вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"27" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1462/26
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи-підприємця Круківської Яни Сергіївни, Київська область, Білоцерківський район, смт. Рокитне
до Відділу освіти Таращанської міської ради, Київська область, Білоцерківський район, м. Тараща
про стягнення 319971,17 грн.
встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (абз. 2 ч. 1. ст. 173 ГПК України).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Звертаючись з даною позовною заявою, позивач об'єднав в одній позовній заяві вимоги за тридцятьма договорами, що не пов'язані підставами виникнення та поданими доказами, а саме: договором поставки № 152 від 06.03.2025 р.; договором поставки № 155 від 06.03.2025 р.; договором поставки № 757 від 23.09.2025 р.; договором поставки № 682-1 від 29.08.2025 р.; договором поставки № 702 від 04.09.2025 р.; договором поставки № 721 від 12.09.2025 р.; договором поставки № 410 від 28.05.2025 р.; договором поставки № 505 від 30.06.2025 р.; договором поставки № 579 від 05.08.2025 р.; договором поставки № 523 від 08.07.2025 р.; договором поставки № 157 від 06.03.2025 р.; договором поставки № 656 від 27.08.2025 р.; договором поставки № 967 від 06.11.2025 р.; договором поставки № 287-1 від 02.09.2025 р.; договором поставки № 575 від 31.07.2025 р.; договором поставки № 73 від 03.02.2025 р.; № 719 від 12.09.2025 р.; № 150 від 06.03.2025 р.; № 285-1 від 02.09.2025 р.; № 414 від 02.06.2025 р.; № 720 від 12.09.2025 р.; № 751 від 18.09.2025 р.; № 504 від 30.06.2025 р.; № 156 від 06.03.2025 р.; № 509 від 04.07.2025 р.; № 577 від 31.07.2025 р.; № 147 від 06.03.2025 р.; № 752 від 18.09.2025 р.; № 629 від 22.08.2025 р.; № 296 від 29.04.2025 р.
Отже, підставою виникнення позовних вимог за договором поставки № 152 від 06.03.2025 р.; договором поставки № 155 від 06.03.2025 р.; договором поставки № 757 від 23.09.2025 р.; договором поставки № 682-1 від 29.08.2025 р.; договором поставки № 702 від 04.09.2025 р.; договором поставки № 721 від 12.09.2025 р.; договором поставки № 410 від 28.05.2025 р.; договором поставки № 505 від 30.06.2025 р.; договором поставки № 579 від 05.08.2025 р.; договором поставки № 523 від 08.07.2025 р.; договором поставки № 157 від 06.03.2025 р.; договором поставки № 656 від 27.08.2025 р.; договором поставки № 967 від 06.11.2025 р.; договором поставки № 287-1 від 02.09.2025 р.; договором поставки № 575 від 31.07.2025 р.; договором поставки № 73 від 03.02.2025 р.; № 719 від 12.09.2025 р.; № 150 від 06.03.2025 р.; № 285-1 від 02.09.2025 р.; № 414 від 02.06.2025 р.; № 720 від 12.09.2025 р.; № 751 від 18.09.2025 р.; № 504 від 30.06.2025 р.; № 156 від 06.03.2025 р.; № 509 від 04.07.2025 р.; № 577 від 31.07.2025 р.; № 147 від 06.03.2025 р.; № 752 від 18.09.2025 р.; № 629 від 22.08.2025 р.; № 296 від 29.04.2025 р. є факти: укладення відповідних договорів та виникнення в силу такого факту у сторін зобов'язань, визначених кожним з договорів окремо; факт невиконання відповідачем зобов'язань за кожним з договорів окремо та у визначені такими договорами строки тощо.
Заявлені вимоги підтверджуються і різними доказами за кожним договором окремо, зокрема:
за договором поставки № 152 від 06.03.2025 р.: видатковими накладними № РН-0002000 від 19.12.2025 р. на суму 231,00 грн; № РН-0001779 від 07.11.2025 р. на суму 33,00 грн; № РН-0001880 від 20.11.2025 р. на суму 132,00 грн; № РН-0002037 від 22.12.2025 р. на суму 231,00 грн; № РН-0002069 від 15.12.20025 р. на суму 30,45 грн; № РН-0001844 від 13.11.2025 р. на суму 462,00 грн; № РН-0001738 від 26.11.2025 р. на суму 368,40 грн; № РН-0001898 від 20.11.2025 р. на суму 195,45 грн.
