03.02.11р.Справа № 5005/682/2011
За позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам"
про зміну умов договору оренди земельної ділянки
Суддя Манько Г.В.
Представники:
Від прокурора: не з'явився.
від позивача: Лазуренко К.О. - дов. від 30.12.2010р.
від відповідача: не з'явився.
Прокурор Амур -Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, просить суд змінити п. 3.2 договору оренди земельної ділянки від 19.02.2004р. площею 0,0050 га., укладеного між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Кам", посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1.,зареєстрованого в реєстрі за № 1225 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 4926 від 01.03.2004р., що розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.. Каруни, 2-А, виклавши його в наступній редакції: "4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі" та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати встановленої Законом України "Про оренду землі".
Позивач наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач надав до суду заяву, якою зазначив що отримав ухвалу господарського суду про порушення провадження у справі.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд, -
Встановив:
Сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки від 19.02.2004р. (далі Договір).
Згідно предмету Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1114 га., що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, АНД район, вул.. Каруни, 2-А.
Строк дії Договору до 19.11.2013р.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку.
Також, п.п. 6.1, 6.2 Договору передбачено, що зміна умов Договору можлива лише за взаємною згодою сторін і оформлюється відповідною додатковою угодою, що є невід'ємною частиною Договору. У разі недосягнення згоди щодо умов цього Договору спори вирішуються у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі, у судовому порядку.
Отже сторони, уклавши Договір, у відповідності до вимог 638 Цивільного кодексу України, досягли згоди з усіх його істотних умов.
Вимогами ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом та договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у двадцятиденний строк заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, згідно приписів вищевказаної норми господарського законодавства у Дніпропетровської міської ради виникає право на звернення до суду щодо зміни пункту Договору виключно після здійснення вищевказаної процедури досудового врегулювання.
Встановлено, що як до подачі позову до суду первісним позивачем, так і протягом часу розгляду справи Дніпропетровською міською радою первісному позивачу фактично не було зроблено пропозиції щодо зміни умов Договору.
Згідно вимог ст. 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно вимог ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Крім того, згідно вимог ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється у тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.
Але в порушення вимог ст.ст. 641, 654 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України Дніпропетровською міською радою, як до моменту звернення до господарського суду так і протягом часу розгляду справи не надано відповідачу та до господарського суду відповідної форми правочин, підписаний уповноваженою особою Дніпропетровської міської ради та скріплений печаткою Дніпропетровської міської ради, який би в разі згоди чи відповідного рішення господарського суду первісний позивач міг би підписати.
Лист земельного управління Дніпропетровської міської ради від 20.05.2009р. не можна вважати пропозицією укласти додаткову угоду до Договору та особа, яка підписала вказаний лист не уповноважена від імені Дніпропетровської міської ради підписувати договори оренди земельних ділянок та додаткові угоди до них.
Отже, Дніпропетровською міською радою фактично, в порушення приписів господарського та цивільного законодавства, у розумінні вищевказаних приписів, не зроблено до теперішнього часу товариству з обмеженою відповідальністю "Кам" пропозицію змінити спірний пункт Договору.
Крім того, у тексті запропонованого до змін прокурором та Дніпропетровською міською радою відповідного пункту Договору йдеться посилання на те, що розмір орендної плати не може бути менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Встановлено, що Закон України "Про плату за землю" втратив чинність на підставі Кодексу № 2755-У1 (2755-17) від 02.12.2010р.).
Отже, фактично позивачем запропоновано зобов'язати відповідача укласти відповідний пункт Договору у відповідності до приписів законодавчого акту, який втратив чинність на час розгляду справи.
Приписами діючого цивільного та господарського законодавства не передбачено право суду зобов'язувати сторони укласти договір (пункт договору) на підставі законодавчих актів, що втратили чинність.
Крім того у прохальній частині позовної заяви позивач зазначив, що просить внести зміни до п. 4.1 Договору у Договорі який має наступний текст: "На використання орендованої земельної ділянки існують такі обмеження та обтяження: ...", а не п. 3.2 Договору, яким визначається у Договорі розмір орендної плати.
З огляду на вищевказане позовні вимоги позивача необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 627, 629, 641 654, Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 188 Господарського кодексу України, Закон України "Про плату за землю", господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Г.В. Манько
Повне рішення складено 08.02.11р.