вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" квітня 2026 р. Справа№ 911/3503/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Савьолов Р.Ю. (в залі суду);
Гавришкевич І.М. (в залі суду);
від відповідача: Колосар М.Є. (в залі суду)
при розгляді апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1
на рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026
у справі № 911/3503/25 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг»
про стягнення 835 308, 86 грн
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» про стягнення 835 308,86 грн пені.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 позов Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» про стягнення 835 308,86 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» на користь Військової частини НОМЕР_1 178 119 грн 94 коп. пені та 12 529 грн 63 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження у справі № 911/3503/25. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 в частині відмови у стягненні пені в повному обсязі та ухвалити нове рішення яким позов Військової частини НОМЕР_1 задовольнити у повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню у розмірі 835 308,86 грн. Залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Білд Інжиніринг» на користь Військової частини НОМЕР_1 12 529 грн 63 коп. судового збору. Судові витрати покласти на відповідача.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що нарахування пені у розмірі 0,1% від договірної ціни окремо за різні види робіт є подвійним притягненням до юридичної відповідальності, та відповідно перерахував пеню на вартість невиконаних робіт (178 119,94 грн замість 835 308,86 грн). Це суперечить тлумаченню п. 14.5 договору, яким сторони вільно погодили саме такий розмір і порядок нарахування пені.
Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції обмежив пеню вартістю невиконаних робіт, але пункт 14.5 договору прив'язує пеню до договірної ціни (4 942 656,00 грн), а не до невиконаної частини. Сторонами у договорі базою нарахування пені, як таку було визначено саме договірну ціну. В свою чергу скаржник вважає, що розрахунок зазначений у позовній заяві (835 308,86 грн за період 01.05.2025 - 29.06.2025) є правильним та складений з урахуванням пункту 14.5. договору.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказав на те, що застосований позивачем порядок нарахування пені містить в собі методологічну помилку, в результаті чого на відповідача покладається подвійна відповідальність за одне й те саме порушення.
Відповідач вважає правильним та обґрунтованим є висновок Господарського суду Київської області про те, що нарахування пені у розмірі 0,1% Договірної ціни окремо за різні види робіт, узгоджених графіком на один і той самий період, є подвійним притягненням до юридичної відповідальності, пеня має нараховуватись у відсоткову відношенні до вартості тієї частин робіт, з яких допущено прострочення. Такий підхід суду першої інстанції відповідає вимогам абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України, який був чинним на момент укладення та виконання Договору, а також виключає методологічну помилку, яка призводить до повторного нарахування пені за один і той самий період прострочення та подвійної відповідальності підрядника.
Скаржник зазначає, що формально в пункті 14.5. Договору закріплено право замовника нараховувати пеню за порушення будь-якого виду робіт в розмірі 0,1 % від Договірної ціни, але невідповідність між об'єктом порушення (окремий вид робіт) та базою нарахування пені (ціна всього Договору) проявляється, коли порушення допускається щодо декількох видів робіт в одному календарному періоді, що в свою чергу призводить до диспропорційного розміру санкції. Суд першої інстанції встановив, що за конкретних обставин такий порядок нарахування штрафної санкції покладає на Підрядника подвійну відповідальність, а тому не може бути застосований в силу статті 61 Конституції України, принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/3503/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 11 829,40 грн;
02.02.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну інструкцію № 39 від 30.01.2026 у розмірі 11 829,40 грн, що свідчить про сплату судового збору.
Враховуючи усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25. Призначено справу № 911/3503/25 до розгляду у судовому засіданні 03.03.2026.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 14.04.2026.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/3503/25 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників у судове засідання та правова позиція
Представники позивача у судовому засіданні 14.04.2026 просили рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.04.2026 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 24.04.2025 між позивачем та відповідачем укладено державний контракт (договір) на будівництво фортифікаційних споруд №162-ДСК (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, позивач, за договором замовник, доручив, а відповідач, за договором підрядник, виконавець, зобов'язався відповідно до проектної документації, з дотриманням будівельних норм/правил та умов договору, виконати роботи в повному обсязі на об'єкті: «Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №10 у Харківській області» код ДК 021:2015 - 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (за бюджетною програмою КПКВ 2105010, КЕКВ 3122.010, код платежу 4D) (далі - об'єкт), а позивач зобов'язався прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість.