За договором поставки № 682-1 від 29.08.2025 р.: видатковими накладними № РН-0001713 від 24.10.2025 р. на суму 3682,64 грн; № PH-0001713 від 28.10.2025 р. на суму 1728,00 грн; № РН-0001921 від 24.10.2025 р. на суму 615,24 грн; № РН-0001994 від 04.12.2025 р. на суму 3718,28 грн; № РН-0001978 від 04.12.2025 р. на суму 652,42 грн; № РН-0001945 від 27.11.2025 р. на суму 3259,04 грн; № РН-0001892 від 20.11.2025 р. на суму 2872,36 грн; № РН-0001838 від 13.11.2025 р. на суму 3974,84 грн; № РН-0001790 від 07.11.2025 р. на суму 2134,20 грн; № РН-0001773 від 07.11.2025 р. на суму 1147,64 грн.
Отже, лише за двома з указаних договорів поставки до матеріалів позовної заяви долучено значний обсяг доказів (видаткові накладні), сукупне дослідження яких у межах однієї справи не сприятиме розгляду спору у розумний строк та істотно ускладнить з'ясування фактичних обставин справи. За таких умов об'єднання вимог за тридцятьма договорами в одну позовну заяву призведе до необґрунтованого обтяження судового процесу, що суперечить завданням господарського судочинства.
Таким чином, заявлені вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та всіма поданими доказами, тобто докази, надані у підтвердження вимог за одним договором, не є доказами, наданим у підтвердження вимог за іншим; дослідження доказів, що стосуються одного договору, не має значення для з'ясування обґрунтованості вимог заявленими на підставі іншого договору.
Крім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що умови укладених договорів поставки не є однорідними. Зокрема, договори поставки № 155 від 06.03.2025 р. та № 682-1 від 29.08.2025 р. суттєво відрізняються за змістом розділів 3, 4, 6, 7 та 9, що свідчить про різний обсяг прав та обов'язків сторін, різний порядок розрахунків тощо. Зазначені обставини ускладнюють одночасне дослідження правовідносин за різними договорами в межах однієї справи без порушення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин.
Для вирішення даної справи по суті суду необхідно окремо по кожному договору досліджувати його умови, докази його виконання, надати оцінку правовідносинам позивача з відповідачем по кожному договору окремо, встановити факти невиконання останнім своїх зобов'язань по кожному договору окремо, що з огляду на обмеженість строків розгляду справи, передбачених статтею 195 Господарського процесуального кодексу України, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Також, з матеріалів позовної заяви вбачається що позивачем заявлені вимоги про стягнення зокрема 3 % річних та інфляційних втрат. У випадку встановлення обґрунтованості вимог про стягнення боргу судом підлягатиме перевірці обгрунтованість розрахунку щодо кожної простроченої оплатою видаткової накладної яких додано до позовної заяви понад 70 штук.
Отже, об'єднання позовних вимог за 30 договорами, в тому числі різного змісту, в один позов суттєво ускладнить розгляд справи, призведе до нагромадження доказової бази.
Згідно ч. 2 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Таким чином, ч. 2 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України визначає право суду об'єднати вимоги у випадках певного збігу осіб у таких справах, однак, з урахуванням положень ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підставою об'єднання є пов'язаність між собою вимог підставою виникнення або поданими доказами, а також заявлення основних та похідних вимог.
Проте, у даному випадку відсутні відповідні умови для об'єднання; заявлені за одним договором вимоги не відносяться до заявлених за іншим як основні та похідні.
Отже, позивачем порушено правило об'єднання позовних вимог.
Крім того, розмір шрифту тексту, викладеного у позовній заяві, не відповідає ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», згідно з п. 7.2. якого для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12- 14 друкарських пунктів. Як вбачається з позовної заяви, позовна заява викладена шрифтом розміром 10 або менше. Наведене суттєво ускладнює візуальне сприйняття викладеного позивачем тексту.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, визначених ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, суд зазначає, що позивач звертаючись з позовом не позбавлений можливості об'єднати вимоги за декількома договорами проте з дотриманням принципу процесуальної економії, що означає, що при зверненні з позовом має бути враховано умови договорів та кількість поданих доказів на виконання кожного з них.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України
постановив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева