вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/876/26
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури №51-2688вих-26 від 28.05.2026 року (вх. №4782 від 28.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у справі №911/876/26
за позовом Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, с. Щасливе, Бориспільський район, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП», м. Київ
про стягнення заборгованості
До Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» про стягнення 2826737,48 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.
Ухвалою суду від 31.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/876/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.05.2026 року.
Ухвалою суду від 05.05.2026 року продовжено процесуальні строки розгляду справи №911/876/26 та відкладено підготовче засідання на 23.06.2026 року.
До суду через систему «Електронний суд» від керівника Бориспільської окружної прокуратури надійшла заява №51-2688вих-26 від 28.05.2026 року (вх. №4782 від 28.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у справі №911/876/26.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що 20.02.2003 між Великоолександрівською сільською радою та ЗАТ «Племінний завод «Агро-Регіон» укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Шакодько О.П. за №992 та зареєстрований у Бориспільському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №10 від 27.02.2003 (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого, орендодавець на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради від 31.01.2003 №323-12-XXIV, передає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, розміщену на землях, що знаходиться в адмінмежах Великоолександрівської сільської ради в межах населеного пункту Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області.
В оренду передано земельну ділянку площею 50,483 га. Грошова оцінка земельної ділянки складає 6217633 грн. 68 коп.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1,14 % від грошової оцінки земель. Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту, зокрема, підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до умов Додаткової угоди між Великоолександрівською сільською радою та ПАТ «Племінний завод «Агро-Регіон» від 08.12.2011 до зазначеного Договору оренди від 20.02.2003 у зв'язку з прийняттям рішення орендарем щодо виключення із орендованих на підставі договору земельних ділянок площею 1,9201 га, прийняттям Великоолександрівською сільською радою рішення від 26.04.2013 №1151-48-VI з моменту підписання цієї Додаткової угоди, загальний розмір ділянок, що орендується на підставі договору становить 44,3987 га. Нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 7,2727 га визначено у розмірі 9477328,10 грн.
13.12.2013 між сторонами підписано Додаткову угоду, пунктом 3 якої визначено, що в оренду передаються земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 3220880900:08:006:0420, 3220880901:01:005:0047, 3220880900:08:006:0419 та 3220880900:07:001:0005. Відповідно до п. 4 цієї додаткової угоди визначено, що п.2.3 Договору викладено в такій редакції: «Беручи до уваги положення Податкового кодексу України, мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення та надані для потреб сільськогосподарського виробництва становить 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України.
26.12.2016 між Великоолександрівською сільською радою та ПАТ «Племінний завод «Агро-Регіон» укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 20.02.2003, в п. 1 якої зазначено, що у зв'язку з викупом усіх будівель ферми 2, які знаходяться на земельній ділянці площею 7,2727 га, кадастровий номер 3220880900:07:001:0005 на користь ТОВ «ПІК ТЕКНОЛОДЖИ ГРУП» вказана ділянка фактично вибула з користування орендаря, сторони домовилися внести зміни до абз. 3 п. 1.1 розділу 1 Договору оренди земельної ділянки відповідно до рішення сесії Великоолександрівської сільської ради від 01.12.2016 №567-07-VII «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Великоолександрівською сільською радою та ТОВ «Племінний завод «Агро-Регіон» 20.02.2003».
На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 26.12.2016 ТОВ «Племінний завод «Агро-Регіон» повернув у володіння і користування Великоолександрівської сільської ради земельну ділянку загальною площею 7,2727 га з кадастровим номером 3220880900:07:001:0005.
На підставі рішення Великоолександрівської сільської ради №601-11-VII від 26.01.2017 «Про надання дозволу ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,2727 га з кадастровим номером 3220880900:07:001:0005 в довгострокову оренду для будівництва, реконструкції та обслуговування об'єктів промислового призначення, офісних приміщень з паркінгом для легкового автотранспорту, складських і допоміжних приміщень по вул. Гагаріна, в с. Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області.
Рішенням Великоолександрівської сільської ради №916-25-VII від 30.08.2017 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду (строком на 25 років) ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду.
Проте, договір оренди земельної ділянки між радою та вказаною юридичною особою не був укладений, у зв'язку з чим Великоолександрівською сільською радю 06.09.2018 прийнято рішення №1322-42-VII «Про скасування рішення ради від 30 серпня 2017 року №916-25-VII».
