ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
25 травня 2026 року Справа № 902/847/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.
при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду Вінницької області від 17.03.2026 у справі №902/847/24 (суддя Тісецький С.С.)
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участі представників:
апелянта - Лобанов Олег Олегович (в приміщенні Господарського суду Вінницької області);
Постановою Господарського суду Вінницької області від 17.03.2026 у справі №902/847/24, зокрема:
- затверджено звіт арбітражного керуючого Калініна П.О. від 28.01.2025 про нарахування та виплату основної винагороди у справі №902/847/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період виконання обов'язків керуючого реструктуризацією в сумі 45200,00 грн за рахунок авансованих боржником коштів;
- відмовлено в задоволенні клопотання АТ "Державний ощадний банк України" №55/5.8-03/35215/2026 від 11.03.2026 про закриття провадження у справі №902/847/24;
- припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи - ОСОБА_1 у справі №902/847/24;
- визнано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі №902/847/24, банкрутом;
- введено процедуру погашення боргів ОСОБА_1 у справі №902/847/24;
- призначено керуючим реалізацією майна боржника - ОСОБА_1 у справі №902/847/24 - арбітражного керуючого Калініна Павла Олексійовича.
Не погоджуючись з ухваленою постановою Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
За доводами апелянта, процедура реструктуризації була фактично зірвана через подання боржником формального та економічно необґрунтованого плану, який не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, план передбачає погашення лише 720 тис. грн із загальної заборгованості понад 3,65 млн грн, тобто фактичне списання близько 80% боргу, що, на думку банку, свідчить не про реструктуризацію, а про уникнення виконання зобов'язань.
Апелянт також зазначає, що як єдиний кредитор він не погодив план реструктуризації, а отже він не міг вважатися схваленим у розумінні закону, що виключає можливість подальшого переходу до процедури погашення боргів без належної оцінки причин такої відмови.
Окремо банк наголошує, що суд першої інстанції не врахував можливість встановлення більш тривалого строку виконання плану (до 10 років) та штучно обмежив розмір щомісячних платежів, залишивши боржнику значну частину доходу, що призвело до істотного порушення балансу інтересів сторін.
Також апелянт наголошує про відсутність належного підтвердження добросовісності боржника: не надано вичерпних пояснень щодо причин неплатоспроможності, руху коштів та активів, а також не доведено вжиття заходів для покращення фінансового стану. На думку банку, це свідчить про можливе зловживання процедурою банкрутства з метою списання боргу.
Крім того, апелянт вказує, що за відсутності реального та погодженого плану реструктуризації сама мета цієї процедури не була досягнута, що відповідно до практики Верховного Суду може бути підставою не для переходу до наступної процедури, а для закриття провадження у справі.
Тому апелянт вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про визнання боржника банкрутом, не повно з'ясував обставини справи та не надав належної оцінки доказам і доводам кредитора, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного апелянт просить суд повністю скасувати постанову Господарського суду Вінницької області від 17.03.2026 у справі №902/847/24 про відмову в задоволенні клопотання кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника ОСОБА_1 та винести нову постанову про закриття провадження у справі №902/847/24.
Листом від 10.04.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.
21.04.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду Вінницької області від 17.03.2026 у справі №902/847/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 25.05.2026 об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 15.05.2026 подати письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.
18.05.2026 через систему «Електронний суд» арбітражний керуючий Калінін Павло Олексійович подав відзив на апеляційну скаргу.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження було встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 15.05.2026.
Статтею 263 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Однак, арбітражний керуючий Калінін Павло Олексійович пропустив зазначений строк та подав відзив на апеляційну скаргу 18.05.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд»).
Згідно з положеннями ст.119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Заяви про поновлення строку на подання відзиву арбітражним керуючим Калініним Павлом Олексійовичем не було подано.
Відповідно до положень ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За наведеного, відзив арбітражного керуючого Калініна Павла Олексійовича залишається судом апеляційної інстанції без розгляду, оскільки він був поданий з пропуском встановленого судом строку без заяви про його поновлення.
25.05.2026 до суду від апелянта надійшла відповідь на відзив (лист від 20.05.2026), у якому останній зазначає, що запропонований боржником план реструктуризації є несправедливим і таким, що суперечить меті процедури: передбачається погашення лише 720 тис.грн при загальній заборгованості понад 3,65 млн грн, тоді як понад 80% боргу підлягає списанню. На думку банку, це фактично не реструктуризація, а уникнення виконання зобов'язань.
