83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
31.01.11 р. Справа № 34/290пд
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
При секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Тан”,
м. Макіївка
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Топаз”, м. Макіївка
про зобов'язання укласти договір.
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Топаз”, м. Макіївка
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Тан”,
м. Макіївка
про визнання права власності.
за участю представників сторін:
від позивача - Марченко С.Д. (за довіреністю)
від відповідача - Ісакова А.О. (за довіреністю)
По справі була оголошена перерва з 27.01.2011р. на 31.01.2011р. на 10год. 00хвил.
Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Тан”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Топаз”, м. Макіївка про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу відповідно до умов договору від 01.07.2008р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір оренди від 30.07.2008р., акти приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.07.2007р. та від 01.03.2010р., лист №01/06-03 від 01.06.2010р. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 778 Цивільного кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 28.01.2011р. (вхід. №02-41/3494) проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що відповідно до умов укладеного договору орендар набуває право на отримання частки у праві власності лише за умови сплати орендних платежів проте позивач має заборгованість зі сплати орендних платежів, тому твердження про наявність в нього права на частку у праві власності є безпідставним.
Відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю „Топаз” звернувся до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Тан”, про визнання права власності на нерухоме майно: адміністративно-побутовий комплекс літ.В-2, загальною площею 510,3кв.м., склад №3 літ.Ж-1, загальною площею 1975,3кв.м., склад літ. З-1, загальною площею 553,0кв.м., вольєр літ Д-1, сарай (підстанція) літ.Е-1, розташовані за адресою: 83123, м. Макіївка, вул. Териконна, б. 4-а.
Ухвалою від 28.01.2011р. господарський суд Донецької області прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду.
Позивач за зустрічним позовом в обґрунтування вимог посилається на те, що ТОВ „Торговий Дім Тан” листом від 07.06.2010р. стверджував про придбання ним частки у праві спільної сумісної власності у розмірі 1/2, у зв'язку з понесеними ним витратами на реконструкцію. Дане твердження, а також поданий позов про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач за зустрічним позовом посягає на непорушність права власності та створює обмеження прав позивача, як власника майна.
Відповідач за зустрічним позов у відзиві на позовну заяву від 28.01.2011р. (вхід. №02-41/3495) проти позову заперечує та вимагає передати йому Ѕ частину приміщень у спільну часткову власність.
За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
Згідно свідоцтва про права власності від 16.08.2004р. адміністративно-побутовий комплекс нафтобази за адресою: м. Макіївка, вул. Териконна, б. б/н, загальною площею 457,6кв.м., належить ТОВ „Топаз” на праві колективної власності. Право власності на даний корпус підтверджується також витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП „БТІ м. Макіївки” №4456700 від 16.08.2004р.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Тан” (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Топаз” (Орендодавець) 01 липня 2007року укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого Орендодавець продає, а Орендар приймає у тимчасове платне володіння та користування нежиле приміщення для виробничої мети, а саме: адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 457,60кв.м., за адресою: м. Макіївка, вул. Териконна, 4-а.
Відповідно до п. 1.3. договору одночасно із укладанням даного договору Орендатор набуває переважне право викупу об'єкту оренди на умовах передбачених у розділі 7.
Згідно із п. 4.1. договору розмір орендної плати за даним договором складає 8100,00грн, у т.ч. ПДВ за календарний місяць. (з урахування додаткової угоди №1 від 01.03.2010р.)
Пунктом 4.3. договору встановлено, що орендна плата по додатковому письмовому погодженню сторін може вноситися у натуральній або мішаній формі.
За умовами п. 5.1. договору Орендатор зобов'язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та придбати частку у праві власності на приміщення у разі участі у витратах на реконструкцію приміщень, за умови окремої плати орендних платежів.
Орендатор з моменту укладання даного договору набуває право на укладання договору купівлі-продажу об'єкту оренди за ціною 412567,58грн. (п.7.1. договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.03.2010р.).
Відповідно до п. 7.4. договору сторони у разі досягнення згоди про це мають право укласти договір купівлі-продажу об'єкту оренди раніше обумовленого в п. 7.2. строку.
Передача приміщень була здійснена на підставі актів приймання передачі нежитлового приміщення від 01.07.2007р. та від 01.03.2008р.
Позивачем надані до матеріалів справи видаткові накладні, які підтверджують факт понесення затрат на поліпшення, реконструкцію та будівництво об'єктів, всього на загальну суму 327251,12грн.
Відповідач звернувся до позивача листом №01/06-03 від 01.06.2010р. з пропозицією скористуватися переважним правом на купівлю переданих в оренду приміщень та одночасно повідомив про наявність заборгованості по орендній платі в сумі 39362,70грн.
Позивач листом №02/08-01 від 07.06.2010р. повідомив відповідача про те, що ним здійснена реконструкція на суму 327148,82грн., що складає 79% вартості приміщення, у зв'язку із чим позивач фактично придбав право на частку у сумісній частковій власності з підприємством відповідача у розмірі 79%.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Порядок укладання договорів визначений ст.ст.179-188 Господарського кодексу України.
В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1. ст. 181 Господарського кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Пунктом 2 цієї ж статті встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (п. 3. ст. 181 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 4-5 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Отже, проект договору та протокол розбіжностей є доказами щодо вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору, вони є свідченням існування спору, котрий виник при укладенні договору, і який сторони передають на вирішення господарського суду. Тобто, предметом розгляду у суді можуть бути лише розбіжності, що залишилися неврегульованими сторонами.
За положеннями ст.12 ГПК України та ст.181 ГК України, господарський суд розглядає справи саме у спорах, які виникають, зокрема, при укладанні господарських договорів, тобто має розглядатися переддоговірний спір, якому передують стадії протоколу розбіжностей, безпосереднє врегулювання розбіжностей.
Позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду із позовом про зобов'язання відповідача укласти договір купівлі-продажу, однак до подання позову до суду позивачем не додержано загального порядку укладання договорів, позивач не звертався до відповідача із вимогою укласти договір та не надсилав на його адресу проекту договору, який відповідач мав право або підписати або скласти протокол розбіжностей.
Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За умовами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з приводу укладання договору купівлі-продажу: листи, заяви, поштові квитанції які б свідчили про звернення позивача до відповідача з цим питанням. Таким чином у матеріалах справи відсутні докази порушеного права позивача з боку відповідача.
Згідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судом при винесенні рішення враховано, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем його права. Позивач не надав жодних доказів того що відповідач не погоджується укладати договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів пов'язується як процесуальним, так і матеріальним законом, з порушенням, оспорюванням, а також невизнанням цих прав іншими особами.
Позивачем не надано жодного доказу того, що він звертався до відповідача із вимогою укласти договір, а той відмовив йому або склав протокол розбіжностей та залишилися неврегульовані пункти договору, тобто позивачем не надано доказів того, що його право оспорюється або не визнається з боку відповідача.
Відтак вимоги позивача за первісним позовом про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу відповідно до умов договору від 01.07.2008р. є необґрунтованими, недоведеними матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши вимоги позивача за зустрічною позовною заявою суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Згідно свідоцтва про права власності від 16.08.2004р. адміністративно-побутовий комплекс нафтобази за адресою: м. Макіївка, вул. Териконна, б. б/н, загальною площею 457,6кв.м., належить ТОВ „Топаз” на праві колективної власності. Право власності на даний корпус підтверджується також витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП „БТІ м. Макіївки” №4456700 від 16.08.2004р.
Товариству з обмеженою відповідальністю „Топаз” був виданий державний акт І-ДН №003027 від 19.08.1999р. на постійне користування землею у розмірі 1,490га в межах з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для подальшого будівництва та функціонування нафтобази по вул. Териконній відповідно до рішення виконкому міської ради народних депутатів від 06.07.1999р. №567.
Відповідно до рішення Гірницького району м. Макіївки від 07.05.2008р. по справі №2-2593 задоволено позовну заяву засновника ТОВ „Топаз” Наговської Наталії Миколаївни до Макіївської міської ради, третя особа: КП „БТІ м. Макіївка” та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Топаз” право власності на нерухоме майно - адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 457,6кв.м. за адресою: м. Макіївка, вул. Териконна, б/н. Рішення суду набрало законної сили 19.05.2008р.
Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка” видано технічний паспорт на об'єкти нерухомості за адресою: вул. Териконна, б. 4-а, в якому зазначено, що за даною адресою маються об'єкти, які самовільно побудовані, а саме: склад №3 літ.Ж-1, загальною площею 1975,3кв.м., склад літ. З-1, загальною площею 553,0кв.м., та здійснено переобладнання адміністративно-побутового комплексу літ.В-2, у зв'язку із чим його загальна площа змінилася з 457,60кв.м. на 510,3кв.м.
