Постанова від 25.05.2026 по справі 906/961/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 травня 2026 року Справа № 906/961/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича

на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026

(ухвалене о 11:57 год. у м. Житомирі, повний текст складено 27.03.2026)

та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026

(ухвалене о 10:40 год. у м. Житомирі)

у справі № 906/961/25 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича

про стягнення 353 499 грн 33 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Приведьон В.М.;

від відповідача - Мневець О.М.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича про стягнення 353 499 грн 33 коп., з яких: 303 992 грн 09 коп. вартості необлікованої електричної енергії; 7 962 грн 16 коп. 3% річних; 41 545 грн 08 коп. інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив підпункт 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) шляхом пошкодження цілісності захисного пристрою дооблікових кіл (трансформаторів струму/напруги), а саме розірвання (перерізано) пломбувальний трос на якому встановлена пломба с51490984, що надає доступ до струмоведучих частин, що було зафіксовано в Акті про порушення № 04111-24 від 25.06.2024.

За наслідками розгляду вказаного Акта комісією прийнято рішення, оформлене протоколом № 1 від 01.08.2024, про проведення донарахування заборгованості за необліковану електричну енергію за період з 31.05.2024 (з останнього контрольного огляду) по 25.06.2024 (день усунення), яку відповідач не оплатив.

Також позивач нарахував та заявив до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 10.11.2025, серед іншого, відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи від 18.08.2025.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 17.03.2026 у справі №906/961/25 позов задовольнив повністю. Стягнув з фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 303 992 грн 09 коп. вартості необлікованої електричної енергії, 7 962 грн 16 коп. річних, 41 545 грн 08 коп. інфляційних та 4 241 грн 99 коп. судового збору.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем порушено ПРРЕЕ, а проведення позивачем донарахування відповідають ПРРЕЕ.

Крім того, суд взяв до уваги, що судовими рішеннями у справі №906/960/24 встановлено факт законності рішення АТ "Житомиробленерго", яке оформлене протоколом №1 від 01.08.2024 з розгляду акту про порушення споживачем ПРРЕЕ.

Також місцевий господарський суд вказав, що вимоги щодо 3% річних та інфляційних втрат заявлені обґрунтовано, їх розмір підтверджений розрахунками і, відповідно, вони підлягають до задоволення.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", ст. ст. 45, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. п. 2.3.4., 5.5.5, 8.2.5., 8.2.6., 8.2.7., 8.4.2., 8.4.10. ПРЕЕ.

Господарський суд Житомирської області додатковим рішенням від 31.03.2026 у справі №906/961/25 заяву представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув з фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог заяви відмовив.

Таке судове рішення мотивоване тим, що позивачем підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.

Водночас, врахувавши заперечення відповідача, а також керуючись такими критеріями, як пропорційність, співмірність та розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом, місцевий господарський суд виснував про часткове покладання таких витрат позивача на відповідача.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями суду першої інстанції, до Північно-західного апеляційного господарського суду звернувся ФОП Мельник О. М. із апеляційною скаргою, у якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.11.2025 в частині відмови у призначенні судової почеркознавчої експертизи та задовольнити клопотання представника відповідача ФОП Мельника О. М., призначивши у справі судову почеркознавчу експертизу;

- скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026, додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026;

- ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову АТ "Житомиробленерго" до ФОП Мельник О. М. про стягнення 353 499 грн 33 коп.;

- стягнути з АТ "Житомиробленерго" на користь ФОП Мельник О. М. понесені ним судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

На підтвердження своїх заперечень, відповідач заявив до суду першої інстанції клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки ним не підписувались як заява приєднання, так й договір № 17-277 від 10.12.2018 з додатками до нього, на підставі яких заявлені відповідні позовні вимоги АТ "Житомиробленерго" до ФОП Мельника О. М., що є наслідком визнання неналежними доказів стосовно вихідних даних розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії, заявлених до стягнення в межах розгляду цієї справи, відносно договірної потужності та періоду роботи струмоприймачів станом на час оформлення акту про порушення ПРРЕЕ.

Відповідачем не підписувались документи, що додано позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог та ці обставини не були предметом розгляду судами у справі №906/960/24, а саме: заява приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 17-277 від 10.12.2018; Договір № 17-277 від 10.12.2018; додаток № 1 до Договору 17-277 від 10.12.2018; додаток № 2 до Договору 17-277 від 10.12.2018.

