25 січня 2011 р.Справа № 2а-5977/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Геріх Н.А.,
представника позивача - Мотчаного В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Решетилівського районного центру зайнятості на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2010р. по справі № 2а-5977/10/1670
за позовом Решетилівського районного центру зайнятості
до ОСОБА_3
про стягнення коштів,- ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Решетилівський районний центр зайнятості - звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Решетилівського районного центру зайнятості кошти в розмірі 2106 грн. 10 коп.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 р. по справі № 2а-5977/10/1670 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Решетилівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач - Решетилівський районний центр зайнятості - подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм ч.1 ст.2, п.1 ч.1 ст.3, ч.2 ст.4, п.1 ч.1, п.2 ч.5 ст.17, ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що спір про стягнення з відповідача коштів, призначених як допомога по безробіттю, є публічно-правовим, тому повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином згідно ст. 35 КАС України, в надісланому до суду письмовому клопотанні просив апеляційну скаргу Решетилівського районного центру зайнятості розглянути без участі представника позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідач у наданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, наполягали на пропущенні позивачем передбаченого ст.99 КАС України строку звернення до адміністративного суду, просили суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Решетилівського районного центру зайнятості залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір не є справою адміністративної юрисдикції та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає приписам Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Статтею 18 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 5 частини 1 статті 34 вищевказаного Закону Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття надано право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Таким чином, у справі виник спір за зверненням суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації наданих йому законом функцій у сфері публічно-правових відносин та у випадку, який встановлено законом, а тому позовна заява Решетилівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 року по справі № 2а-5977/10/1670 у справі щодо позовних вимог Решетилівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Решетилівського районного центру зайнятості - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2010р. по справі № 2а-5977/10/1670 - скасувати.
Справу за позовом Решетилівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів направити до Полтавського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та згідно ч.2 ст.211 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяДюкарєва С.В.
Судді Катунов В.В. Перцова Т. С.
Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2011 р.