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.11.20218 у справі №911/2244/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Племінний завод «Агро-Регіон» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Бориспіль» до Великоолександрівської сільської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, залишеним без змін постановою Верховного Суду 04.07.2019 року, зокрема, встановлено, що одним з орендарів є ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП», оскільки, ЗАТ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН», правонаступником якого є ТОВ «Племінний завод «АГРО-РЕГІОН», фактично втратило право користування земельною ділянкою, яка йому була передана в оренду у зв'язку з відступленням частини майна, що розташоване на земельній ділянці площею 7,2727 га, кадастровий номер 3220880900:07:001:0005, (ферма 2) по вул. Гагаріна, 16, в с. Мала Олександрівка Бориспільського р-ну Київської області, на користь ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» та у зв'язку з відступленням частини майна, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 37,1260 га, а саме: земельна ділянка, площею 1,0820 га, кадастровий номер 3220880800:08:006:0420, (Заправка) в с. Велика Олександрівка Бориспільського р-ну Київської області; земельна ділянка, площею 0,1850 га, кадастровий номер 3220880901:01:005:0047 (Будівля контори) в с. Велика Олександрівка Бориспільського р-ну Київської області по вул. Гагаріна, 11; земельна ділянка, площею 35,8590 га, кадастровий номер 3220880900:08:006:0419 (Будівлі та споруди ферми, Машинотракторний парк) в с. Велика Олександрівка Бориспільського р-ну Київської області по вул. Соборна, 55 та Соборна, 59, на користь ТОВ «АГРО-РЕГІОН БОРИСПІЛЬ». Відповідно до вимог ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, а також ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», до нового власника переходить право користування земельними ділянками, на яких розміщені такі будівлі та споруди, а для попереднього орендаря такий договір припиняється, тому орендарем-1 за основним договором є ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП», яке набуває прав та обов'язків орендаря за Основним договором оренди земельної ділянки, площею 7,2727 га, кадастровий номер 3220880900:07:001:0005, розташованої по вул. Гагаріна, 16, в с. Мала Олександрівка Бориспільського р-ну Київської області, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна Ферма 2.
Згідно з інформацією Пристоличної сільської ради від 06.02.2026 №02-14/245/2026 (яка є правонаступником Великоолександрівської сільської ради) ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» здійснило оплату орендної плати у 2024 році в загальному розмірі 3225,20 грн., що підтверджується доданою Довідкою про рух коштів, а в 2023 та 2025 роках не сплачувало орендну плату за земельну ділянку.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 з урахуванням індексу споживчих цін складає 1967876, 51 грн.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Київській області від 28.01.2026 №1612/5/10-36-04-11 в інформаційній системі «Податковий блок» інформація про сплату ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» орендної плати з юридичних осіб за період з 01.01.2023 по 31.12.2024 відсутня. Зазначено, що за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 вказаною юридичною особою сплачено до бюджету 3225,20 грн.
Також, Пристоличною сільською радою додатково повідомлено окружну прокуратуру листом від 12.03.2026 №02-14/467/2026 стосовно того, що у сільської ради, як правонаступника Великоолександрівської сільської ради відсутня інформація, щодо сплати орендної плати ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 року.
Разом з тим, Пристоличною сільською радою надано розрахунок заборгованості з 01.01.2021 по 28.02.2026. Враховуючи вищевикладене, заборгованість за період з 01.01.2021 по 28.02.2026 з урахуванням індексу споживчих цін складає 2826737,48 грн. Також, радою зазначено, що у період з 12.03.2020 по 31.12.2022 року Щасливська та Великоолександрівська сільські ради, а в майбутньому як правонаступник - Пристолична сільська рада рішення, якими встановлювалися ставки орендної плати у відповідності до категорії земель та видів цільового призначення земель не приймали.
Для виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3220880900:07:001:0005 площею 7,2727 га, яка відповідно до Витягу з ДЗК про земельну ділянку від 03.02.2026 №HB-0000154882026 відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (вид цільового призначення - 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема, із енергогенеруючим блоком), встановлено ставку земельного податку для юридичних осіб у розмірі 2%. З урахуванням вищевикладеного, Пристоличною сільською радою здійснено розрахунок недоотриманої орендної плати.
Таким чином, прокурором встановлено, що ТОВ «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» в порушення вимог податкового законодавства в період з 01.01.2021 по 28.02.2026 не сплачує орендну плату в повному обсязі, чим спричиняє шкоду майновим правам Пристоличної сільської територіальної громади на отримання доходу у вигляді орендної плати, та порушує вимоги земельного законодавства та істотні умови договору оренди.
Позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача на користь Пристоличної сільської ради Бориспільського району 2826737,48 грн., натомість, статутний капітал відповідача складає лише 10000,00 грн.
Прокурором зазначено, що тривала несплата відповідачем грошових коштів за користування земельною ділянкою свідчить про можливу його недобросовісну поведінку як сторони зобов'язання, та наміри ухилення від сплати коштів за користування земельною ділянкою, з огляду на що є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову; бездіяльність та протиправна поведінка відповідача негативно впливають на фінансовий стан позивача, оскільки, позивач позбавлений можливості використати належні йому грошові кошти на користь мешканців громади, тим більш в умовах воєнного стану; вказані грошові кошти могли бути спрямовані на посилення сил оборони та відновлення об'єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій; невиконання відповідачем зобов'язань перед територіальною громадою, в умовах воєнного стану, зі сплати грошових коштів, а також, безпідставне утримання коштів, які підлягають сплаті до бюджету, тривалий час не відповідає суспільному інтересу; відповідач має можливість у будь-який момент відчужити власні кошти та/або майно, що надалі унеможливить виконання рішення суду у даній справі та призведе до недосягнення цілей господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених інтересів держави; звернення прокурора з даним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки, стягнення відповідних коштів сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.
Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №910/11037/23, від 01.04.2024 у справі №922/5184/23.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також, інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Водночас, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 20.07.2020 у справі №914/2157/19.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів та обґрунтувань, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета, та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.
При цьому, обов'язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідністю чи вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 19.02.2025 у справі №916/4912/24 Верховний Суд зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Касаційного господарського суду від 03.03.2023 року у справі №905/448/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 року у справі №910/8671/22, від 27.04.2023 року у справі №916/3686/22, від 09.04.2024 року у справі №917/1610/23, від 04.10.2024 року у справі №913/289/24, від 07.10.2024 року у справі №908/1291/24.
У постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, аналізуючи питання забезпечення позову в контексті необхідності обґрунтувати припущення про можливість власника розпоряджатися своїм майном, зазначила, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23.
Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №910/3158/20).
У постанові від 08.07.2025 у справі №916/143/24 Верховний Суд зазначив про те, що стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов'язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Судом встановлено, що наведені прокурором у заяві про забезпечення позову обставини щодо невиконання відповідачем зобов'язань з оплати за користування земельною ділянкою, неспівмірного розміру статутного капіталу відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, а саме - 10000,00 грн. статутного капіталу в порівнянні з сумою, яку просить стягнути прокурор - 2826737,48 грн., підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на всіх відкритих рахунках, а також, тих, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у всіх банківських установах та інших кредитно-фінансових установах в межах ціни позову у розмірі 2826737,48 грн., може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.
Також, суд вважає, що обраний прокурором вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову у розмірі 2826737,48 грн. є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтереси відповідача, наведений в заяві захід забезпечення позову виключає можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні, а також визначений захід забезпечення не завдає шкоди правам та охоронюваним інтересам осіб, що не є учасниками судового процесу.
Суд зазначає, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову, визначених прокурором, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, у межах суми позову, може призвести до утруднення чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки, у разі відхилення судом заяви про забезпечення та за наявності рішення суду про задоволення позовних вимог, обраний прокурором спосіб захисту може стати неефективним, оскільки, необхідно буде застосовувати додатково інші способи захисту порушених прав позивача, а також, докладати зусиль з метою відновлення становища, яке існувало до порушення.
Судом враховано, що позовні вимоги спрямовані на захист порушених економічних інтересів Пристоличної сільської територіальної громади щодо надходження бюджетних коштів. Недоотримання коштів орендної плати місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства. Фактично звернення прокурора з даним позовом зумовлено порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, спрямоване на забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету та їх використання за цільовим призначенням для задоволення відповідних потреб територіальної громади та суспільства.
Крім того, обраний прокурором захід забезпечення позову є адекватним та дозволяє не допустити незворотності певних наслідків, а також, забезпечить дотримання необхідного балансу інтересів між усіма учасниками спірних правовідносин, які беруть участь у справі.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, встановивши наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи те, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури №51-2688вих-26 від 28.05.2026 року (вх. №4782 від 28.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 74, 136-140, 144, 234 ГПК України, суд
1.Заяву керівника Бориспільської окружної прокуратури №51-2688вих-26 від 28.05.2026 року (вх. №4782 від 28.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у даній справі задовольнити.
2. Вжити заходів забезпечення позову у справі №911/876/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» (02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 21, кв. 52, код ЄДРПОУ 37726053), що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах у межах ціни позову у розмірі 2826737 (два мільйони вісімсот двадцять шість тисяч сімсот тридцять сім) грн. 48 коп.
Ухвала Господарського суду Київської області від 01.06.2026 у справі №911/876/26 є виконавчим документом згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України, ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
4. Стягувачем за даною ухвалою є: Бориспільська окружна прокуратура (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 21, код ЄДРПОУ 02909996)
5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІК ТЕХНОЛОДЖИ ГРУП» (02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 21, кв. 52, код ЄДРПОУ 37726053)
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та дійсна для пред'явлення до виконання до 01.06.2029 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту складення повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць