Справа № 1-63/11
5/132/1/26
Ухвала
Іменем України
29 травня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , стосовно якого постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 30 червня 2021 року у справі № 1-63/11, кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, було закрито на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, про скасування арешту майна,
08.04.2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області звернулась адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , стосовно якого постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 30 червня 2021 року у справі № 1-63/11, кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, було закрито на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт накладений постановою старшого слідчого СВ прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 від 31.01.2011 року у справі № 1-63/11 на: стволи від нарізного карабіну « ОСОБА_7 », калібру 9мм., № 5184, та пристрій для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», калібр 9мм., № НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_5 , та повернути їх останньому. Дану вимогу заявник обґрунтовує тим, що в провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебувала кримінальна справа №1-63/11 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, в рамках якої постановою старшого слідчого СВ прокуратури Вінницької області ОСОБА_6 від 31.01.2011 року був накладений арешт на все майно ОСОБА_5 30.06.2021 року постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 30.06.2021 року, кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, було закрито на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Однак, судом не вирішене питання щодо тимчасово вилученого майна, а саме: стволів від нарізного карабіну « ОСОБА_7 », калібру 9мм., №5184, та пристрою для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», калібр 9мм., № НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_5 , та які згідно листа начальника Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_8 від 12.03.2026 року № 61217-2026, перебувають в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції. Оскільки, після закриття провадження у справі, потреба у подальшому накладенні арешту відпала, заявник звернувся до суду із вказаним клопотанням.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 року, визначено склад суду з розгляду клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, а саме: головуючого суддю ОСОБА_9 .
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_9 від 10.04.2026 року, клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - призначено до судового розгляду. Одночасно з цим, суддею визначено витребувати з архіву Калинівського районного суду Вінницької області матеріали кримінальної справи № 1-63/11 відносно ОСОБА_5 .
Проте, матеріали кримінальної справи № 1-63/11 (№ 10420020) відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, відповідно до довідки уповноваженої особи Калинівського районного суду Вінницької області, були знищені за спливом строку їх зберігання.
Заявник - адвокат ОСОБА_4 , яка відповідно до ордеру на надання правничої допомоги серії АВ № 1285806, виданого 08.04.2026 року на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 08.04.2026 року, діє в інтересах ОСОБА_5 , до суду не з'явилась, через систему «Електронний суд» подала 18.04.2026 року заяву про розгляд справи за відсутності її та ОСОБА_5 , в якому просила клопотання про скасування арешту майна задовольнити.
Прокурор Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_10 просила у задоволенні клопотання про скасування арешту майна заявнику відмовити з підстав відсутності правових підстав для його задоволення.
Суд, з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши в порядку, визначеному в законі у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов до наступних висновків:
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
Положеннями частини першої статті 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом статей 173, 174 КПК України, під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно та скасування арешту майна вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Відповідно до норм частини першої статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно частини другої статті 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За частиною четвертою статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Частиною дев'ятою статті 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); 2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; 3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; 4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; 5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; 6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно. Пов'язаними особами засудженого є юридичні особи, які при його сприянні отримали у власність чи користування зазначене майно. Якщо суд визнає відсутність законних підстав набуття прав на частину майна, то конфіскується ця частина майна засудженого, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості конфіскації майна, законність підстав набуття прав на яке не було підтверджено, на засудженого покладається обов'язок сплатити вартість такого майна; 7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Відповідно до частини дванадцятої статті 100 КПК України, спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
Встановлено, що постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 30.06.2021 року у справі № 1-63/11, звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності. Кримінальну справу відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України - закрито. Скасовано арешт, накладений постановою старшого слідчого СВ прокуратури Вінницької області ОСОБА_11 від 31.01.2011 року, на все майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 . Речові докази, а саме: підшивки документів, вилучених в Хмільницькому ВРЕР, що містяться в 71 томах; документи щодо надходження коштів в якості податку з власників транспортних засобів, що містяться в 20 томах, визначено залишити в матеріалах кримінальної справи.
Отже, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчувався судовий розгляд, а саме закривалося кримінальне провадження, вирішив питання про скасування арешту майна.
При цьому, суд звертає увагу заявника поданого клопотання, що відповідно до мотивувальної та резолютивної частин постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 30.06.2021 року у справі № 1-63/11, судом був скасований арешт, що накладений постановою старшого слідчого СВ прокуратури Вінницької області ОСОБА_11 від 31.01.2011 року, на все майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 .
Тобто, суд скасував арешт не на окремо визначене майно, а на все майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , та перелік якого містився в постанові старшого слідчого СВ прокуратури Вінницької області ОСОБА_11 від 31.01.2011 року.
А відтак, вимога про повторне скасування арешту майна не ґрунтується на вимогах закону та не підлягає до задоволення.
Щодо повернення стволів від нарізного карабіну « ОСОБА_7 », калібру 9мм., № 5184, та пристрою для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», калібр 9мм., № НОМЕР_1 , їх власнику ОСОБА_5 , то ця вимога також не підлягає до задоволення, оскільки заявник на підтвердження обставин, наведених у клопотанні не надав суду жодних належних доказів.
Відповідно до статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
За частиною другою статті 92 КПК України, обов'язок доказування належності доказів, покладається на сторону, що їх подає.
Належним доказом того, що стволи від нарізного карабіну « ОСОБА_7 », калібру 9мм., № 5184, та пристрій для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», калібр 9мм., № НОМЕР_1 , були тимчасово вилучені у ОСОБА_5 під час досудового розслідування даної кримінальної справи, визнані речовими доказами у ній, та на них був накладений арешт, в силу вимог закону є відповідно: протоколи огляду (обшуку), в яких міститься інформація (дані) про виявлення та вилучення майна; постанова слідчого про визнання тимчасово вилученого майна речовими доказами у кримінальній справі та накладення на нього арешту.
Наданий лист начальника відділення СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_8 від 12.03.2026 року № 61217-2026, є неналежним доказом, оскільки в силу своєї правової природи, не містить відповідних даних, на підставі яких суд може встановити належність стволів від нарізного карабіну « ОСОБА_7 », калібру 9мм., № 5184, та пристрою для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», калібр 9мм., № НОМЕР_1 , до даної кримінальної справи, як речових доказів, та перевірити чи застосовувались відносно них заходи забезпечення у вигляді накладення арешту.
Окрім того, заявником не надано жодного документа на підтвердження того, що власником чи законним володільцем стволів від нарізного карабіну « ОСОБА_7 », калібру 9мм., № НОМЕР_2 , та пристрою для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», калібр 9мм., № НОМЕР_1 , є саме ОСОБА_5 .
Матеріали кримінального провадження знищені, а тому самостійно встановити дані обставини, суд позбавлений можливості.
З урахуванням наведеного, правових підстав для вирішення питання щодо повернення стволів від нарізного карабіну « ОСОБА_7 », калібру 9мм., № 5184, та пристрою для відстрілу гумових куль «Форт 12Р», калібр 9мм., № НОМЕР_1 , в порядку ч.9 ст.100 КПК України - ОСОБА_5 , немає.
Керуючись ст.ст. 369-372, 376, 392 КПК України, суд -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , стосовно якого постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 30 червня 2021 року у справі № 1-63/11, кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, було закрито на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя