25 травня 2026 року Справа № 915/1013/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.
за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
учасники справи у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»
про грошові вимоги до боржника в сумі 68310,00 грн
у справі № 915/1013/25 про неплатоспроможність фізичної особи (боржника) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
встановив:
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Провадження у справі про неплатоспроможність боржника відкрито ухвалою суду від 29.07.2025.
На даний час провадження у цій справі знаходиться на стадії виконання Плану реструктуризації.
20.04.2026 за вх.№5549/26 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») про грошові вимоги кредитора до боржника, у якій заявник просить визнати ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» кредитором у справі №915/1013/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з грошовими вимогами в розмірі 68310,00 грн, 10000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу та в розмірі 5324,80 грн. - сплаченого судового збору та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 27.04.2026 суд прийняв до розгляду зазначену заяву, призначив її розгляд на 25.05.2026 та зобов'язав боржника до дня судового засідання подати відзив на заяву ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про грошові вимоги до боржника.
Ухвала доставлена ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та боржнику до електронного кабінету системи Електронний суд 28.04.2026.
Станом на дату судового засідання - 25.05.2026 боржник вимог суду не виконав, відзиву на заяву банку про грошові вимоги суду не надав.
Будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду заяви ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про грошові вимоги до суду не надійшло.
Представник ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та боржник у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, заяв про перенесення розгляду заяви про грошові вимоги не подали.
Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату розгляду заяви ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та відсутність підстав для відкладення такого розгляду, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду заяви кредитора, а тому неявка представників не перешкоджає розгляду даної заяви.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов наступних висновків.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Виходячи з вимог положень КУзПБ у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Так, провадження у справі про неплатоспроможність боржника відкрито ухвалою суду від 29.07.2025, цією ж ухвалою введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, указано порядок та строк заявлення кредиторами грошових вимог до боржника та ін.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
30.07.2025 на сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника. Таким чином останнім днем 30-денного строку заявлення вимог до боржника (з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України) є 29.08.2025.
За результатами попереднього засідання 21.10.2025 судом постановлено ухвалу, якою суд визначив розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 , та призначено засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів/переходу до процедури погашення боргів/закриття провадження на 09.12.2025. Згідно зазначеної ухвали до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 включено вимоги АТ «Юнекс Банк», ТОВ «Авентус Україна».
Ухвалою суду від 09.12.2025, судове засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів/переходу до процедури погашення боргів/ про закриття провадження відкладено на 26.01.2026.
Ухвалою суду від 26.01.2026 затверджено план реструктуризації боргів боржника -фізичної особи ОСОБА_1 , шляхом опитування у строк з 04.11.2025 по 14.11.2025 включно, за яким визнані судом вимоги погашаються протягом 12 місяців. Крім цього, суд припинив повноваження арбітражного керуючого Несвіта В.І. як керуючого реструктуризацією боргів боржника.
Ухвала про затвердження плану реструктуризації набрала законної сили 26.01.2026.
Згідно ст. 127 КУзПБ визначено наслідки затвердження плану реструктуризації боргів боржника: - план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів; - з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
На час розгляду заяви ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» провадження у цій справі знаходиться на стадії виконання Плану реструктуризації.
Суд зауважує, що КУзПБ не передбачає окремої спеціальної процедури чи регулювання випадків пред'явлення кредиторами конкурсних чи поточних вимог після затвердження судом плану реструктуризації боржника.
Заява ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» подана до суду 20.04.2026 - тобто з порушенням 30 денного строку їх заявлення та після розгляду усіх вимог кредиторів, внесення їх до реєстру вимог та до Плану реструктуризації боргів, що затверджений судом.
Суд зазначає, що у разі пропуску 30 денного строку заявлення кредитором вимог, застосовуються наслідки, вказані в ч. 4 ст. 45 КУзПБ такий пропуск строку не є підставою для відхилення заявлених кредиторських вимог. Кредитор може заявити свої конкурсні грошові вимоги до фізичної особи - боржника протягом всього часу процедури реструктуризації у справі про неплатоспроможність, зокрема, і після затвердження господарським судом плану реструктуризації боргів.
