03 лютого 2011 р. № 38/245-10(38/246-10)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могила С.К. (головуючого),
Борденюк Є.М.,
. Вовка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року у справі № 38/245-10(38/246-10) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прома УА" до товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" про стягнення заборгованості,
У серпні 2010 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовними заявами до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 7 087,60 грн. за договором поставки від 01.01.2009 року № 255/03/09 та про стягнення 34 713,23 грн. заборгованості за договором поставки № 95/11/07 від 26.07.2007 року, право вимоги якої у нього виникло на підставі договору переведення боргу від 26.02.2009 року № 19/04/09.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2010 року на підставі ст. 58 Господарського процесуального кодексу України справи № 38/245-10 та № 38/246-10 об'єднано в одне провадження.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2010 року (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року (судді Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Плужник О.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить прийняту апеляційним судом постанову скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 252 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 43, 27 ГПК України.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Прома УА" та товариством з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" було укладено договір від 01.01.2009 року № 255/03/09, за умовами якого позивач зобов'язаний передати у встановлений строк товар відповідачеві, а відповідач зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього певну суму.
Відповідно до п. 11.1 договору строк його дії закінчився 31.12.2009.
Судами також встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачеві товар на суму 10 087,30 грн. за видатковими накладними: від 14.04.2009 року № 00-0000759 на суму 3 792,34 грн., від 14.04.2009 року № 00-0000760 на суму 3 792,34 грн. та від 28.08.2009 року № 00-0001515 на суму 2 502,92 грн.
П. 6.4 договору визначено, що покупець виконує оплату на умовах реалізації.
Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, сплативши 3000 грн. Останній платіж здійснено 15.09.2009 року.
17.08.2010 року позивачем було направлено відповідачеві лист від 12.08.2009 року № 73 з вимогою оплатити поставлений товар. Відповідачем зазначених вимог не виконано.
З матеріалів справи також вбачається, що між сторонами було укладено договір від 26.02.2009 року № 19/04/09 про переведення боргу, за умовами якого відповідач перед позивачем прийняв на себе грошовий борг іноземного підприємства "Еолія" в сумі 34 713,23 грн.
Зазначений борг виник на підставі договору поставки від 26.07.2007 № 95/11/07, укладеного між іноземним підприємством "Еолія" та товариством з обмеженою відповідальністю "Прома УА". Відповідно до умов договору № 95/11/07 позивач поставив іноземному підприємству "Еолія" товар на суму 137 798,52 грн. Покупцем було частково повернуто товар на суму 44 085,29 грн. та сплачено 59 000 грн.
П. 5.3 договору № 95/11/07 передбачено, що покупець виконує оплату по мірі реалізації третім особам. 11.12.2008 року покупцем було здійснено останній платіж за договором поставки № 95/11/07.
01.08.2010 року позивачем було направлено відповідачеві лист від 12.08.2009 року № 73 з вимогою оплатити борг за договором. Відповідачем згадані вимоги також виконані не були.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на підставі зазначених договорів поставки та переведення боргу у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати за одержаний товар.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом першої інстанції, виходячи з невизначеності в спірних договорах строку оплати товару, обґрунтовано встановлено, що відповідачем не виконано взяті на себе договірні зобов'язання з оплати спірної заборгованості.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився й апеляційний господарський суд, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спірними договорами та обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року -без змін.
Головуючий суддя С. Могил
Судді Є. Борденюк
І. Вовк