Справжність підпису ФОП Мельник О. М. на зазначених документах не досліджувалась судами під час розгляду справи № 906/960/24, оскільки оскаржувалось рішення комісії ОСР з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ з підстав невідповідності акту про порушення, а також рішення комісії з розгляду акту про порушення вимогам ПРРЕЕ.

Відмова у призначенні у справі почеркознавчої експертизи порушила принцип змагальності, встановлений ст. 13 ГПК України, призвела до помилкового вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції у цій справі щодо правомірності нарахувань, проведених ОСР на підставі вихідних даних, які були узгоджені сторонами договором № 277 від 12.02.2007 та додатками до нього, є хибними, оскільки договір № 277 від 12.02.2007 втратив свою дію з 28.12.2018.

Поза увагою місцевого господарського суду залишено обставини стосовно того, що позивачем не надано до позову додаткової угоди до договору від 10.12.2018 № 17-277 щодо узгодженого сторонами показника середньодобової кількості годин роботи силового навантаження (24 години), як одного з показників вихідних даних формули розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії, що заявлена до стягнення за позовом АТ "Житомиробленерго".

Таким чином, відповідач вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 ухвалене без з'ясування обставин, що мають значення для справи, обґрунтовано на припущеннях, на підставі неналежних доказів, що має наслідки його скасування.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026, скаржник вказує, що Договір № 1 про надання правничої допомоги від 02.01.2019, укладеного між адвокатом Приведьоном В.М. та АТ "Житомиробленерго" не відповідає вимогам договірного права в розумінні ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" внаслідок порушення при його укладенні вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що має наслідком відсутність підстав стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь АТ "Житомиробленерго".

Представник АТ "Житомиробленерго" адвокат Приведьон В. М., перебуваючи у трудових відносинах з позивачем, одночасно отримував заробітну плату, як його представник - юрист та як самозайнята особа- адвокат, не надаючи доказів реєстрації самозайнятою особою.

Підсумовує, що порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, відсутність доказів реєстрації адвоката Приведьона В. М. як самозайнятої особи, відсутність окремого письмового доручення АТ "Житомиробленерго" адвокату Приведьону В. М. на ведення справи на період її розгляду судом, виключає можливість задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, з наслідками скасування додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.06.2026 повернув фізичній особі-підприємцю Мельнику Олексію Миколайовичу апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Житомирської області від 10.11.2025 у справі №906/961/25. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 у справі №906/961/25 та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026 у справі № 906/961/25. Розгляд апеляційної скарги призначив на 25.05.2026 о 11:00 год. Постановив позивачу протягом п'яти днів з дня одержання цієї ухвали надати суду обґрунтований відзив/письмові пояснення на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву/пояснень з доданими документами іншому учаснику справи.

Позивач у поданому відзиві вказує, що судом вірно взято до уваги обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 906/960/24.

Відповідачем на адресу АТ "Житомиробленерго" було направлено заяву щодо укладання договору про реструктуризацію заборгованості згідно акту про порушення ПРРЕЕ №04111-21 від 25.06.24 (заява міститься у матеріалах справи).

Тобто, відповідач був згідний на оплату боргу, а наявне клопотання про проведення експертизи являє собою лише варіант затягування справи для відстрочення платежу.

Позивачу правничу допомогу надавав та надає адвокат Приведьон В.М., 02.01.2019 між Приведьоном В.М. (адвокат) та АТ "Житомиробленерго" (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №1 , відповідно до п.1.1 якого предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

До матеріалів справи додано детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) від 17.03.2026, згідно договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019 та додаткової угоди №88 від 17.03.2026, зі змісту якого слідує, що відповідно до п.1.1 та 4.1 договору адвокатом надані клієнту послуги на 40 000 грн.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат Приведьон В.М. здійснює адвокатську діяльність на підставі договору про надання правничої допомоги № 1 від 02.01.2019 та надає визначений обсяг робіт.

Адвокат Приведьон Віталій Миколайович зареєстрований в податкових органах як самозайнята особа, сплачує встановлені законом податки та збори, подає щорічну декларацію про доходи.

Просить апеляційну скаргу ФОП Мельника О.М. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026 у справі № 906/961/25 - без змін.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції клопотання про витребування доказів, котре мотивоване тим, що сторона відповідача в суді першої інстанції зазначала, що 13.05.2025 ФОП Мельник О. М. звернувся до правоохоронних органів із заявою про підроблення документів, на підставі чого 14.05.2025 було зареєстровано кримінальне провадження за ч. 1 ст. 358 КК України.