Також банк наголошує, що: відсутні належні докази повного та достовірного майнового стану боржника (зокрема щодо можливих активів, доходів, банківських сейфів); боржник не довів, що вживав реальних заходів для покращення фінансового стану; поданий план є завідомо невиконуваним і спрямований на списання боргу, а не його погашення.
Окремо банк зазначає, що суд не врахував його пропозицію збільшити строк реструктуризації до 10 років, що прямо допускається законом для іпотечних кредитів, і могло б забезпечити реальне погашення заборгованості.
Крім того, боржник, за твердженням банку, не пішов на компроміс із кредитором і не врахував запропоновані умови, що свідчить про недобросовісну поведінку.
З огляду на це банк наполягає, що висновки суду першої інстанції є передчасними, зроблені без повного з'ясування обставин та з порушенням практики Верховного Суду, а тому відзив арбітражного керуючого є необґрунтованим.
У судове засідання суду апеляційної інстанції 25.05.2026 з'явився представник апелянта.
Інші учасники не забезпечили явку своїх представників, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялася у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25.05.2026 представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив скасувати постанову Господарського суду Вінницької області від 17.03.2026 у справі №902/847/24 та ухвалити нову, якою провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 - закрити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.10.2024 відкрито провадження у справі №902/847/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Калініна П.О.
Ухвалою від 01.04.2025 встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/847/24, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Калініним П.О. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме: АТ "Державний ощадний банк України" в розмірі - 3654501,71 грн, з яких: 3326064,27 грн - основний борг за кредитом і відсотками (друга черга задоволення вимог кредиторів), 328437,44 грн - пеня (третя черга задоволення вимог кредиторів); а також 6056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/847/24. Зобов'язано арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Калініна П.О. з дотриманням положень КУзПБ організувати проведення зборів кредиторів у відповідності з п.1 ч.4 ст.122 КУзПБ та надати суду протокольне рішення відносно подальшої процедури у справі №902/847/24.
02.05.2025 до суду від арбітражного керуючого Калініна П.О. надійшов лист №1-21/659 від 02.05.2025, до якого додано протокол зборів кредиторів від 29.04.2025 (шляхом опитування), за результатами проведення яких, рішення з питань порядку денного: 1. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника в редакції від 28.01.2025; 2. Прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність - не прийнято (АТ "Державний ощадний банк України" проголосував проти).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, в ході розгляду справи арбітражний керуючий та представник кредитора пояснили, що кредитором та боржником не розглядалось питання щодо перегляду розміру суми (9500,00 грн), яка буде виділятись боржником для погашення заборгованості перед кредитором, та відповідно, щодо внесення змін при розробці плану реструктуризації боргів боржника, який би враховував інтереси як боржника, так і кредитора.
В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, для вирішення питання щодо погодження умов плану реструктуризації боргів боржника та відповідного перегляду щомісячного розміру суми, яка буде виділятись боржником для погашення заборгованості перед кредитором, яка б враховувала інтереси як боржника, так і кредитора.
12.03.2026 до суду від арбітражного керуючого Калініна П.О. надійшов лист №1-21/709 від 11.03.2026, до якого додано: протокол зборів кредиторів від 11.03.2026; план реструктуризації боргів в редакції від 24.02.2026; звіт від 28.01.2025 про нарахування та виплату основної винагороди.
Як вбачається з плану реструктуризації боргів в редакції від 24.02.2026, окрім іншого, ОСОБА_1 працює із заробітною платою 39155,85 грн, утримує двох малолітніх дітей і не має достатніх доходів для повного погашення боргу. Боржник пропонує сплачувати 12000 грн щомісячно протягом 60 місяців (близько 30% доходу) із подальшим списанням залишку заборгованості. Щомісячні витрати на себе і дітей становлять близько 27 тис.грн. У разі закриття процедури банкрутства єдиним джерелом погашення буде стягнення із зарплати близько 7200 грн на місяць. Загальна сума вимог кредитора - 3654501,71 грн, з яких планом передбачено погашення 720000 грн, а решта підлягає списанню.
