26 травня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/3283/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Глевчук В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:
Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65, ЄДРПОУ 19243047)
до фізичної особи-підприємця Каптара Юліана Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відшкодування шкоди в порядку суброгації в сумі 132 944,04 грн
Представники сторін:
Від позивача - Синюк С.Л. (поза межами приміщення суду);
Від відповідача - Поляк М.В. (в залі суду).
I. Дії та аргументи позивача.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 65, ЄДРПОУ 19243047) звернулось до Фізичної особи-підприємця Каптара Юліана Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування шкоди в порядку суброгації в сумі 132 944,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на те, що оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 217782,42 грн, при цьому страховим полісом відповідача покрито лише частину шкоди на суму 84838,38 грн. Водій транспортного засобу "Mercedes Actros", н.з. н.з. НОМЕР_2 , який перебував у зчепленні з напівпричепом "Schmitz", н.з. НОМЕР_3 , якого визнано винним у ДТП, на момент ДТП знаходився у трудових відносинах з ОСОБА_1 , а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування шкоди в розмірі 132944,04 грн покладається на відповідача.
І.ІІ. Дії та аргументи Відповідача.
Відповідач у своєму відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, враховуючи наступне.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу "Mercedes Actros", номерний знак НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ СК "УСГ" за полісом №ЕР/219655525, відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн.
За твердженням відповідача, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди, позивачу було відомо про вищевказаний ліміт відповідальності за шкоду, а тому відповідач не має відповідати за завдані збитки в межах ліміту відповідальності страховика ПрАТ "СК "УСГ".
Крім того, відповідач вважає, що акт огляду транспортного засобу від 14.08.2024 р., звіт №24/0471 від 25.08.2024 р. та рахунок №008754 від 06.08.2024 р. є неналежними доказами необхідності у відновлювальному ремонті пошкодженого транспортного засобу.
ІІ. Процесуальні дії та рішення суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2025, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 03.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.10.2025.
28.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку на 3 календарних дні.
Ухвалою суду від 30.10.2025 задоволено клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку на 3 календарних дні.
31.10.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи.
У судовому засіданні 31.10.2025 задовольнив клопотання представників сторін та відклав розгляд справи по суті на 14.11.2025.
У судовому засіданні 14.11.2025 представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи, представник позивача не заперечував щодо задоволення вищевказаного клопотання, однак вказав, що не погоджується з запропонованим представником відповідача експертом, просив суд доручити проведення експертизи будь якій державній установі чи експерту Горобцю, який вже проводив огляд транспортного засобу.
Ухвалою суду від 14.11.2025 зупинено провадження у справі № 926/3283/25 та призначено судову авто-товарознавчу експертизу; виконання судової авто-товарознавчої експертизи доручено Чернівецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м. Чернівці, вул. Руська 248м).
03.12.2025 за вх. № 4143 до господарського суду Чернівецької області надійшов лист від Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання об'єкта дослідження пов'язаного із проведенням судової експертизи.
Ухвалою суду від 05.12.2025 поновлено провадження у справі 926/3283/25 для розгляду листа судового експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України про надання об'єкта дослідження пов'язаного із проведенням судової експертизи. Розгляд справи призначено на 16.12.2025.
В судовому засіданні 16.12.2025, постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву до 18.12.2025.
В судовому засіданні 18.12.2025, постановлено протокольну ухвалу, якою зобов'язано представника позивача надати докази на підтвердження того, що автомобіль знаходиться у відновленому стані та оголошено перерву до 26.12.2025.
19.12.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
У судовому засіданні 26.12.2025, представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання судового експерта, наполягав на проведенні судової авто-товарознавчої експертизи за наявними матеріалами справи без огляду автомобіля, оскільки транспортний засіб перебуває у відновленому стані.
Ухвалою суду від 26.12.2025 зупинено провадження у справі на час проведення експертизи та отримання висновку експерта.
31.12.2025 через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за вх. № 5480 від 31.12.2025 про неможливість проведення судової експертизи.