Відповідно до висновку Приватного підприємства „Домінанта” про результати огляду та оцінки технічного стану конструкцій надбудови другого поверху, тамбура до будівлі АБК по вул. Териконній, №4 у Червоногвардійському районі м. Макіївки від 12.02.2010р. конструкції надбудови другого поверху, тамбуру до будівлі АБК на період виконання даної роботи оцінюється як придатні до подальшої експлуатації. По несучій спроможності та придатності до нормальної експлуатації відповідають доброму стану. Надбудова другого поверху, тамбуру до будівлі АБК відповідає вимогам ДБН В.2.2.-9-99г., діючій нормативно-технічній документації в області архітектурного проектування та може бути введено в експлуатацію.
Відповідно до висновку Приватного підприємства „Домінанта” про результати огляду та оцінки технічного стану конструкцій складу літ. З-1 по вул. Тереконній, 4-а в Червоногвардійському районі, м. Макіївки від 17.01.2011р. конструкція складу на період виконання даної роботи оцінюється як придатне до подальшої експлуатації. Склад відповідає санітарним та протипожежним нормам діючого ДБН-В.2.2-9-99р. та вимогам діючої нормативно-технічної документації в області архітектурного проектування.
Самовільно збудовані об'єкти нерухомості були побудовані в межах земельної ділянки по вул. Териконній, в м. Макіївка, загальною площею 1,490га., яка відповідно до державного акту на право постійного користування землею була надана для подальшого будівництва та функціонування нафтобази.
Відповідно до частини 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Сторони не надали суду документи, які підтверджують, що спірне реконструйоване та побудоване майно порушує права інших осіб.
Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Виходячи зі змісту статей 331 та 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване приміщення може бути визнано судом за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно, а також у разі, коли зазначене не порушує прав інших осіб.
У даному випадку позивачу був виданий державний акт І-ДН №003027 від 19.08.1999р. на постійне користування землею у розмірі 1,490га в межах з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для подальшого будівництва та функціонування нафтобази по вул. Териконній відповідно до рішення виконкому міської ради народних депутатів від 06.07.1999р. №567.
Суду не надано доказів порушень позивачем прав інших суб'єктів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку що у позивача виникло право власності на самовільно збудоване майно з моменту завершення його реконструкції.
Згідно п.1 ст.147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
У відповідності до п. 2 ст.20 Господарського Кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ст.ст. 139, 144 Господарського Кодексу України майнові права підприємства виникають внаслідок створення майна, а майно це будинки, споруди, машини, тощо. Тобто закінчив переобладнання спірного майна, позивач отримав право власності на майно.
Судом не було встановлено неправомірне володіння позивача приміщенням, то позивач володіє цім майном правомірно. Тобто Конституцією України та чинним законодавством встановлена презумпція правомірності фактичного володіння майном, оскільки це майно знаходиться у володінні позивача.
Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та обов'язків може бути визнання права.
При цьому, з урахуванням вимог ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи те, що відповідач не визнає право власності позивача на спірне майно, позовні вимоги позивача про визнання права власності на нерухоме майно: адміністративно-побутовий комплекс літ.В-2, загальною площею 510,3кв.м., склад №3 літ.Ж-1, загальною площею 1975,3кв.м., склад літ. З-1, загальною площею 553,0кв.м., вольєр літ Д-1, сарай (підстанція) літ.Е-1, розташовані за адресою: 83123, м. Макіївка, вул. Териконна, б. 4-а, підлягають задоволенню.
Судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом, відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Тан”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Топаз”, м. Макіївка про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу відповідно до умов договору від 01.07.2008р. відмовити.
Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Топаз”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім Тан”, м. Макіївка про визнання права власності на нерухоме майно: адміністративно-побутовий комплекс літ.В-2, загальною площею 510,3кв.м., склад №3 літ.Ж-1, загальною площею 1975,3кв.м., склад літ. З-1, загальною площею 553,0кв.м., вольєр літ Д-1, сарай (підстанція) літ.Е-1, розташовані за адресою: 83123, м. Макіївка, вул. Териконна, б. 4-а., задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Топаз” (83123, м. Макіївка, вул. Териконна, б.4, код ЄДРПОУ 25095912, п/р №26008301534670 в філії Київського відділенні ПІБ в м. Донецьку, МФО 334271) право власності на нерухоме майно: адміністративно-побутовий комплекс літ.В-2, загальною площею 510,3кв.м., склад №3 літ.Ж-1, загальною площею 1975,3кв.м., склад літ. З-1, загальною площею 553,0кв.м., вольєр літ Д-1, сарай (підстанція) літ.Е-1, розташовані за адресою: 83123, м. Макіївка, вул. Териконна, б. 4-а.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Кододова О.В.