Такі вимоги кредитора навіть можуть бути включені боржником до реєстру вимог кредиторів, який згідно приписів ч. 4 ст. 127 КУзПБ протягом дії плану реструктуризації боргів, після припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі, зобов'язаний вести реєстр вимог кредиторів та надавати кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів боржника, інформації про стан виконання зазначеного плану покладається на боржника.
Але суд зауважує, що факт внесення визнаних судом вимог кредитора, які подані після затвердження Плану реструктуризації, не породжує обов'язку боржника виконувати такі зобов'язання, що подані з порушенням строків їх заявлення. Такий висновок ґрунтується на приписах ч. 2 ст. 127 КУзПБ, яка містить особливий імперативний припис, що "З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника." Окрім того, підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність із застосуванням таких наслідків закриття справи, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню, є приписи пункту 5 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, згідно якого справа закривається у разі відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Зі змісту заяви ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» вбачається, що 09.01.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір № 2038555 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (надалі- договір). На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується надати споживачу кредит у гривні (далі - кредит), а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п. 1.1. договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС товариства.
Відповідно до п. 1.2. договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п. 1.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 18000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до п. 1.4. договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Згідно п. 1.5. договору тип процентної (их) ставки (ок) - фіксована (і).
За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: 1.5.1. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); 1.5.2. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 07.02.2025 року включно; 1.5.2.1. Знижена процентна ставка 1.5% в день та застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до умов, викладених у договорі.
Пунктом 1.5.3. договору передбачено пільгову процентну ставку, яка становить 0,75% в день та застосовується з 08.02.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).
Відповідно до п. 1.6. договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Відповідно до п. 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .
Згідно п. 2.2. договору сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 09.01.2025 року або 10.01.2025 року. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.4 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу споживача.
Відповідно до п. 2.4. договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. договору.
Згідно п. 2.5. договору кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Згідно п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом за процентною ставкою, визначеною договором, яка діє у відповідний період користування кредитом та у межах строку кредиту. Проценти нараховуються щодня, виходячи з фактичної кількості календарних днів у періоді, за який здійснено нарахування.
Відповідно до п. 4.1. договору товариство має право, зокрема: 1) вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених договором; 3) укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.
Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов'язаний, зокрема у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.
Згідно п. 5.1. договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. договору.
Відповідно до п. 6.1. договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору.
Згідно п. 6.2. договору порушенням умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Відповідно до п. 6.3. договору у випадку повернення простроченої суми кредиту та/або сплати прострочених процентів за користування кредитом протягом 3 (трьох) календарних днів, після закінчення строку їх сплати, штраф за несвоєчасне виконання споживачем зобов'язань за таким простроченням не нараховується.
Згідно п. 6.4. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 1 800,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 360,00 гривень починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
Відповідно до п. 9.2. договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4. договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Згідно п. 9.6. договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.
Відповідно до п. 9.9. договору всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі (в т.ч. електронній), або через Особистий кабінет, або в інший спосіб, якщо це передбачено договором.
В пункті 9.10. договору сторони домовились, що примірник цього договору вважається отриманим споживачем, якщо товариство його направило на електронну адресу вказану споживачем в Особистому кабінеті/договорі та/або безпосередньо в Особистий кабінет. У випадку відправлення договору в Особистий кабінет, споживач приймає та підтверджує, що дані Особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість споживачу переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп'ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту. В цьому випадку датою відправлення договору вважається дата, з якої споживачу в Особистому кабінеті стає доступним текст укладеного договору. Оригінальний примірник договору, а також додатки до нього надсилаються споживачу одразу після його укладення (підписання сторонами) та накладення електронного підпису уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу (з урахуванням виду підпису визначеного в п.9.6 договору), але до початку надання кредиту.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 18000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК», який міститься в матеріалах справи.
Заявник у заяві стверджує, що ОСОБА_1 зобов'язання щодо погашення кредиту згідно умов договору не виконав, внаслідок чого, у нього утворилась заборгованість за договором № 2038555 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 09.01.2025 у загальному розмірі 68310,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 18000,00 грн, нарахованих процентів - 41310,00 грн та штрафних санкцій - 9000,00 грн.
Докази сплати боржником грошових коштів за договором № 2038555 від 09.01.2025 у матеріалах справи відсутні.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі кредитного договору врегульовані положеннями ст.ст. 1054 - 10561 ЦК (кредит).