Ухвалою суду від 02.01.2026 зупинено провадження у справі № 926/3283/25 та призначено судову авто-товарознавчу експертизу; виконання судової авто-товарознавчої експертизи доручено Чернівецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м. Чернівці, вул. Руська 248м).
19.01.2026 за вх. № 201 до господарського суду Чернівецької області надійшов лист від Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання належної якості кольорових фотографій пов'язаних із проведенням судової експертизи.
Ухвалою суду від 02.01.2026 поновлено провадження для розгляду повідомлення Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та зупинено провадження у справі № 926/3283/25 на час проведення судової авто-товарознавчої експертизи.
19.01.2026 за вх. № 201 до господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про надання належної якості кольорових фотографій автомобіля з детальним зображенням всіх пошкоджень.
Ухвлою суду від 19.01.2026 поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
21.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява за вх. 267 про долучення CD - диску з цифровими фотокартками пошкодженого авто, залучив до матеріалів справи.
22.01.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла клопотання за вх. 291 про долучення кольорових фотографій належної якості пошкоджень транспортного засобу та проведення судового засідання без участі відповідача та його представника, залучив до матеріалів справи.
В судове засідання 22.01.2026 представники сторін не з'явилися, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Ухвалою суду від 23.01.2026 зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
19.02.2026 на адресу Господарського суду Чернівецької області надійшов висновок експерта від 17.02.2026 № № CE-19/126-26/408-AB за результатами проведення судової авто-товарознавчої експертизи у справі №926/3283/25.
Ухвалою суду від 20.02.2026 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 23.03.2026.
23.02.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з висновком експерта.
В судовому засіданні 23.03.2026 постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено розгляд справи по суті на 10.04.2026.
В судовому засіданні 10.04.2026 оголошено перерву до 21.04.2026.
21.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні 21.04.2026 оголошено перерву до 01.05.2026.
30.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про виклик експерта.
30.04.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 01.05.2026 задоволено клопотання представника відповідача про виклик у судове засідання експерта сектору авто товарознавчих досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень, та оціночної діяльності Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ - Вітюка Михайла Костянтиновича для роз'яснення свого висновку враховуючи наступне та відкладено розгляд справи на 26.05.2026.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
III. Установлені судом обставини.
29.12.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" та ТОВ "Сільпо Фуд" укладено генеральний договір №101099000 та договір добровільного страхування "Граве Каско" №101098521 майнових інтересів власника транспортного засобу "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_4 .
17.07.2024 на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, відбулась дорожньо транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу "Mercedes Actros" під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Mercedes Actros2, н.з. н.з. НОМЕР_2 , який перебував у зчепленні з напівпричепом "Schmitz", н.з. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 .
У результаті цієї пригоди був пошкоджений транспортний засіб страхувальника. Відповідно до Звіту №24/0471 від 25 серпня 2024 року (копія додається) вартість матеріального збитку транспортного засобу "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_4 , становить 88038,38 грн, а відповідно до рахунку №008754 від 06.08.2024 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_4 - 217782,42 грн.
Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 11.09.2024 фахівцями ПрАТ "СК "Граве Україна" було складено страховий акт № 11.98035943.1/KOS, відповідно до якого загальний розмір страхового відшкодування становив - 217782,42 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №0912129266 від 17.09.2024 ПрАТ "СК "Граве Україна" виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_4 в розмірі - 217782,42 грн.
Крім того, відповідно до постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.08.2024 по справі №285/3836/24 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 , який під час вчинення ДТП, згідно до рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11.09.2025 по справі №715/1776/25 знаходився в трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем Каптарем Юліаном Вікторовичем, та виконував свої трудові, службові обов'язки, отже ФОП Каптар Юліан Вікторович є особою відповідальною за завданий збиток.
Разом з тим, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в межах ліміту відповідальності страховика за полісом ОСАГО становить - 132944,04 гривень.
У зв'язку з цим на підставі статей 1172 та 1194 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в межах ліміту відповідальності страховика за полісом ОСАГО становить132944,04 гривень (217782,42 гривень (загальна сума збитку) - 84838,38 гривень (страхове відшкодування, яке сплатило ПрАТ СК "УСГ" = 132944,04 гривень).
IV. Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що правовідносини у сфері страхування і відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів, врегульовані Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно з абз.4 ст.4 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування" страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування (ст.9 Закону України "Про страхування").
Відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", надалі Закон №1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.36.4 ст.36 Закону №1961-IV виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно зі ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічне положення про суброгацію міститься в статті 993 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно із ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, оцінювач визначив вартість відновлювального ремонту в розмірі - 199255,70 грн та вартість завданої шкоди в розмірі - 88038,38 грн, проте, ПрАТ «АТП «Атлант» відповідно до рахунку № 008754 від 06.08.2024 визначив, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_4 складає - 217782,42 грн.
В подальшому позивачем здійснено виплату страхового відшкодування за ремонт транспортного засобу "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_4 в розмірі - 217782,42 грн, однак, ПрАТ СК "УСГ" прийняло рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі - 84838,38 грн (з урахуванням умов договору страхування), що відповідає вказаній сумі завданої шкоди, разом з тим, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в межах ліміту відповідальності страховика за полісом ОСАГО становить 132944,04 гривень (217782,42 гривень (загальна сума збитку) - 84838,38 гривень (страхове відшкодування, яке сплатило ПрАТ СК "УСГ" = 132944,04 гривень), у зв'язку з чим до позивача у відповідності до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України в порядку суброгації перейшло право вимоги на відшкодування шкоди.
Відповідно до постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06 серпня 2024 року по справі №285/3836/24 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 .
Поряд з цим, ОСОБА_3 під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди знаходився в трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем Каптар Юліаном Вікторовичем та виконував свої трудові, службові обов'язки, що підтверджується наказом №1-т про прийом на роботу від 28.06.2024.
Отже, в силу приписів із ч.1. ст.1172 та ст.1187 Цивільного кодексу України особою, яка несе цивільно-правову відповідальність у зв'язку із заподіянням шкоди автомобілю "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_4 , внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди 17.07.2024, відповідач як володілець джерела підвищеної небезпеки та роботодавець водія, який керуючи джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_2 , який перебував у зчепленні з напівпричепом "Schmitz", н.з. НОМЕР_3 ), заподіяв шкоду потерпілому.
В той же час, позивач не заперечує, що наявними у цій справі доказами підтверджується, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ СК "УСГ" відповідно до Полісу № ЕР/219655525. Відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн, франшиза складає 3200,00 грн.
Суд зазначає, що в такому випадку сплата позивачем страхового відшкодування з відновлювального ремонту "Mercedes Actros", н.з. НОМЕР_4 , потерпілому (страхувальнику позивача) у розмірі 217782,42 грн не є безумовною підставою для виникнення у позивача в порядку суброгації права вимоги зі сплати цієї суми чи її частини саме до відповідача, враховуючи, що останній відповідно до обставин справи застрахував свою цивільну відповідальність у страховика.
Так, відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Суд не бере до уваги поданий позивачем звіт оцінки матеріального збитку №24/0471 від 25.08.2024 як належний та достатній доказ розміру шкоди, оскільки, згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи, призначеної у справі, значна частина складових транспортного засобу, які були враховані позивачем при визначенні вартості відновлювального ремонту як такі, що підлягають заміні, фактично могли бути відновлені шляхом ремонту.
За результатами експертного дослідження вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визначена у сумі 134 101,86 грн, що істотно відрізняється від розрахунків, наведених у звіті оцінювача.
Крім того, суд враховує, що у звіті №24/0471 від 25.08.2024 оцінювачем допущено порушення вимог п.7.9 розділу VII Методики: неправильне визначення проценту коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу (Гк) призвело до неправильного визначення ринкової вартості КТЗ в бік його зменшення.
У свою чергу значення ринкової вартості транспортного засобу впливає на розмір коефіцієнту фізичного зносу та вартість матеріального збитку, який виплачується страховою компанією.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що звіт оцінки матеріального збитку не може бути покладений в основу визначення розміру шкоди, оскільки його висновки спростовуються результатами судової експертизи, проведеної у межах розгляду справи.
