Справа № 991/6652/26
Провадження 1-кс/991/6663/26
26 травня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
детектива ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52025000000000391 від 08.07.2025 року,
1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін
До Вищого антикорупційного суду ( далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, а саме на:
- мобільний телефон марки Iphone 16 ProMax, у прозорому чохлі, імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки Iphone 11 ProMax, імеі: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- копію договору від 11.12.2025 купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 (Продавець-1), ОСОБА_6 (Продавець-2) та ОСОБА_7 (Покупець), на 4 арк.;
- договір купівлі-продажу транспортного засобу 8041/2025/5194350 від 08.03.2025 - автомобіля Lexus LX450D д.н.з. НОМЕР_5 за ціною 3 000 000 грн, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на 1 арк.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000391 від 08.07.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК), а саме за фактом набуття депутатом Сумської обласної ради ОСОБА_9 активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_6 ), будучи депутатом Сумської обласної ради, протягом 2020 року набув активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 , плануючи майбутню купівлю нерухомого майна, з метою приховування факту володіння таким майном, вирішив залучити матір - ОСОБА_10 , яка б мала стати номінальним власником нерухомого майна. З цією метою, за сприяння ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надала довіреність від 11.09.2020 на розпорядження всім майном та представництво інтересів.
Так, ОСОБА_10 , згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 30.09.2020, набула у власність житловий будинок загальною площею 272,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною 665 700,00 грн., та, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.09.2020, набула у власність земельну ділянку загальною площею 0,089 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5924783800:05:005:0715 за ціною 18700,00 грн.
Водночас, згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості з Єдиної бази даних звітів про оцінку майна, вартість вищевказаного будинку може становити 11 082 777,46 грн.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій за 2021-2024 р., ОСОБА_9 декларував інше право користування - проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також в 2025 р. право користування вищевказаним будинком.
В подальшому, згідно договору купівлі-продажу від 04.10.2024, вказаний житловий будинок проданий ОСОБА_9 (за довіреністю ОСОБА_10 ) іншій особі за ціною 11 500 000,00 грн.
Крім того, ОСОБА_10 , згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 18.11.2020, набула у власність житловий будинок загальною площею 415 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , за ціною 1 245 695,00 грн. та, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.11.2020, набула у власність земельну ділянку загальною площею 0,2174 га за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 3223155400:05:024:0074, за ціною 246 879,44 грн.
В свою чергу, згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості з Єдиної бази даних звітів про оцінку майна, вартість вищевказаного будинку може становити 7 419 592,76 грн., а вартість вищевказаної земельної ділянки може становити 6 745 084,33 грн.
В подальшому, згідно договору купівлі-продажу від 16.05.2025, вказаний житловий будинок проданий ОСОБА_9 (за довіреністю ОСОБА_10 ) іншій особі за ціною 20 000 000,00 грн.
У підсумку, реальна вартість набутого нерухомого майна в 2020 році ОСОБА_10 може становити 25 247 454,06 грн.
ОСОБА_10 зареєстрована як ФОП, з основним видом діяльності за КВЕД: 121741, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. В свою чергу, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом до 30.09.2020 ОСОБА_10 має у власності квартиру загальною площею 88,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , яка була нею набута у власність 04.04.2014. Слід зазначити, що ОСОБА_10 на даний час зареєстрована за вказаною вище адресою. Також, ОСОБА_10 має у власності квартиру загальною площею 42,28 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , яку набула 26.10.1999, квартиру загальною площею 31,63 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , яку набула у власність 16.05.2013. Крім цього, ОСОБА_10 має у власності нежитлове приміщення загальною площею 164,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яку набула 02.03.2016 за ціною 149 433 грн.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, встановлено, що ОСОБА_10 , в період з 01.01.1998 по 31.12.2020 отримала доходів на суму 484 785 грн. 25 коп.
Крім того, встановлено, що до набуття активів, що є предметом розслідування, 01.03.2020 ОСОБА_10 набула у власність інше нерухоме майно у вигляді земельної ділянки (кадастровий номер: 5910136600:02:003:0183, загальною площею 0,1000га) та житлового будинку (загальною площею 390,2 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_7 , загальною вартістю 2 466 107 грн., яка так само не є співмірною із законними доходами ОСОБА_10 .
В свою чергу, ОСОБА_9 в декларації за 2019 рік, серед іншого, задекларував:
1)Доходи у тому числі подарунки - заробітна плата отримана ОСОБА_9 за основним місцем роботи в управлінні майном Сумської обласної ради в розмірі 618 172 грн.; заробітна плата, отримана ОСОБА_11 за основним місцем роботи в Сумській територіальній організації політичної партії «Європейська солідарність» в розмірі 230 251 грн.; проценти від АКБ «Индустриалбанк» в розмірі 157 грн., отримані ОСОБА_11 ; проценти від ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 15 грн., отримані ОСОБА_11 ; проценти від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в розмірі 7 грн. отримані ОСОБА_9 ; дохід від відчуження нерухомого майна від 144 611 грн. отримані ОСОБА_11 ; спадщина, отримана ОСОБА_11 з невідомою вартістю; подарунок у грошовій формі в розмірі 250 000 грн. отримані ОСОБА_11 ;
2)Грошові активи - готівкові кошти у розмірі 95 000 грн. на праві власності належать ОСОБА_9 ; готівкові кошти в розмірі 115 000 грн. на праві власності належать ОСОБА_11 ; готівкові кошти в розмірі 672 грн. розміщені в АТ КБ «Приватбанк» на праві власності належать ОСОБА_11 ; готівкові кошти в розмірі 70 грн., розміщені в АТ КБ «Приватбанк», на праві власності належать ОСОБА_9 ; готівкові кошти в розмірі 23 741 грн. розмішені в АТ Державний ощадний банк на праві власності належать ОСОБА_9 ; готівкові кошти в розмірі 502 грн., розмішені в АТ АКБ «Індустріалбанк», на праві власності належать ОСОБА_11 ; готівкові кошти в розмірі 5 Євро, розмішені в АТ АКБ «Індустріалбанк», на праві власності належать ОСОБА_11 ; готівкові кошти в розмірі 129 доларів США, розміщені в АТ КБ «Приватбанк», на праві власності належать ОСОБА_11 ; готівкові кошти в розмірі 6500 доларів США на праві власності належать ОСОБА_11 ;
3)Фінансові зобов'язання - загальний розмір заборгованості ОСОБА_9 склав 193 906 доларів США та 551 532 грн.
Також, ОСОБА_9 в декларації за 2020 рік, серед іншого, задекларував:
1)Доходи, у тому числі подарунки - заробітна плата отримана за основним місцем роботи (Управління майном Сумської обласної ради): 751 469 грн., та проценти в АТ КБ «Приватбанк»: 76 грн.
2)Грошові активи - готівкові кошти у розмірі 120 000 грн., які на праві власності належать ОСОБА_9 ; готівкові кошти, розміщені в АТ КБ «Приватбанк», у розмірі 76 грн., які на праві власності належать ОСОБА_9 ; готівкові кошти, розміщені в АТ «Ощадбанк», у розмірі 69 114 грн., які на праві власності належать ОСОБА_9 ;
3)Фінансові зобов'язання - загальний розмір заборгованості за договором кредитування складає 287 457 грн. та 123 181 доларів США; заборгованість за банківським договором Картка Універсальна складає 24 892 долари США; загальний розмір заборгованості за договором поруки складає 41 750 доларів США; оплата в рахунок боргу за кредитним договором 9 755 грн.
Отже, наявні підстави вважати, що за відсутності законних доходів ОСОБА_10 у 2020 році за дорученням ОСОБА_9 набуто активи - житловий будинок і земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , загальною вартістю 25 247 454,06 грн і відносно яких ОСОБА_9 міг прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
З метою встановлення суми незаконного збагачення ОСОБА_9 встановлено, що від суми можливої реальної вартості набутого нерухомого майна - 25 247 454,06 грн. слід відмінусувати суму законних доходів ОСОБА_10 протягом 1998-2020р. - 484 785 грн. 25 коп., суму задекларованих доходів ОСОБА_9 за 2020 рік. - 751 545 грн., суму грошових активів ОСОБА_9 за 2020 рік - 189 114 грн. В результаті проведених розрахунків, сума незаконного збагачення ОСОБА_9 становить 23 822 010 грн.
Враховуючи вищевикладене, є підстави вважати, що ОСОБА_9 набув активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, а саме на 23 822 010 грн.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що довіреними особами ОСОБА_9 є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_12 виписав довіреність на ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 09.10.2021 до 09.10.2031 на представництво інтересів при вирішені будь-яких питань, пов'язаних з розпорядженням (продажем) за ціну та на умовах за їх розсудом належного на праві власності нерухомого майна, а саме 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та/або 1/2 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер 3223155400:05:028:0169.
Водночас, ОСОБА_15 також виписав повністю аналогічну довіреність. З вказаного випливає факт власності ОСОБА_16 та ОСОБА_6 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер 3223155400:05:028:0169. Крім того, згідно декларації ОСОБА_9 за 2025 рік, встановлено право користування останнього вищевказаним нерухомим майном.
Крім того, ОСОБА_12 виписав довіреність від 21.11.2021 по 21.11.2031 на ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на користування транспортним засобом Lexus LX 450D 2019 року випуску.
Вказані вище факти свідчать про тісні взаємозв?язки ОСОБА_9 з ОСОБА_5 та ОСОБА_15 в сфері розпорядження рухомим та нерухомим майном, що в свою чергу може мати характер злочинної діяльності, спрямованої на укриття доходів (в тому числі незаконних) ОСОБА_9 .
20.05.2026 детективами НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 14.05.2026 проведено обшук квартири в якій мешкає ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_9 , в ході якого виявлені та вилучені вищезазначені речі та документи.
Під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешті майна.
Детектив ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
2.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Згідно з пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення чи підлягає спеціальній конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
2.2. Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52025000000000391 від 08.07.2025 за ст. 368-5 КК України.
Можливе вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:
- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52025000000000391 від 08.07.2025;
- протоколом огляду від 16.12.2025-17.12.2025 із доданими документами;
- витягами з реєстру нерухомого майна;
- протоколом огляду відомостей з інформаційної системи державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 24.07.2025 з доданими документами;
- протоколами огляду від 25.07.2025 з доданими документами;
- протоколом обшуку від 20.05.2026 з описом вилучених речей та документів;
- постановою про визнання речовими доказами від 20.05.2026;
- службовою запискою детектива НАБУ ОСОБА_17 .
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у клопотанні, підтверджують їх та у своїй сукупності, дають вагомі підстави для висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК.
Водночас, слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
Відповідно до протоколу обшуку від 20.05.2026 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_9 . ід час цього обшуку було відшукано та вилучено вищевказані документи, які постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 20.05.2026 були визнані речовими доказами.
Таким чином, вказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на це майно може бути накладено арешт з метою збереження речових доказів.
2.3. Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручання у права і свободи особи та наслідків арешту майна.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Частиною 4 ст. 173 КПК визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Слідчий суддя бере до уваги, що потреба в арешті викликана необхідністю збереження речових доказів у цьому кримінальному провадженні, а незастосування заборони на відчуження, розпорядження та користування таким майном призведе до втрати, знищення доказів.
Під час розгляду клопотання не встановлено надмірних негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який у цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у права ОСОБА_5 .
Оскільки йдеться про можливе вчинення тяжкого злочину, передбаченого ст. 368-5 КК, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
2.4. Висновки слідчого судді.
Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене в ході проведення обшуку квартири, в якій мешкає ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_9 , а саме на:
- мобільний телефон марки Iphone 16 ProMax, у прозорому чохлі, імеі: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки Iphone 11 ProMax, імеі: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- копію договору від 11.12.2025 купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 (Продавець-1), ОСОБА_6 (Продавець-2) та ОСОБА_7 (Покупець), на 4 арк.;
- договір купівлі-продажу транспортного засобу 8041/2025/5194350 від 08.03.2025 - автомобіля Lexus LX450D д.н.з. НОМЕР_5 за ціною 3 000 000 грн, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , на 1 арк.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1