"26" січня 2011 р.справа № 2а-1567/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Щербатому І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 22.04.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського міського відділу ДАІ УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м.Кіровограда з адміністративним позовом до Кіровоградського міського відділу ДАІ УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 22.04.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржує її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 22.04.2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2009 року Видиш Юрієм Борисовичем було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ВА 077353, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн., у зв'язку з тим, що керуючи транспортним засобом ЗАЗ Део, д/н НОМЕР_1 по вул. Кропивницького в м. Кіровограді не надав переваги в русі пішоходам, які рухались по нерегульованому пішохідному переході, чим порушив п.18.1 ПДР України.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
П.18.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення п. 18.1 ПДР України є адміністративним правопорушенням, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.
В своїх поясненнях позивач не заперечував проти правопорушення.
Інспектор ДАІ діяв правомірно: склав протокол та постанову про адміністративне правопорушення, які відповідають чинному законодавству.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП знайшло своє підтвердження, тому рішення суду є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 22.04.2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 22.04.2010 року -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров