21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
07 лютого 2011 р. Справа № 11/138-10
за позовом: комунального підприємства Вінницької міської ради
«Вінницяміськтеплоенерго», м. Вінниця
до: закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут",
м. Вінниця
про стягнення 187279,23 грн.
Головуючий суддя Матвійчук В.В.
Cекретар судового засідання Солоненко Т.В.
За участю представників сторін:
Позивача: не з'явився.
Відповідача: О. Гончаренко за довіреністю б/н. від 03.02.2009р..
ВДВС: А. Ільченко за довіреністю б/н. від 04.02.2011р..
Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.11.2010 р. у справі №11/138-10 ухвалено стягнути з закритого акціонерного товариства «Вінницький проектний інститут» на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 6 994 грн. 98 коп. - інфляційних; 2000 грн. 51 коп. -3% річних; 17 304 грн. 77 коп. -пені; 1 872 грн. 45 коп. - витрат зі сплати державного мита та 235 грн. 96 - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
30.11.2010 року на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ суду.
24.01.2011 року до суду надійшла скарга закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут" на дії Замостянського відділу ВДВС Вінницького міського управління юстиції, в якій заявник просить скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.12.2010 р. та постанову про арешт коштів боржника від 23.12.2010 р..
Вказана скарга мотивована тим, що листа Замостянського ВДВС з постановою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду від 30.11.2010 р. боржником було отримано 20.12.2010 р., тоді як встановлений в постанові для боржника строк на добровільне виконання вказаного наказу було визначено до 20.12.2010 р.. Таким чином, боржник не мав достатнього часу на добровільне виконання даної вимоги, даний строк був нереальним. Окрім того, боржником наступного ж дня в добровільному порядку було виконано вимоги постанови.
Дослідивши матеріали справи та поданої скарги судом встановлено наступне.
Постановою заступника начальника Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції від 15.12.2010 р. відкрито виконавче провадження та встановлено строк для добровільного виконання наказу до 20.12.2010 року.
Як вбачається з копії витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції лист Замостянського ВДВС ТОВ "Вінницький проектний інститут» отримано 20.12.2010 р..
На виконання вищезазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження боржником було проведено платіж в сумі 28 172, 71 грн., що стверджується платіжним дорученням № 894 від 21.12.2010 р., та платіж в сумі 235, 96 грн. відповідно до платіжного доручення № 895 від 21.12.2010 р..
Таким чином, вимоги постанови Замостянського ВДВС було в частині сплати коштів виконано в повному обсязі, однак з порушенням строку добровільного виконання в один день.
23.12.2010 р. начальником Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції було винесено постанову від 23.12.2010 р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2840, 67 грн., яка мотивована невиконанням виконавчого документу в добровільний строк та постанову від 23.12.2010 р. про арешт коштів боржників.
Не погоджуючись з прийнятими постановами ЗАТ "Вінницький проектний інститут" звернувся до начальника Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції із заявою про їх скасування.
У відповідь на вказане звернення Замостянським ВДВС Вінницького міського управління юстиції було направлено боржнику лист № 349 від 04.01.2011р., яким залишено без задоволення звернення заявника, мотивуючи тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження боржником отримано до закінчення строку для добровільного виконання, тобто товариство мало можливість виконати рішення суду в добровільний строк.
За результатами встановлених обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволені скарги боржника виходячи з наступних міркувань.
Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч.ч. 2, 5, 7 ст. 24 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Частинами 1-5 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
Згідно ч.1 ст.55 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).
Заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК.
Положення ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачають оскарження дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Однак, відповідач у скарзі ставить вимогу про скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.12.2010 р. та про арешт коштів боржника від 23.12.2010 р., що не узгоджується з наведеними вище нормами.
З огляду на викладене вище суд приходить до висновку про невідповідність вимог викладених у скарзі положенням ГПК України, а тому не вбачає підстав для задоволення скарги..
Керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні скарги закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут" про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.12.2010 р. та постанови про арешт коштів боржника від 23.12.2010 р. відмовити.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13)