вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/239/17
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Нова»
простягнення 1398666,96 грн.
за участю представників:
сторін:не з'явились
встановив:
В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/239/17 за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Нова» (далі - відповідач) про стягнення 1398666,96 грн. шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке полягає в знищенні зелених насаджень (дерев та кущів) та знищенні зеленого газону на прибережно-захисній смузі оз. «Малий Небіж» без відповідних дозвільних документів, про що Державною екологічною інспекцією у м. Києві, правонаступником якого є позивач, складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 04/578а та акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України № 04/579а та застосовано результати перевірки, викладені в актах, шляхом виставлення відповідачу претензій №№ 112, 113 від 22.08.2016 про відшкодування шкоди у розмірі заявленої до стягнення суми.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2026 у даній справі запропоновано Державній екологічній інспекції Столичного округу подати письмові пояснення по суті спору. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Повідомлено сторін, що розгляд справи по суті відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал судових засідань № 4) 21.04.2026 о 14:30.
Позивач повідомлений про закриття підготовчого провадження та призначення справу до судового розгляду по суті у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до його електронного кабінету копії ухвали в електронній формі.
Сторони, зокрема, позивач в судове засідання, призначене на 21.04.2026 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2026 у даній справі відкладено судове засідання по справі. Повідомлено сторін, що судове засідання з розгляду даної справи відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал судових засідань № 4) 26.05.2026 о 11:20. Викликано уповноваженого представника позивача - Державної екологічної інспекції Столичного округу у судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал судових засідань № 4) 26.05.2026 о 11:20. Явку у судове засідання уповноваженого представника позивача визнано обов'язковою. Зобов'язано позивача, в разі неявки в судове засідання його уповноваженого представника повідомити суд про причини такої неявки. Роз'яснено Державній екологічній інспекції Столичного округу, що в разі неявки в судове засідання його уповноваженого представника та неповідомлення суду про причини такої неявки, суд на підставі ч. 4 ст. 202 ГПК України має право залишити позов без розгляду.
Позивача повідомлений про відкладення судового засідання у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до його електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.
Сторони, зокрема, позивач в судове засідання, призначене на 26.05.2026 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши матеріали справи суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Положення ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до сталої позиції Верховного Суду, що сформульована, зокрема в постановах від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 19.01.2022 у справі № 907/153/21, залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд наголосив, що у цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Частинами 1, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд враховує, що представник позивача в судові засідання 21.04.2026, 26.05.2026 не з'являвся. Суд визнав явку позивача в судове засідання призначене на 26.05.2026 обов'язковою.
В той же час, позивач не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, не надав суду підтвердження того, що представник позивача не може прибути в судове засідання.
За наведених обставин, суд не вбачає в діях позивача зацікавленості в вирішенні спору у даній справі, в тому числі протягом розумного строку, його готовності брати участь на всіх етапах розгляду справи, а також бажання добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Навпаки, поведінка позивача у даній справі не сприяє швидкому та ефективному розгляді справи та свідчить про затягування розгляду справи і перешкоджає вирішенню справи по суті.
Наведене також дає підстави для висновку, що за такої процесуальної поведінки позивача продовження в цьому випадку розгляду судового спору, щодо якого особа, яка з ним звернулася, втратила інтерес, матиме також наслідком порушення права інших учасників справи на її розгляд впродовж розумного строку.
Враховуючи, що позивач не з'явився у судове засідання 26.05.2026, явка якого судом була визнана обов'язковою, а також враховуючи обмеження процесуальними строками строк розгляду справи господарським судом, суд залишає позов без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, позаяк нез'явлення позивача у судове засідання та не повідомлення про причини неявки перешкоджає вирішенню даного спору.
Суд звертає увагу, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду із позовом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 20980,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.12.2016 № 258.
Згідно з 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки позов Державної екологічної інспекції Столичного округу залишено судом без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що позивач не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, то у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена позивачем сума судового збору за подання даної позовної заяви поверненню не підлягає.
Частиною 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 226, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Залишити позов Державної екологічної інспекції Столичного округу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама Нова» про стягнення 1398666,96 грн. шкоди без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали 01.06.2026.
Суддя Ю.В. Подоляк