого представника виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе обов'язків згідно договору, позивачем були надані відповідні послуги відповідачу за період з 01.09.2010 року по 30.11.2010 року, що підтверджується підписаними відповідачем та позивачем актами прийняття наданих послуг: № 6917 від 30 вересня 2010 року, № 7828 від 31 жовтня 2010 року, № 8768 від 30 листопада 2010 року (а.с. 13, 15, 17).
Згідно пункту 3.2 договору, замовник (відповідач) зобов'язується здійснювати оплату за стандартний період оплати (один місяць), на підставі виставленого виконавцем рахунку, протягом 3 (трьох) календарних днів від дати його складання.
Відповідно до умов договору, позивачем, було виставлено відповідачу на оплату наданих послуг рахунки: № 5635 від 30 вересня 2010 року, № 6435 від 31 жовтня 2010 року, № 7195 від 30 листопада 2010 року ( а.с. 14,16,18).
Проте, в порушення умов договору, відповідач не повністю здійснив оплату за послуги по виставленим рахункам та актам прийняття наданих послуг, у зв'язку з чим, на момент звернення з позовом, заборгував позивачу 40808,25грн., що підтверджується підписаним та завіреним печатками сторін актом звірки взаємних розрахунків від 24.12.10р.
Після порушення провадження у справі, відповідач погасив частину боргу, сплативши позивачу 29.12.10р. 2900грн. (платіжне доручення №11659 від 29.12.10р.
Таким чином, згідно довідки позивача №42 від 03.02.11р., на дату розгляду справи, сума основного боргу за договором становить 37908,25грн.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).
В п.5.2. договору сторони визначили, що в разі несвоєчасної оплати послуг виконавець вправі вимагати оплати замовником пені у розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення оплати.
Однак, з розрахунку позивача вбачається, що розрахунок суми пені було проведено згідно ст. З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, у зв'язку з чим обґрунтована сума пені за період прострочки становить 788,13 грн.
Згідно із статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів невстановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, з яким погоджується господарський суд, 3 % річних за весь час прострочки становить 152,52 грн., а суму інфляційних нарахувань - 384,44 грн.
Відповідно до ст.ст. 525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами у справі і підлягає задоволенню з урахуванням частково проведеного розрахунку, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 39233,34 грн., з яких 37908,25грн. основна заборгованість, 788,13грн. пеня, 384,44грн. інфляційні нарахування та 152,52грн. 3% річних.
Однак, виходячи з конкретних обставин справи, ступінь виконання зобов'язання, відсутність прямих збитків, беручи до уваги незадовільне майнове становище боржника, часткове проведення розрахунків, господарський суд на підставі п.3 ч. 1 ст. 85 ГПК України зменшує суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 300грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 300грн. пені.
В частині стягнення 2900грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутністю предмету спору.
Судові витрати покладаються на відповідача, який спонукав позивача до звернення з позовом до суду.
На підставі ст.ст. , 525, 526, 610, 625 ЦК України, керуючись ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №1 (м. Житомир, вул. Старочуднівська, 12/17; ідентифікаційний код 13567569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (м.Житомир, вул. Л. Толстого, 1А; ідентифікаційний код 34520825):
- 37908,25грн. основної заборгованості;
- 300грн. пені;
- 384,44грн. інфляційних нарахувань;
- 152,52грн. 3% річних;
- 450,13грн. державного мита;
- 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2900грн. основного боргу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя
Бобрович В.М.
Дата підпису 07.02.11р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу