27 січня 2011 р. № 2-5/5262-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г.
Швеця В.О.
розглянувши касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Мусон-Орвіс"
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 04.11.10
у справі№ 2-5/5262-2007
господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Мусон-Орвіс"
доЯлтинської міської ради
за участюПрокурора Автономної Республіки Крим
провизнання дійсним договору
за участю представників сторін від:
позивача: Заваригін П.Л. (дов. від 20.01.11),
відповідача: не з"явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
прокуратури: Шаблін Є. (прокурор відділу ГПУ),
ЗАТ "Мусон-Орвіс" звернулося з позовом до Ялтинської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,3967 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Щербака, 8А від 29.03.06, укладеного між Ялтинською міською радою та ЗАТ "Мусон-Орвіс", обґрунтовуючи позов тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.10, ухваленим суддею Гаврилюком М.П., позов задоволено, укладений сторонами без нотаріального посвідчення договір купівлі-продажу земельної ділянки визнано дійсним. З відповідача на користь позивача стягнуто судові витрати: державне мито - 85 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн. Рішення мотивовано тим, що на підставі рішення органу місцевого самоврядування між відповідачами була у простій письмовій формі досягнута згода по усім істотним умовам та підписано договір купівлі-продажу земельної ділянки, по якому позивач частково сплатив вартість придбаного майна, але відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору.
Севастопольський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Градової О.Г., Остапової К.А., Антонової І.В., постановою від 04.11.10, перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, у задоволенні позову відмовив. Апеляційний господарський суд визнав відсутність сукупності тих обставин (ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору), з якими закон пов'язує можливість визнання договору дійсним без нотаріального посвідчення. Крім того, суд вказав, що позивач не довів того, що після укладення договору відповідач порушив його права, а тому відмовив в позові.
Не погоджуючись з винесеною у справі постановою, ЗАТ "Мусон-Орвіс" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована доводами щодо порушення апеляційним судом статті 220 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що у випадку, коли всі сторони договору домовились щодо всіх його істотних умов і відбулося часткове або повне виконання такого договору, але одна з сторін ухиляється від нотаріального посвідчення договору, то суд може визнати такий договір дійсним.
Відзив на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходив.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., та пояснення присутнього у судовому засіданні представника учасника процесу, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 березня 2006 року на підставі рішень Ялтинської міської ради №75 від 02 лютого 2006 року та від 17 березня 2006 року між продавцем (відповідачем) та покупцем (позивачем) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з земель Ялтинської міської ради, площею 0,3967 га, кадастровий №0111900000:01:022:0087, розташованої по вул. Щербака, 8-А, міста Ялта, для обслуговування пансіонату, яка до цього знаходилася в постійному користуванні позивача. Ціна продажу 1.198.034 грн. без ПДВ, які покупець зобов'язався сплатити продавцю протягом 20 банківських днів після підписання цього договору. Предметом спору у даній справі є вимога ЗАТ "Мусон-Орвіс" до Ялтинської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,3967 га, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Щербака, 8А від 29.03.06, укладеного між Ялтинською міською радою та ЗАТ "Мусон-Орвіс" на підстав статті 220 Цивільного кодексу України, з огляду на ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про досягнення згоди між сторонами спірного договору щодо всіх його істотних умов, і врахувавши його часткове виконання позивачем, визнав такий договір дійсним без його нотаріального посвідчення. Скасовуючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки (предмет договору, ціна та інші умови), що підтверджується підписаним між ними договором, покупець частково виконав свої договірні обов'язки - частково оплатив вартість земельної ділянки, водночас установивши недоведення позивачем належними доказами ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, дійшов висновку про необхідність відмови в позові. Крім того, апеляційний суд установив відсутність тих обставин (ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору), з якими закон пов'язує можливість визнання договору дійсним без нотаріального посвідчення, визнавши, що сторони не втратили можливість звернутися за нотаріальним посвідченням цього договору і на даний час.
Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі -продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жилого будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Зі змісту частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Згідно з частиною 1 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації. При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав. Аналіз змісту статті 210 Цивільного кодексу України дає змогу дійти висновку, що цивільні права і обов'язки у сторін такого правочинну можуть виникати тільки з моменту його реєстрації. Чинним Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимоги закону про його обов'язкову державну реєстрацію. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, державна реєстрація спірного договору купівлі-продажу від 26.03.09 земельної ділянки та нотаріальне посвідчення спірного договору оренди відсутні, зазначений договір є неукладеним, а відтак не створює прав та обов'язків для сторін і застосування статті 220 Цивільного кодексу України є неможливим. Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника про помилкове застосування апеляційним судом до спірних правовідносин положень статті 220 Цивільного кодексу України, однак це не призвело до ухвалення судом апеляційної інстанції незаконної по суті постанови. За таких обставин, колегія суддів визнає, що постанова апеляційної інстанції відповідає вимогам чинного законодавства України, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки не спростовують встановлених судами обставин справи.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 108, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Мусон-Орвіс" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.11.10 у справі Господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-5/5262-2007 -без змін.
Головуючий суддя Т .Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець
Повний текст постанови складено ________________