З наданого арбітражним керуючим протоколу вбачається, що 11.03.2026 відбулись збори кредиторів (протокол від 11.03.2026, шляхом опитування), з наступним порядком денним:
1. Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.
2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника в редакції від 04.07.2025.
3. Прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів в редакції від 04.07.2025 або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
4. Звіт керуючого реструктуризацією Калініна П.О. про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому у справі.
За наслідками проведення зборів кредиторів, єдиним кредитором у справі прийнято наведені далі по тексту рішення.
По першому питанню: "Звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 схвалити" - кредитор AT "Ощадбанк України" утримався щодо голосування.
Щодо другого питання порядку денного зборів кредиторів, за змістом протоколу, вбачається, що було запропоновано кредитору погодити запропонований проект плану реструктуризації в редакції від 24.02.2026, а саме щомісячне погашення кредиторської заборгованості в сумі 12000,00 грн, на протязі 60 місяців з моменту затвердження плану реструктуризації Господарським судом Вінницької області. Залишок суми боржником пропонується до списання.
Кредитор - AT "Державний ощадний банк України" надав відповідь з цього приводу, в якій виступає проти суми запропонованого боржником погашення кредиторської заборгованості. Натомість запропонував розглянути можливість розроблення проекту плану реструктуризації боргів на наступних умовах: строк виконання плану реструктуризації боргів - 10 років, або 120 місяців; розмір суми для щомісячного погашення заборгованості - 29498,85 грн; розмір суми, що залишатиметься боржнику - 9657,00 грн.
Боржник із запропонованими кредитором умовами не погоджується та наполягає на умовах, які викладені в проекті плану реструктуризації боргів в редакції від 24.02.2026.
Так, по другому питанню: "Погодитись із запропонованим проектом плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 в редакції від 24.02.2026 " - кредитор AT "Ощадбанк України" проголосував проти.
По третьому питанню: "Схвалити запропонований проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 в редакції від 24.02.2026 " - кредитор AT "Ощадбанк України" проголосував проти.
По четвертому питанню: "3віт арбітражного керуючого щодо нарахування та виплати грошової винагороди схвалити" - кредитор AT "Ощадбанк України" утримався щодо голосування».
17.03.2026 до суду першої інстанції від представника АТ "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання №55/5.8-03/35215/2026 від 11.03.2026 про закриття провадження у справі. У вказаному клопотанні банк зазначає, що в плані не наведено причин неплатоспроможності боржника, не враховано можливість встановлення строку до 10 років, а також безпідставно завищено суму коштів, що залишається боржнику (27155,85 грн замість обґрунтованих 8787 грн), що дозволило б збільшити щомісячний платіж до 30368,85 грн. При цьому боржник пропонує сплачувати лише 12000 грн на місяць без належного обґрунтування, що, на думку банку, свідчить про нереальність і невиконуваність плану. Кредитор також вказує на відсутність повної інформації про причини неплатоспроможності, рух коштів та активів боржника, що свідчить про недобросовісну поведінку. За умовами плану передбачається погашення лише 720 тис. грн (19,7%) при списанні 2,93 млн грн (80,3% боргу), що банк вважає неприйнятним і таким, що фактично зводиться до прощення боргу. Крім того, не враховано пропозиції банку, а також відсутня інформація про можливі активи (зокрема банківські сейфи), що викликає сумніви у достовірності фінансового стану боржника. Банк вважає, що боржник не вжив заходів для покращення свого майнового стану та зловживає процедурою банкрутства з метою списання боргу. З огляду на це кредитор наполягає, що план є економічно необґрунтованим і невиконуваним, а поведінка боржника - недобросовісною, що відповідно до ст.ст.123, 124, 126 КУзПБ є підставою для закриття провадження у справі.
Також, згідно з наявним в матеріалах справи звітом керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника станом на 21.11.2024 та доданих до нього доказів, вбачається, що з метою пошуку майна боржника - фізичної особи звернувся з наступними запитами:
- до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, на який надійшла відповідь про відсутність відомостей про реєстрацію за боржником земельних ділянок;
- до ГУ ДПС у Вінницькій області, на який було надано відповідь про те, що боржник не перебуває на податковому обліку як фізична особа - підприємець;
- до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, на який було надано відповідь про те, що боржник стороною по договорах купівля-продажу об'єктів приватизації, укладених Регіональним відділенням не виступала;
- до територіального сервісного центру МВС №0541, на який була отримана відповідь, що за боржником транспортних засобів не зареєстровано;
- до КП "Вінницьке ООБТІ", на який була отримана відповідь, що за боржником станом на 31.12.2012 року право власності на нерухомість не зареєстровано;
- до управління Держпраці у Вінницькій області, на який надана довідка про відсутності інформації щодо реєстрації за боржником об'єктів підвищеної небезпеки, великотонажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично- дорожній мережі загального користування;
- до ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області, на який надана інформація про те, що транспортні засоби за боржником не зареєстровані;
- до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, на який була отримана відповідь, що інформація про те, що гр. ОСОБА_1 серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше ) акціонерних товариств відсутня.
Також було проведено перевірку майнового стану боржника за місцем проживання, за наслідками якої складено акт від 21.10.2024, згідно з яким: у відповідності до ухвали Господарського суду Вінницької області від 07.10.2024 у справі №902/847/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та розпорядження керуючого реструктуризацією Калініна П.О. від 17.10.2024, ОСОБА_2 разом із боржником, ОСОБА_1 та представником боржника Покоєвичем А.О. проведено інвентаризацію майна боржника за місцем фактичного проживання, а саме АДРЕСА_2 .
Під час інвентаризації було виявлено предмети щоденного побутового особистого вжитку (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття), які належать боржнику та неповнолітнім членам родини боржника.
На вищеперераховане майно не може бути звернено стягнення, відповідно до додатку до Закону України "Про виконавче провадження".
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства, керуючим реструктуризацією були отримані відповіді від державних та комунальних установ щодо відсутності зареєстрованої власності, а саме нерухомого та рухомого майна, а також інших майнових активів за боржником ОСОБА_1 . Інше майно у боржника відсутнє.
Колегія суддів приймає до уваги, що ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч.2 ст.6 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Частиною 2 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною 5 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що рішення про схвалення плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів. Голоси заінтересованих осіб не враховуються для визначення необхідної більшості голосів.
Як передбачено ч.8 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) схвалення плану реструктуризації боргів боржника; 2) відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; 3) звернення у випадках, передбачених цим Кодексом, до господарського суду з клопотанням про призначення керуючого реструктуризацією або керуючого реалізацією; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про закриття процедури реструктуризації боргів у зв'язку з невиконанням або неможливістю виконання плану реструктуризації боргів та введення процедури погашення боргів боржника; 5) звернення до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень; 6) інші питання, передбачені законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи єдиним кредитором боржника є АТ "Державний ощадний банк України" з визнаними кредиторськими вимогами у розмірі - 3654501,71 грн, з яких: 3326064,27 грн - основний борг за кредитом і відсотками (друга черга задоволення вимог кредиторів), 328437,44 грн - пеня (третя черга задоволення вимог кредиторів); а також 6056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/847/24.
Водночас, відповідно до протоколу зборів кредиторів від 11.03.2026, єдиним кредитором у цій справі не було прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
Натомість, АТ "Державний ощадний банк України" було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, зокрема, з тих підстав, що в порушення вимог п.1 ч.2 ст.124 КУзПБ у проекті плану реструктуризації боргів боржника:
- не зазначено обставини, які спричинили його неплатоспроможність;
- наявна можливість встановлення строку виконання плану реструктуризації до 10 років;
- наявна доцільність визначення мінімального розміру суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, до 8787,00 грн;
- умови реструктуризації боргів є неприйнятними для банку, а саме: прощення (списання) боргів становитиме 80,3% визнаних вимог банку у результаті виконання такого плану.
При цьому, кредитор стверджує, що боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності, адже визначені у плані умови, з урахуванням інших обставин, не свідчать про реальні та беззаперечні наміри боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржника, так і кредитора, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредитором, а не її списання/прощення.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 акцентував увагу на тому, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи норми КУзПБ установлюють спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
У своїй постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 Верховний Суд наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури. При поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (постанова Верховного Суду від 27.03.2024 у справі №909/688/22).
Відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації та його неподання на розгляд кредиторам свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується. Невиконання мети попередньої процедури (реструктуризації боргів) виключає можливість переходу до іншої процедури (погашення боргів) у провадженні про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20).
Із поданого арбітражним керуючим до суду першої інстанції плану реструктуризації боргів (в редакції від 24.02.2026) вбачаються наступні відомості та умови.
ОСОБА_1 офіційно працевлаштована ТОВ "CI EC ДІ ЛАБ" на посаді фахівця з питань територіального розвитку, з 08.12.2025 з заробітною платою 39155,85 грн, неодружена та до цього перебула в декретній відпустці і перебуває на утриманні двоє малолітніх дітей, але цих коштів не вистачає, щоб погасити зазначені боргові зобов'язання.
ОСОБА_1 пропонує, починаючи дати затвердження плану реструктуризації здійснити погашення кредитної заборгованості: виділяти для погашення заборгованості перед визнаним кредитором в рамках 60 місяців по 12000,00 гривень з заробітної плати (що становить близько 30% від заробітної платні щомісячно) та списанням залишку боргу.
Також існують необхідні поточні щомісячні витрати на утримання дітей (віком 4 та 6 років) та на себе, а саме: спортивні гуртки - 2000,00 грн, дошколярик - 1000,00 грн, харчування на трьох - 18000 грн, одяг в середньому на місяць - 2000,00 грн, оплата комунальних послуг - 2500,00 грн, послуги з надання догляду за дітьми - 2000,00 грн в місяць.
У випадку закриття процедури банкрутства, і враховуючі, що іншого ліквідного майна у боржника не має, єдиним джерелом погашення заборгованості перед кредитором буде стягнення з заробітної плати у вигляді 20% щомісячно, в тому числі мінус 10% виконавчого збору, що приблизно буде становити 7200,00 гривень щомісячно. Також у випадку не виконання плану реструктуризації, за клопотанням визнаного кредитора, суд закриває провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 .
Сума вимог кредитора: АТ "Державний ощадний банк України" в розмірі - 3654501,71 грн, з яких: 3326064,27 грн - основний борг за кредитом і відсотками (друга черга задоволення вимог кредиторів), 328437,44 грн - пеня (третя черга задоволення вимог кредиторів); а також 6056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Розмір суми на погашення заборгованості за кредитними договорами: 6056,00 грн - витрат на сплату судового збору та погашення заборгованості перед визнаним кредитором в рамках 60 місяців по 12000,00 гривень з заробітної плати.
Сума вимог кредиторів, що підлягає списанню/прощенню: 2600009,00 гривень - основний борг за кредитом і відсотками та 328437,44 грн - пеня.
Майновий стан боржника: нерухоме майно відсутнє, рухоме майно відсутнє.
Доходи боржника - працевлаштована ТОВ "CI EC ДІ ЛАБ", код ЄДРПОУ 42519264 на посаді фахівця з питань територіального розвитку з 08.12.2025 з заробітною платою 39155,85 грн.
Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури банкрутства - 2349351 гривень.
Розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредитора - 12000 грн/міс.
Розмір суми, яка щомісячно залишатиметься боржнику для задоволення побутових потреб - 27155,85 грн/міс.
Зміна способу та порядку виконання зобов'язань: відсутні.
Відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини.
Відстрочення боргу чи його частини - 60 місяців.
Виконання зобов'язань третіми особами - не передбачено.
Заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредитора: розстрочка погашення боргів на 60 місяців та списання боргу.
Строк виконання плану реструктуризації боргу боржника - 60 місяців.
Додаткові умови виконання плану реструктуризації боргу боржника - відсутні.
Умови та порядок внесення змін та доповнень до плану реструктуризації боргу боржника: зміни та доповнення до плану реструктуризації боргу боржника вносяться господарським судом за вмотивованим клопотанням боржника.
Участь керуючого реструктуризацією у виконанні плану реструктуризації боргу боржника, його повноваження та джерела виплати йому основної винагороди: керуючий реструктуризацією організовує проведення зборів кредиторів щодо затвердження плану реструктуризації боргу боржника, та протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргу подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргу.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
Колегія суддів враховує, що згідно з ч.ч.1,2 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, у плані реструктуризації вказані усі відомості передбачені ч.2 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства.
При цьому, ОСОБА_1 наведено обставини, які спричинили її неплатоспроможність, а саме: вона перебула в декретній відпустці і має на утриманні двоє малолітніх дітей, але цих коштів не вистачає, щоб погасити зазначені боргові зобов'язання. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та не спростовано апелянтом.
Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується вжиття боржником заходів стосовно покращення свого фінансового стану та щодо намірів, спрямованих на погашення заборгованості перед кредитором, що обгрунтовано врахував суд першої інстанці, а саме: при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зазначала, що офіційно працевлаштована в АТ "Київський вітамінний завод" на посаді фахівця з методів розширення ринку збуту зовнішньої служби з 01.05.2024 з заробітною платою 28000 грн, та з липня - 30000 грн; до цього перебула в декретній відпустці. В подальшому, згідно з наказом (розпорядженням) ТОВ "CI EC ДІ ЛАБ" №2327-к/тр від 05.12.2025 "Про прийняття на роботу", ОСОБА_1 прийнято з 08.12.2025 на посаду фахівця з питань територіального розвитку, з окладом (тарифною ставкою) в розмірі 39155,85 грн, на умовах неповного робочу часу, 20 год.
Встановленим вище спростовується твердження апелянта, що ОСОБА_1 не надала доказів щодо вжиття нею певних достатніх заходів, спрямованих на покращення свого фінансового стану.
Поряд з цим, матеріали справи також не містять доказів, які б свідчили про недостовірність даних внесених боржником до декларацій про майновий стан.
Як правильно відмічає суд першої інстанції, кредитором не доведено, із посиланням на відповідні докази, наявності у боржника та/або членів його сім'ї будь яких інших доходів, майна, витрат тощо, які були ним приховані від учасників справи та суду та не були вказані у деклараціях про майновий стан, що б свою чергу могло б свідчити про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 .
Стосовно реальності та виконуваності плану реструктуризації, то суд апеляційної інстанції погоджується, що загальна сума, яка боржником пропонується для погашення - 6056,00 грн витрат на сплату судового збору та 720000,00 грн заборгованості (погашення протягом 60 місяців рівними щомісячними платежами в розмірі 12000,00 грн), розрахована саме на виконання положень ст.124 КУзПБ, оскільки, вона є цілком реальною, враховуючи доходи Боржника (39155,85 грн) та очікуваний розмір доходів протягом процедури банкрутства (60 місяців) в сумі 2349351 грн та враховуючи сімейний стан боржника, витрати для задоволення побутових потреб боржника та утримання двох малолітніх дітей 2019, 2021 р.н., що робить план реструктуризації економічно виконуваним, згідно з вимогами законодавства.
Водночас, докази наявності у боржника інших джерел доходу та/або майна за рахунок якого може погасити існуючу заборгованість перед кредитором, наявні матеріли справи не містять.
Суд апеляційної інстанції погоджується з викладеним в оскаржуваній постанові висновком, що розмір суми, яка щомісячно залишатиметься боржнику для задоволення побутових потреб (боржник та двоє малолітніх дітей), визначена з урахуванням положень п.7 ч.2 ст. 124 КУзПБ, якою передбачено, що розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Кредитором у клопотанні про закриття провадження у справі було зазначено про доцільність визначення в плані реструктуризації боргів боржника від 24.02.2026 мінімального розміру суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб відповідно до п.7 ч.2 ст.124 КУзПБ, а саме 8787,00 грн, внаслідок чого збільшиться розмір суми щомісячного платежу Боржника до 30 368,85 грн для погашення вимог кредиторів (з посиланням на положення ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2024 рік").
Тобто, як обґрунтовано відмітив місцевий господарський суд, кредитором було запропоновано встановити розмір суми щомісячного платежу в сумі 30368,85 грн, що становить 77,6% від щомісячного доходу боржника, що може, в свою чергу, свідчити про неврахування дотримання балансу інтересів боржника та кредитора.
Також, запропонована кредитором доцільність визначення в плані реструктуризації (2026 рік) мінімального розміру суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (боржника та двох малолітніх дітей 2019, 2021 р.н.) в розмірі 8787,00 грн, що не відповідає вимогам п.7 ч.2 ст.124 КУзПБ, оскільки ст.7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму становить: для дітей віком до 6 років - 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн; працездатних осіб - 3328 грн (9657,00 грн).
