"26" жовтня 2010 р.справа № 2а-2876/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Коршуна А.О. Бишевської Н.А.
при секретарі судового засідання: Красоті А.О.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради
на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.10.09
у справі № 2а-2876/09
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради
про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною, -
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради, в якому просила поновити строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виплати заборгованості зі сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007 року, за січень -червень 2008 року. Зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: нарахувати та виплатити позивачу заборгованість зі сплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, за 2008 рік, 2009 рік в сумі -7912,08грн.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29.09.09 позовні вимоги задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та сплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини війни до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», за період з 20 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно. В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що здійснював виплати вказаної допомоги у відповідності до ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та у межах передбаченого цим законом обсягу видатків. Закони України «Про державний бюджет України»кожного року визначають розмір соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому виплати повинні здійснюватись тільки в межах бюджетних асигнувань у відповідності до ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Крім того, позивачу поновлено строк звернення до суду без наявності поважних причин.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем оскаржується встановлене судом право позивача на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 20.12.07 по 31.12.07.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач пеербуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради, отримує державну допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку з 20.12.07.
Допомога щомісячно виплачується в розмірах, передбачених законами України про державний бюджет на відповідний рік.
До суду з позовом про поновлення порушених прав позивач звернулась 08.07.09.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом для захисту порушених прав, інтересів, свобод. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та в межах наданих йому повноважень розглянув та вирішив дану справу без застосування наслідків, передбачених ст.100 КАС України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених відповідачем, а саме: через пропущення позивачем строку звернення до суду, приймаючи до уваги також те, що наявні матеріали справи підтверджують поважність причин, за яких позивач звернулась до суду по закінченню річного строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції до 01.01.08 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ч.1 ст.14 цього ж Закону допомога виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною трьох років.
Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»зупинено дію ч.1 ст.15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на 2007 рік.
Абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення абз.3 ч.2 ст.56 та п.п.7, 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз'яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що в період з 20.12.07 по 31.12.07 при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст.15 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховується та виплачується у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, який складав з 01.04.07 суму - 463 грн. щомісячно, з 01.10.07 по 31.12.07 суму - 470 грн. щомісячно (ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»).
Враховуючи встановлений судом першої інстанції факт нарахування та виплати позивачу щомісячної державної допомоги на дитину у розмірі нижчому, ніж це визначено законом, є правильним висновок суду першої інстанції щодо обов'язку відповідача здійснити донарахування та виплату на користь позивача недоплаченої суми грошової допомоги на дитину ОСОБА_2 з 20.12.07 по 31.12.07.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність коштів на виплату передбаченої ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомоги.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та поклала виконання цього обов'язку на органи праці та соціального захисту, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи повно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне рішення.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.10.09 року у справі № 2-а-2876/09 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України..
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: Н.А. Бишевська