19 січня 2011 р. № 45/61-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.,
розглянувши касаційні скаргиПриватного підприємства "ПАП-Сервіс"
Приватної фірми "Замір"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2010
та на рішеннягосподарського суду Харківської області від 14.07.2010
у справі№ 45/61-10
за первісним позовомПриватної фірми "Замір"
доПриватного підприємства "ПАП-Сервіс"
треті особи1. Відділ охорони здоров'я Харківської районної державної адміністрації;
2. Мерефянська Центральна районна лікарня;
простягнення 54 174,88 грн.
та за зустрічним позовом Приватного підприємства "ПАП-Сервіс"
до Приватної фірми "Замір"
простягнення 23 550,12 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
- ПФ "Замір" Кропивко І.А. (дов від 17.01.2011 б/н);
- ПП "ПАП-Сервіс" повідомлений, але не з'явився;
- третя особа 1 повідомлений, але не з'явився;
- третя особа 2 повідомлений, але не з'явився;
Приватна фірма "Замір" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ПАП-Сервіс" про стягнення 54 174,88 грн. заборгованості за договором підряду № 114/05/08 від 05.06.2008.
Під час розгляду справи судом першої інстанції Приватне підприємство "ПАП-Сервіс" звернулось із зустрічним позовом до Приватної фірми "Замір" про стягнення 23 550,12 грн. попередньої оплати за договором підряду № 114/05/08 від 05.06.2008.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2010 (суддя Н.В. Калініченко), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2010 (судді: В.О. Фоміна, Т.В. Гончар, Т.В. Кравець) у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.
Позивач за зустрічним позовом, не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
Позивач за первісним позовом, не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову, та прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідачем за первісним позовом було подано відзив на касаційну скаргу позивача за первісним позовом, в якому він зазначає, що касаційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 05.06.2008 між позивачем за первісним позовом -ПФ “Замір” та відповідачем за первісним позовом -ПП “ПАП-Сервіс” укладено договір підряду № 114/05/08 (далі -договір), відповідно до умов якого відповідач за первісним позовом (генпідрядник) доручив, а позивач за первісним позовом (підрядник) зобов'язався своїми силами та засобами виконати капітальний ремонт приміщення пологового відділення ЦРЛ, розташованого за адресою: м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 148.
Розділом 3 договору сторони визначили строки виконаних робіт: початок -з дати отримання попередньої оплати, закінчення - протягом двох місяців з моменту отримання авансу від генпідрядника.
Згідно з п. 2.6. цього договору сплата генпідрядником 30% попередньої оплати, що складає 23 550,12 грн., здійснюється протягом двадцяти банківських днів з моменту підписання договору та кінцевий розрахунок протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3.
Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 377 від 26.06.2008, згідно з умовами договору № 114/05/08 від 05.06.2008, відповідачем за первісним позовом було здійснено попередню оплату в сумі 23 550,12 грн.
На підтвердження виконання робіт за договором, позивач за первісним позовом посилався на акт приймання-передачі робіт без дати та без номеру, який є додатком № 1 до договору № 114/05/08 від 05.06.2008 та підписаний представником позивача за первісним позовом (підрядника) та представниками відповідача за первісним позовом (замовник), в якому зазначено обсяг виконаних робіт за договором в приміщенні Мерефянської центральної районної лікарні за адресою: м. Мерефа, вул. Дніпропетровська 148 (2-й поверх пологового відділення). Зокрема, позивач за первісним позовом посилається на те, що у вказаному акті зазначено, що він є підставою для оформлення та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 03.11.2009 ПФ “Замір” було надіслано ПП “ПАП-Сервіс” претензію № 7 від 02.11.2009 з вимогою провести кінцевий розрахунок за виконані роботи відповідно до умов договору, однак вказана вимога останнім виконана не була.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2009 ПП “ПАП-Сервіс” було надіслано ПФ “Замір” вимогу № 631/09-10р, відповідно до якої воно відмовилося від договору та просило повернути йому попередню оплату за договором в сумі 23 550,12 грн.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ПФ "Замір" не надала доказів прийняття ПП “ПАП-Сервіс” робіт, а саме доказів підписання актів КБ-2 в та КБ-3 або їх надсилання останньому для підписання, що, згідно з висновками судів, свідчить про відсутність правових підстав вважати роботи по договору № 114/05/08 від 05.06.2008 прийнятими, та відповідно і підстав для стягнення боргу по їх оплаті в сумі 54174,88 грн. за первісним позовом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір від 05.06.2008 № 114/05/08 є договором будівельного підряду.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Статтею 882 ЦК України встановлено порядок прийняття та передання робіт, зокрема замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом посилався на те, що як підтверджено матеріалами справи, 03.11.2009 ПФ "Замір" цінним листом з повідомленням та описом-вкладення було надіслано на адресу ПП "ПАП-Сервіс" претензію № 7 від 02.11.2009 в тексті якої зазначено, що ПФ "Замір" повторно надсилає ПП "ПАП-Сервіс", зокрема, довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) та акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в).
Згідно зі змістом претензії вказані документи є додатками до неї.
При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи копії опису-вкладення, ПФ "Замір" було надіслано ПП "ПАП-Сервіс" вищезазначену претензію № 7 від 02.11.2009 з додатками до неї.
Однак, судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки вищезазначеним доводам позивача за первісним позовом та вищевказаним доказам, що подавались позивачем за первісним позовом, та не з'ясовувалося питання щодо підстав відмови відповідача від підпису актів приймання-передачі, обґрунтованість мотивів, якими відповідач пояснює свою відмову від підписання актів відповідно до вищенаведеної норми.
Щодо зустрічних вимог ПП "ПАП-Сервіс" про стягнення з ПФ "Замір" попередньої оплати за договором в сумі 23 550,12 грн. як безпідставно набутих коштів, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.
Обґрунтовуючи підстави зустрічного позову, ПП "ПАП-Сервіс" посилалося на те, що оскільки виконання ПФ "Замір" зобов'язань за договором не доведено, то утримання останнім попередньої оплати за договором є неправомірним.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відмовляючи у задоволенні зустрічного позову судами попередніх інстанцій не було надано належного правового обґрунтування своїм висновкам.
Зокрема, під час нового розгляду судам попередніх інстанцій необхідно звернути увагу на надані представником третьої особи Мерефянської центральної районної лікарні пояснення від 25.06.2010, відповідно до яких роботи з капітального ремонту приміщення пологового відділення Мерефянської центральної районної лікарні за договорами підряду між ПП «ПАП-Сервіс»(генпідрядник) та Відділом охорони здоров'я Харківської районної державної адміністрації (замовник), які відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання виконаних робіт були прийняті останнім, здійснювала ПФ "Замір" (субпідрядник).
Судам слід дослідити вказані обставини та надати їм належну правову оцінку.
Беручи до уваги, що зазначені питання не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових рішень.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Приватного підприємства "ПАП-Сервіс" та Приватної фірми "Замір" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2010 та рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2010 у справі № 45/61-10 скасувати та справу № 45/61-10 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
Н.М. Губенко