Справа № 129/499/26
Провадження по справі № 1-кп/129/495/2026
01.06.2026 року Гайсинський районний суд Вінницької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Гайсині кримінальне провадження № 12025020090000431 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 115, ч.5 ст. 407 КК України, -
установив:
Згідно обвинувального акту солдат ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він: призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 в порушення вимог ст. ст. 17,65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України». ч.І ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок івійськову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28, 29, ЗО, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, з метою ухилення від військової служби в умовах воєнного стану, 17.03.2025 самовільно залишив територію підрозділу військової частини, що знаходиться на території АДРЕСА_1 . За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , до 25.09.2025 моменту його затримання працівниками Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області відповідно до ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. ОСОБА_4 4.09.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, в одній із кімнат будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де проживав ОСОБА_6 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_4 , діючи з умислом на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи і передбачаючи можливості настання злочинних наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 , невстановленим тупим твердим предметом, який міг мати циліндричну, або наближену до неї форму, наніс три удари в ділянку голови та декілька ударів у ділянку обличчя та тулубу, спричинивши своїми умисними діями останньому тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, множинних забійних ран волосяної частини голови, перелому кісток склепіння і основи черепу, епідуральної гематоми, широкої субдуральної гематоми, вогнищевого крововиливу інфільтративного характеру в речовині мозку і м'які мозкові оболонки та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент заподіяння і знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_6 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події, а саме в кімнаті житлового будинку за місцем свого проживання, а також у вигляді множинних синців, саден, дрібних ран в ділянках обличчя, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень; смерть потерпілого ОСОБА_6 наступила від важкої відкритої черепно-мозкової травми.
Ухвалою судді від 11.02.2026 призначено підготовче судове засідання в цій справі.
Ухвалою суду від 08.04.2026 призначено судовий розгляд кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів з огляду на те, що передбачені законом ризики і підстави, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею Гайсинського районного суду від 26.09.2025 щодо обвинуваченого не відпали, а саме: ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.5 ст. 407 КК України, з огляду на тяжкість злочинів стосовно ст.12 КК України, покаранням за тяжчий з яких може бути позбавлення волі на строк понад сім років, що свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності, ухилення від виконання процесуальних обов'язків переховуванням від слідства і суду, можливість незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні, що свідчить про наявність передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків для продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні; строк тримання під вартою щодо обвинуваченого закінчується 06.06.2026 год., а судового розгляду кримінального провадження про його обвинувачення не завершено.
Обвинувачений та його захисник проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили з огляду на необґрунтованість клопотання прокурора та захисник ОСОБА_5 просив визначити обвинуваченому заставу в мінімальному розмірі, передбаченому ст.182 КПК України.
Суд з'ясував позиції сторін та з урахуванням наявних матеріалів справи та вимог закону прийшов до таких висновків.
Встановлено, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.5 ст. 407 КК України, з огляду на тяжкість злочинів стосовно ст.12 КК України, покаранням за тяжчий з яких може бути позбавлення волі на строк понад сім років, що свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності, ухилення від виконання процесуальних обов'язків переховуванням від слідства і суду, можливість незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні, що свідчить про наявність передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків для продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, а тому строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити за наявності ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою; крім того, відповідно до п.5 ч.1, ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які, зокрема, обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, тому на даний час єдино вірним запобіжним заходом, що може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, є тримання під вартою.
Прокурором та стороною захисту на час розгляду клопотання суду не надано переконливих доказів, які б могли свідчити про те, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуючи на волі чи під домашнім арештом буде виконувати свої процесуальні обов'язки, тому на даний час єдино вірним запобіжним заходом, що може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, є тримання під вартою, підстав для зміни запобіжного заходу з огляду на наведене суд не вбачає, як і підстав для визначення ОСОБА_4 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, застави, з огляду на положення ч.3,4 ст. 183 ЦПК України, відповідно до якої розмір застави визначається судом (слідчим суддею) при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини, а також щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Заявляючи клопотання про визначення застави сторона захисту не надала суду на цій стадії розгляду справи достатніх даних про особу обвинуваченого, а розмір застави відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, за таких обставин з урахуванням також вимог ч.3,4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 182, 183, 193, 197, 199, 314 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання прокурора задовільнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12025020090000431 за ч.5 ст. 407, ч.1 ст. 115 КК України, продовжити на строк 60 днів, без визначення застави, строк дії ухвали з 01.06.2026 14-50 год. до 30.07.2026 р. 14-50 год.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів до Вінницького апеляційного суду, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той самий строк з моменту вручення йому її копії.
Суддя: