26 січня 2011 р.Справа № 2а-4902/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2010р. по справі № 2а-4902/10/1670
за позовом Приватного підприємства "Торгова компанія "Оператор"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Приватне підприємство "Торгова компанія "Оператор", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправною відмови Кременчуцької ОДПІ в реєстрації позивача платником податку на додану вартість, зобов'язання відповідача зареєструвати ПП "Оператор" платником податку на додану вартість, видати позивачеві свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість із зазначенням в ньому дати реєстрації 20 вересня 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Кременчуцькою ОДПІ неправомірно відмовлено ПП "Торгова компанія "Оператор" в реєстрації в якості платника податку на додану вартість за заявами, поданими позивачем до податкового органу. Так, позивач вказує на відсутність законодавчо встановленої вимоги про надання додаткових доказів на підтвердження зазначеного в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість, окрім визначеного Законом України "Про податок на додану вартість", Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року №79, а також зазначає про безпідставність висновків Кременчуцької ОДПІ про провадження ПП "Торгова компанія "Оператор" господарської діяльності промислового характеру і про неможливість у зв'язку із цим, реєстрації місцезнаходження позивача за адресою місця проживання засновника підприємства.
В суді першої інстанції позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ПП "Торгова компанія "Оператор" просило визнати протиправною відмову Кременчуцької ОДПІ в реєстрації позивача платником податку на додану вартість за заявою, поданою із супровідним листом від 08 вересня 2010 року №04, зобов'язати відповідача зареєструвати ПП "Оператор" платником податку на додану вартість, видати позивачеві свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення неправильного рішення по справі, а саме: п.п.13.1, п.п. 14.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, Закону України "Про податок на додану вартість".
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Торгова компанія "Оператор" зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради Полтавської області 13 серпня 2010 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблений запис за номером 15851020000007377, юридичній особі присвоєний код 37227750, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №360111.
Кременчуцькою ОДПІ позивач був взятий на облік в якості платника податків 16 серпня 2010 року за №62414, про що видана довідка від 16 серпня 2010 року №62414.
З матеріалів справи вбачається, що 26 серпня 2010 року позивач звернувся до Кременчуцької ОДПІ із заявою про реєстрацію платником податку на додану вартість за формою №1-ПДВ.
Кременчуцькою ОДПІ ПП "Торгова компанія "Оператор" в якості платника податку на додану вартість зареєстровано не було. Листом від 08 вересня 2010 року Кременчуцька ОДПІ повідомила позивача про залишення заяви платника податку на додану вартість без виконання в зв'язку із невірним визначенням підприємством бажаної дати реєстрації.
Позивач, не оспорюючи дії Відповідача, виконав його рекомендації щодо оформлення заяви платника податку на додану вартість та вдруге подав її з супровідним листом від 08 вересня 2010 року. У розділі 9 "бажана дата реєстрації платником податку на додану вартість" реєстраційної заяви платника податку на додану вартість позивач зазначив «протягом 10 днів».
За результатами розгляду даної заяви, Кременчуцькою ОДПІ в реєстрації ПП "Торгова компанія "Оператор" в якості платника податку на додану вартість було відмовлено.
Листом від 13 вересня 2010 року №35952/10/15-322 Кременчуцькою ОДПІ позивача було повідомлено про відмову в реєстрації ПП "Торгова компанія "Оператор" платником податку на додану вартість у зв'язку із тим, що підприємством в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість визначено було очікувану суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) в розмірі 400000,00 грн., а документів на підтвердження наявності підстав для визначення такої суми до податкового органу не надано. Позивачу запропоновано було представити до Кременчуцької ОДПІ копії цивільно-правових угод (договорів) унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій на загальну суму 400000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно було відмовлено в реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 9.4 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 Закону (що передбачає випадки обов'язкової реєстрації особи в якості платника податку на додану вартість), як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою. Зазначеною нормою Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку є платником податку на додану вартість.
Порядок реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість, присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, оприлюднення даних з Реєстру, перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість, ведення документації при реєстраці, анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість, засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість визначається Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року №79 (в подальшому -Положення).
Пунктом 11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачено, що якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.
Пунктом 13 Положення встановлено, що реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість". Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою № 1 -ПДВ направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за свідоцтво.
За змістом пункту 9.5 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
Відповідно до підпункту 13.1 пункту 13 Положення, якщо особа реєструється добровільно, то така особа може вказати у реєстраційній заяві дату, з якої така особа бажає бути зареєстрованою платником податку на додану вартість та яка настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби.
Згідно із підпунктом 13.2 пункту 13 Положення, якщо особа вказала у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації та такий день визначений відповідно до підпункту 13.1 цього пункту, то дата реєстрації такої особи відповідає бажаному дню реєстрації, вказаному у реєстраційній заяві. Якщо визначення бажаного дня реєстрації не відповідає підпункту 13.1 цього пункту, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
Пункт 14 Положення зобов'язує податковий орган протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Датою реєстрації особи платником податку на додану вартість, яка вноситься до Реєстру та зазначається у свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації.
Відповідно до підпункту 14.1 пункту 14 Положення податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 Положення.
Передбачений пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктом 25 Положення перелік підстав для відмови у реєстрації платником податку на додану вартість є вичерпним.
Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта як на причину у відмові в реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Торгова компанія "Оператор" із посиланням саме на положенням підпункту 14.1 пункту 14 Положення, а саме якщо в заяві про реєстрацію не зазначено обов'язкові реквізити, надано недостовірні або не повні дані, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією подати нову заяву про реєстрацію, виходячи з наступного.
Пунктом 13 Положення передбачено, що реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість".
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво. Якщо такий додаток відсутній, то податковий орган не приймає до розгляду заяви про реєстрацію та повертає її заявникові з відповідними відмітками в розділі 11 реєстраційної заяви не пізніш як через десять календарних днів від дня її надходження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що реєстраційна заява позивача від 08 вересня 2010 року повністю відповідає наведеним вимогам, а тому відповідачем безпідставно зроблено висновок про надання ПП "Торгова компанія "Оператор" недостовірних даних в реєстраційній заяві платника податку на додану вартість.
Що стосується відмови відповідача в реєстрації позивача платником податку на додану вартість, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), а адресою місцезнаходження ПП "Торгова компанія "Оператор" відповідно до статутних та реєстраційних документів позивача визначене саме адреса особи, яка відповідно до установчих документів виступає від її імені засновника та керівника підприємства, то визначення даної адреси як адреси місцезнаходження ПП "Торгова компанія "Оператор" повністю відповідає вимогам законодавства.
Виходячи із вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що неприйняття заяви про реєстрацію ПП "Торгова компанія "Оператор" в якості платника податку на додану вартість вчинене поза межами повноважень Кременчуцькою ОДПІ, а тому є неправомірним.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2010р. по справі № 2а-4902/10/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддяКононенко З.О.
Судді Донець Л.О. Бондар В.О.