Колегія суддів також вважає правильним висновок суду першої інстанції, що не є підставою для закриття справи неприйняття плану реструктуризації кредитором та прощення (списання) 80,3% від всієї суми визнаних вимог кредитора, оскільки, приписами ст.ст.90, 123, 124 КУзПБ не передбачено закриття провадження у справі у випадку пропозиції боржника у плані реструктуризації боргів прощення (списання) більшої частини визнаних вимог кредиторів.
Суд апеляційної інстанції перевірив добросовісність боржника через повноту розкриття майна і доходів, пояснення причин неплатоспроможності, поведінку у процедурі неплатоспроможності, реальність запропонованого плану, та приходить до висновку про необґрунтованість тверджень апелянта про те, що боржник недобросовісно використовує судову процедуру неплатоспроможності.
Відтак, щодо подальшого руху справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 з врахуванням ст.ст.123, 126, 128 КУзПБ, суд першої інстанції правильно встановив факт відсутності обставин, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами, а відтак для закриття провадження у цій справі.
Отже, враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що кредитором не надано належних та допустимих доказів стосовно наведених у власному клопотанні тверджень щодо недобросовісної поведінки боржника, в зв'язку з чим, клопотання представника АТ "Державний ощадний банк України" №55/5.8-03/35215/2026 від 11.03.2026 про закриття провадження у справі №902/847/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , за наведених у ньому підстав, задоволенню не підлягає.
Водночас, приписами ч.11 ст.126 КУзПБ передбачено, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2024 у справі №916/3263/22, колегія суддів звернула увагу на те, що хоч КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, однак за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк (три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів), протягом якого сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів у випадку, якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема, відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
Тобто, судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а строк судової процедури реструктуризації боргів боржника від дня її введення та до затвердження судом погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження, зокрема у разі неподання чи незатвердження такого плану, не повинен перевищувати 120 днів, що також кореспондується з приписами частини першої статті 130 КУзПБ.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ).
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.130 КУзПБ, господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Провадження у цій справі відкрито 07.10.2024 та станом на дату винесення оскаржуваної ухвали, минуло більше трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 і суду не було подано погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника, умови якого б враховували інтереси та влаштовували як боржника так і кредитора.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано та на підставі всебічно досліджених доказів констатовано відсутність обставин, які б слугували підставою для закриття провадження у цій справі.
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на: розмір заборгованості боржника перед кредитором, який значно перевищує розміри його доходу; відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити заборгованість перед кредитором; наявність ознак неплатоспроможності боржника; відсутність встановлених судом та недоведеність кредитором обставин, які б свідчили про недобросовісну поведінку боржника з метою приховування доходів, або наявність наміру ухилитись від погашення боргу перед кредитором у будь-який спосіб; незгода кредитора із запропонованим планом реструктуризації боргів; відсутність схваленого зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, суд в даному випадку дійшов висновку про можливість визнання боржника банкрутом та відкриття процедури погашення боргів у справі №902/847/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта ґрунтуються на припущеннях та зводяться до незгоди з економічними наслідками процедури неплатоспроможності, зокрема щодо часткового списання боргу. Водночас, такі наслідки прямо передбачені КУзПБ та не свідчать про недобросовісність боржника. Надані матеріали справи не містять доказів приховування майна, доходів чи зловживання правом, а запропонований план є реальним та більш вигідним для кредитора порівняно з виконавчим провадженням. Підстави для закриття провадження, встановлені положеннями ст.ст.123, 126, 128 КУзПБ, відсутні.
Крім цього, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 130 КУзПБ, постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Калініна П.О. відповідає встановленим КУзПБ вимогам, беручи до уваги відсутність будь-яких інших кандидатур арбітражних керуючих для виконання повноважень керуючого реалізацією, з метою належного здійснення процедури погашення боргів боржника у даній справі, суд першої інстанції правомірно призначив керуючим реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Калініна П.О., який виконував повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника у даній справі.
При цьому апелянтом не оскаржується постанова в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Калініна П.О. від 28.01.2025 про нарахування та виплату основної винагороди у справі №902/847/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період виконання обов'язків керуючого реструктуризацією в сумі 45200,00 грн за рахунок авансованих боржником коштів.
Згідно з ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі постанови, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд постанови у справі покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду Вінницької області від 17.03.2026 у справі №902/847/24 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 01.06.2026.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.