В той же час, всупереч положень укладеного договору Генерального договору №101099000 добровільного страхування «ГРАВЕ КАСКО» від 29.12.2023 та відповідно до п.11.1 додатку до Генерального договору №101099000 добровільного страхування «ГРАВЕ КАСКО» від 29.12.2023 визначення розміру страхового відшкодування може проводитися на підставі: - виставлених СТО рахунків на оплату відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ та/або актів про виконані роботи; - акту, звіту, висновку експертної оцінки.
Згідно з пунктом 11.2.5 договору КАСКО якщо вартість відновлювального ремонту за калькуляцією (рахунком) спеціалізованого СТО перевищує вартість відновлювального ремонту, визначеного на підставі висновку (звіту, акту) експертної оцінки або на підставі розрахунку Страховика, які проведено з урахуванням середньо ринкових цін на запасні частини та вартості нормо-години, які склалися на дату настання страхового випадку в регіоні постійного перебування Страхувальника або реєстрації ТЗ, тоді вартість відновлювального ремонту приймається рівною сумі вартості відновлювального ремонту, визначеного на підставі висновку (звіту, акту) експертної оцінки або на підставі розрахунку Страховика.
За обставин даної справи вартість відновлювального ремонту за рахунком СТО перевищує вартість відновлювального ремонту за звітом оцінювача, а тому розмір страхового відшкодування мав визначатися виключно на підставі звіту оцінки матеріального збитку №24/0471 від 25.08.2024 року.
Порушення вищевказаних умов договору призвело до безпідставного завищення розміру страхового відшкодування, який у подальшому позивач просить стягнути з відповідача.
Суд бере до уваги, що рахунок №008754 від 06.08.2024, який ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» надало позивачу для підтвердження вартості відновлювального ремонту ТЗ складений зі слів клієнта, тобто ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (с.2 рахунку).
Водночас, вказаний рахунок було складено до огляду пошкодженого ТЗ оцінювачем, який мав місце 14.08.2024 та до складення звіту №24/0471 від 25.08.2025, яким визначено вартість матеріального збитку.
Відповідно до висновку експерта від 17.02.2026 №СЕ-19/126-26/408-АВ за результатами судової авто-товарознавчої експертизи встановлено, що вартість відновлювального ремонту спірного ТЗ станом на дату виконання експертизи могла становити 134 101,86 грн.
Як встановлено судом, з полісу №ЕР/219655525 вбачається, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн.
У постанові від 16.10.2023 у справі №715/2489/22 Верховний Суд виснував, що уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Як вказувала Велика Палата Верховного Суду, із статті 1194 Цивільного кодексу України випливає, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом №1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Водночас в Законі №1961-IV наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто Закон №1961-IV спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Отже, положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страховиком, у якого застрахована її відповідальність, а тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика (пункти 84-87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17).
Також у постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформульована правову позицію в питанні про наявність можливості у страховика, який виплатив страхове відшкодування на підставі договору добровільного страхування, самостійно обирати, до кого саме звертатися з вимогою про стягнення суми виплаченого страховиком відшкодування: до винної особи чи в межах ліміту відповідальності страховика, у якого винна особа застрахувала цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність (постанова Великої Палати ВС від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом №1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Отже, з урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність відповідача, пов'язана з експлуатацією автомобіля «Mercedes Actros», н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ «СК «УСГ» з лімітом відповідальності застрахованої особи за шкоду майну в сумі 160000,00 грн, то майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, тобто відповідачем лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком відповідача.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки належними та допустимими доказами не підтверджено наявності шкоди у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика, а також не доведено виникнення у відповідача обов'язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, підстави для стягнення з відповідача заявленої суми відсутні, а тому суд висновує, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
V. Розподіл судових витрат.
Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору у сумі 3028,00 грн, сплачені за платіжною інструкцією № 1 від 26.09.2025, які згідно з приписами статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 123, 129, 219, 232 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2026.
Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.