Згідно із п.1.2. договору склад, обсяги та вартість робіт визначаються проектною документацією та договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.1. договору сторонами погоджено, що вартість робіт по договору визначена за договірною ціною, складеною на підставі локальних кошторисів, розрахунків та відомості ресурсів до неї (додаток 1), і складає 4 942 656,00 грн, у тому числі податки, встановлені чинним законодавством - 823 776,00 грн та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта.
У пункті 3.1. договору встановлено, що строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток 2) та встановлюються до 30.06.2025 включно.
Відповідач розпочинає виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт, після обстеження території саперами та складання акта виконаних робіт з розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів (виявлення, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), але не пізніше 3 календарних днів після отримання об'єкту на виконання робіт (п.3.2. договору).
Відповідно до п.3.3. договору строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі: виникнення обставин непереборної сили та відповідного їх письмового підтвердження у встановленому договором порядку; коригування проектно-кошторисної документації.
Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акта готовності об'єкта до експлуатації, що складається після підписання останнього акта приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в. Виконання робіт може бути закінчено достроково, про що відповідач письмово повідомляє позивача (п.3.5. договору).
Згідно із п.4.1. договору позивач має право:
4.1.1. у разі порушення відповідачем господарських зобов'язань за договором, в тому числі відмови відповідача від виконання договору, позивача в односторонньому порядку застосовуються заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме:
достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши відповідача (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин:
а) відповідач не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 3 календарних днів після отримання об'єкту на виконання робіт або відмовився від виконання договору, в тому числі відмовився отримувати об'єкт на виконання робіт. У такому випадку підтвердженням прострочення є акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками позивача;
б) відповідач більше ніж на 5 календарних днів порушив строк виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача;
в) відповідач порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проектно-кошторисної документації під час будівництва об'єкта та не усунув їх протягом встановленого позивачем строку. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками позивача акта виявлених порушень.
Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати направлення позивачем на адресу відповідача письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.
Пунктом 4.4. договору встановлено, що відповідач зокрема зобов'язаний:
4.4.1. виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об'єкта за актом у визначений договором строк (пункт 3.1. договору);
4.4.4. своєчасно забезпечувати об'єкт будівельними матеріалами, дотримуючись календарного графіка виконання робіт. Усі матеріали, що застосовуються при виконанні робіт, повинні відповідати діючим нормативним вимогам та стандартам.
4.4.15. у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не пізніше 3 календарних днів з моменту настання таких обставин), з наступним наданням відповідного письмового підтвердження встановленого п.15.2. цього договору;
4.4.16. гарантувати якість закінчених робіт згідно з умовами договору у визначеному обсязі та в установлені строки.
Відповідно до п.5.1. договору відповідач забезпечує виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 1% суми договору платіжним дорученням від 23.04.2025 №387 у сумі 49 426,56 грн у формі перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
Забезпечення виконання договору про закупівлю повертається після виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором стосовно якості і строків виконання робіт, а також у разі визнання судом результатів закупівлі або цього договору недійсними та у випадках, передбачених статтею 27 Закону України «Про публічні закупівлі», але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин (п.5.2. договору).
Пунктом 5.3. договору передбачено забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо відповідач не виконав хоча б одну з умов договору стосовно якості робіт чи строків їх виконання (порушено хоча б на один день календарний графік виконання робіт) відповідно до положень договору або з вини відповідача завдано збитків, а також у випадку дострокового розірвання договору в односторонньому порядку чи застосування визначених договором заходів (санкцій).
Згідно із п.5.4. договору кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору (у разі якщо вони не повертаються), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.
Підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання цього договору відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 2), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (п.9.2. договору).
У пункті 11.1. договору сторони погодили, що приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.
Відповідно до п.11.2. договору акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином відповідачем у двох примірниках і надаються для підписання позивачу, не пізніше 5 днів після їх виконання з дотриманням строків, визначених календарним графіком виконання робіт.
Пунктом 12.1. договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи з будівництва об'єкта проводяться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3, протягом 30 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок позивача) та надання відповідачем проміжного пакету документів, а саме товарно-матеріальних накладних, проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду. Вартість матеріальних ресурсів, включена до «актів приймання виконаних будівельних робіт» за формою №КБ-2в повинна бути підтверджена копіями фінансових документів на їх придбання та не може перевищувати договірну ціну.
Згідно із п.14.5. договору за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об'єкта в експлуатацію), відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення.
У пункті 19.6. договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою позивача у випадках, що передбачені умовами договору. Відповідач бере на себе ризик неодержання повідомлення позивача про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено відповідачу позивачем цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.
Сторонами погоджено договірну ціну (додаток №1 до договору) в розмірі 4 942 656,00 грн.
Також сторонами погоджено календарний графік виконання робіт (додаток №4 до договору) відповідно до якого термін виконання робіт до 30.06.2025, саме:
виконання земляних робіт траншей - до кінця ІІІ декади квітня 2025 року;
улаштування залізобетонних конструкцій споруд - до кінця ІІІ декади квітня 2025 року;
улаштування траншей з одягом крутості - до кінця II декади травня 2025 року;
улаштування протидронового укриття об'єкту - до кінця II декади червня 2025 року.
Відповідачем сплачено позивачу забезпечення виконання договору в розмірі 1% в сумі 49 426,00 грн, що підтверджується витягом із особового рахунку позивача за 23.04.2025.
25.04.2025 сторонами підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика згідно договору.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем виконано роботи на загальну суму у розмірі 2 208 911,22 грн, що підтверджується актом №1 прийняття виконаних будівельних робіт за травень - червень 2025 року від 11.06.2025 (форма КБ-2в) на суму 879 603,17 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень - червень 2025 року від 11.06.2025 (форма КБ-3), актом №2 прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2025 року від 30.06.2025 (форма КБ-2в) на суму 1 329 308,05 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2025 року від 30.06.2025 (форма КБ-3).
Вказані документи підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.
Згідно акта приймання виконаних будівельних робіт №1 від 11.06.2025 (пункт 1-19) виконано частково 2 споруди на суму 879 603,17 грн.
Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.06.2025 (пункт 1-39, 57-110) виконано частково 3 споруди на суму 651 414,13 грн, (пункт 40-41, 111-112, 128-129, 145-146) виконано земляних робіт траншей на суму 55 539,24 грн, (пункт 42-56, 113-127, 130-144) виконано улаштування траншей з одягом крутості на суму 622 354,68 грн.
Доказів виконання решти робіт на суму 2 733 744,78 грн (4 942 656,00 грн (договірна ціна) - 2 208 911,22 грн (вартість виконаних робіт) матеріали справи не містять.
Начальником будівельно-відновлювального відділу військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 , заступником головного інженера НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 та інженером технічного нагляду ОСОБА_3. 25.06.2025 складено акт огляду будівельного майданчика об'єкту «Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №10 у Харківській області», відповідно до якого встановлено, що станом на 25.06.2025 відповідачем за договором не виконано в повному обсязі виконання земляних робіт траншей, улаштування залізобетонних конструкцій споруд, улаштування траншей з одягом крутості та улаштування протидронового укриття об'єкту.
Відповідно до довідки щодо стану виконання робіт за Державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №162-ДСК від 24.04.2025 за вих. № 195 від 05.11.2025 відповідачем не виконано робіт на загальну суму 2 733 744,78 грн, а саме: не виконано улаштування залізобетонних конструкцій споруд на загальну суму 238 359,93 грн, не виконано земляних робіт траншей на загальну суму 152 796,61 грн, не виконано улаштування траншей з одягом крутості на загальну суму 2 137 285,97 грн та не виконано улаштування протидронового укриття об'єкту на суму 205 302,27 грн.
25.06.2025 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про розірвання державного контракту (договору) на будівництво фортифікаційних споруд №162-ДСК від 24.04.2025, в якому з посиланням на п.4.1.1. договору повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку, яке отримане відповідачем 27.06.2025, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0210000109244.
У свою чергу позивачем сплачено відповідачу виконані роботи на загальну суму 2 208 911,22 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №405 від 12.06.2025 та № 816 від 22.07.2025.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором,у частині повного та своєчасного виконання робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 835 308,86 грн пені за період з 01.05.2025 по 29.06.2025.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно із ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 877 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно із ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що строки виконання робіт за цим договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток 2) та встановлюються до 30.06.2025 включно.
Сторонами погоджено календарний графік виконання робіт (додаток №4 до договору) відповідно до якого термін виконання робіт до 30.06.2025 , саме:
виконання земляних робіт траншей - до кінця ІІІ декади квітня 2025 року;
улаштування залізобетонних конструкцій споруд - до кінця ІІІ декади квітня 2025 року;
улаштування траншей з одягом крутості - до кінця II декади травня 2025 року;
улаштування протидронового укриття об'єкту - до кінця II декади червня 2025 року.
Натомість, матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку встановлено ГПК України, суду не надано доказів виконання робіт у вказані строки.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач виконав роботи на загальну суму 2 208 911,22 грн, що підтверджується актом № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за травень - червень 2025 року від 11.06.2025 (форма КБ-2в) на суму 879 603,17 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень - червень 2025 року від 11.06.2025 (форма КБ-3), актом № 2 прийняття виконаних будівельних робіт за червень 2025 року від 30.06.2025 (форма КБ-2в) на суму 1 329 308, 05 грн та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2025 року від 30.06.2025 (форма КБ-3).
Вказані документи підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.
Доказів виконання решти робіт на суму у розмірі 2 733 744,78 грн (4 942 656,00 грн (договірна ціна) - 2 208 911,22 грн (вартість виконаних робіт)) матеріали справи не містять.
Згідно із під.»б» під.4.1.1. п.4.1. договору позивач має право у разі порушення вдіповідачем господарських зобов'язань за договором, в тому числі відмови відповідача від виконання договору, позивачем в односторонньому порядку застосовуються заходи оперативного впливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши відповідача (цінний лист із описом вкладення), у разі якщо відповідач більше ніж на 5 календарних днів порушив строк виконання будь-якого виду робіт без поважних причин, визначених у графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача. Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати направлення позивачем на адресу відповідача письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку.
Начальником будівельно-відновлювального відділу військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 , заступником головного інженера НОМЕР_1 полковником ОСОБА_2 та інженером технічного нагляду ОСОБА_3. 25.06.2025 склаено акт огляду будівельного майданчика об'єкту «Нове будівництво комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №10 у Харківській області», відповідно до якого встановлено, що станом на 25.06.2025 відповідачем за договором не виконано в повному обсязі виконання земляних робіт траншей, улаштування залізобетонних конструкцій споруд, улаштування траншей з одягом крутості та улаштування протидронового укриття об'єкту.
Як вже зазначалось, 25.06.2025 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про розірвання державного контракту (договору) на будівництво фортифікаційних споруд №162-ДСК від 24.04.2025, в якому з посиланням на п.4.1.1. договору повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку, яке отримане відповідачем 27.06.2025, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0210000109244.
Також відповідно до довідки щодо стану виконання робіт за Державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №162-ДСК від 24.04.2025 за вих. № 195 від 05.11.2025 відповідачем не виконано робіт на загальну суму 2 733 744,78 грн, а саме: не виконано улаштування залізобетонних конструкцій споруд на загальну суму 238 359,93 грн, не виконано земляних робіт траншей на загальну суму 152 796,61 грн, не виконано улаштування траншей з одягом крутості на загальну суму 2 137 285,97 грн та не виконано улаштування протидронового укриття об'єкту на суму 205 302,27 грн.
За змістом ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом п.14.5. договору сторонами погоджено умову про те, що за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт по договору та строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого об'єкта в експлуатацію), відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення.
З огляду на те, що як позивачем, так і відповідачем погоджено умову про те, що пеня нараховується за порушення строків виконання будь-якого окремого виду робіт за договором, доводи відповідача, з посиланням на постанову Верховного Суду від 24.01.2020 № 910/3362/18, що нарахування штрафних санкцій за договором має здійснюватися на загальну суму вартості невиконаних робіт з урахуванням загального терміну їх виконання, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, є безпідставними.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що нарахування пені у розмірі 0,1% договірної ціни окремо за різні види робіт узгоджених графіком на один і той самий період на загальну суму договору є подвійним притягненням до юридичної відповідальності, пеня має нараховуватись у відсоткову відношенні до вартості тієї частин робіт, з яких допущено прострочення.
Як вже зазначалось, згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 11.06.2025 (пункт 1-19) виконано частково 2 споруди на суму 879 603,17 грн, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №2 від 30.06.2025 (пункт 1-39, 57-110) відповідачем виконано частково 3 споруди на суму 651 414,13 грн, (пункт 40-41, 111-112, 128-129, 145-146) виконано земляних робіт траншей на суму 55 539,24 грн, (пункт 42-56, 113-127, 130-144) виконано улаштування траншей з одягом крутості на суму 622 354,68 грн, водночас, відповідно до довідки щодо стану виконання робіт за Державним контрактом (договором) на будівництво фортифікаційних споруд №162-ДСК від 24.04.2025 за вих.№ 195 від 05.11.2025 відповідачем не виконано робіт на загальну суму у розмірі 2 733 744,78 грн, а саме: не виконано улаштування залізобетонних конструкцій споруд на загальну суму у розмірі 238 359,93 грн, не виконано земляних робіт траншей на загальну суму 152 796,61 грн, не виконано улаштування траншей з одягом крутості на загальну суму 2 137 285,97 грн та не виконано улаштування протидронового укриття об'єкту на суму 205 302,27 грн.
Отже, враховуючи дані довідки щодо стану виконання робіт за державним контрактом, перевіривши розрахунок, наведений в оскаржуваному рішенні, обмежуючись періодами та сумами визначеними позивачем, а саме за загальний період з 01.05.2025 по 29.06.2025, з огляду на те, що нарахування пені у розмірі 0,1% договірної ціни окремо за різні види робіт узгоджених графіком на один і той самий період на загальну суму договору є подвійним притягненням до юридичної відповідальності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що пеня за загальний період з 01.05.2025 по 29.06.2025 складає суму у розмірі 178 119,94 грн, і такий розмір є арифметично правильним.
Як вже зазначалось, відповідачем сплачено позивачу забезпечення виконання договору в розмірі 1% а суму у розмірі 49 426,00 грн, що підтверджується витягом із особового рахунку позивача за 23.04.2025.
Пунктом 5.3. договору передбачено забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо відповідач не виконав хоча б одну з умов договору стосовно якості робіт чи строків їх виконання (порушено хоча б на один день календарний графік виконання робіт) відповідно до положень договору або з вини відповідача завдано збитків, а також у випадку дострокового розірвання договору в односторонньому порядку чи застосування визначених договором заходів (санкцій).
Судом встановлено порушення відповідачем строків виконання робіт та факт дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, при цьому, умовами договору не передбачено, що забезпечувальний платіж зараховується в рахунок погашення неустойки.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарським судом першої інстанції правильно враховано те, що відповідачем допущено порушення взятих на себе зобов'язань за договором із виконання робіт нового будівництва комплексу споруд оборонного призначення позиції на відділення №10 у Харківській області в умовах воєнного стану та безпосередніх бойових дій в Харківській області, що має негативний вплив на обороноздатність країни та репутації позивача.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, доведення позивачем своїх позовних вимог, водночас не представлення відповідачем більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 178 119,94 грн пені, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
З огляду на те, що заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції є такими, що заявлені за прострочення виконання негрошового зобов'язання з бюджетним елементом, суд першої інстанції правильно виснував, що вони відносяться виключно до правового регулювання ч. 2 ст. 231 ГК України, яка носить імперативний характер у частині правової конструкції бази механізму нарахування штрафних санкцій за негрошові зобов'язання, а тому положення ч. 4 ст. 231 ГК України до даних правовідносин у частині свободи визначення сторонами бази нарахування застосовуватись не можуть.
Колегія суддів наголошує на тому, що пункт 14.5 Договору в частині визначення правової конструкції бази механізму нарахування штрафних санкцій (пені) на всю «Договірну ціну» в частині нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання окремих видів робіт, суперечить нормі ч. 2 ст. 231 ГК України, у зв'язку із чим при розрахунку заявлених позивачем штрафних санкцій підлягає застосуванню правова конструкція бази механізму нарахування штрафних санкцій, що міститься в ч. 2 ст. 231 ГК України, тому доводи скаржника є безпідставними.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.01.2026 у справі № 911/3503/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи № 911/3503/25 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 01.06.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич