07 лютого 2011 р. № 17/76-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я., суддів: Ковтонюк Л.В., Бенедисюка І.М.
за участю представника Сумської міської ради: Клименко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу Сумської міської ради
на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010
у справі № 17/76-10 господарського суду Сумської області
за позовомОбслуговуючого кооперативу "Гаражно будівельний кооператив "Курський 2009"
до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
про визнання права власності
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.06.2010 задоволено позов Обслуговуючого кооперативу "Гаражно будівельний кооператив "Курський 2009" до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 та визнано за Обслуговуючим кооперативом "Гаражно будівельний кооператив "Курський 2009" право власності на автостоянку з прохідною та огорожею, до складу якої входять: автомобільна стоянка І-асфальтована, площею 9003 кв.м, огорожа № 2, № 3, № 8 -металева, металева сітка, прохідна літ. О цегляна, загальною площею 18,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 відмовлено Сумській міській раді у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення та залишено апеляційну скаргу без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010, Сумська міська рада звернулась із касаційною скаргою, в якій ставиться питання про її скасування як такої, що прийнято з порушенням норм процесуального права, і направлення справи на розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Перевіривши матеріали справи, наведені у касаційній скарзі доводи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Сумська міська рада звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 19.11.2010 на рішення господарського суду Сумської області від 18.06.2010 у даній справі, посилаючись на те, що оскаржуваним нею рішенням зачіпаються права та охоронювані законом інтереси Сумської міської ради, оскільки із змісту рішення вбачається, що судом вирішено питання щодо права власності позивача на об'єкти нерухомості без з'ясування питання про виділення йому у встановленому чинним законодавством України порядку земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_1 в м. Суми. Також Сумська міська рада просила апеляційний суд відновити пропущений строк на оскарження рішення господарського суду Сумської області від 18.06.2010, посилаючись на те, що вона не була в порушення ст. 24 ГПК України залученою до участі у справі як власник земельної ділянки, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомості, відповідно була позбавлена можливості в установлений законом строк оскаржити рішення господарського суду Сумської області від 18.06.2010.
Апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні клопотання Сумської міської ради про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, в ухвалі від 02.12.2010 вказав, що "заявником не надано жодного доказу, який би підтверджував той факт, що про існування судового рішення він не знав і не міг знати своєчасно".
Вищий господарський суд України з такими висновками не погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України (в редакції чинній з 01.08.2010) апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, на які Сумська міська рада як заявник апеляційної скарги посилалась як на поважні, апеляційний господарський суд мав керуватись оцінкою та аналізом всіх наведених у клопотанні доводів, а також із того, чи мав заявник апеляційної скарги можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження, чого не зробив.
З урахуванням викладеного, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а апеляційна скарга Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 18.06.2010 -направленню до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Сумської міської ради до провадження.
Керуючись ст. ст. 1115, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Сумської міської ради задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 скасувати, апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 18.06.2010 у справі № 17/76-10 направити до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття її до провадження.
Головуючий В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
І.Бенедисюк