01 лютого 2011 р.Справа № 2а-1282/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
за участю секретаря судового засідання Боришполець Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2010р. по справі № 2а-1282/10/1670
за позовом Головного управління юстиції у Полтавській області
до Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області третя особа Державне казначейство України
про зобов'язання вчинити дії,
Позивач, Головне управління юстиції в Полтавській області (надалі по тексту - ГУЮ в Полтавській області), звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області (надалі по тексту - ГУДКУ в Полтавській області), третя особа: Державне казначейство України, в якому просив зобов'язати ГУДКУ в Полтавській області перерахувати кошти відповідно до платіжних доручень у кількості 31 штуки.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2010р. по справі № 2а-1282/10/1670 адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2010р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували в повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та третьої особи, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги, заявленого позову частково виконані відповідачем, а вимоги, які залишились невиконаними -безпідставні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ГУЮ в Полтавській області юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і свого найменування, є також бюджетною організацією, яка фінансується з Державного бюджету України та яка уклала передбачений бюджетним законодавством договір на розрахунково-касове обслуговування з ГУДКУ в Полтавській області.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року, з метою погашення кредиторської заборгованості перед контрагентами, ГУЮ в Полтавській області до ГУДКУ в Полтавській області були подані платіжні доручення на загальну суму 1 085 826,98 грн.
Станом на 01.01.2010 року в ГУДКУ в Полтавській області за поданими ГУЮ в Полтавській області реєстрами зобов'язань була зареєстрована кредиторська заборгованість останнього на загальну суму 1 085 826,98 грн., а саме: КПКВ 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції»(фонд 01 - кошти загального фонду) - 30618,67 грн.; КПКВ 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції»(фонд 02 - плата за послуги бюджетних установ) - 549686,33 грн.; КПКВ 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції»(фонд 03 - інші джерела власних надходжень бюджетних установ) - 24021,07 грн.; КПКВ 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції»(фонд 07 - інші кошти спеціального фонду) - 410792,70 грн. (а.с. 80-91).
На момент вирішення справи судом першої інстанції по суті, відповідачем було частково погашено кредиторську заборгованість позивача в сумі 1 048 920,93 грн. за наданими ним платіжними дорученнями, та залишалась непогашеною кредиторська заборгованість позивача в сумі 26 995,20 грн. - ПП "ВКФ "Домінос" та 9 910,85 грн. - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1
Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання позивача перерахувати грошові кошти за платіжними дорученнями в сумі 1 048 920,93 грн. не підлягають задоволенню, оскільки на час вирішення справи вказані кошти на підставі відповідних платіжних доручень ГУЮ в Полтавській області перераховані відповідачем та спір з цього приводу між сторонами відсутній.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача перерахувати кошти за платіжними дорученнями стосовно ПП "ВКФ "Домінос" та ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 82 Бюджетного кодексу України видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, поділяються на: 1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню; 2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності; 3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 83 Бюджетного кодексу України видатки, визначені пунктом 1 статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.12.1 ст. 12 "Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету" затвердженого наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 року N 89 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 2004 р. за N 716/9315, органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.
Пунктом 12.3 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету" затвердженого наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 року N 89 передбачено, що органи Державного казначейства України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов'язання та фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.
Підпунктом 2.2 п. 2 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09 серпня 2004 року №136 встановлено, що розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що рахунки - фактури №ДС-0000803 від 22.12.2009 року на суму 26 995,20 грн. та №002 від 14.12.2009 року на суму 9 910,85 грн. по розрахунку із ПП "ВКФ "Домінос" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подавались до ГУДКУ в Полтавській області у 2009 році, про що свідчить відбиток штампу відповідача (а.с. 92, 99).
Положенням ч.2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач, виконуючи свої повноваження стосовно проведення платежів за вищезгаданими платіжними дорученнями, повинен був керуватися встановленим йому нормативно вищестоящим органом порядком дій.
Так, Наказом Державного казначейства України № 529 від 23.12.2009 р. у грудні 2009 року було призупинено рух коштів державного бюджету (видаткової частини) по зобов'язанням розпорядників коштів, у зв'язку з чим відповідачем не було виконано погашення заборгованості по спірних платіжних дорученнях у 2009 році.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки у позивач не ставив питання про надання оцінки на предмет протиправності чи правомірності дій (бездіяльності) відповідача з цього приводу у 2009 році, і дані обставини не є предметом спору у справі. Відтак надавати оцінку діям (бездіяльності) відповідача щодо невиконання погашення сум за платіжними дорученнями, поданими у 2009 року, в рамках розгляду цієї справи колегія суддів не вважає за можливе. Між тим, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача виконувати ці платіжні доручення на час прийняття рішення у справі.
В порядку п.п. 2.2 п. 2 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09 серпня 2004 року №136 позивач повторно не звертався до розпорядника бюджетних коштів у поточному 20010 році з приводу виконання тих платежів, які не були виконані органом Державного казначейства у минулому році. Також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами факт невключення вищезгаданих коштів до кошторису витрат ГУЮ в Полтавській області на поточний рік - інакше як непогашена кредиторська заборгованість минулих років.
При цьому, слід відзначити, що ГУДКУ в Полтавській області мало б обов'язок погасити відповідні заборгованості позивача у новому бюджетному періоді, за наявності офіційного звернення останнього у 2010 році.
Таким чином у зв'язку із неподанням позивачем реєстрів зобов'язань розпорядників бюджетних коштів за боргом в сумі 26 995,20 грн. - ПП "ВКФ "Домінос" та 9 910,85 грн. - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у 2010 році вказані кошти правомірно до цього часу не перераховані відповідачем, оскільки позивачем не дотримана процедура подання реєстрів зобов'язань, а тому у відповідача були відсутні документальні підстави для виконання відповідних платежів.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги безпідставні, не обґрунтовані, та не доведені позивачем, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2010р. по справі № 2а-1282/10/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
Судді Тацій Л.В.
Водолажська Н.С.
Повний текст ухвали виготовлений 07.02.2011 р.