Виконання цивільних і господарських зобов'язань, які виникли з договору, врегульовано відповідними положеннями ГК та ЦК про договір та зобов'язання.
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; 2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як встановлено, договір № 2038555 від 09.01.2025, укладений між сторонами, ОСОБА_1 був підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «E676».
Отже, кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
13.08.2025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (клієнт) на підставі договору факторингу №13082025-1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (фактор) набуло право грошової вимоги до боржника.
Згідно п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому- передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором, ціна продажу та одинична ціна визначаються в день передачі по Акту прийому-передачі Реєстру боржників, який складається та підписується в день укладання цього договору ( п.3.1. договору факторингу).
Загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором 41487848,01 грн. Ціна продажу - 1936527,89 грн. (п.п.3.2., 3.3. договору факторингу).
Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої в п. 3.3. договору, протягом трьох робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру боржників (п.3.4. договору факторингу).
Як вбачається з Реєстру боржників від 13.08.2025, копія якого міститься в матеріалах справи, клієнт відступив факторові право вимоги заборгованостей до боржників - позичальників на умовах договору факторингу від 13.08.2025, зокрема стосовно боржника - ОСОБА_1 за договором №2038555, сума кредиту (загальний розмір) за яким складає 18000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №4838 від 15.08.2025, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перерахував на рахунок ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 1936527,89 грн (призначення платежу - сплата за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025, без ПДВ).
Відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 13.08.2025 № 13082025-1, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» повідомило боржника ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та передачу персональних даних ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, відповідно до повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 2038555 від 09.01.2025.
Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу №13082025-1 перейшло право грошової вимоги до боржника за договором.
Згідно ч 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За загальним правилом зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК).
Як встановлено судом вище, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 18000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Разом з цим, всупереч умовам договору, ОСОБА_1 не виконав свого зобов'язання щодо сплати заборгованості та процентів. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до боржника, останній не погасив заборгованість за кредитним договором.
Враховуючи норми чинного законодавства України, зазначені вище, та те, що за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги заборгованості до боржника, вимоги кредитора до боржника у розмірі 18000,00 грн (тіло кредиту) є доведеними та обґрунтованими.
Також як вбачається із розрахунку заборгованості ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», у період з дати укладання договору, а саме: з 09.01.2025 по 13.08.2025, у боржника перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії договору у розмірі 43605,00 грн та товариством нараховано штрафні санкції за прострочку платежу у розмірі 9000 грн.
Водночас ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заявляє грошові вимоги за процентами у розмірі 41310,00 грн, нарахованими за період з 09.01.2025 по 28.07.2025.
Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за договором факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги заборгованості до боржника, вимоги кредитора щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до боржника за період з 09.01.2025 по 28.07.2025 у розмірі 41310,00 грн, а також штрафних санкцій за прострочку платежу у розмірі 9000 грн, є доведеними та обґрунтованими.
Станом на час розгляду заяви, зазначена у даній ухвалі заборгованість у загальній сумі 68310,00 не погашена.
Кредиторські вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» виникли до порушення провадження у справі про неплатоспроможність боржника, є конкурсними та не забезпеченими заставою майна боржника, проте, як вже зазначено у цій ухвалі, заявлені поза строком, визначений с. 45 КУзПБ.
Відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду заяв про грошові вимоги господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Ураховуючи встановлене та відповідно до ст. 122, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає грошові вимоги банку належним чином обґрунтованими, відповідно ці вимоги підлягають визнанню у повному обсязі та згідно ст. 127 КУзПБ мають бути включені боржником до відповідної черги задоволення.
Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, зокрема, витрати на оплату судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Кредитором за подання до господарського суду заяви з вимогами до боржника згідно платіжної інструкції № 8576 від 14.04.2026 сплачено судовий збір за звернення до суду із заявою про грошові вимоги в розмірі 5324,80 грн., а тому вказані витрати мають бути відшкодовані до задоволення вимог кредиторів.
Крім того, за твердженнями ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у зв'язку з розглядом справи № 915/1013/25 в Господарському суді Миколаївської області він також поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм, які передбачають відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та вказані витрати не включаються до складу витрат, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Разом з тим, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних із розглядом справи. Ці витрати за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу належить до елементів позовного провадження як результат реалізації принципу змагальності. У процедурі банкрутства (не платоспроможності) цей принцип діє дуже обмежено, настільки, наскільки це відповідає суті конкурсного процесу.
Під час розгляду грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) не можуть бути застосовані правові конструкції позовного провадження щодо: участі у процесі декількох позивачів чи відповідачів, третіх осіб; залучення співвідповідача чи заміна неналежного відповідача; подання зустрічного позову тощо (ст.ст. 47, 50, 180 ГПК України).
У попередньому засіданні суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має місце не вирішення спору по суті, а процес зі встановлення судом грошових вимог.
При цьому основне завдання кредитора в цьому процесі полягає у доведенні наявності в нього грошових вимог до боржника на підставі письмових доказів (документального обґрунтування проблема щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу повинна розв'язуватися зовсім в іншій площині. Перш за все потрібно відмежовувати витрати конкурсної маси та витрати індивідуального кредитора. Витрати конкурсної маси як спільного майна кредиторів це за своєю суттю витрати на провадження у справі про банкрутство. Такі витрати виникають унаслідок дій органів конкурсного управління з управління конкурсною масою боржника та розпорядження нею.
До органів конкурсного управління належать: арбітражний керуючий, представницькі органи кредиторів (збори, комітет кредиторів). Якщо має місце відшкодування арбітражним керуючим іншій стороні витрат на професійну правничу допомогу через невдалий судовий процес із визнання правочину недійсним у відокремленому позовному провадженні, то вони якраз і будуть погашатися в першу чергу як витрати, пов'язані із провадженням у справі про банкрутство.
Витрати, які виникають у кредиторів унаслідок їхніх індивідуальних дій у процедурі банкрутства, не можуть покриватися за рахунок конкурсної маси. Такі витрати, у тому числі на професійну правничу допомогу, покриваються за власний рахунок кредиторів. Це стосується випадків, які мають місце в підготовчому та попередньому засіданнях суду, де доводяться власні грошові вимоги кредиторів. Виняток стосується судового збору, сплаченого за подання заяви до суду, оскільки його сплата передбачена КзПБ (ч. 2 ст. 34, ч. 3 ст. 45 КзПБ).
Такий підхід відповідає суті основоположного принципу конкурсного процесу всеспільності. Тільки спільнота кредиторів чи арбітражний керуючий, а не індивідуальний кредитор, має право вимагати відшкодування витрат, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство.
Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу кредитора у процедурі банкрутства не відносяться до судових витрат, що підлягають розподілу, а тому покриваються кредитором за власний рахунок, із врахуванням того, що витрати кредиторів за підготовку та подання заяви з грошовими вимогами є його індивідуальною ініціативою та не можуть покриватися за рахунок боржника.
З огляду на наведене, додаткові грошові вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до боржника в сумі 10000 грн, які складаються із витрат кредитора на правничу допомогу у зв'язку з поданням заяви про визнання конкурсних кредиторських вимог, відхиляються господарським судом.
Стосовно черговості задоволення вимог кредиторів суд зазначає, що порядок задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність визначено статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства. Згідно з ч. 4 цієї статті, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
З урахуванням положень ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства суд вважає, що визнані судом вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» мають задовольнятися у такій черговості:
- позачергові вимоги: судовий збір в сумі 5324,80 грн,
- 2 черга: 59310,00 грн (заборгованість за тілом кредиту, проценти за користування кредитом);
- вимоги третьої черги: штрафні санкції - 9000,00 грн.
Керуючись ст. 45-47, 122, 127 133, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 ГПК України, суд
1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) у розмірі 68310,00 грн та 5324,80 грн судових витрат. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у такій черговості:
- позачергові вимоги: 5324,80 грн (судові витрати);
- 2 черга: 59310,00 грн (заборгованість за тілом кредиту, проценти за користування кредитом);
- 3 черга: 9000,00 грн (штрафні санкції).
2. Решту додаткових грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в сумі 10000,00 грн (витрати кредитора на правничу допомогу у зв'язку з поданням заяви про визнання кредиторських вимог) відхилити.
3. Зобов'язати боржника включити визнані судом вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03045, м. Київ, вул. Набережно-корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822) у розмірі 68310,00 грн та 5324,80 грн судових витрат до реєстру вимог кредиторів у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.06.2026.
Суддя Т.М. Давченко