Продовжує, що в межах розслідування кримінального провадження планувалось проведення почеркознавчої експертизи підпису на Договорі № 17-277 від 10.12.2018 та додатках до нього, однак експертизу не призначено через відсутність оригіналів документів, місцезнаходження яких наразі невідоме та правоохоронними органами не встановлене.

Вказує, що в матеріалах цієї справи наявні засвідчені представником АТ "Житомиробленерго" копії договору № 17-277 від 10.12.2018 та додатків до нього.

Зазначає, що оскільки навіть, орган досудового розслідування не може, в межах кримінального провадження, встановити місцезнаходження оригіналів договору № 17-277 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.12.2018 та додатків до нього, а позивачем до матеріалів справи долучено копії зазначених письмових доказів, завірених представником АТ "Житомиробленерго", тобто виконаних з оригіналів, наявні підстави вважати наявність сумнівів у добросовісному здійсненні стороною позивача його процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За наведеного відповідач просить:

- визнати поважною причиною не подання до суду першої інстанції стороною відповідача клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів, а саме: договору № 17-277 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.12.2018 та додатків до нього;

- витребувати в АТ "Житомиробленерго" оригінали договору № 17-277 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 10.12.2018 та додатків до нього, укладених між АТ "Житомиробленерго" та ФОП Мельником О. М.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 25.05.2026 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржених рішень було порушено норми матеріального права, не надано оцінки доводам відповідача. З огляду на вказане, просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026 у цій справі, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Також представник підтримав подані клопотання про витребування доказів та призначення у справі судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржені судові рішення такими, що відповідають встановленим обставинам справи та нормам закону. Заперечив проти клопотань відповідача про витребування доказів та про призначення в цій справі судової експертизи. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши в межах доводів та вимог апеляційної скарги правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржені рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що в провадженні господарських судів перебувала справа № 906/960/24 за позовом фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про визнання незаконним та скасування рішення комісії.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 12.12.2024 у справі № 906/960/24 в позові відмовив.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 17.02.2025 вказане рішення залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 01.05.2025 у справі №906/960/24, серед іншого, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду Житомирської області від 12.12.2024 залишив без змін.

Під час розгляду справи № 906/960/24 Північно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 17.02.2025 встановив такі обставини:

"… 10.12.2018 між АТ "Житомиробленерго" (Оператор системи) та ФОП Мельником О.М. (Споживач) був укладений Договір №17-277 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії шляхом приєднання до його умов згідно із заявою-приєднання (далі - Договір №17-277; а. с. 60-62).

У пункті 1.1 Договору №17-277 визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком №1 до цього договору.

Згідно пункту 1.2 Договору №17-277, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Пунктом 2.1 Договору №17-277 передбачено, що Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 та Кодексу системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом, який є Додатком №2 до Договору, та в особовому рахунку Споживача облікових базах даних Оператора системи.

Згідно пункту 2.3 Договору №17-277 визначено, що Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків".

Відповідно до пункту 3.1 Договору №17-277, облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (далі Кодекс комерційного обліку), та з урахуванням вимог договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год).

У пункті 3.2 Договору №17-277 зазначено, що за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку та у встановленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача.

Згідно з абзацом 2 пунктом 3.6 Договору №17-277, Оператор системи розподілу не рідше одного разу на шість місяців здійснює контрольне зняття показів лічильника електричної енергії та формує обсяг розподіленої та спожитої електричної енергії по Відповідачу за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника електричної енергії, з урахуванням його фактичних показань.

Ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) Споживача зазначені у Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача (п. 5.1. Договір №17-277).

Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (п.5.3. Договору №17-277).

Пунктом 6.2 Договору №17-277, Споживач зобов'язується, зокрема: виконувати умови цього договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

У п. 7.1. Договору №17-277 визначено, що Оператор системи, зокрема, має право: на отримання від споживача своєчасної оплати за надання послуги з розподілу (передачі) електричної енергії у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу (передачі) споживач здійснює безпосередньо Оператору системи та на отримання своєчасної оплати за надання послуги з розподілу (передачі) електричної енергії від Постачальника у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послуги з розподілу (передачі) Оператору системи здійснює Постачальник; вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією; контролювати додержання Споживачем вимог ПРРЕЕ; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам Договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно пункту 8.9 Договору №17-277 визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу Сторону про необхідність складання акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акта. У разі відмови Сторони, що здійснила порушення, від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. Якщо акт на місці складення підписали не менше трьох уповноважених представників сторони, що складала акт, такий акт вважається дійсним.

Між тим пунктом 11.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього Договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В матеріалах господарської справи наявні додатки до Договору №17-277 в редакції 12.02.2007, однак, з огляду на зміст заяви-приєднання від 10.12.2018, вбачається, що ФОП Мельник О.М. приєднався з 01.01.2019 до договору споживача про надання послуг з розподілу на умовах Договору про постачання електричної енергії з додатками № № 1, 3.1, 6, 8, 11, 15 та однолінійними схемами (а. с. 49).

Відтак, додатки до Договору №17-277 в редакції 12.02.2007, однак вони продовжують діяти в редакції Договору №17-277 від 10.12.2018.

13.06.2019 АТ "Житомиробленерго" видано завдання №791 на виконання робіт з електролічильниками та трансформаторами струму споживача ФОП Мельника О.М., у точці обліку КТП-759 за адресою: смт. Корнин, вул. Дачна, на пломбування лічильника та планову технічну перевірку схеми обліку в місці установки приладів обліку в РУ-0,4кВ, електролічильний тип НІК 2303 АРК 1, заводський номер 0105675 (а.с.50).

13.06.2019 Актом №151399 пломбування та технічної перевірки засобів обліку електричної енергії ФОП Мельника О.М. визначено, зокрема, назва точки обліку - пилорама, адреса точки обліку Корнин, вул. Соснова, місце встановлення засобів обліку в РУ 0,4, точка приєднання до мереж ПЛ-10 Гранітна КТП - 759, дозволена потужність точки обліку 120 кВт. Основні паспортні дані вказано: електролічильний тип НІК 2303 АРК 1, заводський номер 0105675. Основні дані вимірювальних трансформаторів струму (ТС) вказано: пломби ЕК на затискачах кіл струму с51490984, пломби ЕК у випадку, якщо опломбовано комірку, дверцята ЩО, КДЕ або інше с 51490984. У Акті визначено однолінійну схему та межу розподілу електромереж, а також місця встановлення індикаторів магнітного поля та вказано про те, що на відповідальне зберігання цілісні та неушкоджені розрахункові засоби обліку та пломби (індикатори), що перелічені вище в кількості __ шт, прийняв споживач (уповноважена особа) Мельник О.М. (підпис) (а. с. 63).

31.05.2024 АТ "Житомиробленерго" було здійснено контрольний огляд електроустановки ФОП Мельника О.М., оформлений Актом контрольного огляду, за адресою Корнин, у якому вказано ЗВТ: тип НІК 2303, номер 0105675, показники 10267; встановлені пломби: держповірка лічильника IV/11, клемна кришка лічильника 51490985, дверцята РЩ, (захисної панелі) -, індикатори магнітного поля впливу М12208883 (а. с. 44).

У Акті контрольного огляду від 31.05.2024 вказано про те, що під час здійснення контрольного огляду вузлів обліку та ЗКО виконано комплекс робіт (без використання спеціальних технічних засобів) щодо візуального обстеження цілісності засобів комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та пломбувального матеріалу та наявності відбитків їх тавр, проведені візуальна перевірка стану індикаторів магнітного та/або електричного полів, встановлених на/у ЗКО, виявлення самовільних підключень, а також зняття показів засобів комерційного обліку та перевірка часу годинників інтервальних засобів комерційного обліку, дані ЗВТ зазначені в таблиці вище. Контрольний огляд виконав інспектор Длук О.П. та інженер Чернова І.П. (а. с. 44).

В подальшому, 25.06.2024 інспектором ІТА Попільнянського РЕМ Дубравським В.В. посв. №505, начальник ВЗМФВ Невмержицьким М.М. посв. №16713, інспектором ВЗМФВ Ковальчуком С.В. посв. №040995, водієм СТ. Демидюком В.О. посв. №329 за участю споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача): ФОП Мельник Олексій Миколайович (паспорт громадянина України НОМЕР_1 видано 08.12.1998) складено Акт про порушення ПРРЕЕ №04111-24 (а. с. 65).

У Акті про порушення ПРРЕЕ №04111-24 визначено характеристика об'єкта: пилорама ЕІС код 62Z8332257924872.

Перевіркою встановлено, що в с-ще Корнин, вул. Соснова, 10 порушено п.п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ шляхом пошкодження цілісності захисного пристрою дооблікових кіл (трансформаторів струму/напруги), а саме розірвання (перерізано) пломбувальний трос на якому встановлена пломба с51490984, що надає доступ до струмоведучих частин.

