01 лютого 2011 р.Справа № 2-а-30/10/1806
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.08.2010р. по справі № 2-а-30/10/1806
за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації
до ОСОБА_1, ОСОБА_2
про витребування майна з незаконного володіння,
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 серпня 2010 року адміністративний позов Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації (далі -ГУПСЗН Сумської обласної державної адміністрації ) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння було задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 повернути легковий автомобіль «Мерседес-Бенц», 1996 року виготовлення, шасі № НОМЕР_2 двигун № НОМЕР_1, який був виданий в користування інваліду 2 групи від загального захворювання ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідачами подано апеляційну скаргу, в які посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначили, що 19.05.2005 року ОСОБА_3, інвалідом ІІ групи загального захворювання, в якості адресної гуманітарної допомоги було отримано «Мерседес-Бенц»1996 року виготовлення.
На час передачі автомобіля інваліду діяла постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.1997 року № 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" (далі -Постанова КМУ № 999 від 08.08.1997 р.) відповідно до якого було передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільговий умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Таким чим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»(далі -Постанова КМУ № 999 від 19.07.2006р.), оскільки право власності на зазначений автомобіль було набуте до набрання законної сили зазначеної постанови.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Постанови КМУ № 999 від 19.07.2006 р. у відповідачів відсутні обставини, які б надавали право не повертати позивачу автомобіль який був виданий померлому інваліду в якості гуманітарної допомоги, а тому позивач обґрунтовано звернувся із позовними вимогами про зобов'язання відповідачів повернути автомобіль.
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.05.2005 р. колегія ГУПСЗН Сумської обласної державної адміністрації, розглянувши документи, що надійшли від управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 р. № 999, Законом України «Про гуманітарну допомогу», постановила видати ОСОБА_3, інваліду 2 групи загального захворювання в якості гуманітарної допомоги автомобіль «Мерседес-Бенц»1996 року виготовлення, шасі №НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1. Відповідно до Уніфікованого адміністративного документа одержувачем автомобіля є ГУПСЗН Сумської обласної державної адміністрації. 19.05.2005 року на підставі даної постанови ОСОБА_3 було отримано автомобіль.
29.07.2005 р. ОСОБА_3 у зв'язку із погіршенням його стану здоров'я звернувся із заявою до управління праці з проханням надати дозвіл на право керування автомобілем «Мерседес-Бенц»його сину -ОСОБА_2 Того ж дня ГУПСЗН Сумської обласної державної адміністрації надано дозвіл МРЕВ Сумської області на отримання технічного талону на право передачі керування автомобілем «Мерседес-Бенц»ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.
Листом від 14.03.2008 р. за № 04/761 ГУПСЗН Сумської обласної державної адміністрації повідомило відповідачів про необхідності повернути автомобіль позивачу відповідно до вимог п. 41 постанови КМУ від 19.07.2006 р. № 999, оскільки інвалід 2 групи від загального захворювання, який одержав в якості гуманітарної допомоги автомобіль помер.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”держава забезпечує розробку, виробництво, закупівлю технічних та інших засобів реабілітації, спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
За приписами ч. 8 ст. 26 вказаного Закону перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів та формування відповідного державного замовлення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ №999 від 19.07.2006 року було затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями і даною постановою було визнано такою, що втратила чинність постанова КМУ № 999 від 08.08.1997 р.
Тобто на момент смерті інваліда 2 групи загального захворювання ОСОБА_3 був чинним Порядок затверджений постановою КМУ №999 від 19.07.2006 р.
Відповідно до п.16 Порядку, затвердженого ПКМУ №999 від 19.07.2006 р. ( в редакції чинній на момент смерті ОСОБА_3) після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений через головне управління соціального захисту населення, залишається у користуванні його сім"ї, якщо в ній є інвалід, у разі: наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, встановлених облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК); проживання і реєстрації на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації; відсутності іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту.
Пунктом 41 Порядку, затвердженого постановою КМУ №999 від 19.07.2006 р. передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
Зважаючи на те, що на обліку в головному управління соціального захисту населення члени сім'ї померлого ОСОБА_3 не перебувають, то підстави для перереєстрації автомобіля на відповідачів відсутні.
З огляду на вище викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність висновків суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідачів повернути легковий автомобіль «Мерседес-Бенц», який був виданий в користування померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року інваліду 2 групи від загального захворювання ОСОБА_3
Щодо доводів апеляційної скарги відносно неправомірного застосування судом першої інстанції вимог постанови КМУ № 999 від 19.07.2006р. оскільки право власності на спірний автомобіль було набуте в час, коли діяли вимоги постанови КМУ № 999 від 08.08.1997 р., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно до ст. 1 Цивільного кодексу України (далі -Цивільний кодекс України) особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством.
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, яким до актів цивільного законодавства також віднесені і постанови кабінету Міністрів України (стаття 4 ЦК України).
У відповідності до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання чинності.
Враховуючи те, що на момент смерті ОСОБА_3. був чинний Порядок, затверджений ПКМУ №999 від 19.07.2006 р., який передбачає вилучення автомобіля померлого інваліда для передачі його іншому інваліду або утилізації, то вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки, згідно ч.3 ст. 5 ЦК України новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків сторін правовідносин, що виникли з моменту набрання ним чинності.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.08.2010р. по справі № 2-а-30/10/1806 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис)
(підпис)Любчич Л.В. Спаскін О.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.