В Акті про порушення ПРРЕЕ №04111-24 дані для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення обліку, взято відомості про засоби вимірювання електричної енергії споживача на дату складання акта про порушення: заводський номер 0105675; тип НІК2303 АРІСІ; покази: 10283А, 12570Р, 4Г; трансформатори струму Т-0,66; трансформатори напруги -; дата повірки 11/IV; номінальний струм,А - 5(10); місце встановлення - РУ - 0,4 кВ КТП; позначення на схемі місця встановлення - WhT.А.

Також, в Акті про порушення ПРРЕЕ №04111-24 визначено заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення порушення: не порушувати ПРРЕЕ та вказано, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 01.08.2024 о 9:00 год. за адресою: с-ще Попільня, вул. Вишнева, 141.

Крім того, в Акті про порушення ПРРЕЕ №04111-24 вказані інші відомості, передбачені ПРРЕЕ.

Вказаний Акт про порушення ПРРЕЕ №04111-24 підписали представники оператора системи В.В. Дубравський, М.М. Невмержицький, С.В. Ковальчук, В.О. Демидюк.

В графі " З актом про порушення ознайомлений споживач (представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача: міститься підпис та ініціали, прізвище О.М. Мельник).

У графі "зауваження до складеного акту" значиться - "Мені показали що трос розірваний та приховано".

До акта про порушення додається: 1. фото та відео фіксація.

Примірник акта про порушення отримав: (підпис) Мельник О.М.

Пізніше, 01.08.2024 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого Протоколом №1 комісія у складі Попільнянського РЕМ у присутності споживача ФОП Мельника Олексія Миколайовича розглянула Акт про порушення ПРРЕЕ №04111-24 від 25.06.2024, яким зафіксовано порушення п.п. 2. п. 8.4.2. ПРРЕЕ пошкодження цілісності захисного пристрою дооблікових кіл (трансформаторів струму/напруги), а саме: розірваний (перерізаний) пломбувальний трос, на якому встановлено пломбу с51490984, що надає доступ до струмоведучих частин.

На засіданні комісії з розгляду актів про порушення слухали пояснення (зауваження) споживача та зазначили, що зауваження додаються на окремому аркуші. Розглянуто інші документи, а саме: акт №151399 пломбування та технічної перевірки засобів обліку електричної енергії від 13.06.2019, фотофіксація порушення.

За наслідками розгляду акту про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення Акт про порушення №04111-24 від 25.06.2024 складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ та визнано правомірним, а споживача причетним до порушення.

Комісією вирішено нарахування по Акту ПРРЕЕ №04111-24 проводити згідно п. 8.4.10 ПРРЕЕ. Величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається як добуток сумарної максимальних потужностей наявних у споживача на момент складання акту, в даному випадку дозволена потужність - 120 кВт згідно договору №17-277 від 10.12.2018 на тривалість роботи обладнання згідно додатку 15 до договору 17-277 на коефіцієнт використання струмоприймачів - приймається рівним - 0,6. Сума нараховується з урахуванням обсягу електричної енергії за даний період: червень - 640 кВтгод. За період: з останнього контрольного огляду 31.05.2024 по день усунення 25.06.2024, відповідно до графіку роботи підприємства 16 днів.

Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії та розрахункові документи для оплати додаються (а. с. 20-21).

У поясненні до протоколу засідання комісії 01.08.2024 позивач вказав про те, що представниками Житомиробленерго не здійснювалось фото та відеофіксація в присутності споживача, трансформатор відкрито представниками Житомиробленерго за відсутності споживача або особи, яка допустила. Після відкриття трансформатора представники Житомиробленерго 15 хв вчиняли дії по втручанню у прилади трансформатора за відсутності споживача. та відео і фото фіксації. Вказав на незгоду з викладеним у акті та зазначив про нездійснення ним порушень (а. с. 22-23).

У розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по акту №04111-24 від 25.06.2024 Товариством взято вихідні дані: початкова дата 31.05.2024 (дата останнього контрольного огляду), кінцева дата 25.06.2024 (дата складання акту про порушення ПРРЕЕ), кількість робочих днів - 16, потужність 120 кВт, К викор - 0,6, tдоб 24, 12, Wдоб 1612, 80, 1497,60, 115,20. За період з 01.06.2024 по 25.06.2024: кількість днів 16, обсяг споживання електричної енергії 25805, обсяг електричної енергії, спожитий споживачем 640, тариф 10,06663, сума нарахування з ПДВ 303 992 грн 09 коп.

Також, 01.08.2024 АТ "Житомиробленерго" виставило до оплати рахунок на відшкодування завданих збитків (за необліковану електроенергію) №3723 від 01.08.2024 та претензію за №610/25901 про відшкодування завданих збитків та яку позивач отримав нарочно, про свідчить підпис ініціали та прізвище на вказаній претензії (а. с. 66-67).".

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не сплатив вартість необлікованої електричної енергії, позивач звернувся до суду із цим позовом, а також нарахував та заявив до стягнення із відповідача суми 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо доводів відповідача про спростування преюдиційних обставин, котрі встановлені рішеннями в справі № 906/960/24, апеляційний господарський суд вказує таке.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Аналізуючи положення ч. 7 ст. 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (п.32).

У п.7.10 постанови від 01.09.2020 у справі №907/29/19 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

Отже, потрібно чітко розмежовувати преюдиційні обставини, які не підлягають повторному доказуванню, та правову оцінку, надану судом певному факту.

З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вказує, що в межах розгляду справи № 906/960/24, рішенням судів були встановлені саме обставини укладання 10.12.2018 між АТ "Житомиробленерго" (Оператор системи) та ФОП Мельником О.М. (Споживач) Договору №17-277, складання Акту про порушення, його розгляду комісією, прийняття відповідного рішення та проведення донарахування.

Щодо заперечення скаржника на ухвалу Житомирської області від 10.11.2025 у справі №906/961/25 та призначення у цій справи експертизи, колегія суддів вказує таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, врахувавши клопотання сторін або сформулювавши питання експерту на власний розсуд.

Також, вирішуючи питання про призначення у справі судової експертизи, суд враховує, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення, лежить на стороні, яка на них посилається.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18).

Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

Суд зазначає, що безпідставне призначення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як убачається із талону-повідомлення від 06.05.2025 (а. с. 64) відповідач звернувся до правоохоронних органів із заявою про підробку документів, вже фактично після завершення розгляду господарськими судами справи № 906/960/24 та ухвалення Верховним Судом постанови у такій справі (01.05.2025).

При цьому, як в рішенні суду першої інстанції, так і в постанові суду апеляційної інстанції в справі № 906/960/24 містилися вказівки на укладання між сторонами Договору №17-277 та інших правочинів, котрі вже в межах цієї справи відповідач вважає підробленими, хоча в межах справи № 906/960/24 таких доводів він не висловлював.

З огляду на викладене, а також враховуючи преюдиційні обставини встановлені у справі №906/960/24 між тими ж сторонами, апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоцільність призначення в цій справі судової експертизи.

Відносно витребування доказів.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Згідно з приписами ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені, зокрема у постановах від 27.06.2023 у справі №910/16181/18, від 02.02.2026 у справі № 916/4721/24).

Як вбачається із матеріалів цієї господарської справи, відповідач не звертався до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про витребування доказів у порядку та строки, визначені ст. ст. 80, 81 ГПК України.

Також апеляційний господарський суд зазначає, що заявлене відповідачем до суду апеляційної інстанції клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 81 ГПК України, оскільки відповідач не зазначив про заходи, яких він вжив для отримання доказів, які він просить витребувати суд, самостійно, як і не надав доказів вжиття таких заходів, зокрема, доказів звернення до відповідних осіб з приводу надання таких доказів.

Суд враховує і те, що в матеріалах справи відсутні докази вжиття відповідачем самостійно дій, направлених на отримання оригіналів доказів, під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, чи апеляційної інстанції.

Колегія суддів зважає і на те, що ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному господарському суді відповідачем не подавалася заява, в якій він ставив би під сумнів відповідні докази, подані позивачем, у відповідності до ст. 91 ГПК України.

Крім того, як убачається зі змісту клопотання, в його основу покладена неможливість проведення експертизи в межах кримінального провадження, а не необхідність проведення експертизи в цій справі.

Додатково суд зауважує, що в задоволенні клопотання відповідача про призначення в цій справі судової експертизи було відмовлено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено преамбулою Закону України Про ринок електричної енергії, його норми визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Частиною 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики тощо (ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Споживачем, згідно з п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до п. 1.1.1 ПРРЕЕ (тут і надалі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Відповідно до п. 2.3.4 ПРРЕЕ власник (користувач) електроустановки, на території (у приміщенні) якої встановлені пломби несе відповідальність за їх збереженням і цілісність.

Згідно з вимогами п. 5.5.5. ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача тощо.

У відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до абз. 1 п. 8.4.1. ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.

Згідно з підп. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, як, зокрема, пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб).

Абзацами 1, 6 п. 8.4.4. ПРРЕЕ визначено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Відповідно до п.п.3 п.8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

За змістом п. 8.4.10. ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВтгод) розраховується за формулою (4) W доб = P t доб K в, де Р потужність (кВт), визначена як: 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи); 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність); t доб тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год; K в - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Як вбачається із матеріалів цієї справи, та встановлено судовими рішеннями в справі №906/960/24, що 25.06.2024 представниками АТ "Житомиробленерго" у присутності ФОП Мельника О.М., за місцем знаходження електроустановки відповідача за адресою: с-ще Корнин, вул.Соснова, 10, проведено перевірку дотримання відповідачем ПРРЕЕ, за результатами якої складено акт про порушення ПРРЕЕ №04111-24 від 25.06.2024.

Зокрема, представниками Оператора системи у ході перевірки виявлено порушення, яке передбачене п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: пошкодження цілісності захисного пристрою дооблікових кіл (трансформаторів струму/напруги), а саме: розірваний (перерізаний) пломбувальний трос, на якому встановлено пломбу с51490984, що надає доступ до струмоведучих частин.

Акт про порушення ПРРЕЕ №04111-24 від 25.06.2024 підписаний представниками Оператора системи та ФОП Мельником О.М.

01.08.2024 відбулось засідання комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акту про порушення від 25.06.2024 №04111-24, у присутності відповідача.

Комісією вирішено, що розрахунок по акту слід здійснити відповідно до вимог пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, виходячи із дозволеної потужності зазначеної в договорі, за період з останнього контрольного огляду 31.05.2024 по день усунення порушення 25.06.2024. Вартість необлікованої електричної енергії розраховувати виходячи з суми середньої ціни купівлі електричної енергії оператором системи на балансуючому ринку та тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії.

01.08.2024 відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлене протоколом №1, комісія у складі Попільнянського РЕМ у присутності споживача ФОП Мельника Олексія Миколайовича розглянула акт про порушення ПРРЕЕ №04111-24 від 25.06.2024, яким зафіксовано порушення п.п. 2. п. 8.4.2. ПРРЕЕ пошкодження цілісності захисного пристрою дооблікових кіл (трансформаторів струму/напруги), а саме: розірваний (перерізаний) пломбувальний трос, на якому встановлено пломбу с51490984, що надає доступ до струмоведучих частин.

У ході засідання комісією вирішено, що розрахунок по акту слід здійснити відповідно до вимог п.8.4.10 ПРРЕЕ. Величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається як добуток сумарної максимальних потужностей наявних у споживача на момент складання акту, в даному випадку дозволена потужність - 120 кВт згідно договору №17-277 від 10.12.2018 на тривалість роботи обладнання згідно додатку 15 до договору 17-277 на коефіцієнт використання струмоприймачів - приймається рівним - 0,6. Сума нараховується з урахуванням обсягу електричної енергії за даний період: червень - 640 кВт/год. За період: з останнього контрольного огляду 31.05.2024 по день усунення 25.06.2024, відповідно до графіку роботи підприємства 16 днів.

У розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по акту №04111-24 від 25.06.2024 АТ "Житомиробленерго" взято вихідні дані: початкова дата 31.05.2024 (дата останнього контрольного огляду), кінцева дата 25.06.2024 (дата складання акту про порушення ПРРЕЕ), кількість робочих днів - 16, потужність 120 кВт, К викор - 0,6, tдоб 24, 12, Wдоб 1612, 80, 1497,60, 115,20. За період з 01.06.2024 по 25.06.2024: кількість днів 16, обсяг споживання електричної енергії 25805, обсяг електричної енергії, спожитий споживачем 640, тариф 10,06663, сума нарахування з ПДВ 303 992 грн 09 коп.

Також 01.08.2024 АТ "Житомиробленерго" виставило до оплати рахунок на відшкодування завданих збитків (за необліковану електроенергію) №3723 від 01.08.2024 та претензію за №610/25901 про відшкодування завданих збитків та яку позивач отримав нарочно, про що свідчить підпис ініціали та прізвище на вказаній претензії.

При цьому апеляційний господарський суд також бере до уваги, що і під час засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ 01.08.2024, так і в межах розгляду справи відповідач був обізнаний про існування Договору № 17-277 від 10.12.2018, не заперечував проти його укладання.

До того ж, після завершення розгляду справи № 906/960/24 відповідач звертався до позивача з заявою про реструктуризацію заборгованості (а. с. 80).

Окрім того, в судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача підтвердив отримання електричної енергії відповідачем та її оплату.

З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснений згідно законодавчих вимог на підставі вірно обраних формули та показників.

Пунктом п. 8.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Вище вказано, що відповідач в межах справи № 906/960/24 оспорював рішення комісії про нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, оформлене протоколом №1 від 01.08.2024 засідання комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ від 25.06.2024 №04111-24, однак в позові було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, відповідач не здійснив оплату вартості необлікованої електричної енергії.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 303 992 грн 09 коп. вартості необлікованої електричної енергії є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, інфляційних втрат, погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026 у справі №906/961/25, апеляційний господарський суд враховує таке.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).

Апеляційний господарський суд зауважує, що оскаржуючи додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026 у справі №906/961/25, відповідач в апеляційній скарзі не вказує заперечень щодо обставин укладання 02.01.2019 між Приведьоном В.М. та АТ "Житомиробленерго" Договору про надання правничої допомоги №1, додаткової угоди № 88 до вказаного Договору, надання Приведьоном В.М. правничої допомоги позивачу, а також розміру, як витрат позивача на професійну правничу допомогу заявлену до стягнення, так і присудженого оскарженим судовим рішенням.

Частиною 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відносно посилання скаржника на невідповідність Договору № 1 про надання правничої допомоги від 02.01.2019, укладеного між адвокатом Приведьоном В.М. та АТ "Житомиробленерго" вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", то апеляційний господарський суд бере до уваги презумпцію правочину та недоведення відповідачем обставин визнання такого правочину недійсним.

Крім того, обставини дійсності вказаного Договору не входить в предмет доказування в цій справі.

Додатково апеляційний господарський суд зважає і на те, що безпосередньо Договір № 1 про надання правничої допомоги від 02.01.2019 не містить в своїх умовах ціни, а містить вказівку на визначення гонорару адвоката в додаткових угодах, які окремо узгоджується сторонами.

Щодо представлення інтересів позивача адвокатом Приведьоном В. М., який одночасно перебуває у трудових відносинах із позивачем, то апеляційний господарський суд бере до уваги, що Верховний Суд неодноразово робив висновки, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з нею договору про правову допомогу, з дотриманням усіх вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України. Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №910/10507/21, від 09.07.2020 у справі № 826/15943/17, від 16.11.2022 у справі № 906/513/18.

Посилання скаржника на відсутність у Приведьона В.М. повноважень, апеляційний господарський суд вважає помилковим, оскільки між відповідачем та його представником укладений Договір про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019, який є загальним, а укладена 17.03.2026 Додаткова угода № 88 до вказаного вище Договору лише конкретизує професійну правничу допомогу, яка надавалась чи надається в межах конкретного етапу розгляду конкретної судової справи. Факт укладання такої додаткової угоди в день ухвалення відповідним судом кінцевого судового рішення, не свідчить про відсутність повноважень в представника або про не понесення стороною витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів вказує також, що згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Таким чином ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката у суді. За наявності ордеру надавати договір про правову допомогу, його копії або витяг разом з ордером не потрібно. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 901/736/18.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх повноважень, представником позивача разом із позовною заявою було подано до суду першої інстанції ордер серії АМ №1108975 від 11.12.2024 (а. с. 52).

Крім того, посилання відповідача на те, що матеріалами справи не підтверджено, що адвокат Приведьон М.В. зареєстрований, як самозайнята особа, не можуть бути єдиною та безумовною підставою для відмови в покладенні на позивача, понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

До того ж таке питання не входить в коло доказування при вирішенні питання розподілу судових витрат.

З огляду на викладене, суд підсумовує, що доводи апеляційної скарги відповідача в частині оскарження додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026 у справі №906/961/25 не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В справі "Салов проти України" від 06.09.2005 Європейський Суд з прав людини наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі "Hirvisaari v. Finland"). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі "Ruiz Torija v. Spain").

У пунктах 32, 34, 36 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими; підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими; вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутим і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в повному обсязі, а також про стягнення із відповідача на користь позивача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 у справі №906/961/25 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026 у справі №906/961/25 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мельника Олексія Миколайовича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2026 у справі №906/961/25 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 31.03.2026 у справі №906/961/25 залишити без змін.

4. Справу № 906/961/25 надіслати Господарському суду Житомирської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "01" червня 2026 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Гудак А.В.